Американсько-Український Інвестиційний Фонд відбудови за перший місяць прийому заявок отримав понад 60 проектних пропозицій. З них – 37 від українських компаній. Про це повідомила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

Команда вже перейшла до конкретної роботи з пропозиціями. Перший проект готується до проходження процедури due diligence. Ще 21 – на стадії опрацювання. Усі проекти стосуються ключових сфер — енергетики, інфраструктури, сфери критичних мінералів, а також інноваційних технологій.

Фонд має стартовий капітал у 150 млн доларів — по 75 млн від України та США. Додатково він наповнюється коштами від продажу ліцензій. Створені керівна рада та профільні комітети, обраний інвестиційний радник — тобто всі умови для подальшого ухвалення інвестиційних рішень. 

«Маємо на меті підписати перші три інвестиційні угоди до кінця 2026 року.

Пріоритетно Фонд інвестуватиме в проекти, які допоможуть залучати додатковий капітал на інвестиції та дадуть найбільший ефект для нашої економіки», – зазначила Очільниця Уряду.

Фонд є частиною довгострокового економічного партнерства зі США, яке поєднує інвестиції, технології та безпековий компонент.

Прийом заявок триває через сайт фонду: https://urifinvest.com.

Джерело

21 січня, Україна та Швейцарія підписали Меморандум про взаєморозуміння, який дає старт новій масштабній програмі економічної стійкості «Конкурентоспроможність для відновлення України 2026-2030».

Підписання відбулося між Міністром економіки, довкілля та сільського господарства України Олексієм Соболевим та Делегатом Федеральної ради у справах України Жаком Гербером від Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань. Захід відбувся в межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Швейцарія.

«Співпраця України та Швейцарії за новою програмою дозволить суттєво підвищити конкурентоспроможність українських малих і середніх підприємств, їхню інтеграцію до європейських та глобальних ланцюгів доданої вартості. Серед пріоритетних напрямів – агробізнес та харчова переробка, стале будівництво, деревообробка, машинобудування, IT. Дякую нашим швейцарським партнерам за підтримку та впевненість у майбутньому України», – відзначив Міністр Олексій Соболев.

Меморандум визначає чотири стратегічні напрямки роботи:

1. Спрощення умов ведення бізнесу: Покращення нормативно-правової бази, цифровізація державних послуг та зменшення регуляторного тиску на підприємців.
2. Посилення інституцій: Підтримка бізнес-об’єднань та регіональних агенцій розвитку, які допомагатимуть МСП виходити на нові ринки.
3. Модернізація підприємств: Пряма технічна допомога бізнесу для впровадження «зелених» технологій, автоматизації та стандартів якості ЄС.
4. Розвиток людського капіталу: Спільна робота з Міжнародною організацією праці (МОП) над залученням ветеранів, жінок та внутрішньо переміщених осіб до економічних процесів.

Програма охоплюватиме 10 областей України, де вже активно працюють Регіональні агентства розвитку (РАР), а також ті регіони, які охоплені іншими проектами, що фінансуються Швейцарією. Такий підхід забезпечить рівномірне відновлення громад та створення робочих місць безпосередньо в регіонах. Програма повністю синхронізована з державними стратегіями та планом Ukraine Facility.

Джерело

Мінекономіки спільно з Програмою розвитку ООН (ПРООН) розробили та погодили спільний план дій на 2025–2028 роки для третьої фази проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні». 

Проєкт, що реалізується за підтримки уряду Швейцарії, визначає спільні пріоритети, ролі та механізми координації сторін. Він спрямований на системну підтримку бізнес-об’єднань як ключових інституцій розвитку мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП), посилення державно-приватного діалогу та підвищення стійкості й конкурентоспроможності українського малого бізнесу.

У межах третьої фази ПРООН і Міністерство зосереджуються на роботі з платформами, мережами та бізнес-об’єднаннями, здатними системно впливати на розвиток ММСП на національному та регіональному рівнях.

