Кабінет Міністрів України своїм рішенням 22 квітня ц.р. схвалив плани імплементації актів законодавства ЄС у сфері оподаткування, митних питань та сприяння торгівлі, ліцензування залізничних підприємств та організації робочого часу моряків.

У сфері оподаткування, митних питань та сприяння торгівлі йдеться про:
- Конвенцію про спрощення формальностей у торгівлі товарами та Конвенцію про єдиний режим транзиту, що спрямовані на запровадження єдиного адміністративного документа, що має використовуватись для будь-якої процедури імпорту чи експорту, а також для процедури спільного транзиту та запровадженню системи перевезення товарів у режимі транзиту.

- Регламент (ЄС) № 952/2013 Європейського Парламенту та Ради, яким встановлюється Митний кодекс Союзу, дозволить забезпечити відповідність національного законодавства митному законодавству ЄС та спростити ведення торгівлі між Україною та ЄС. Положення Митного кодексу ЄС спрямовані на досягнення таких основних завдань, як раціоналізація законодавства та уніфікація митних процедур, спрощення митних правил, безпаперове митне середовище, підвищення юридичної безпеки підприємств.

- Регламент Ради (ЄС) № 1186/2009, що встановлює систему Співтовариства для звільнення від сплати мит, та Директиви Ради 2007/74/ЄС про звільнення від податку на додану вартість і акцизів на товари, що ввозяться особами, які подорожують з третіх країн. Згідно затверджених планів - буде встановлений розширений перелік випадків, у яких у зв’язку з певними обставинами надаватиметься звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів та встановлено кількісні обмеження на імпорт підакцизних товарів.

- Регламент (ЄС) № 608/2013 Європейського Парламенту та Ради про митний контроль за дотриманням прав інтелектуальної власності та Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) № 1352/2013, впровадження яких сприятиме встановленню загальних правил та процедур для контрафактних і піратських товарів та встановленню загальних правил щодо ефективної боротьби з нелегальним ринком таких товарів, здійсненню контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності у всіх митних режимах, веденню митними органами центральної електронної бази даних щодо митних заходів стосовно захисту прав інтелектуальної власності.

- Директиву Ради 2003/96/ЄС про реструктуризацію системи Співтовариства з оподаткування енергопродуктів та електроенергії, яка встановлює мінімальну ставку оподаткування для різних видів моторного палива, призначеного, зокрема, для промислового або комерційного використання, для виробництва тепла і електроенергії.

- План імплементації Директиви Ради 95/18/СЄС у сфері ліцензування залізничних підприємств, забезпечить встановлення прозорих та недискримінаційних процедур надання, підтримання та внесення змін до діючих ліцензій залізничних підприємств. Зокрема, для отримання ліцензії залізничні підприємства матимуть виконати низку критеріїв, які стосуються фінансової спроможності, професійних вимог та покриття цивільної відповідальності.

Впровадження у законодавство України Директиви 1999/95/ЄС Європейського Парламенту та Ради про правозастосування положень щодо годин праці моряків на борту суден, які зупиняються у портах Співтовариства, та Директиви Ради 1999/63/ЄС про Угоду про організацію робочого часу моряків, укладеної між Асоціацією Судновласників Європейського Співтовариства (АСЄС) та Федерацією транспортних профспілок Європейського Співтовариства, надасть можливість суттєво підвищити рівень захисту прав моряків на достойні умови праці та життя на борту судна, забезпечення організації судновласниками належного режиму роботи членів екіпажів суден, посилення соціального захисту моряків. Це сприятиме зменшенню кількості аварійних подій та тяжкості їх наслідків з причин перевтомлюваності плавскладу у рейсі.

Урядовий офіс з питань європейської інтеграції координуватиме роботу міністерств щодо виконання схвалених Кабінетом Міністрів України планів імплементації актів законодавства ЄС.

На сьогодні Урядом схвалено 129 планів імплементації щодо впровадження у національне законодавство 179 актів права ЄС. Всього в рамках Угоди про асоціацію необхідно імплементувати понад 350 актів, у т.ч. близько 180 протягом 2014-2017 років.

Джерело

Кабінет Міністрів України схвалив План імплементації деяких актів законодавства ЄС у сфері телекомунікацій, розроблений Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та НКРЗІ. Документ створено на виконання Україною зобов’язань стосовно сфери телекомунікацій у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Згідно з Планом імплементація законодавства ЄС у сфері телекомунікацій буде здійснюватися шляхом вдосконалення державної політики і регулювання, а також впровадження ефективних змін нормативно-правового поля за євростандартами.

