![.[1]](http://www.chernihiv-oblast.gov.ua/media/upload/.[1].png)
З початку повномасштабного вторгнення Чернігівщина вибудувала міцну систему співпраці з урядами, фондами та представниками іноземних країн.
Лише за період повномасштабної війни відбулося більше 300 зустрічей з представниками закордонних органів влади, дипломатичних установ, регіонів-партнерів, бізнесів і міжнародних фондів. Результатом стали понад 500 абсолютно різних документів про співпрацю.
Від 2022 року укладені 4 нові міжнародні угоди на рівні області з регіоном Іль-де-Франс (Франція), федеральною землею Мекленбург-Передня Померанія (Німеччина), штатом Міннесота (США), графством Кент (Велика Британія).
На рівні громад - уже 64 угоди з партнерами із 16 країн. І понад 70% з них — після 2022 року.
Найбільше міст-побратимів у Чернігова - 13, Ніжина - 12, Менської громади - 6 та Ічнянської громади - 5.
Загалом у співпраці з донорами, фондами та урядами іноземних країн вдалося залучити у громади понад 3 млрд грн. Ці кошти спрямовані на відновлення, розвиток, інфраструктурні проєкти, обладнання, транспорт, підтримку громад.
«Друзі, які допомогли вистояти. Я про вас: Латвіє, Велика Британіє, Франціє, Німеччино, США. І ще про десятки інших країн, які підтримали Чернігівщину тоді, коли нам було найважче. Дякую за те, що всі ви - країни і народи - досі залишаєтеся нашим міцним плечем. І головне: я б хотів перевести наші звʼязки у площину взаємовигідної співпраці. У Чернігівщини є потенціал, хоча зараз нам справді не обійтися без допомоги закордонних друзів. Ми вдячні за кожен візит, за незмінну підтримку і за те, що світ - з Чернігівщиною», - резюмував начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.
Уперше з візитом на Чернігівщині - Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Нідерландів в Україні Алле Дорхаут. Він зустрівся з керівництвом Чернігівської ОВА. Серед присутніх – начальник ОВА В’ячеслав Чаус, його перший заступник Костянтин Мегем та очільник Чернігівської РВА Сергій Крамаренко.
Говорили про те, чим живе область.
«Чернігівщина - це не тільки прикордоння, не тільки щоденні обстріли і руйнування, це регіон стійких людей. Укріплюємо кордон, будуємо укриття, розміновуємо землі, розвиваємо освіту, медицину, економіку і міжнародне співробітництво», - резюмував В’ячеслав Чаус.
Він подякував нідерландським партнерам за бізнесові гранти, допомогу з відновленням житла й закладів освіти, підтримку медичної галузі - це і обладнання, і медтранспорт.
Начальник ОВА окремо відзначив ініціативу фонду «Open Door Ukraine». Так для пʼяти родин із Киселівської громади встановили модульні будинки замість тих, які знищили росіяни. До слова, засновник фонду Роберт Серрі також приїхав на Чернігівщину.
Основною метою візиту була презентація нової ініціативи - Build Back Bio. Це проєкт зі створення біоосель. Нідерландські партнери розглядають можливість його реалізації на Чернігівщині.
Суть у тому, щоб зводити домівки із біоматеріалів: соломи, конопель, глини й дерева. Передбачається, що усе це буде українського виробництва. А саме житло - енергоефективним і доступним - вартість квадратного метра близько 500 євро.
Серед переваг таких осель відзначили екологічність і швидкість будівництва – звести дім можна за лічені тижні. Важливо, що в процесі будуть задіяні локальні кадри – а це і робочі місця для людей, і розвиток економіки.
Насамкінець В’ячеслав Чаус подякував уряду й народу Нідерландів за увагу до Чернігівщини.
![untitled_design_20.[1]](http://www.chernihiv-oblast.gov.ua/media/upload/01new_folder/untitled_design_20.[1].png)
Ця ініціатива покликана навчити представників місцевого самоврядування та державних органів Київщини і Чернігівщини користуватися європейськими інструментами з управління фінансами, щоб вони могли безпосередньо звертатися за європейськими грантами та ефективніше залучати донорські та кредитні кошти з Європейського Союзу.
