За одинадцять місяців 2025 року український експорт товарів скоротився, порівняно з відповідним періодом 2024 року, що відобразилося як у зменшенні загальних обсягів поставок, так і у зміні товарної структури експорту.
На тлі загального спаду відбулося перерозподілення часток між ключовими товарними групами: знизилася роль зернових культур, насіння олійних рослин, руд та цукру, тоді як зросла частка жирів і олій, чорних металів, деревини та виробів з деревини, електричних машин і обладнання, а також мінеральних палив, зокрема електроенергії. Детальніше про зміни в експорті товарів за 10 місяців 2025 року читайте за посиланням.
У кількісному вимірі експорт товарів з України за цей період склав 36,81 млрд дол. США, що на 1,46 млрд дол. США менше, ніж за аналогічний період попереднього року (38,27 млрд дол. США). У відсотковому вираженні експорт скоротився на 3,8%. Водночас імпорт до України продовжив зростати: за цей період він досяг 75,36 млрд дол. США, що на 11,78 млрд дол. США більше, порівняно з минулим роком (63,58 млрд дол. США), або на 18,5%.
Як наслідок, сальдо зовнішньої торгівлі України суттєво погіршилося і за одинадцять місяців 2025 року становило -38,54 млрд дол. США, тоді як за аналогічний період попереднього року — -25,31 млрд дол. США. Таким чином, дефіцит зовнішньої торгівлі збільшився на 52,3%.
Ще одним показником, що відображає ці зміни, є коефіцієнт покриття імпорту експортом. За одинадцять місяців 2025 року він становив 48,85%, тоді як роком раніше — 60,20%, що означає зменшення його значення на 11,3%.
Найбільша втрата частки
Найбільше скорочення серед основних експортних груп за одинадцять місяців 2025 року зафіксовано у зернових культурах (група УКТЗЕД 10). Частка цієї групи в загальному експорті зменшилася з 22,7% до 18,0%, а обсяг експорту скоротився з 8,68 млрд дол. США до 6,63 млрд дол. США, тобто на 2,05 млрд дол. США. Основне падіння відбулося за рахунок зниження експорту кукурудзи та пшениці. Експорт кукурудзи за одинадцять місяців 2024 року становив 4,54 млрд дол. США і формував 11,9% загального експорту товарів, тоді як за одинадцять місяців 2025 року його обсяг скоротився до 3,42 млрд дол. США, а частка — до 9,3%. Поставки пшениці також зменшилися: з 3,56 млрд дол. США у 2024 році (9,3% загального експорту) до 2,86 млрд дол. США у 2025 році, що відповідає частці 7,8%.
Суттєві втрати також зазнала група іншого насіння і плодів олійних рослин (група УКТЗЕД 12). Її частка у загальному експорті знизилася з 8,2% до 5,8%, а обсяг експорту скоротився з 3,12 млрд дол. США до 2,15 млрд дол. США. Загальне зменшення експорту цієї групи становило 0,97 млрд дол. США. Ключовим чинником цього падіння стало скорочення експорту насіння ріпаку. За одинадцять місяців 2024 року обсяг експорту насіння ріпаку становив 1,74 млрд дол. США і формував 4,5% загального експорту товарів з України. Натомість за одинадцять місяців 2025 року його поставки зменшилися до 805,65 млн дол. США, а частка скоротилася до 2,2%.
Скорочення спостерігалося й у групі руди, шлак і зола (група УКТЗЕД 26). Частка цієї товарної групи зменшилася з 6,8% до 6,0%, тоді як обсяг експорту скоротився з 2,59 млрд дол. США до 2,21 млрд дол. США, що відповідає зниженню на 0,38 млрд дол. США. Вирішальний внесок у це скорочення зробило зменшення поставок агломерованих руд та залізних концентратів. За одинадцять місяців 2024 року експорт агломерованих руд та залізних концентратів становив 1,15 млрд дол. США, що відповідало 3,0% загального експорту товарів. У 2025 році обсяг поставок скоротився до 841,53 млн дол. США, а їх частка знизилася до 2,3%.
Менш значне, але відчутне зниження зафіксовано в експорті кондитерських виробів з цукру (група УКТЗЕД 17). Частка цієї групи у загальному експорті скоротилася з 1,5% до 1,2%, а обсяг експорту зменшився з 563,76 млн дол. США до 427,22 млн дол. США, або на 136,55 млн дол. США. Основну роль у цьому скороченні відіграло зменшення експорту цукру. За одинадцять місяців 2024 року експорт цукру становив 352,97 млн дол. США і формував 0,9% загального експорту товарів з України. У 2025 році його обсяги скоротилися до 194,85 млн дол. США, а частка зменшилася до 0,5%.