Схвалений Урядом документ передбачає імплементацію таких нормативних документів Євросоюзу:

Директиви 2002/19/ЄС від 7 березня 2002 року про доступ та з’єднання електронних комунікаційних мереж та пов’язаного оснащення;
Директиви 2002/20/ЄС від 7 березня 2002 року про дозвіл електронних комунікаційних мереж та послуг;
Директиви 2002/21/ЄС від 7 березня 2002 року про спільні правові рамки для електронних комунікаційних мереж та послуг;
Директиви 2002/22/ЄС від 7 березня 2002 року про універсальні послуги та права користувачів стосовно електронних комунікаційних мереж і послуг;
Рішення № 676/2002/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року про правові рамки для радіоспектральної політики в Європейській Спільноті;
Директиви 2002/77/ЄС від 16 вересня 2002 року щодо конкуренції на ринках електронних комунікаційних мереж та послуг.

Очікується, що вдосконалення законодавства України у сфері телекомунікацій відповідно до стандартів ЄС сприятиме створенню конкурентного ринку телекомунікаційних послуг, побудові інформаційного суспільства, впровадженню нових інформаційно-комунікаційних технологій і задоволенню зростаючих потреб суспільства в електронному середовищі.

Джерело

Внутрішній ринок ЄС є одним з найзаможніших ринків планети, за місце на якому змагаються провідні виробники з усього світу.

Інтерес українського бізнесу до виходу на ринок ЄС нині зростає – це є очевидним і було прогнозованим.

У вітчизняних компаній вдосталь стимулів для інтернаціоналізації й пошуку нових експортних можливостей. Це і укладення Угоди про асоціацію, і запровадження з боку ЄС автономних торговельних преференцій для України, і погіршення торговельного режиму з РФ, і падіння внутрішнього попиту.

Але в умовах жорсткої конкуренції та складних нетарифних бар’єрів в ЄС

значна кількість українських виробників (переважно малих та середніх підприємств) часто не знають, з чого починати.

Хоча вони воліли б налагодити торговельні зв’язки з європейськими компаніями.

Вони не завжди можуть самостійно визначити, чи існує взагалі в ЄС попит на їхню продукцію, яким вимогам треба відповідати для отримання доступу на ринок ЄС, в якій з 28 країн-членів ЄС існує реальна перспектива продажу відповідних товарів, як шукати партнера та де ознайомитися з необхідною інформацією.

Спостерігаючи таку тенденцію, навесні 2014 року було вирішено створити в рамках Представництва України при Євросоюзі Центр підтримки експортерів – окремий розділ на веб-сайті Представництва.

Цей проект дає можливість українським компаніям звертатися до фахівців торговельно-економічного відділу Представництва за консультацією та допомогою.

Ця послуга, звісно, є безкоштовною.

Вона зорієнтована переважно на малі та середні підприємства (МСП), які, на відміну від великого бізнесу, не можуть собі дозволити не лише утримання експортних відділів та міжнародний маркетинг, а подекуди навіть членство у вітчизняних бізнес-асоціаціях.

Маючи достатні знання щодо засад функціонування внутрішнього ринку ЄС, досвід роботи з масивами потрібної інформації та широке коло контактів у Брюсселі, дипломати можуть відповісти на найпоширеніші питання українських МСП. Типовими серед них є:

- чинні митні тарифи (у т.ч. тарифні квоти в рамках преференцій та порядок їх використання);

- вимоги до якості продукції та процедури з її сертифікації (технічні регламенти та гармонізовані стандарти, санітарні та фітосанітарні заходи, що застосовуються до визначеної продукції);

- заплановані виставки та інші заходи у відповідній галузі;

- обсяги торгівлі України (інших країн світу) з ЄС тим чи іншим товаром;

- його виробники та імпортери в різних країнах ЄС.

Якщо підприємство має вже сформовану комерційну пропозицію (презентацію) та відповідає необхідним стандартам ЄС, Представництво може сприяти її поширенню серед європейського ділового середовища.

Найскладнішим напрямом є пошук інвестора, адже європейські компанії, хоча і мають зацікавленість у розміщенні своїх інвестицій в Україні, наразі зайняли вичікувальну позицію з огляду на безпекову ситуацію та тимчасові економічні труднощі.

Українським компаніям, що мають намір почати експортувати свою продукцію, корисним буде ознайомитися з "Базовим посібником з інтернаціоналізації бізнесу та виходу на ринки ЄС", у підготовці якого також брали участь дипломати торговельно-економічного відділу Представництва.

