Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко та Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Мартін Єґер підписали Спільну декларацію про оновлення та продовження програми розвитку бізнесу для малих та середніх підприємств «Партнерство в бізнесі з Німеччиною». Програма спрямована на встановлення ділових контактів між українськими підприємцями та німецьким бізнесом і громадами, що сприятиме розвитку МСП та їхньому виходу на міжнародні ринки.
«Сьогодні ми оновлюємо програму співпраці з Німеччиною та продовжуємо її дію на три роки. Вона сприятиме налагодженню довгострокового партнерства, обміну досвідом, підвищенню кваліфікації українських підприємців, а також відкриватиме нові можливості для реалізації спільних проєктів», — наголосила Юлія Свириденко.
У межах програми Міністерство економіки України та Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) упродовж наступних трьох років організовуватимуть конкурси для керівників українських МСП. Переможці отримають можливість пройти навчання онлайн та у Німеччині, взяти участь у практичних семінарах, відвідати німецькі компанії та встановити безпосередні бізнес-контакти.
Співробітництво між Україною та Німеччиною у сфері розвитку малого та середнього бізнесу триває вже понад 20 років. За цей час близько 1900 українських менеджерів пройшли навчання, що допомогло їм інтегрувати найкращі міжнародні бізнес-практики та розширити експортні можливості.
Наразі Програма не лише підтримує розвиток українського підприємництва, але й працює задля відбудови нашої країни. Міністерство економіки України висловлює вдячність уряду Німеччини та компанії GIZ за підтримку функціонування українського бізнесу, зокрема в умовах війни, та закликає підприємців скористатися можливостями, які відкриває оновлена програма.
24 січня 2025 року заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко провів зустріч з послом Королівства Бельгія в Україні Люком Якобсом.
Під час розмови Олександр Міщенко відзначив високий рівень політичного діалогу між Україною і Бельгією, подякував за допомогу, яку Бельгія надає Україні в боротьбі з російською агресією, а також наголосив на важливості її подальшого нарощування як в площині військової і фінансової підтримки, так і на рівні надання сприяння на шляху приєднання України до ЄС та НАТО.
Заступник міністра високо оцінив участь бельгійської сторони у зерновій ініціативі України та запросив приєднатися до зусиль з надання гуманітарної допомоги Сирії в рамках програми «Продовольство з України».
Співрозмовники відзначили активну діяльність в Україні бельгійського агентства з розвитку «Енабель», спрямовану на відновлення соціальної інфраструктури у Чернігівській області. Олександр Міщенко наголосив на важливості розширення географії реалізації таких проєктів, зокрема в регіонах сходу та півдня нашої країни.
Дипломати також обговорили перспективи подальшого розвитку співпраці на рівні органів місцевої влади, важливість підтримки волонтерського руху з надання гуманітарної допомоги Україні та її Збройним Силам.
Посол Люк Якобс, зі свого боку, підтвердив непохитну солідарність Бельгії з Україною та готовність продовжувати підтримку українського народу у боротьбі з російською агресією.
Експерти спільного підприємства EGIS Villeset Transports/Dassault Systèmes/B4D&E у межах Меморандуму з Чернігівською ОВА презентували звіт «Діагностика руйнування від війни в межах Чернігівської області», над яким працювали близько двох місяців. Це – один з етапів пілотного проєкту «Проведення діагностики та розробка цифрової платформи для відновлення України», що реалізується за фінансування Фонду досліджень та допомоги приватному сектору (FASEP).
«Якісна діагностика дозволяє розробити максимально ефективне лікування. Помилка на першому етапі може в перспективі призвезти до незворотніх процесів у другому. І це не лише про медицину. Це про раціональний підхід до всього. Зокрема і до відбудови. Щиро вдячний EGIS за проведену роботу. Адже результати такого високотехнологічного обстеження Чернігівської області можуть стати основою для реалізації проєктів з відбудови за підтримки міжнародних партнерів», – наголосив начальник ОВА В’ячеслав Чаус.
Увагу команда зосередила на населених пунктах, адже область велика і охопити всю площу досить складно. Також досліджували лише прямі збитки (руйнування, пошкодження), непрямі – ще один шмат великої роботи.