Помірне скорочення відбулося також у групі їстівних плодів та горіхів (група УКТЗЕД 08). Частка цієї продукції в експорті знизилася з 0,9% до 0,8%, тоді як обсяг експорту скоротився з 343,78 млн дол. США до 274,68 млн дол. США, що становить зменшення на 69,10 млн дол. США. Вагомим фактором цього зниження стало скорочення експорту інших горіхів без шкаралупи. За одинадцять місяців 2024 року експорт інших горіхів без шкаралупи становив 81,62 млн дол. США, що формувало 0,2% загального експорту товарів. У 2025 році поставки зменшилися до 3,36 млн дол. США, а частка скоротилася до 0,01%.
Збільшення частки
Серед товарних груп, частка яких у структурі експорту зросла, на першому місці перебуває група жирів та олій (група УКТЗЕД 15). Її частка в експорті підвищилася з 13,7% за 11 місяців 2024 року до 15,6% за 11 місяців 2025 року, а обсяг поставок зріс з 5,25 млрд дол. США до 5,72 млрд дол. США. Основний приріст у межах цієї групи сформували олія соєва сира та олія ріпакова сира. Так, експорт сирої соєвої олії за 11 місяців 2024 року становив 271,71 млн дол. США, що відповідало близько 0,7% загального обсягу експорту товарів, тоді як за 11 місяців 2025 року він зріс до 520,21 млн дол. США, а її частка збільшилася до 1,4%. Водночас поставки сирої ріпакової олії зросли з 216,60 млн дол. США (0,6% загального експорту) у 2024 році до 337,53 млн дол. США у 2025 році, що відповідало частці близько 0,9%.
Зростання частки спостерігалося і в групі палива мінерального (група УКТЗЕД 27). Частка цієї групи підвищилася з 0,5% до 1,2%, а обсяг поставок збільшився з 182,06 млн дол. США до 442,49 млн дол. США, тобто на 260 млн дол. США. Основним фактором такого підвищення стала поставка електроенергії. За одинадцять місяців 2024 року експорт електроенергії складав 68,20 млн дол. США, що відповідало 0,2% загального експорту товарів. У 2025 році її поставки зросли до 271,70 млн дол. США, а частка піднялася до 0,7%.
Експорт групи деревина та вироби з деревини (група УКТЗЕД 44) також показав позитивну динаміку. Частка цієї групи підвищилася з 3,6% до 4,3%, а обсяг експорту збільшився з 1,36 млрд дол. США до 1,57 млрд дол. США, тобто на 0,21 млрд дол. США. Значним чинником зростання стали поставки лісоматеріалів з сосни. За одинадцять місяців 2024 року експорт лісоматеріалів з сосни складав 192,64 млн дол. США, що відповідало 0,5% загального експорту товарів. У 2025 році їх обсяги зросли до 223,61 млн дол. США, а частка піднялася до 0,6%.
Зростання експорту помітно проявилося у групі електричних машин та обладнання (група УКТЗЕД 85). Частка цієї групи піднялася з 5,5% до 6,1%, а обсяг експорту збільшився з 2,11 млрд дол. США до 2,25 млрд дол. США, тобто на 0,14 млрд дол. США. Основним драйвером підвищення поставок стали ізольовані проводи. За одинадцять місяців 2024 року експорт ізольованих проводів складав 1,20 млрд дол. США, що відповідало 3,1% загального експорту товарів. У 2025 році його обсяги зросли до 1,31 млрд дол. США, а частка піднялася до 3,6%.
Серед українського експорту помітне зростання зафіксовано у групі чорних металів (група УКТЗЕД 72). Частка цієї групи піднялася з 7,5% до 8,1%, а обсяг експорту збільшився з 2,87 млрд дол. США до 2,97 млрд дол. США, тобто на 0,13 млрд дол. США. Основне зростання відбулося за рахунок експорту чавуну. За одинадцять місяців 2024 року обсяг експорту чавуну становив 450,39 млн дол. США, що відповідало 1,2% загального експорту товарів. У 2025 році його поставки збільшилися до 669,12 млн дол. США, а частка піднялася до 1,8%.
Огляд фокусних галузей
Металургія
За одинадцять місяців 2025 року експорт продукції металургії з України склав 4,26 млрд дол. США, що на 145,21 млн дол. США більше, ніж у відповідному періоді 2024 року. Частка галузі в загальному експорті країни піднялася до 11,58%.