Окремо слід відзначити, що в ЄС спостерігається тенденція до трансформації традиційної торгівлі товарами у більш складні форми кооперації, суттєво зростає значення інноваційних технологій, активно розвивається кластерний підхід у веденні бізнесу.

Чимало європейських компаній вже цікавить не стільки наявність сертифікату відповідності товару європейським стандартам, скільки можливість виробника виконувати складні технологічні рішення, спільно працювати над інноваційними проектами, у т.ч. в рамках відповідних програм та грантів ЄС.

Україна теж не стоїть осторонь цих процесів та надає можливість вітчизняному бізнесу користуватися усіма перевагами найбільш важливих галузевих програм ЄС на рівних правах з підприємствами країн-членів ЄС. Так, у березні 2015 року було укладено Угоду з ЄК про участь України у флагманській програмі ЄС в галузі досліджень та інновацій "Горизонт 2020", бюджет якої складає близько 80 млрд євро.

Це означає, що українські наукові інститути, інноваційні підприємства та кластери мають доступ до усіх компонентів та фінансових ресурсів Програми.

Крім цього, Україна має намір долучитися до іншої важливої програми ЄС у галузі підвищення конкурентоспроможності малих та середніх підприємств "КОСМЕ" (доступний для нас бюджет складатиме близько 800 млн євро до 2020 року).

Для держави участь у таких проектах не є безкоштовною та передбачає щорічну сплату урядом фінансових внесків. А тому важливо, щоб вітчизняні підприємства активно використовували переваги, надані за рахунок українських платників податків.

Центр підтримки експортерів Представництва України при ЄС може надати цінні поради і в цьому контексті.

Щоби звернутися до Центру підтримки експортерів, зацікавленому підприємству необхідно направити лист з відповідними запитаннями на електронну адресу tem_eu@mfa.gov.ua, в якому обов’язково викласти такі дані:

- назва та адреса підприємства, код ЄДРПОУ, веб-сайт;
- загальна інформація про підприємство (у т.ч. англійською мовою);
- вид продукції, яку планується експортувати (у т.ч. англійською мовою), її код УКТЗЕД (8 цифр). Якщо йдеться про інший характер співпраці (пошук партнера/інвестора для створення спільного підприємства, франчайзинг, інжиніринг, юридичні, маркетингові послуги тощо) - повна інформація (у т.ч. англійською мовою) по суті питання;
- відповідність продукції гармонізованим стандартам ЄС;
- наявні сертифікати відповідності (EN, ISO, ДСТУ, УкрСЕПРО);
- контактна особа на підприємстві.

Ефективність опрацювання звернення прямо залежить від його деталізації.

Європейський бізнес зацікавлений та готовий до нарощування співпраці з Україною.

Ефективне виконання Угоди про асоціацію з ЄС та успіх у проведенні реформ дозволить створити сприятливе середовище для поступової інтеграції нашої держави до внутрішнього ринку ЄС, залучення інвестицій, створення нових робочих місць та, як наслідок, підвищення рівня життя населення.

Джерело

З метою практичного виконання зобов’язань української сторони за Угодою про асоціацію Кабінет Міністрів 8 квітня ц.р. схвалив плани імплементації:

- Директиви 2013/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язану звітність певних типів підприємств;
- Директиви 2006/43/ЄС Європейського Парламенту та Ради про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності.

Впровадження у національне законодавство України положень цих Директив сприятиме встановленню спрощених вимог до фінансової звітності і зменшенню регуляторного контролю для малих підприємств. Водночас будуть посилені вимоги щодо розкриття інформації для великих підприємств та суспільно-значимих компаній, таких як банки, підприємства, що здійснюють страхову діяльність, тощо. Також, з метою боротьби із фінансовим шахрайством та корупцією Директиви ЄС у сфері бухгалтерського обліку та аудиту містять зобов’язання щодо запровадження вимог, відповідно до яких підприємства та державні адміністрації повинні розкривати прибутки, отримані внаслідок діяльності, пов’язаної з використанням природних ресурсів. Загалом завдяки більш уніфікованим, чітким та легким для розуміння фінансовим звітам планується поліпшення транскордонної діяльності підприємств та розширення їх можливостей для пошуку фінансування.