Регіон Іль-де-Франс, Чернігівська та Київська ОВА, Київська школа держуправління імені Сергія Нижного підписали угоду про партнерство в реалізації проєкту на початку червня на ІІІ Міжнародному Саміті міст і регіонів у Києві. Наступний крок – практична реалізація.
Для того, аби презентувати цю ініціативу на Чернігівщині, область уперше відвідав віцепрезидент регіону Іль-де-Франс Стефан Боде.
«Починаючи з лютого 2022 року, у відповідь на вторгнення, регіон Іль-де-Франс започаткував три програми, через які ми почали підтримувати Чернігівський регіон. Результатом стало те, що я сьогодні побачив в області. І тепер ми підійшли до того, що започаткували проєкт «Калина», що в майбутньому допоможе регіонам самостійно звертатися за отриманням фінансування до Європейського Союзу», - акцентував Стефан Боде.
Заступник генерального директора регіону Іль-де-Франс Седрік Гійон-Лавокат презентував проєкт. Ініціатива розрахована до грудня 2027 року. Загальна сума, що передбачена на її імплементацію – понад 1,2 мільйона євро. Проєкт співфінансується Французькою агенцією з розвитку.
Серед партнерів – регіон Іль-де-Франс, що відповідатиме за адміністративну, фінансову й педагогічну координацію, Національне агентство з професійного навчання дорослих «Afpa», яке розробить навчальний корпус, що полегшить створення навчальних модулів партнерами та підготовку викладачів, та Інститут Паризького регіону, що займатиметься підготовкою тренерів і адаптацією змісту навчальних програм.
Тож, перший крок - розробка навчальних програм, другий - підготовка тренерів і третій - обмін досвідом та найкращими практиками.
«Ми маємо на меті забезпечити ефективне навчання фахівців, передусім - наших громад. Щоб вони могли якісно проєктувати й отримувати гранти чи кредити для реалізації своїх проєктів. Раді бути частиною проєкту «Калина», вдячні за цю можливість. Готові до ефективної і плідної співпраці», - сказав В’ячеслав Чаус.
Принагідно партнерам показали проєкти, з реалізацією яких Чернігівщині допомагає Франція та регіон Іль-де-Франс. А їх насправді безліч у різних сферах: логістика, освіта, медицина, критична інфраструктура. Насамкінець, наші французькі партнери також побачили наслідки останніх ворожих обстрілів і руйнування цивільної інфраструктури.
Заступниця Міністра розвитку громад та територій Марина Денисюк зустрілась з делегацією Латвійської Республіки, яку очолювала Мадара Сіліня – заступниця голови місії з питань реформ та реконструкції Посольства Латвії в Україні.
Латвійська делегація, перебуваючи з робочим візитом в Чернігівській області, вже ознайомилася з проєктами відновлення на наступний рік, що потребуватимуть інвестицій.
«Україна залишається стійкою завдяки таким партнерам, як Латвія. У відповідь на виклики війни ми не лише захищаємо свої території, а й продовжуємо реалізовувати проєкти стабілізації, відновлення та розвитку — швидко, скоординовано та системно.
Україна продовжує реалізовувати масштабну програму відновлення, яка охоплює не лише відбудову зруйнованих об'єктів, а й модернізацію інфраструктури, впровадження сучасних технологій, розвиток регіонів та залучення інвестицій», – зазначила Марина Денисюк.
Латвія є відданим союзником України – з перших днів повномасштабного вторгнення країна активно бере участь у відбудові об'єктів соціальної та критичної інфраструктури.
Завдяки реалізації проєкту «Латвія для Чернігова: відновлення соціальної інфраструктури», що впроваджується у співпраці з Програмою розвитку ООН, в Чернігівській області вже відновили ряд важливих об’єктів, зокрема:
- відремонтували Старобілоуський ліцей;
- реконструювали їдальню та фасад будівлі Талалаївського ліцею;
- відновили фасад дитячого садочка «Малятко»;
- відремонтували дитячий садок № 19;
- відновили і модернізували харчоблок обласної дитячої лікарні.