Зростання зафіксовано у категоріях:
-
Чавун переробний та дзеркальний у чушках і болванках — обсяг експорту зріс з 450,39 млн дол. США до 669,12 млн дол. США.
-
Інші прутки з заліза або нелегованої сталі — поставки зросли з 83,95 млн дол. США до 179,15 млн дол. США.
-
Прутки гарячекатані — експорт піднявся з 145,76 млн дол. США до 207,29 млн дол. США.
Зниження зафіксовано у категоріях:
-
Напівфабрикати з заліза або нелегованої сталі — обсяг експорту скоротився з 870,30 млн дол. США до 581,10 млн дол. США.
Готові харчові продукти
За одинадцять місяців 2025 року експорт готових харчових продуктів з України становив 3,54 млрд дол. США, що на 168,49 млн дол. США більше, ніж у відповідному періоді попереднього року. Частка галузі у загальному обсязі експорту зросла до 9,6%, що означає її підвищення на 0,8%.
Зростання зафіксовано у категоріях:
-
Макуха соєва — обсяг експорту за поточний період досяг 466,32 млн дол. США, що на 200,44 млн дол. США більше, ніж роком раніше.
-
Хлібобулочні вироби та інші кондитерські товари — поставки зросли до 341,33 млн дол. США, що на 96,37 млн дол. США перевищує показник попереднього періоду.
-
Шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао — експорт збільшився до 310,08 млн дол. США, або на 72,72 млн дол. США більше порівняно з минулим роком.
Зниження зафіксовано у категоріях:
-
Соки — експорт зменшився до 178,74 млн дол. США, що на 40,45 млн дол. США менше порівняно з відповідним періодом минулого року.
Машинобудування
За одинадцять місяців 2025 року експорт продукції машинобудування з України становив 3,39 млрд дол. США, що на 185,82 млн дол. США більше, ніж у відповідному періоді 2024 року. Частка галузі в загальному експорті країни піднялася до 9,2%.
Зростання зафіксовано у категоріях:
-
Проводи ізольовані та кабелі — обсяг експорту зріс з 1,19 млрд дол. США до 1,31 млрд дол. США.
-
Телефонні апарати та інша апаратура для передачі голосу та зображень — поставки зросли з 84,10 млн дол. США до 111,01 млн дол. США.
-
Крани, клапани та вентилі для трубопроводів і резервуарів — експорт зріс з 23,93 млн дол. США до 39,78 млн дол. США.
Зниження зафіксовано у категоріях:
-
Електричні водонагрівачі та інші побутові електронагрівальні прилади — обсяг експорту скоротився з 348,58 млн дол. США до 310,86 млн дол. США.
Меблі
За одинадцять місяців 2025 року експорт меблевої продукції з України досяг 953,84 млн дол. США, що на 115,16 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2024 року. Частка галузі в загальному обсязі експорту зросла до 2,6%.
Зростання зафіксовано у категоріях:
-
Інші меблі та їх частини — обсяг експорту зріс з 429,49 млн дол. США до 520,18 млн дол. США.
-
Меблі для сидіння та їх частини — поставки зросли з 272,34 млн дол. США до 279,14 млн дол. США.
-
Основи матрацні, постільні речі та подібні вироби — експорт збільшився з 48,75 млн дол. США до 58,87 млн дол. США.
Одяг та взуття
За одинадцять місяців 2025 року експорт продукції галузі одягу та взуття склав 748,73 млн дол. США, що на 51,54 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2024 року. Частка галузі у загальному обсязі експорту України зросла до 2,0%, збільшившись на 0,2%.
Зростання зафіксовано у категоріях:
-
Жіночі костюми, жакети, сукні, спідниці, штани та комбінезони — обсяг експорту зріс з 65,34 млн дол. США до 75,10 млн дол. США, що відповідає приросту на 9,76 млн дол. США.
-
Футболки, майки та інша натільна білизна трикотажна — поставки збільшилися з 15,26 млн дол. США до 24,95 млн дол. США, або на 9,69 млн дол. США.
-
Інші готові вироби, включаючи викройки одягу — експорт зріс з 35,23 млн дол. США до 43,52 млн дол. США, що на 8,29 млн дол. США більше порівняно з попереднім періодом.
Зниження зафіксовано у категоріях:
-
Взуття на підошві та з верхом з гуми або пластмаси — експорт скоротився з 19,46 млн дол. США до 17,15 млн дол. США, що відповідає зниженню на 2,31 млн дол. США.
