З 1 січня 2016 року почне функціонувати поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка, без сумніву, відкриває нові можливості для українського бізнесу в ЄС та європейського бізнесу в Україні.
Закласти основу для використання цих можливостей наш бізнес має змогу вже сьогодні, використовуючи один з ефективних інструментів ЄС з пошуку партнерів за кордоном. Йдеться про проект Європейського Союзу "Європейська мережа підприємств" (EEN), який є одним із проектів Рамкової програми ЄС з підвищення конкурентоспроможності малих та середніх підприємств "COSME", що реалізується Європейською комісією.
Що собою являє EEN?
Це найбільше у світі бізнес-співтовариство, яке об’єднує близько 600 організацій з підтримки інтернаціоналізації підприємництва, залучення інвестицій та трансферу технологій у 63 країнах світу.
Учасниками Мережі є бізнес-асоціації, торговельні палати, відповідні державні установи, бізнес-акселератори, інвестиційні банки, технопарки та наукові інститути. Кількість фахівців, які безпосередньо працюють над реалізацією цілей даного проекту, перевищує 4500 осіб.
Всі учасники Мережі об’єднуються у консорціуми за країновою/регіональною ознакою. Відбір партнерів EEN здійснюється Європейською комісією на конкурсній основі раз на 5 років (останній проводився у січні 2015 року).
Що власне стоїть за статусом партнера і чим ці партнери займаються в рамках EEN?
Основні їх функції включають надання консультативних послуг компаніям країни/регіону, які вони представляють, щодо доступу на ринок ЄС та інших країн EEN (тарифне й нетарифне регулювання, оптимальні моделі виходу), щодо наявних інструментів фінансової допомоги, питань захисту прав інтелектуальної власності, комерціоналізації інновацій тощо.
Партнери також відповідають за інформування про програми ЄС, в яких компанії та інші організації відповідних країн можуть брати участь (зокрема, Горизонт 2020, КОСМЕ та ін.), надають підтримку в пошуку партнерів для спільної участі в цих програмах (формування консорціуму), роз'яснюють правила та тендерні процедури.
До обов'язків партнерів входить також сприяння налагодженню бізнес-контактів шляхом організації бізнес-візитів компаній в інші регіони світу, інших В2В заходів в ЄС та за його межами (у т.ч. під час міжнародних виставок), робота з електронною базою комерційних та технологічних пропозицій EEN.
Як правило, партнери EEN мають певну галузеву спеціалізацію. В рамках Мережі функціонує 17 секторальних груп, до складу яких входять від 10 до 60 організацій. Саме на базі вказаних груп відбувається взаємодія між партнерами, здійснюється обмін різноплановою інформацією, готуються спільні В2В заходи та закордонні візити компаній.
Щорічно учасниками секторальних груп організовується понад 22 тис. В2В заходів, більша частина яких також відкрита для участі українських підприємств (з їхнім переліком можна ознайомитися у відповідному розділі сайту EEN).
Іншим ефективним інструментом EEN з пошуку партнерів для бізнесу є відповідна електронна база комерційних та технологічних пропозицій (профілів). Право розміщення таких профілів мають виключно авторизовані учасники.
На згаданому майданчику партнери Мережі щотижня публікують від 200 до 250 профілів своїх компаній. Ця база даних є публічною, втім, для отримання контактної інформації щодо замовника профілю зацікавлена компанія має звернутися до локального партнера EEN.
Отже, буде зайвим переконувати, що такий широкий вибір можливостей є реально дієвим майданчиком для просування українських бізнес-інтересів.
Найголовніше, Україна вже бере участь в EEN. Щоправда, поки лише як третя країна, що певним чином обмежує нашу активність.
Але після очікуваного приєднання України до програми КОСМЕ український консорціум стане повноцінним учасником Мережі, а вітчизняні компанії отримають рівні з європейськими права доступу до усіх інформаційних ресурсів, маркетингових досліджень та допоміжних інструментів Європейської комісії з інтернаціоналізації бізнесу, що фінансуються в рамках КОСМЕ.