Також завдяки допомозі Латвії на Чернігівщині вже завершене будівництво 12 модульних будинків для внутрішньо переміщених осіб, котрі втратили своє житло внаслідок російської агресії.
Окремо обговорили підтримку громад Чернігівщини в розробленні проєктів і подання їх в межах реформи управління публічними інвестиціями.
Україна вдячна партнерам з Латвійської республіки за постійну підтримку і особливу увагу до прифронтового регіону.
6 червня 2025 року у Києві відбувся ІІІ Міжнародний Саміт міст та регіонів. Участь у заході взяли Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, члени Уряду, громад, а також представники 20 країн світу та 22 посольств іноземних держав. Серед присутніх - делегати з Чернігівщини.
Основна ідея Міжнародного Саміту міст і регіонів - акумулювати зусилля для підтримки українських громад з боку іноземних міст та регіонів-партнерів, підвищити увагу до українських громад, посилити «український порядок денний» на рівні європейських муніципалітетів.
Під час виступу на початку засідання Президент Володимир Зеленський подякував усім учасникам та міжнародним партнерам за допомогу Україні у розв’язаній росією війні і закликав до міжнародної консолідації для справедливого завершення війни, а також встановлення стійкого миру.
"Разом із командою і міжнародними партнерами з Латвії і Німеччини доєдналися до ІІІ Міжнародного Саміту міст і регіонів. У фокусі - відбудова, євроінтеграція та економічний розвиток", - зазначив начальник ОВА В'ячеслав Чаус.
Із початком повномасштабного вторгнення Чернігівщина заручилась підтримкою багатьох іноземних друзів. Так маємо 4 угоди на рівні області: з регіоном Іль-де-Франс, федеральною землею Мекленбург-Передня Померанія, штатом Міннесота та графством Кент. Одну угоду на рівні районів: між Чернігівським районом і німецьким Загебергом. Ще 24 громади області співпрацюють з 16 іноземними країнами.
"Усе це не просто цифри - це реальні дії. Немає такого напряму роботи, де ми залишилися самі - всюди підставляють плече міжнародні партнери. Передусім - відновлення житла й інфраструктури, освітні й медичні проєкти, екологія, енергоефективність. Я дуже хотів би, щоб наше партнерство було взаємовигідним. Згодом. Дякую друзям, які пліч-о-пліч із Чернігівщиною: за кожен їхній візит в область і за всю допомогу. А ще за правду, яку вони розказують у себе вдома", - акцентував очільник ОВА.
За результатами проведення Саміту, окрім ухвалення підсумкової Декларації, було підписано нові угоди про співпрацю між українськими та закордонними містами і регіонами.
Зокрема, це й ініціатива «Калина – разом для навчання з управління європейськими проєктами». Угоду про партнерство підписали на Саміті регіон Іль-де-Франс, Чернігівська та Київська ОВА, Київська школа держуправління імені Сергія Нижного.
На його імплементацію передбачено понад 1,2 мільйона євро. Як результат - освоєння і керування інструментами фінансування ЄС.
"Це не просто важлива угода, а й перехід на концептуально вищий рівень підтримки - та важливий крок до євроінтеграції. І ще: Іль-де-Франс - це дуже швидкі рішення й оперативні дії. Саме ці французькі партнери допомогли нам з відновленням після ворожих атак, із модульними котельнями та потужними генераторами в часи обстрілів енергетики, а згодом - медичним обладнанням і підтримкою освіти. І це справді цінно", - сказав В'ячеслав Чаус.
Меморандум про співпрацю з мером німецького міста Гревесмюлен Ларсом Прахлером підписала голова Ічнянської ТГ Олена Бутурлим 19 травня.
До заходу долучилися, зокрема, міністерка науки, культури, федеральних і європейських справ федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія Беттіна Мартін (онлайн), радниця Посольства Німеччини в Україні з політичних питань і децентралізації Ліза Хайке, народний депутат України Валерій Зуб, заступниця голови ОДА Жанна Шерстюк.