«Бізнес-об’єднання допомагають формувати політику на основі реальних потреб підприємців і забезпечують ефективний діалог на місцях. Спільно з ПРООН ми закладаємо системну модель підтримки ММСП, яка працює на довгостроковий розвиток економіки», — зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

Третя фаза проєкту передбачає перехід від кризового реагування до масштабування перевірених рішень. Мета — забезпечити сталість роботи бізнес-об’єднань як рушіїв регіонального економічного розвитку та посилити їхню спроможність консолідувати, розвивати й представляти інтереси малого та середнього бізнесу. 

Особливий акцент серед іншого зробили на інституційному зміцненні бізнес-об’єднань, розвитку сервісів для членів БО, зокрема послуг із розвитку бізнесу, формуванні партнерств з органами влади, освітніми та міжнародними організаціями. А також на розширенні й інституціоналізації державно-приватного діалогу та інтеграції бізнес-об’єднань у єдину, узгоджену екосистему. 

«Сильні бізнес-об’єднання — це інфраструктура довіри між підприємцями та державою. У третій фазі проєкту ми переходимо від точкової підтримки до системних рішень: посилюємо спроможність об’єднань надавати якісні сервіси, впливати на політику та бути реальними партнерами економічного відновлення на регіональному рівні», — зазначив Постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма.

Дві попередні фази були зосереджені на підтримці бізнес-об’єднань та створенні систем навчання, менторства й нових форматів членства. На першому етапі підтримку отримали 7 бізнес-об’єднань, на другому — уже 27. 

Загалом за 10 років реалізації проєкту підтримано близько 100 бізнес-об’єднань по всій країні. А 24 партнерські організації запровадили багаторівневу модель членства, охопивши майже 25 тисяч ММСП. Бізнес-об’єднання, підтримані ПРООН, впроваджують добровільні стандарти прозорості, розширюють спектр бізнес-послуг, а також беруть активну участь в адвокації реформ. Це сприяло ухваленню десятків законів і підзаконних актів, що покращують підприємницьке середовище в Україні.

Проєкт «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» — частина ширшої співпраці між ПРООН і Мінекономіки. Одним із прикладів такого партнерства став розвиток мережі офісів «Зроблено в Україні» — точок доступу підприємців до консультацій, сервісів і державних програм підтримки. 

Наразі ПРООН підтримала відкриття 13 із 100 офісів «Зроблено в Україні», а також розбудову спроможності всієї мережі, що допомагає підприємцям на місцях орієнтуватися в інструментах державної підтримки та розвивати власний бізнес.

Довідково:

Проєкт «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні: Фаза 3» реалізується ПРООН у співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за підтримки уряду Швейцарії через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань SECO. 

Джерело

Проєкт реалізовуватиметься в Чернігівській, Дніпропетровській та Миколаївській областях і охопить понад 6 000 сільських домогосподарств. Пріоритетна підтримка надаватиметься найбільш вразливим сім'ям та фермерам, зокрема внутрішньо переміщеним особам та людям, які повернулися додому. 

Допомога спрямована на забезпечення виробництва продовольства та створення умов для відновлення фермерами прибуткової діяльності, пов'язаної з вирощуванням сільськогосподарських культур та розведенням худоби. Також програма допомагатиме відновити доступ до сільськогосподарських земель, що були забруднені вибухонебезпечними предметами (Миколаївська область).

«Реалізація цієї програми дозволить поєднати оперативну підтримку постраждалих громад із відновленням виробничого потенціалу агросектору в прифронтових регіонах. Важливо, що механізм відбору учасників передбачає залучення місцевих громад, що забезпечить адресність і прозорість надання допомоги», — наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.

У межах програми передбачено:

• надання насіння овочевих культур та картоплі понад 4 000 сільських домогосподарств;
• підтримку близько 1 900 домогосподарств, що займаються тваринництвом, зокрема надання наборів добового молодняку птиці, а також грошової допомоги на корми та ветеринарні послуги;
• індивідуальну підтримку дрібних фермерів, зареєстрованих у Державному аграрному реєстрі, зокрема у вигляді теплиць, систем зрошення та зберігання води, ваучерів і технічної допомоги.