Згаданий український консорціум складається з восьми авторизованих партнерів Мережі: Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, МЗС України через Представництво України при ЄС, Торгово-промислової палати України, Інституту фізики НАН України, Національного університету ім. Тараса Шевченка, Київського центру інвестицій, Всеукраїнської громадської організації "Споживач", Нової міжнародної корпорації.
Хоча український консорціум перебуває на етапі становлення, вже у ближчому майбутньому очікується створення контактних пунктів EEN у більшості регіонів України.
Український консорціум вже має доступ до всіх електронних інструментів Мережі, а українські підприємці можуть безкоштовно скористатися її можливостями.
З практики Представництва України при ЄС з використання інструментів EEN вже зараз можна дати кілька порад підприємцям як працювати з Мережею:
- Якщо ви шукаєте кооперації за кордоном, передусім в ЄС, спочатку ознайомтеся з електронною базою існуючих профілів EEN.
- У разі зацікавленості в одному або кількох з них зробіть запит (натисніть кнопку "request more information"), обравши одного з українських партнерів EEN та заповнивши відповідні форми.
- Ваш запит потрапить до визначеного вами українського партнера, який отримає необхідні контакти іноземного замовника профілю та передасть їх вам.
- Якщо ви не знайшли нічого і хочете створити власний профіль, зверніться до одного з українських партнерів Мережі, використовуючи контакти, опубліковані на сайті EEN (враховуйте, що EEN – це не дошка оголошень. Компанії, профілі яких публікуються, мають відповідати певним критеріям).
- Якщо вас цікавить той чи інший захід, що організовується іноземними партнерами EEN, повідомте про це одного з українських учасників Мережі – в деяких заходах ви можете брати участь самостійно, в інших необхідним є залучення локального партнера.
- Якщо ви кластер, бізнес-асоціація чи інша організація, що представляє компанії, орієнтовані на зовнішньоекономічну діяльність, та хочете, наприклад, організувати бізнес-візит своїх членів в інший регіон за межами України або більше дізнатися про інші можливі варіанти співпраці з EEN – також зв’яжіться з українськими партнером Мережі для отримання додаткової інформації.
Слідкуйте за оновленнями сторінки українського консорціуму EEN у Facebook. Наступного року буде створено окремий веб-сайт.
Перерахована підтримка надається українському бізнесу безкоштовно, але витрати, пов'язані з участю компаній у В2В заходах, не покриваються.
Також важливо знати, що згідно з правилами роботи EEN (встановлені Європейською комісією) кожен з підприємців, який звертається по допомогу, має зобов’язання інформувати обраного ним партнера Мережі щодо подальшого розвитку його відносин з кожною компанією, контакти якої він отримав від учасника EEN – мова йде про загальні відомості щодо факту започаткування співпраці (або його відсутності) без деталізації комерційних подробиць.
Отже, що можна було б порадити українському бізнесу? Не чекати 2016 року, коли розпочнеться застосування положень Угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі, а вже зараз скористатися можливостями для встановлення контактів з європейськими партнерами з тим, щоб з наступного року в рамках цих зв’язків використати переваги ПВ ЗВТ.
Європейський Союз заблокував експорт української кондитерської продукції, що містить горіхи, оскільки українські виробники не можуть отримати необхідні сертифікати безпечності.
Про це розповіла заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.
За її словами, проблема виникла внаслідок повільного реформування українських відомств, що видають сертифікати відповідності. "На цих сертифікатах повинна бути печатка СЕС (санітарно-епідеміологічна служба), але тепер вони її не ставлять, оскільки ці повноваження переходять до нового відомства, яке поки не запрацювало",- пояснила вона.
За словами Владислави Рутицької, в уряді мають намір вирішити цю проблему в найкоротші терміни. "Зараз ми разом з експертами Міжнародної фінансової корпорації терміново готуємо всі необхідні закони і підзаконні акти, щоб якомога швидше вирішити цю проблему",- пояснила вона.
Під заборону потрапила продукція всіх українських кондитерських підприємств.
За 7 місяців 2015 року Україна експортувала сільськогосподарської продукції до ЄС на загальну суму близько 2 млрд доларів США.
Найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС займали зернові злаки (кукурудза, пшениця, сорго), олія (соняшникова, соєва, ріпакова), насіння олійних культур (соя, насіння ріпаку, соняшнику), плоди, горіхи.
Проте перепоною для повної переорієнтації вітчизняного агросектора на Європу є режим автономних торговельних преференцій, у рамках якого на певні позиції української продукції встановлені квоти – граничні обсяги, що можуть бути поставлені до ЄС без сплати ввізного мита. Під час наступних експортних поставок ввізне мито має бути сплачене на загальних підставах, що найчастіше стає непосильною ношею для вітчизняних виробників.
На кінець вересня поточного року за деякими позиціями аграрної продукції вже вичерпано квоти або виробники наближаються до їх закриття.
Зокрема, це стосується меду, ячмінної крупи, борошна, обробленого зерна зернових злаків, оброблених томатів, виноградного та яблучного соків, вівса, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці та ячменю.
Варто зазначити, що активізація експорту до Європи – це найкращий індикатор того, що українська продукція відповідає найсуворішим світовим стандартам якості. А це в свою чергу – перепустка й на інші ринки.
Представництво ЄС в Україні запускає новий проект UopenEU у соціальних мережах. UopenEU – це додатковий інформаційний ресурс про новації і можливості, що з’являться в українського бізнесу після вступу в дію DCFTA, на сторінках Facebook, VK та Twitter.
Створення глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (DCFTA) є частиною Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка вступає в дію з 1 січня 2016 року.
Відтак на Україну чекають зміни у всіх сферах торговельних відносин з Європейським Союзом: від переоснащення виробництва, підвищення вимог до якості і безпеки продукції, посилення захисту інтелектуальної власності, до змін у звітності та обліку. Результатом зазначених перетворень стане наближення українського бізнесу до єдиного європейського ринку, що становить більше півмільярда споживачів із однією з найвищих купівельних спроможностей у світі (близько 38 тис євро середньорічного доходу на 1 особу).
У сьогоденному глобалізованому світі з безмежними можливостями для спілкування, успішність будь-яких змін на державному рівні залежить від поінформованості населення про них та розуміння перспектив, які вони відкривають.
Тому шукайте на сторінках «UopenEU» в Twitter, Facebook та VK цікаву та актуальну інформацію, яка допоможе вам в розвитку власного бізнесу на єдиному європейському ринку: коментарі вітчизняних і міжнародних експертів, урядовців, представників Європейського Союзу, бізнесменів та активістів. Історії успішних українських компаній, які вже торгують з європейськими країнами. Стартапи, розроблені і захищені за міжнародними стандартами. Нові правила справжньої конкуренції! . Доступ до держзакупівель в країнах-членах ЄС. Вільні від конкуренції торговельні квоти і боротьба за збільшення наявних. Про всі складні проблеми будемо говорити простою та зрозумілою мовою у соціальних мережах, відповідати на запитання та коментарі читачів.
UopenEU у соцмережах:
Facebook: www.facebook.com/U-open-EU
VK.com: vk.com/uopeneu
Twitter: twitter.com/UopenEU
Ринок ЄС є одним з найбільш захищених світових ринків із складною структурою ставок увізного мита, наявністю великої кількості специфічних та комбінованих ставок увізного мита, а також системою вхідних цін.
Експортуючи в ЄС українські експортери стикаються з:
- достатньо високими рівнями увізних мит ЄС
максимальна ставка увізного мита (адвалерна) – 74,9%; а максимальний адвалерний еквівалент специфічної ставки увізного мита – 600%
- складнощами при попередньому розрахунку митних платежів, що підлягають сплаті, через досить складну структура комбінованих ставок увізного мита;
- значним збільшенням ціни своєї продукції (іноді у 2-3 рази) через наявність в ЄС вхідних цін на певні види продукції (овочі та фрукти)
Водночас, середній (середнє арифметичне значення рівні увізного мита за всієї товарною номенклатурою ЄС та України) рівень діючого увізного мита ЄС по продукції аграрного сектору та харчової промисловості складає 19,8%, в той час як в України лише 9,2%.