«Я щиро захоплений Ічнянщиною, її людьми та їхньою стійкістю, згуртованістю, силою й оптимізмом. Цей візит дав важливий старт для нашої спільної успішної роботи. Ми готові ділитися своїм досвідом та в усьому допомагати. Бажаю вам пройти свій унікальний шлях до європейського життя», – сказав пан Ларс Прахлер.
Обидві сторони переконані, що підписання документа дасть старт новим ініціативам. Так, у межах попередніх домовленостей Ічнянська громада вже отримала меблі для Будинку дитячої та юнацької творчості в Ічні, а для потреб міської лікарні – спеціалізовані електричні ліжка для дітей і дорослих, ліжка для немовлят.
«Співпраця Чернігівщини з федеральною землею Мекленбург-Передня Померанія набуває обертів, адже в процес активно включаються громади. Це не тільки розширює горизонтальні зв’язки, а й закладає основу для побудови міцних взаємовигідних відносин. Дякую німецьким партнерам за увагу саме до нашого регіону!» – зауважила Жанна Шерстюк.
Нагадаємо, що на початку 2024 року між Чернігівською обласною військовою адміністрацією та Урядом Федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія підписана Спільна декларація про наміри щодо співробітництва. Серед напрямів співпраці – освіта (технічне забезпечення, укриття), медицина (співпраця між закладами) та культура (культурний обмін). Наразі Мекленбург-Передня Померанія допомагає з облаштуванням укриттів у чотирьох громадах області, перерахувавши 250 тис. євро.
Днями Чернігівщину відвідала делегація Альянсу лібералів та демократів за Європу. Серед них – депутатки парламентів та політикині з Німеччини, Словаччини, Данії, Великої Британії, Румунії, Швеції та Грузії.
Вони відвідали Ягідне, де в шкільному підвалі росіяни влаштували концтабір і утримували там понад 360 місцевих жителів, серед яких – діти, жінки, чоловіки і люди похилого віку. Там загинуло 10 людей. Із представницями іноземних країн зустрілися троє бранців, очевидців тих подій.
Також делегаткам показали наслідки російських атак і поруйновані будівлі обласного центру.
«На початку війни дитяча лікарня стала госпіталем, куди везли дітей, дорослих, військових. Ми місяць працювали 24/7. На межі можливостей. Пам’ятаю, як у нашій лікарні померла дитина. І крики її матері залишаться зі мною на все життя», - розповіла завідувачка відділення щелепно-лицьової хірургії та хірургічної стоматології Чернігівської обласної дитячої лікарні Владислава Фриз.
Прикордонниця Ірина Комлева зізнається, що в перший же день війни поїхала до побратимів і на півтора місяця зникла із сімʼї - рятувала поранених. Не лише прикордонників, а й «збройників», і цивільних.
«Найстрашніше - це закривати очі загиблому хлопчику і чути, як розривається його телефон… бо на тому кінці ще жевріє марна надія», - каже пані Ірина.
«У наших жінок-співробітниць чоловіки також служать в різних підрозділах ДСНС, буває, разом зустрічаємось на виїздах. І діти розуміють, що батьки можуть не повернутися, говорю це відверто», - поділилася речниця Головного управління ДСНС у Чернігівській області Ірина Щукіна.
Своїми історіями поділилися очільниці громад Юлія Постернак та Олена Швидка, поліцейська Оксана Огненко, завідувачка відділення екстреної медичної допомоги Чернігівської обласної дитячої лікарні Світлана Коновальчук та представниця бізнесу, волонтерка Оксана Коваленко.
«Ми хочемо, щоб світ чув наші голоси. І правду про всі злочини росіян. Із перших вуст, із вуст самовидців. У цьому випадку – від наших жінок. Я вдячний делегаткам Альянсу лібералів та демократів за Європу, які приїхали на Чернігівщину, за те, що вони готові були почути правду. Подекуди надто страшну, болючу і моторошну», - зазначив начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.
«В ЄС та Європарламенті ми пишаємося Україною, яка відстоює власну свободу. Для нас також важливо почути так багато історій людей. Це було зворушливо. Ми тут, щоб повернутися додому і переказати ці історії, які підсилять настрої в середині Європи. Це наш обов’язок, оскільки європейці мають привілей жити у спокої. Велика честь бути з вами», - акцентувала депутатка Європарламенту, президентка партії ALDE Свенья Хан.