У дослідженні використовували супутникові знімки з великою роздільною здатністю (рівень деталізації – 30см) та штучний інтелект, дані якого все ж перевіряли люди. До слова, такою методикою оцінювання збитків послуговуються Світовий банк та ООН.
Наступним етапом, за словами представників EGIS, стане проведення містобудівної діагностики Чернігова (розроблення стратегічного майстерплану пріоритетного району міста, створення проєктів QIP «Проєкт швидкого впливу».
Усі розробки відображаються на 3D-платформі. Обласний центр матиме свою цифрову модель, яку можна буде використовувати для подальшого планування і напрацювання різних сценаріїв.


Після розв’язаної проти України війни росія не просто перестала бути надійним партнером для бізнесу, вона взагалі перестала бути партнером. На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час спеціального державно-приватного діалогу «СЕО для України», що відбувся у межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі 25 травня за участі Президента Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн.
«Ми всі маємо усвідомити, що business as usual із росією закрито на багато років. Тому я закликаю всі без винятку міжнародні компанії, які все ще чомусь працюють в росії та фінансують бюджет війни, — вийти з цього ринку та припинити там роботу. Повністю. Зараз ваші податки там перетворюються на кулі та бомби, які летять в українських людей та українські міста», — підкреслив очільник Уряду.
Водночас Прем’єр-міністр подякував сотням міжнародних компаній, які пішли з російського ринку. Він закликав їх уже сьогодні планувати інвестиції та відкриття виробництв в Україні.
«Україна впевнена у своїй перемозі, а тому вже зараз ми розробляємо План відновлення нашої країни, який передбачає не просто відбудову зруйнованого. Ми хочемо побудувати нову європейську Україну. З новими прозорими правилами. З імплементацією найкращих світових практик. Цифрову країну, зручну для людей та бізнесу. Безпечну та економічно сильну», — відзначив Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр підкреслив, що Україна бачить себе в майбутньому економічно та політично інтегрованою з Європейським Союзом. А фундаментом майбутнього Плану відновлення, за словами Прем’єр-міністра, стане нова українська економіка та нова економічна модель.
«Лібералізація, дерегуляція та діджиталізація стануть основними компонентами, на яких будуватиметься бізнес-клімат в Україні», — наголосив Глава Уряду.
Як відзначив Прем’єр-міністр, до повномасштабної війни багато уваги Уряд України приділяв партнерству держави та бізнесу в різних сферах. Насамперед, в інфраструктурі та енергетиці.
«Ця взаємодія значно посилиться і буде розширена. Держава планує вкладати мільярди у збільшення видобутку газу, розвиток «зеленої» генерації та енергетики загалом, а також у розвиток нашого військово-промислового комплексу», — сказав Денис Шмигаль.
Глибинна переробка в агросекторі та металургії також, за словами очільника Уряду, стануть каталізатором для масштабної модернізації економіки.
Прем’єр-міністр додав, що Уряд працюватиме з партнерами України над тим, аби вони видавали своїм компаніям державні гарантії на залучення коштів для інвестицій в Україну. Такі гарантії, на його думку, дозволять інвестувати в реалізацію значних проектів приватно-державного партнерства в Україні.
Денис Шмигаль наголосив, що оновлена Україна неодмінно стане прикладом для всього світу, а партнерство з нашою країною буде взаємовигідним для всієї світової спільноти.
З 1 січня 2023 року розширюється перелік державних органів, які уповноважені на проставлення штампу «Апостиль» на офіційних документах, виданих органами України та призначених для використання на території іноземних держав.
Повноваження проставляти апостиль на документах у сфері своєї компетенції надаються Міністерству внутрішніх справ, Державній міграційній службі та Державній податковій службі. Водночас уточнюються типи документів, які продовжуватимуть засвідчувати апостилем Міністерство закордонних справ, Міністерство юстиції та Міністерства освіти і науки.
Нова процедура дозволить комплексно удосконалити офіційне засвідчення документів, що використовуватимуться за межами України, оптимізувати порядок надання фізичним і юридичним особам послуг у вказаній сфері, мінімізувати логістичні ускладнення, часові та фінансові витрати заявників, які зможуть оформити необхідні їм документи у профільних органах та одночасно отримати послугу з їх апостилювання.