Плани імплементації описують актуальний стан справ у перелічених сферах та визначають діяльність міністерств і відомств з розробки нормативних актівпланів та конкретних заходів для якісної та своєчасної імплементації директив Європейського Союзу. Прийняття цих актів дозволить зафіксувати прогрес у виконанні Угоди про асоціацію у відповідній сфері. Ці документи також допоможуть громадянському суспільству та бізнес-колам краще розуміти ситуацію у відповідній сфері і надавати змістовні пропозиції до проектів актів законодавства України, що будуть розроблятися на основі планів. Забезпечення участі зацікавлених сторін у нормотворчому процесі є обов'язковою для кожного міністерства. Цей формат сприятиме прозорому та дієвому виконанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Урядовий офіс з питань європейської інтеграції координуватиме роботу міністерств щодо виконання схвалених Кабінетом Міністрів України планів імплементації актів законодавства ЄС.

На сьогодні Урядом схвалено 98 планів імплементації щодо впровадження у національне законодавство 139 актів права ЄС. Всього в рамках Угоди про асоціацію необхідно імплементувати понад 350 актів, у т.ч. 160 протягом 2014-2017 років.

Джерело

21-23 травня 2015 в Києві планується проведення триденного тренінгу для підприємців "Інвестиційні проекти. Фонди ЄС". Його мета - повною мірою ознайомити підприємців з доступними можливостями пошуку дофінансування для підприємств, а також - навчити складати інвестиційні заявки в Європейські фонди.

Цільова група проекту: власники, керівники та працівники малого та середнього бізнесу (МСП), представники сфери фінансового та юридичного консалтингу, зацікавлені в залученні інвестицій з фондів ЄС на ведення і розвиток своєї діяльності, інші зацікавлені особи.

Тренерська група:

Микола Смолінський - президент CEASC, консультант з написання проектів до Європейських структурних фондів.

Томаш Яніак - юрист і економіст (МВА), експерт з пошуку фінансових ресурсів та управління проектами для сектора малих і середніх підприємств (МСП), фахівець з освітніх та інвестиційних проектів. Має великий досвід у сфері консалтингу з фінансування інвестиційних проектів та з розвитку міжнародного бізнесу на території Польщі, м. Лодзь (Польща)

Маркус Еропулос - експерт з фінансового аналізу, написання, управлінню та звітності інвестиційних проектів, Лодзь (Польща)

Тематика тренінгу 

• Європейські фонди для фірм на 2014-2020 роки
• Інвестиційні проекти: алгоритм підготовки, аналіз можливих джерел фінансування, алгоритм аплікації
• Фінансовий аналіз проекту
• Підготовка проектної документації - крок за кроком
• Звіт по проекту

Контактна особа - Ольга Поліщук, +380932109342, +380953242955, ceasc.lodz@gmail.com

3 квітня в м.Ніжин (Чернігівська область) відбувся круглий стіл на тему: «Асоціація на старті: як підготуватися до нових взаємин з ЄС?», організований Представництвом Фонда Конрада Аденауера в Україні та Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва.

Круглий стіл з питань імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС викликав у Ніжині неабиякий інтерес, зібравши близько 60 учасників. Участь у заході взяли депутати міськради, представники виконавчої влади, бізнесу і громадськості, освітяни і журналісти.

Підготовка до впровадження зони вільної торгівлі з ЄС: економічний та інституційний виміри - основне питання порядку денного заходу. Експерти розповіли про конкретні кроки, які потрібно зробити місцевим підприємствам для ефективного вступу до зони вільної торгівлі та пошуку шляхів оптимізації процесу євроінтеграції.

Джерело

2 квітня в м.Чернігові відбувся круглий стіл на тему: «Асоціація на старті: як підготуватися до нових взаємин з ЄС?», організований Представництвом Фонда Конрада Аденауера в Україні та Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва.

У заході взяли участь голова обласної ради Микола Звєрєв, екс-міністр закордонних справ України, народний депутат України, директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Борис Тарасюк, експерти з міжнародних відносин, права та економіки, підприємці, представники громадськості та ЗМІ.

Борис Тарасюк наголосив, що потрібно чимало часу та зусиль, аби відчути перші результати впровадження Угоди про асоціацію України з ЄС, яку торік ратифікували Європарламент та Верховна Рада України. Бо реалізація Угоди передбачає проведення реформ різних сферах, щоб привести їх у відповідність до вимог ЄС.

Разом з тим експерти відзначили, що ключову роль в процесі імплементації Угоди про асоціацію відведено саме громадянському суспільству. Оскільки саме громадськість відстояла Угоду за драматичних обставин, то Україна проходить нетиповий шлях приєднання до європейської спільноти.