На яких умовах відбуватиметься лібералізація торгівлі товарами для українських товарів?
Лібералізація охоплюватиме більш ніж 97% товарної номенклатури. ЄС впродовж домовлених перехідних періодів (3-7 років) повністю знизить свої увізні мита.
Вже в перший рік дії вільної торгівлі для України в ЄС діятимуть нульові ставки увізного мита на 89,4% товарної номенклатури (24,8% товарної номенклатури ЄС вже сьогодні має нульові ставки увізного мита, а на 64,6% товарної номенклатури знижуються ставки увізного мита для України відповідно до положень Угоди).
По окремих, найбільш чутливих для ЄС товарах, відбудеться відкриття безмитного доступу до ринку в рамках безмитних тарифних квот.
Зокрема, з боку ЄС це стосується таких товарів як: яловичина, свинина, м’ясо баранини, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний і яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни, інші.
На яких умовах відбуватиметься лібералізація торгівлі товарами для товарів походженням з держав-членів ЄС?
Україна впродовж домовлених перехідних періодів (3-10 років) повністю або частково знизить свої увізні мита.
З метою захисту вітчизняних товаровиробників в окремих найбільш чутливих галузях встановлюються певні обмеження. Зокрема:
- для низки європейських товарів українське мито лише частково знизиться (на 20% - 60% протягом 5 - 10 років),
- по визначених положеннями Угоди товарах буде можливо безмитно імпортувати європейські товари лише у визначених обсягах. Решта товарів імпортуватиметься на таких самих умовах, які діють сьогодні,
- по окремих товарах (насіння соняшнику, шкірсировина, окремі види брухту кольорових та чорних металів) на наступні 15 років запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає стягнення додаткового збору при досягненні певних встановлених обсягів експорту,
- з метою захисту вітчизняних виробників текстильної галузі для одягу, який був у використанні, походженням з ЄС, Україна запроваджує механізм вхідних цін,
- для імпорту легкових автомобілів походженням з ЄС також запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає поступову лібералізацію імпорту легкових автомобілів в межах певних обсягів та можливість обмеження імпорту у разі наявності шкоди для вітчизняних виробників.
"Експорт виробників Чернігівщини на європейські ринки: успіхи, проблеми, завдання" став темою брифінгу, що проводився в Чернігівській ОДА 8 жовтня 2015 року. Участь у заході взяла директор Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Свириденко Ю.А. та президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, радник голови облдержадміністрації Іванов К.В.
Чимало підприємств Чернігівщини уже давно працюють з ринком Європи. За результатами січня-липня поточного року продукцію з Чернігівщини споживали 28 країн Європейського Союзу. Про це на брифінгу зазначила директор Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Юлія Свириденко, додаючи:
— Чимало підприємств, використовуючи торговельні преференції, уже рік продавали свій товар до Європи. А з 1 січня 2016 року має набути чинності Угода про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною і нульове мито для українських товарів діятиме уже безстроково та охопить майже 85% товарної номенклатури.
Перехідний період становитиме 3-20 років. Це потрібно як для однієї сторони, так і для іншої, аби вберегти внутрішні ринки від обвалу.
Варто зазначити, що вимоги до продукції у іноземного споживача доволі високі, однак український товар, здебільшого, відповідає усім стандартам. До прикладу, дитячі меблі, родом із Чернігівщини, мають почесне «срібло» серед виробників країн Європейської співдружності.
Область експортує в ЄС переважно зернові культури, деревину, мінеральні речовини та продукти харчування. Унікальним товаром є зерна гірчиці та березовий сік.
Втім, значна кількість товарних позицій потребує удосконалення. Для того, щоб допомогти підприємствам області перебудуватися на «європейські рейки» Департамент економічного розвитку ОДА проводить навчальні семінари.
На необхідності вдосконалювати та розвивати підприємства наголошує і президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, радник голови облдержадміністрації Костянтин Іванов.
— Окрім вигод ми отримаємо і значну конкуренцію. Про що і свідчать невибрані квоти майже по всіх позиціях, — зазначає він.