Таким чином, з наступного року проставлення апостилю здіснюватиметься:
Міністерством внутрішніх справ України – на документах, що видаються МВС та його територіальними органами з надання сервісних послуг, крім документів, що стосуються сфери освіти і науки;
Міністерством освіти і науки України – на документах, виданих МОН, центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів, їх територіальними органами, закладами освіти, підприємствами, установами і організаціями, які надають послуги у сфері освіти і науки або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг;
Міністерством юстиції України – на документах, що видаються органами юстиції, судами, державними архівними установами, органами виконання покарань та пробації, а також на документах, що оформляються нотаріусами;
Державною міграційною службою – на документах, що видаються ДМС, її територіальними органами та територіальними підрозділами, що стосуються сфери міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
Державною податковою службою України – на документах, що видаються ДПС та її територіальними органами;
Міністерством закордонних справ України – на всіх інших видах документів.
Докладно про засвідчення документів в МЗС.
Довідково
Апостиль проставляється відповідно до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року.
Положеннями Конвенції скасовано вимогу щодо обов’язкової дипломатичної або консульської легалізації документів для їх використання в інших державах, та передбачено застосування державами-членами спрощеної процедури офіційного засвідчення документів шляхом проставлення компетентними органами держави, в якій видано документ, спеціального штампу «Апостиль» (Apostille).
Проставлений на документах апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ.
Дія Конвенції поширюється на офіційні документи, які складені на території однієї держави і мають бути представлені на території іншої держави, крім документів, складених дипломатичними або консульськими агентами, та адміністративних документів, що безпосередньо стосуються комерційних або митних операцій.
Відбудова, відновлення та оновлення України — кроки, які потрібно пройти задля нового європейського майбутнього України. Про це розповів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу в Українському домі у Давосі 25 травня.
За словами очільника Уряду, Україна хоче застосувати унікальний синтез підходів до відбудови. Зокрема, регіональний підхід, коли країни-союзники, міста-побратими, міжнародні корпорації беруть шефство над українськими регіонами й допомагають їм із відбудовою грантами, спеціалістами та інвестиціями. А також параметричний підхід.
«Він більше централізований, розробляється Національною радою з відновлення і стосується формування нових стандартів у сферах суспільного життя. «Build back better» — основа цього підходу. Це, наприклад, будівництво житла за новими стандартами, відновлення металургійних підприємств із використанням сучасних «зелених технологій» чи публічні будівлі, у яких будуть враховані принципи енергоефективності, безбар’єрності, інноваційності та, безумовно, принципи безпеки», — зазначив Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр закликав усіх друзів і партнерів України долучатися до відновлення шляхом наповнення уже створеного в Україні фонду.
«Ми закликаємо всіх, хто хоче й готовий допомогти Україні, користуватися платформою United24, аби зробити свій внесок у нашу перемогу. Але ще більше ми закликаємо держави-партнери конфісковувати російські активи та спрямовувати ці кошти на відновлення України», — підкреслив Денис Шмигаль.
Як відзначив Глава Уряду, основу оновлення країни будуть формувати національна безпека, євроінтеграція та економічна трансформація. Він зауважив, що найпершим обов’язковим фактором будь-якого подальшого розвитку є високий рівень національної безпеки.
«Для цього ми працюємо над оптимізацією та удосконаленням всієї оборонної сфери, налаштуванням довгострокового партнерства з країнами, які посилюватимуть наш воєнний комплекс», — відзначив Прем’єр-міністр.
Євроінтеграція для України, за словами Дениса Шмигаля, означатиме відкриті експортні ринки, доступ до структурних фондів ЄС та, зрештою, довгоочікуване возз’єднання з європейськими народами, з якими у нас куди більше спільних цінностей, аніж зі східним сусідом.
Також Денис Шмигаль підкреслив, що Україна ставить за мету досягнути проривного економічного зростання, в тому числі сфокусуватися на розвитку пріоритетних секторів економіки: військово-промислового комплексу, аерокосмічної галузі, глибинної переробки в металургії та агропромисловому комплексі.