У харчоблоці Чернігівської обласної дитячої лікарні та садочку № 19 Чернігівської міської ради завершені капітальні ремонти. На всі роботи уряд Латвійської Республіки спрямував більш ніж мільйон доларів у межах проєкту «Латвія для Чернігова: реконструкція соціальної інфраструктури». Виконавець проєкту – Програма розвитку ООН (ПРООН).
Офіційне відкриття обох об’єктів відбулося 15 квітня за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Латвійської Республіки в Україні Ілгварса Кляви, заступника Постійного представника ПРООН в Україні Христофороса Політіса, заступниці міністра розвитку громад та територій України Марини Денисюк.
Так, у харчоблоці відновлено фундамент, цоколь, зовнішні та внутрішні стіни, замінено покрівлю, встановлено нові енергоефективні вікна та двері, повністю модернізовано інженерні мережі, замінено застаріле обладнання на сучасне енергоефективне. Останнє дозволить зменшити споживання електроенергії на 40% та скоротити час приготування страв у середньому на 30%.
«Цей проєкт – один із найбільших, які уряд Латвії завершив у Чернігівській області на сьогодні. Латвія допомагає Україні багатьма різними способами. Результати впровадження таких проєктів стосуються звичайних мешканців Чернігівщини. Це – практичні реальні справи. Це – живий приклад того, що Латвія постійно підтримувала Україну, підтримує і буде підтримувати. Ми з вами! – наголосив Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Ілгварс Клява. – Цей проєкт став також дуже успішним прикладом співпраці з партнерами, зокрема Програмою розвитку ООН, облдержадміністрацією і керівництвом лікарні. Я дуже задоволений результатами».
До слова, в обласній дитячій лікарні латвійці реалізують ще одну масштабну ініціативу – реконструкцію частини приміщення під операційний блок для новонароджених.
Садочок теж кардинально змінився після руйнувань у 2022 році. Завдяки проєкту тут реконструйовано систему опалення та освітлення, відремонтовано й утеплено фасад і покрівлю, відновлено внутрішні приміщення, укомплектовано меблями, облаштовано харчоблок. Враховано й інклюзивний складник.
«Насправді допомога Латвії дуже потужна й різнопланова. Всього вже й не порахуєш – підтримка урядового та неурядового характеру відчувається в кожній сфері нашого життя. Багато проєктів вже реалізовані, деякі – продовжують втілюватися. Такі ж ініціативи, як реконструкція чернігівського дитячого садочка № 19 та харчоблока в обласній дитячій лікарні – надважливі для нас, бо йдеться про збереження людського капіталу в Чернігівській області. Зараз ми відновлюємо об’єкти, які були пошкоджені ще на початку повномасштабного вторгнення. Щиро дякую Латвії, що поруч з нами в цьому процесі», – зазначила заступниця голови ОДА Жанна Шерстюк.
«Без житла і відповідних послуг не можна забезпечити розвиток громади. Тому ми приділяємо багато уваги процесу децентралізації в Україні. Сьогодні зупинюся на двох моментах, зокрема на важливості людського капіталу, який є цеглинкою міцності й стійкості всієї країни, і на тому, куди вкладаємо кошти. І уряд України, і керівництво області намагаються оптимізувати процес інвестування, виявити найважливіші, найкритичніші об’єкти, куди потрібно спрямувати кошти», – сказав заступник Постійного представника ПРООН в Україні Христофорос Політіс.
Його ключові завдання презентували 17 березня команді ОВА представники французького агентства міжнародного технічного співробітництва Expertise France.
Зустріч відбулась у межах роботи Регіонального офісу міжнародного співробітництва.
Проєкт «Стійкість» фінансується агенцією Expertise France (а це близько 2 мільйона євро) і триватиме до кінця 2026 року.
За словами керівника проєкту П’єра Кутаза, головна мета «Стійкості» – це посилення освітнього компоненту регіону шляхом удосконалення та модернізації професійно-технічної освіти. А також – доступ до якісних соціальних послуг, особливо для вразливих верств населення.