— ЄС розглядає Україну як стратегічного партнера у сфері торгово-економічних відносин. Саме тому нам було відкрито доступ на ринок Європи за зниженим митом ще до повного вступу в дію економічної частини Угоди про Асоціації,— зазначає Костянтин Іванов.
До слова, Чернігівська регіональна торгово-промислової палата також допомагає підприємствам налагоджувати зв’язки з новим споживачем. За кілька місяців роботи спецпроекту підтримки обласних експортерів, виробники підписали угоди з 11-ма іноземними партнерами.
Щодо загальної ситуації на експортному ринку області, то варто зазначити, що Чернігівщина уже давно співпрацює з країнами, які не входять ні до одного з торговельних союзів, однак мають з ЄС зону вільної торгівлі.
2 жовтня в дискусійному клубі "Експертна думка" відбулася прес-конференція «Індекс євроінтеграційного поступу: інструмент для виміру економічних реформ у регіонах України в контексті імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС».
Метою заходу стала презентація та інформування про реалізацію проекту «Сприяння країн Вишеградської четвірки в оцінці економічних реформ регіонів України в умовах інтеграції до ЄС».
Організатором прес-конференції є Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень. Захід відбувається за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду (Словаччина).
Під час заходу керівник проекту Борис Уваров розказав про його мету та основні завдання. Зокрема, він зазначив, що проект реалізується за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду (Словаччина) у партнерстві з Центром досліджень словацької асоціації зовнішньої політики (Словаччина), Міжнародним центром демократичних перетворень ICDT (Угорщина), Польсько-українською фундацією PAUCI (Польща) та Асоціацією аналітичних центрів за відкрите суспільство PASOS (Чехія).
Період імплементації проекту складається із 6 етапів та передбачає активну співпрацю із партнерською мережею «Асоціація регіональних аналітичних центрів» для проведення ряду заходів з метою оцінки впливу економічних реформ на соціально-економічне становище всіх регіонів України в умовах інтеграції до ЄС. Експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів на даний час проводять відповідне дослідження в українських регіонах у відповідності до розробленої в рамках проекту методології.
В цілому проект має допомогти оцінити та спрогнозувати можливі переваги та недоліки для економіки українських регіонів процесу європейської інтеграції. Також завдяки спеціалізованому дослідженню започаткованому в рамках проекту з’являється можливість відслідковувати динаміку економічних реформ в регіонах України і у майбутньому, починаючи з 2014 року. Користь проекту полягає у тому, що результати вказаного дослідження можуть бути використані регіональними органами влади та агенціями регіонального розвитку для адаптації місцевого бізнесу до європейських економічних стандартів. Крім того, проект має сприяти інституційному розвитку громадянського суспільства України шляхом посилення мережі регіональних аналітичних центрів, а також визначити найбільш ефективні шляхи наближення української економіки до економічного порядку європейських країн після запровадження зони вільної торгівлі з ЄС.
Менеджер Поліського фонду Максим Корявець проінформував, що наразі відбувається активний етап проектного дослідження, на основі якого в листопаді буде видано аналітичну збірку, в котру увійдуть всі напрацьовані результати.
Методологія, за якою вимірюється Індекс євроінтеграційного поступу, була розроблена фахівцями з Чернігівського національного технологічного університету у співпраці з експертами Поліського фонду, базуючись на рекомендаціях, отриманих від європейських партнерів проекту.
Команда науковців з березня по червень цього року провела масштабну аналітичну роботу та визначила більше 90-та показників, за якими й буде даватися оцінка реформуванню економіки, а також які будуть враховуватися при побудові Індексу. З червня по вересень були розроблені відповідні детальні технічні завдання для кожної області та запущено процес їх виконання. Завершення проекту ознаменується міжнародною конференцією у м. Києві.