«Крім цього, ми будемо максимально враховувати світові тренди, такі як сталий розвиток, зелена трансформація та цифровізація. Ми віримо, що все це стане потужними драйверами економічного зростання України», — наголосив Прем’єр-міністр.
Денис Шмигаль зауважив, що надійні союзники, які готові допомагати, є одним із вирішальних факторів успіху країн, які відроджуються після війни. Він додав, що заможна й розвинена Україна — це великий вклад у заможну оновлену Європу.
Голова Асоціації Анджей Чернецькі та заступник голови сейміку Підкарпатського воєводства Войцех Заянц зустрілися з керівництвом Чернігівської області, щоб обговорити можливості міжрегіонального співробітництва та пріоритетні напрямки економічного і культурно-гуманітарного розвитку.
З представниками гмін Малопольського та Підкарпатського воєводств поспілкувалися заступник голови облдержадміністрації Жанна Шерстюк та голова обласної ради Олена Дмитренко.
- Польща є для нас зразком у використанні передових соціальних технологій та успішного налагодження взаємодії між суспільством, бізнесом і владою. Досвід польських гмін у реалізації спільних ініціатив на користь добробуту громадян та розвитку їх територій буде корисним для наших громад, - наголосила заступниця голови ОДА.
Що стосується спільних напрацювань між Чернігівщиною та Польщею, то за сприяння польської сторони створено Агенцію регіонального розвитку Чернігівської області, а саме проєкт «Підвищення інвестиційної привабливості України та конкурентоспроможності регіонів», який реалізовувався у рамках програми «Польська допомога розвитку».
Також укладено угоди про співпрацю та встановлення споріднених зв'язків між гміною Пілзно та Сосницькою громадою, гміною Жиракув та Менською громадою, гміною Бжостек із Плисківською та Батуринською громадами.
- Впевнена, що подальше наше співробітництво створить нові можливості для використання в регіоні кращих європейських практик, засобів народної дипломатії та дозволить залучити кошти ЄС у рамках реалізації спільних проєктів транскордонного співробітництва, - акцентувала Жанна Шерстюк.
Принагідно, представники польської делегації відвідають Добрянську, Ріпкинську, Сосницьку, Батуринську, Новгород-Сіверську, Менську, Седнівську та Ніжинську громади. Ознайомляться із роботою місцевих рад із розвитку територій, інфраструктурою та поділяться досвідом роботи у діяльності органів місцевого самоврядування.
Можливості та перспективи торгово-економічного, культурного співробітництва обговорили сьогодні заступник голови ОДА Дмитро Іванов і Посол Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні Й.В. пан Нгуєн Хонг Тхакх.
- Приємно зазначити, що завдяки стрімкому росту економіки протягом останніх десятиліть, азіатські країни стають все більш привабливим бізнес регіоном. Чернігівщина також має гідний інвестиційний потенціал. Ми створюємо максимально комфортні умови для ведення бізнесу і всіляко підтримуємо ініціативи іноземних інвесторів у відкритті нових виробництв. Тому у взаємодії ми зможемо досягти гідних результатів, - наголосив заступник голови ОДА.
Хоча наразі обсяги торгівлі з В’єтнамом незначні – зовнішній товарообіг становить півтора мільйони доларів, проте Чернігівщина активно шукає нові бізнес контакти та має всі передумови для активного нарощування зовнішньої торгівлі.
Оскільки агросектор області є справжнім «локомотивом» економічного зростання, основні позиції експорту Чернігівщини на в’єтнамський ринок належать сільськогосподарській продукції, а саме зерновим.
У свою чергу, Й.В. пан Нгуєн Хонг Тхакх запевнив, що активно сприятиме розвитку українсько-в’єтнамських відносин і має на меті розвивати бізнес зв’язки та активно знайомитися з підприємцями регіону. Він запропонував проводити спільні онлайн-форуми за участю представників чернігівських та в’єтнамських бізнесових кіл.
А також підкреслив, що одним із шляхів покращення товарообігу буде нарощування обсягів експорту до Чернігівщини текстилю, електроніки та зернових культур, які вирощують тільки в азіатських країнах.