-
Намети, навіси, тенти та інше кемпінгове спорядження — поставки зменшилися з 2,35 млн дол. США до 1,10 млн дол. США, або на 1,25 млн дол. США.
Географія експорту
Протягом одинадцяти місяців 2025 року український експорт охоплював 201 країну, розширивши географію порівняно з 199 країнами у попередньому періоді.
Серед нових напрямків торгівлі найбільші поставки були здійснені до Кюрасао, Аруба, Папуа-Нова Гвінея, Гренландія, Іран, Ліхтенштейн.
Водночас експорт значно скоротився за кількома напрямками, зокрема Малаві, Домініка, Тимор-Лешті, Есватіні, Сінт-Мартен, Тувалу.
За обсягом експорту ТОП-5 країн виглядають наступним чином:
1. Польща — 4,60 млрд дол. США (12,51% частка країни серед всіх країн призначення українського експорту)
2. Туреччина — 2,46 млрд дол. США (6,68%)
3. Німеччина — 2,25 млрд дол. США (6,11%)
4. Італія — 1,99 млрд дол. США (5,41%)
5. Нідерланди — 1,77 млрд дол. США (4,81%)
Серед країн з найбільшим абсолютним зростанням експорту за 11 місяців 2025 року лідирують:
1. Туреччина — 2,46 млрд дол. США (+476,19 млн дол. США)
2. Алжир — 556,19 млн дол. США (+290,25 млн дол. США)
3. Польща — 4,60 млрд дол. США (+237,31 млн дол. США)
4. Італія — 1,99 млрд дол. США (+220,11 млн дол. США)
5. США — 976,22 млн дол. США (+210,43 млн дол. США)
В умовах воєнного стану та обмеженості внутрішнього споживчого ринку особливої актуальності набуває розвиток експорту українських товарів, зокрема шляхом виходу вітчизняних виробників на міжнародні електронні торговельні платформи, такі як Amazon, Etsy, eBay та інші. Продаж української продукції на зовнішніх ринках через глобальні маркетплейси сприяє залученню валютних надходжень в економіку України, зміцненню національної валюти та платіжного балансу, розширенню ринків збуту для виробників, у тому числі малого і середнього бізнесу, створенню та збереженню робочих місць у територіальних громадах, а також підвищенню конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках.
Міністерством цифрової трансформації України спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» в межах національного проєкту «Дія.Бізнес» створено та забезпечено функціонування комплексу безоплатних освітніх програм, консультацій і практичних матеріалів, спрямованих на підтримку підприємців у питаннях експорту та міжнародної електронної комерції.
Для суб’єктів підприємницької діяльності доступні такі ресурси:
- навчальний онлайн-курс «E-commerce для експорту. Як продавати товари за кордон» https://business.diia.gov.ua/lms/e-commerce-dlia-eksportu-yak-prodavaty-tovary-za-kordon
- освітня програма «Export Upgrade: формула розвитку» https://business.diia.gov.ua/lms/export-upgrade-formula-rozvytku
- безоплатні консультації з питань виходу на міжнародні маркетплейси, логістики, фінансових та платіжних інструментівhttps://business.diia.gov.ua/consultations
- практичні гайди та консультаційні матеріали щодо роботи з маркетплейсами Amazon та Etsy:
https://business.diia.gov.ua/exporters-handbook/items/gaid-shchodo-vykorystannia-marketpleisu-amazon
https://business.diia.gov.ua/exporters-handbook/items/gaid-shchodo-vykorystannia-marketpleisu-etsy
https://business.diia.gov.ua/consultations/osoblyvosti_uspishnoi_roboty_z_marketpleisom_ETSY
https://business.diia.gov.ua/consultations/amazon-marketplace
https://business.diia.gov.ua/consultations/market-analysis
https://business.diia.gov.ua/consultations/vykhid-na-amazon-ta-eBay-yak-pidhotuvatys-i-startuvaty-z-prodazhamy
https://business.diia.gov.ua/consultations/organization-of-international-delivery
Підприємців, виробників та представників бізнесу закликаємо скористатися зазначеними можливостями для розвитку експорту та виходу на міжнародні ринки.
З 1 січня 2026 року набирають чинності суттєві зміни в умовах застосування преференційного режиму вільної торгівлі між Україною та державами Європейського Союзу, Республікою Молдова і Північною Македонією. Зміни стосуються порядку підтвердження походження товарів у низці практичних ситуацій та ґрунтуються на положеннях переглянутої Конвенції Пан-Євро-Мед (ПЄМ). Про це повідомляє Державна митна служба України.