«Структура показника Індексу євроінтеграційного поступу чітко корелюється з розділами економічної частини Угоди про Асоціацію (ПВЗВТ). Використовуючи Індекс євро інтеграційного поступу, ми зможемо відстежувати динаміку економічних реформ в Україні та зробити ранжування регіонів за рівнем успішності впровадження економічних реформ, починаючи з моменту до офіційного початку впровадження Угоди про Асоціацію та ПВЗВТ на території України», - зазначила Тетяна Зосименко – експерт проекту, викладач ЧНТУ.
Учасники презентації підкреслили велику практичну цінність даного проекту, адже за його результатами можна буде відслідковувати, на яку сферу економіки в кожному регіоні владі треба звернути особливу увагу, а громадським організаціям та небайдужим громадянам – проконтролювати впровадження органами місцевого самоврядування відповідних змін.
Переглянути відео з прес-конференції можна тут
Представляємо брошуру Йоахіма Ламберта "Яким чином експортувати машини та механізми до Європейського Союзу. Настанови для українських виробників." Ця публікація підготовлена за сприяння Європейського Союзу.
Ця брошура покликана сприяти розумінню та застосуванню в Україні вимог Директиви 2006/42/ЕС Європейського Парламенту та Ради від 17 травня 2006 року щодо машин та механізмів. У брошурі наводиться стислий опис елементів Нового підходу, що застосовується в Європейському Союзі у сфері технічного регулювання, розміщення і вільного руху продукції на спільному ринку країн-членів ЄС. Особливу увагу приділено згаданій вище Директиві, що регулює питання проектування, виготовлення, оцінки відповідності та розміщення на ринку машин та механізмів. Для зручності користування також наводиться неофіційний переклад повного тексту Директиви 2006/42/ЕС українською мовою.
Брошура призначена насамперед для українських виробників машин та механізмів, які розглядають можливість експортування своєї продукції до країн-членів Європейського Союзу або Європейської економічної зони. Втім, це видання може також стати в нагоді державним службовцям, працівникам органів з оцінки відповідності, експертам з окремих галузей права ЄС, а також всім, хто цікавиться питаннями технічного регулювання та забезпечення вільного руху продукції в Європейському Союзі.
Частка Європейського Союзу в загальній структурі зовнішньоторговельного обороту сільськогосподарської продукції становить 30%. Про це заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька сказала під час Міжнародного юридичного форуму «Україна - ЄС».
Завдання номер один - посилити експортні позиції вітчизняних товаровиробників на ринку ЄС.
«Зараз Україна може здійснювати експорт продукції в країни-члени ЄС з 235 українських підприємств. Вимоги Європейського Союзу високі. Вони гарантують високу безпеку, якість продукції і можливість торгувати не тільки на ринку ЄС, а й на інших міжнародних ринках, диференціювати збут, будувати ефективну стратегію продажу. Сьогодні ми працюємо в напрямку export promotion для виробників, пояснюючи шляхи виходу на ринки Європи і можливі преференції від експорту в країни ЄС. Зокрема, в цьому році вперше розпочато експорт, в рамках автономних торгових преференцій, цукру, крохмалю та більш активно - вівса, солоду і яєць», - зазначила заступник міністра.
Реалізація зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка почне дію з 1 січня 2016 році, надає можливість розширити номенклатуру експортованих товарів.
На сьогоднішній день українські виробники вже використали річні квоти на кукурудзу (400 тис. т) і пшеницю (950 тис. т), 2 квартальні основні квоти на м'ясо птиці по 4 тис. т (також 2 тис. т з 10 тис. т додаткової квоти на м'ясо птиці), на ячмінь - 194,2 тис. т з 250 тис. т.
«Угода про асоціацію України з ЄС дає аграріям нові можливості: вихід на європейські ринки, пошук надійних партнерів. Також важливим для нас є нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю. Зараз вже істотно зменшився експорт сировинних видів продукції в ЄС. Якщо за 6 місяців 2014 року їх частка в експорті становила 76%, то за відповідний період поточного року - 67%», - додала Владислава Рутицька.
Концепція сучасної економічної дипломатії передбачає широкий арсенал інструментів для просування та захисту економічних інтересів держави на міжнародному рівні.