Мова про підготовку, перепідготовку та перекваліфікацію кадрів, допомогу у створенні центрів стійкості, проведення тренінгів та курсів тощо.
Від ОДА з французькими партнерами поспілкувалися перший заступник голови ОДА Костянтин Мегем, заступниця голови ОДА Жанна Шерстюк та представники профільних департаментів ОДА.
«У нас досить амбітні плани щодо подальшої співпраці. Ми маємо приділяти увагу такому важливому напрямку, як розвиток професійно-технічної освіти. Нові реалії диктують нам нові виклики. Через війну спостерігається дефіцит робітничих професій, тому ми маємо максимально швидко реагувати на запити бізнесу і відповідно займатися перекваліфікацією населення», – наголосив Костянтин Мегем, подякувавши Expertise France за вже реалізовані проєкти та постійну підтримку Чернігівщини.
Принагідно представники Expertise France відвідали Чернігівський центр професійно-технічної освіти та професійний будівельний ліцей, щоб вивчити потреби закладів та визначити напрямки подальшої з ними співпраці.
Нагадаємо, що на Чернігівщині французькі партнери вже реалізують низку інших важливих проєктів.
Зокрема, один з них – APPUI Health спрямований на покращення доступу населення до основних медичних послуг під час кризи. Він має на меті підтримати реконструкцію трьох закладів охорони здоров’я – обласних дитячої та психоневрологічної, а також Ічнянської міської лікарень.
Також за підтримки Expertise France було відновлено дах Чернігівського драмтеатру.
В семи громадах області (Ічнянській, Новобасанській, Новгород-Сіверській, Новобілоуській, Остерській, Прилуцькій та Семенівській) французька агенція реалізує проєкт RELEVE.
Тут мова про збереження культурної спадщини, управління відходами, розвиток сільського господарство та інновації, стратегії розвитку та програми комплексного відновлення громад та області.
Чернігівщина та графство Кент продовжують працювати над налагодженням зв’язків між громадами обох регіонів. Так, договір про побратимство та дружбу і сьогодні в онлайн-режимі підписали голова парафіяльної ради Кобема (графство Кент) Майк Бут та голова Батуринської територіальної громади (Чернігівська область) Леонід Душа.
Нагадаємо, що минулого тижня співпрацю вже задокументували парафія Мепем та Іванівська ТГ.
«Ми дуже раді підписанню угоди про побратимство з Батурином. Мешканці Кобема були зворушені трагічними подіями в Україні, і підписанням цієї угоди сьогодні ми знову підтверджуємо нашу підтримку та відданість народу України. Ми з нетерпінням чекаємо на розвиток цих відносин, оскільки зараз ми налаштовані повністю залучити всю спільноту Кобема», – зазначив Майк Бут.
«Дуже раді можливості співпраці з радою Кобема. Ми хочемо, щоб ця взаємодія була довготривалою та корисною не лише для нас, а й для партнерів», – зауважив Леонід Душа.
Документ передбачає взаємодію у сферах культури, освіти, соціальної підтримки, відновлення інфраструктури, а також впровадження спільних ініціатив, спрямованих на поліпшення умов життя населення обох громад.
«Те що є у кожної з громад – це досвід, яким вони можуть одна з одною поділитися. Цей досвід різноплановий та у різних сферах. Тому наше завдання – сприяти налагодженню тіснішої комунікації між закладами, школами, музеями, людьми для того, щоб розвивати це партнерство, – зазначила директорка Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА Олександра Хомик. – Громади детальніше ознайомляться з потенціалом одна одної та оберуть напрями для співпраці, які будуть корисні обом сторонам».
«Я радий, що ці громади вирішили укласти угоду про побратимство. Кобем і Батурин – прекрасні території, які пишаються своєю спадщиною. Я впевнений, що сьогоднішня угода стане лише початком тривалої та міцної дружби між мешканцями Кобема та Батурина, і я з нетерпінням чекаю на підтримку обох громад у розвитку цих особливих відносин у майбутньому», – підсумував радник графства Кент Джордан Мід.