За словами голови офісу ФАО в Україні Шахнози Мумінової, поєднання сільськогосподарської підтримки з відновленням доступу до земель дозволяє усувати ключові обмеження для відновлення виробництва та повернення фермерів до повноцінної господарської діяльності. 

Міністр міжнародного розвитку Норвегії Асмунд Аукруст зазначив, що війна й надалі підриває агровиробництво в Україні, створюючи серйозні ризики для продовольчої безпеки як на національному, так і глобальному рівнях. Норвегія підтримує зусилля ООН, спрямовані на допомогу фермерам для продовження виробництва продовольства, збереження засобів до існування та відновлення країни.

Початок надання допомоги заплановано на весну 2026 року. Реєстрація учасників здійснюватиметься територіальними громадами. Про початок реєстрації та старт реалізації програми буде повідомлено додатково окремим оголошенням.

Довідково

Проєкт є складовою системної підтримки аграрного сектору України з боку ФАО та міжнародних партнерів. Від початку повномасштабної агресії російської федерації Норвегія надала через ФАО близько 14,8 млн доларів США на підтримку відновлення сільського господарства та розмінування земель.

Джерело

Україна та Чехія домовилися пришвидшити підписання міжурядової угоди (G2G), яка допоможе реалізації проєктів відбудови України. Про це йшлося під час зустрічі Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева з чеською делегацією на чолі з Уповноваженим уряду Чехії з питань відновлення України Томашем Копечним та заступником Міністра фінансів Чехії Мареком Морою.

Сторони також обговорили розширення співпраці у сферах промисловості, інвестицій, енергетики, управління водними ресурсами та відходами.

«Ми щиро вдячні Чехії за послідовну підтримку — зокрема, за допомогу в гуманітарному розмінуванні, участь в ініціативі «Зерно з України», а також за те, що навіть в умовах війни 220 чеських компаній продовжують працювати в Україні. Наша мета — поглибити цю співпрацю через підписання міжурядової угоди та програму підтримки постраждалих підпрємств «Промисловий Рамштайн», — наголосив Олексій Соболев.

Угода G2G між Україною та Чехією є важливим кроком до поглиблення двосторонньої співпраці, що сприятиме реалізації проєктів з відбудови. Чехія отримала 188 млн євро кредитних гарантій з коштів Європейського Інвестиційного Фонду (UIF) на реалізацію проєктів відбудови в приватному та публічному секторах, і має наміри розпочати їх реалізацію в 2026 році. 

Для посилення фінансування та страхування було запропоновано збільшити максимальний ліміт покриття ризиків від Чеського експортного гарантійного та страхового агентства (EGAP) з поточних 5 млн євро. Це дозволить реалізувати масштабні проєкти у ключових секторах.

Окремий фокус — співпраця між країнами в рамках ініціативи «Промисловий Рамштайн». Україна передасть Чехії перелік необхідного промислового обладнання, якого потребують підприємства, постраждалі внаслідок  воєнних дій. Сторони також домовилися розробити спеціальну програму з EGAP, яка передбачатиме надання грантів чеським компаніям для постачання промислового обладнання та виробничих компонентів в Україну. Ініціатива узгоджується з новою промисловою стратегією України, орієнтованою на відновлення та розвиток вітчизняного виробництва.

У сфері управління водними ресурсами та відходами Чехія підтвердила готовність надати фінансову та експертну підтримку. Зокрема, для розробки планів управління річковими басейнами, модернізації лабораторій моніторингу води та оцінки забруднення ґрунтів. Обговорено співпрацю з 20 водоканалами по всій Україні. 

Чеська сторона також висловила зацікавленість у спільних проєктах у сфері енергетики з використанням механізму державно-приватного партнерства (PPP) та концесій на видобуток сирої нафти й газу в Полтавській та Львівській областях.