Під час круглого столу також мова йшла про підготовку до впровадження зони вільної торгівлі з ЄС: економічний та інституційний виміри. Столичні гості розповіли про конкретні кроки, які потрібно зробити місцевим підприємствам для ефективної вступу до зони вільної торгівлі та пошуку шляхів оптимізації процесу євроінтеграції.

Джерело

У квітні завершено програму семінарів «EUROбізнес. Вихід на ринок ЄС» інформаційної кампанії «Сильніші разом!», що пройшли у Києві, Львові та Дніпропетровську. 3 квітня відбудеться фінальний захід у рамках цієї навчально-консультаційної програми.

Під час заходу будуть представлені кейси невеликих українських компаній, які вже успішно працюють на ринку ЄС. Спеціально для цього своїми експортними історіями успіху поділяться герої публікацій на Європейській правді – декілька представників малого і середнього бізнесу. Вони зможуть надати практичні поради по виходу на ринок Європейського Союзу, розкажуть про «підводні камені» та дадуть відповіді на Ваші запитання.

Також на фінальному заході будуть представлені компанії-переможці конкурсу в рамках проекту по виходу на ринки ЄС у партнерстві з академічним директором Hanken&SSE (Фінляндія) економіки Петером Зашевом:
- ІТ-компанія JBS (Київ)
- компанія дитячого одягу «Зіронька» (Дніпропетровськ)
- кондитерська компанія «Шокобум» (Львів)
- компанія «Приправка» (Харків)

Крім того, для бізнесу буде презентований спеціальний сайт для допомоги українському бізнесу в експорті своєї продукції на ринок ЄС.

Місце проведення – Единбурзька бізнес-школа (вул. Новостянтинівська, 13/10)
Початок о 18:00
Формат – відкрита дискусія, запитання-відповіді.

Деталі та реєстрація

Станом на 13 березня 2015 європейські покупці додатково отримали квоту на поставку в ЄС 7,48 тис. т української пшениці (тижнем раніше - 45 тис. т). Таким чином, квота на пшеницю обрана приблизно на третину - майже на 317 тис. т з 950 тис. т, визначених квотою.

Як можна констатувати, попит на українську зернову з боку європейських споживачів виглядає досить стриманим, що цілком закономірно, з урахуванням гарних запасів пшениці європейського виробництва і загрозою введення обмежень на експорт з боку України (в рамках меморандуму між трейдерами та Мінагропродом). У той же час, привабливою для покупців українську зернову робить її невисока ціна, обумовлена девальвацією національної валюти в країні.

Квоту на імпорт ячменю європейці використовують досить мляво. На минулому тижні ліцензій на імпорт української зернової не було видано зовсім, сукупні ж їх обсяги з початку календарного року склали лише 5,57 тис. т, з відкритою Єврокомісією квотою в 250 тис. т. В основному, європейські компанії отримують квоти на український ячмінь продовольчої або пивоварної якості.

Квота на кукурудзу в розмірі 400 тис. т була обрана повністю вже з самого початку календарного року - вона залишається дуже привабливою для європейських покупців.

Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2015 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 0,722 млн. т, тобто використання квоти становить 45%.

Аналітики прогнозують, що з надходженням на український ринок зерна нового врожаю отримання квот помітно активізується. Однак, це відбудеться лише влітку.

Нагадаємо, раніше Арсеній Яценюк повідомляв, що Україна використала всі квоти на агропродукцію в рамках зони вільної торгівлі з Європейським союзом. Згідно з планами прем'єр-міністра, наступним кроком у розвитку співробітництва з європейською стороною повинен стати DCFTA (договір про поглиблення зони вільної торгівлі) з Європейським союзом. 

Як ми знаємо, за результатами 2014 Європейський Союз став найбільшим торговельним партнером України, змістивши з цієї позиції держави СНД.

 Джерело

26 березня пройшов семінар на тему «Квоти в ЄС: можливості чи обмеження», який надав практичні рекомендації про можливості й обмеження торгівлі в рамках Автономного торговельного режиму.

В якості бізнес-тренера виступила директор Міжнародного інституту підприємництва, експерт з експорту національного порталу ExportUA - Галина Перепелиця.

Семінар надав учасникам цінні поради та перевірені практикою алгоритми для виведення товарів на міжнародний (європейський) ринок, а також необхідну інформацію про інституції та електронні ресурси, що можуть допомогти в отриманні маркетингової та технічної інформації в процесі здійснення експортно-імпортної діяльності на ринку Європейського Союзу.

Джерело