Звичайно, відстоювати інтереси власного бізнесу за кордоном та допомагати новим експортерам не є чимось надскладним та недосяжним, якщо є належне фінансування та зростаюча економіка. Щоби переконатись у цьому, достатньо вивчити, як працює зовнішньоекономічна політика провідних країн світу.
Та в закордонних місіях України виникає логічне питання: що ж робити за недостатніх фінансових ресурсів?
Як захистити економічні інтереси держави та надати підтримку експортерам?
Адже традиційні кроки для просування товарів на зовнішніх ринках – такі як участь у великих міжнародних виставках (особливо болюче питання для малих та середніх підприємств), підготовка цільових каталогів продукції (а тут треба врахувати аудиторію та особливості регіональних ринків), її реклама та подальше лобіювання – все це потребує суттєвих грошових вливань.
Саме тому перед невеличким колективом дипломатичної установи України в Італії постало питання нестандартних підходів до вирішення цієї проблеми.
Після тривалих переговорів з десятками італійських підприємців було знайдено групу спеціалістів, готових (за власний кошт та час!) надавати сприяння українським експортерам. Вони об’єдналися в асоціацію "Італійський дім" для розвитку співпраці з українським бізнесом.
Так народився спільний проект асоціації та Посольства України в Італії.
Першим практичним кроком стало створення спеціалізованого веб-порталу OpenGateItaly.
Його головна мета – подолати інформаційний вакуум щодо потужностей та можливостей українських виробників.
Принцип діяльності цього сервісу – досить простий та зрозумілий. Українські компанії-виробники можуть направляти свої експортні пропозиції команді "Італійського дому" – для розміщення на сайті, попереднього аналізу та отримання рекомендацій щодо подальших кроків.
Цінність OpenGateItaly полягає ще й в тому, що пропозиції українських підприємств, анонсовані на сайті, аналізуються групою італійських спеціалістів щодо перспективності виходу певного товару на європейський (насамперед – італійський) ринок. В першу чергу береться до уваги якість продукції та попит на неї.
За результатами такого експрес-аналізу українським компаніям будуть запропоновані конкретні кроки для розробки та імплементації подальшого алгоритму дій з просування товару на ринку.
І особисто я дуже сподіваюсь, що той ентузіазм, з яким італійські колеги взялися за реалізацію цього проекту, протримається якомога довше.
На початковому етапі функціонування сервісу вся допомога надаватиметься на безкоштовній основі, а в подальшому можуть бути застосовані такі механізми, як "success fee" (оплата за умови позитивних бізнес-результатів виходу на італійський ринок) або "acсess fee" (оплата за визначений виконаний обсяг робіт без прив'язки до кінцевої експортної мети).
Хоча експортерові треба бути свідомим, що за нього бізнес вести ніхто не буде, а без зусиль успіху не досягти.
Тож надалі – до активного просування своєї продукції, участі у виставках, проведення переговорів тощо – український виробник має бути готовий як з фінансової точки зору, так і у контексті зміцнення свого кадрового потенціалу.
Наступним етапом пілотного проекту стане відкриття на індустріальній півночі Італії першого постійно діючого шоу-руму української експортної продукції з безкоштовним її експозиціонуванням на визначений період.
Посольство вже завершило переговори з цього приводу, знайдено відповідне приміщення, досягнуто згоди італійських партнерів.
Перший такий шоу-рум з’явиться ще до кінця поточного року в Падуї (регіон Венето).
У подальшому аналогічні площадки відкриються у Вероні, Неаполі, Барі, Турині та Трієсті.
Посольство розуміє, що запорукою успішної реалізації пілотного проекту є також підготовка експортних пропозицій відповідно до стандартів, правил та традицій регіональних ринків, а також активного ("агресивного") просування продукції на перенасичений європейський ринок.
Часом навіть цікаві пропозиції лишаються без уваги лише через неякісну презентацію та неврахування споживчих настроїв та традицій регіональних ринків.
Іноді українські виробники просто не мають достатньої фаховості для підготовки такої заявки і не уявляють, де можна здобути такі навички.
Тож у подальшому даний пілотний проект може бути розширений для вирішення також і таких питань.