Для того, щоб координувати проєкти технічної допомоги та налагодити тісну взаємодію з українськими партнерами, домовились відкрити офіс Чеського агентства розвитку (CDA) у Києві в IV кварталі 2025 року. 

Представники Чехії також підтвердили участь у ключових міжнародних подіях:

• Конференція ООН з гуманітарного розмінування у Токіо (22–23 жовтня 2025 року);
• ReBuild Ukraine 2025 у Варшаві (13–14 листопада 2025 року).

На березень-квітень 2026 року заплановано проведення інвестиційних семінарів, присвячених залученню венчурного капіталу, зокрема в гірничодобувну галузь.

Джерело

Мінекономіки та Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) підписали Угоду про позику на 88 млн доларів за Програмою «Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво» (RISE) для підтримки малих і середніх підприємств (МСП).

В урочистому підписанні взяли участь Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев та Регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Роберт Сом.

«Укладення додаткової Угоди про позику дозволить спрямувати 88 млн доларів на реалізацію таких програм підтримки бізнесу, як доступні кредити “5-7-9”, гранти для переробних підприємств, програми відшкодування вартості сільськогосподарської техніки, стимулювання індустріальних парків. Ми вдячні Світовому банку за додаткове фінансування, яке сприятиме економічному відновленню, підтримці МСП, створенню робочих місць і впровадженню подальших системних реформ», – зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

Фінансування цієї програми структуровано як Програма, орієнтована на результат (Program for Results - PforR), що означає, що кошти розподіляються на основі досягнення конкретних, попередньо узгоджених зі Світовим банком результатів. Цей інноваційний підхід гарантує, що фінансування використовується ефективно та результативно для досягнення відчутних результатів, таких як встановлена ​​кількість виданих нових бізнес-кредитів, збільшення кількості підприємств, очолюваних жінками, які отримують підтримку, та підтверджене зростання інвестицій у зелені технології.

Нагадаємо, у листопаді 2024 року між Україною та Світовим банком було підписано три ключові угоди, які дали старт Програмі RISE та дозволили розпочати вибірку фінансування обсягом 593 млн доларів на підтримку МСП, щоб ті мали змогу відновити свою діяльність, адаптуватися до нових ринкових умов, отримати необхідну ліквідність та обіговий капітал — це особливо важливо для підприємств, які постраждали від наслідків війни. В рамках угоди також передбачається просування сталих та екологічно свідомих бізнес-практик серед малих та середніх підприємств, підвищення ефективності державних програм підтримки та забезпечення доступу МСП до експортних ринків.

За результатами успішного досягнення індикаторів Програми у 2024 році до загального фонду державного бюджету було залучено 250 млн доларів, за відповідними угодами. Наразі триває виконання індикаторів 2025 року, за результатами яких розраховуємо отримати надходження обсягом до 300 млн доларів в межах відповідних угод.

Угоди в рамках RISE є компонентом ширшої стратегії економічного відновлення України та важливим кроком у реалізації спільних з міжнародними партнерами зусиль, спрямованих на відновлення та сталий розвиток української економіки, створення додаткових можливостей для малого і середнього підприємництва. Угода про додаткове фінансування підкреслює незмінну відданість міжнародної спільноти економічній стабільності та довгостроковому відновленню України: загалом Програма RISE дозволить надати підтримку щонайменше 20 000 малих і середніх підприємств до 2027 року. 

Джерело

24 серпня 2025 року під час зустрічі Президента України Володимира Зеленського та Прем’єр-міністра Канади Марка Карні було підписано Угоду про взаємну адміністративну допомогу в митних справах. Документ скріпили підписами міністр фінансів України Сергій Марченко та Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні пані Наталка Цмоць. Про це повідомляє Міністерство фінансів України.
Документ зміцнить контроль у сфері міжнародної торгівлі та підвищить безпеку поставок.

«Підписана сьогодні угода відкриває нову сторінку у співпраці між Україною та Канадою і посилює багаторічну співдружність наших країн. Угода є важливим кроком для зміцнення митного контролю та створення прозорих і більш безпечних умов міжнародної торгівлі. Ми вдячні нашим канадським партнерам за незмінну підтримку України та відданість принципам відкритості та верховенства права», — зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.

Ключові положення угоди

• обмін інформацією між митними органами України та Канади для запобігання, розслідування та припинення порушень у сфері митної діяльності;

• підвищення безпеки ланцюга постачання товарів;

• протидія контрабанді, незаконній торгівлі зброєю, наркотиками та іншими небезпечними товарами;

• запровадження чітких механізмів захисту інформації, включно з персональними даними.

Джерело

13 травня Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко зустрілась з віце-президентом Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у Європі, Латинській Америці та країнах Карибського басейну Альфонсо Гарсією Морою. У зустрічі також взяли участь Перший заступник міністра економіки Олексій Соболев та представники МФК.

Серед головних тем розмови: співпраця з IFC та Світовим банком щодо збільшення ролі приватного сектору в відбудові України, розширення доступу до фінансування та ринків капіталу, розвиток Державно-приватного партнерства, робота над Інвестиційною Стратегією та підготовка до URC2025.

«Ми вдячні IFC за безпрецедентну фінансову, технічну та консультативну підтримку України, яка продовжується під час війни. Наразі є потреба у збільшенні участі приватного сектору в відбудові ключових галузей економіки. І один із шляхів — це розвиток Державно-приватного партнерства. Ми дуже цінуємо допомогу IFC з удосконалення законодавства у галузі ДПП та визначенні пріоритетних секторів для подальшої співпраці. Ми також сподіваємося на максимальне розширення співробітництва  у розробці секторальних стратегій і багаторічного плану зростання української економіки», — наголосила Юлія Свириденко.

IFC та Група Світового банку також активно допомагають Україні у розробці та створенні Інвестиційної Стратегії — комплексного документу, спрямованого на мобілізацію прямих іноземних інвестицій у ключові галузі в найближчі п’ять років. Попередні результати цієї роботи сторони домовилися представити на Конференції з відновлення України URC2025 в липні у Римі. 

Партнери обговорили також необхідність розширення дієвих інструментів на ринку капіталу України та розширення участі IFC у Ukraine Investment Framework, інвестиційній складовій Ukraine Facility. IFC подала заявку у межах другого конкурсу пропозицій Єврокомісії, та планує інвестиції у фонди приватного капіталу, які працюють в пріоритетних галузях економіки України. 

У секторі публічних інвестицій домовилися про посилення роботи над Єдиним проектним портфелем (Single Project Pipeline), зокрема щодо можливості структурувати його відповідно до банківської привабливості відібраних ініціатив. 

Джерело

Європейська комісія презентувала оновлену робочу програму «Цифрова Європа» на період 2025–2027 років із загальним бюджетом 3,2 мільярда євро. Ця ініціатива спрямована на прискорення цифрової трансформації в Європі та відкриває широкі перспективи для бізнесу, зокрема у сферах інноваційних технологій, кібербезпеки, розвитку цифрових компетенцій і модернізації інфраструктури. Для компаній, які прагнуть посилити свою конкурентоспроможність, це стратегічна можливість отримати фінансову підтримку та реалізувати амбітні проєкти.

Пріоритетні напрями фінансування

Робоча програма визначає стратегічні цілі та напрями фінансування, спрямовані на посилення цифрової стійкості й конкурентоспроможності ЄС. Основними пріоритетами є: 

• Штучний інтелект і передові технології. Фінансування розробки рішень на базі AI, хмарних технологій та обробки великих даних для підвищення ефективності бізнес-процесів.

• Розвиток цифрових навичок. Програми навчання для фахівців, підприємців і державних службовців, спрямовані на адаптацію робочої сили до вимог цифрової економіки.

• Цифровізація МСП і державного сектору. Підтримка впровадження цифрових рішень для оптимізації діяльності малого та середнього бізнесу, а також модернізації державних послуг.

• Високопродуктивні обчислення. Інвестиції в інфраструктуру суперкомп’ютерів і AI Factories для компаній, що потребують значних обчислювальних ресурсів.

• Кібербезпека. Посилення захисту цифрових інфраструктур і розробка рішень для протидії кіберзагрозам.

• Напівпровідникові технології. Розвиток європейської екосистеми виробництва мікрочипів як основи технологічної незалежності.

Окрему увагу приділено Європейським цифровим інноваційним хабам (ЄЦІХ), які сприятимуть безпечному обміну інформацією між державними та приватними організаціями, а також у провадженню цифрових технологій у бізнес-процеси.

Інформація та експертна підтримка: 

1. Ознайомитися з рекомендаціями та покроковими інструкціями щодо залучення грантового фінансування в межах Програми «Цифрова Європа» можна за посиланням.

2. Дізнатися деталі щодо процесу проведення конкурсу на створення Європейських цифрових інноваційних хабів можна за посиланням.

3. Переглянути відкриті конкурси Програми, які доступні для українських організацій, можна за посиланням.

4. Отримати консультацію експерта щодо пріоритетів Програми та способів відстеження грантових можливостей можна за посиланням.

Детальну інформацію та доступ до конкурсів знайдете на офіційному порталі Європейської комісії за посиланням.

Джерело

Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко під час візиту до Південно-Африканської Республіки (ПАР) зустрілась з бізнесменами та представниками бізнес-асоціацій цієї країни. Вони обговорили питання торгівлі та залучення приватного капіталу для післявоєнної відбудови України.

До делегації також увійшов Міністр аграрної політики Віталій Коваль та представники українського бізнесу. 

«Вперше українська делегація за участі міністрів та представників бізнесу приїхала із офіційним візитом до ПАР, аби будувати бізнес-партнерства. Наші торгівельні відносини із цим регіоном мають величезний потенціал для розвитку. Торік загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та ПАР становив 113,9 млн дол. Це вкрай малі цифри. Левова частина із цього — імпорт із ПАР. Та вже зараз є українські підприємці, які працюють із цим ринком: виробники інноваційних систем безпеки, кондитерських виробів, сільгоспвиробники, які експортують сюди соняшникову олію. Нам вкрай важливо посилити експорт наших товарів на ринок Південної Африки і я вірю, що цей візит цьому сприятиме», — зазначила Юлія Свириденко. 

До складу делегації увійшли українські підприємці, які працюють у таких секторах, як агропереробка, інфраструктура, будівництво, машинобудування, з фокусом саме на агропромисловому комплексі. 

Зустріч із представниками африканського бізнесу відбулася на базі Торгівельно-промислової палати Йоганнесбурга і зібрала близько 30 підприємців ПАР. 

«Бачимо активний інтерес у співпраці в розрізі сільського господарства, діджиталізації, енергетики, медичної та освітньої сфер та інших», — додала Міністерка економіки. 

Вона також зазначила, що нині Україна і ПАР працюють над низкою документів, які можуть поглибити співпрацю між державами — Угодою про співпрацю в аграрному секторі та Угодою про створення Спільної міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва. Ця комісія стане постійним майданчиком для контактів між урядами та бізнесом та інструментом оперативного вирішення торговельних і економічних питань. 

Також сторони висловили зацікавленість у проведенні спільного бізнес-форуму у ПАР. Юлія Свириденко подякувала приватному сектору ПАР за активну позицію у питанні підтримки України. 

«Африканські компанії активно допомагають Україні з початку повномасштабного вторгнення, наприклад, компанія Aspen, яка надала кілька вантажів гуманітарної допомоги — життєво необхідних ліків для українців. Перші гуманітарні вантажі від компанії були в Україні вже у перший місяць війни. Нам вкрай важливо посилювати голос України на африканському континенті, зокрема і завдяки підтримці приватного сектору. Аби цей гучний голос доносив правду про війну в Україні, злочини Росії і економічні можливості, які ми пропонуємо», — підсумувала Юлія Свириденко.

Джерело