Застосування преференцій у разі зміни кінцевого пункту призначення
У випадках, коли на момент експорту кінцевий пункт призначення товарів:
-
невідомий, або
-
визначається вже під час транспортування,
преференційний режим вільної торгівлі може застосовуватися на підставі ретроспективного підтвердження походження.
Зокрема, йдеться про:
-
ретроспективний сертифікат з перевезення товару EUR.1, або
-
ретроспективну декларацію про походження,
які видаються після експорту на підставі документів, що підтверджують зміну місця призначення (зокрема транспортних документів).
У такому разі:
-
попередній оригінал сертифіката EUR.1 повертається до митниці, яка його видала, або
-
експортеру, який оформив декларацію про походження.
Поділ партії товарів, поміщених у митний режим митного складу
У разі випуску у вільний обіг частини партії товарів, які були поміщені у митний режим митного складу із сертифікатом EUR.1, застосовуються спеціальні правила.
Якщо партія товарів ділиться на частини:
-
преференційний режим вільної торгівлі застосовується виключно на підставі ретроспективного сертифіката EUR.1 або декларації про походження,
-
такі документи мають бути видані в державі експорту (Україна, держава ЄС, Молдова або Північна Македонія),
-
документи не можуть бути видані в державі зберігання або поділу товарів.
Водночас:
-
не вимагається подання документів, що підтверджують зберігання товарів під митним контролем у державі зберігання;
-
не потрібно повертати оригінал сертифіката EUR.1, поданий при поміщенні товарів у режим митного складу.
Терміни та вимоги до ретроспективних підтверджень походження
Відповідно до статті 21 Доповнення I до переглянутої Конвенції ПЄМ:
-
ретроспективний сертифікат EUR.1 або декларація про походження можуть бути видані протягом двох років з дати експорту товарів;
-
ретроспективний сертифікат EUR.1 видається лише після перевірки відповідності інформації, зазначеної в заяві експортера, даним у відповідних документах;
-
у графі 7 сертифіката EUR.1 обов’язково має бути зазначено англійською мовою:
«ISSUED RETROSPECTIVELY».
Перехідні положення: що залишається чинним
Преференційні підтвердження походження, які:
-
були видані до 1 січня 2026 року,
-
зокрема із записом «REVISED RULES»,
-
оформлені відповідно до правил походження, що діяли до впровадження Конвенції ПЄМ,
і подані після 1 січня 2026 року в межах терміну їх дії, прийматимуть для застосування преференційного режиму під час імпорту.
18 грудня 2025 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Корпорацією фінансування міжнародного розвитку США (DFC) оголосили про готовність Американо-Українського Інвестиційного Фонду відбудову до перших інвестицій у 2026 році.
Рада директорів Фонду сьогодні прийняла ключові рішення, які дозволять Фонду розпочати повноцінну роботу на початку 2026 року. Затверджено інвестиційну стратегію Фонду та ухвалено інвестиційні протоколи.
«Сьогоднішнє рішення є важливим кроком в операційній діяльності Фонду. Ми вже маємо інвестиційного радника, затверджені ключові політики, процедури та $150 мільйонів початкового капіталу. Це означає, що Фонд готовий розпочати інвестування у відбудову України. Від 23 травня, коли Угода набула чинності, Міністерство економіки та Агентство ДПП працювали в тісній, майже щоденній взаємодії з Корпорацією фінансування міжнародного розвитку США та Міністерством фінансів США, щоб побудувати Фонд за найкращими міжнародними стандартами. Зараз ми переходимо від підготовки до дій, формуючи якісний портфель проєктів для спрямування капіталу в ініціативи, які підтримають довгострокове зростання України та стійкість ланцюгів постачання», — зазначив Олексій Соболев, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України.
Фонд зосередиться на інвестиціях у критичні мінерали, енергетику, транспорт і логістику, інформаційно-комунікаційні технології та інноваційні технології, які забезпечують стійкість ланцюгів постачання та сприяють економічній безпеці й добробуту США та України.
Також у січні 2026 року Фонд планує запустити публічний вебсайт, через який спонсори проєктів зможуть подавати пропозиції для розгляду. Орієнтовний графік роботи Фонду передбачає підготовку та ухвалення перших інвестиційних рішень, включно з першими трьома проєктами, до кінця 2026 року.
Нагадаємо, 14 листопада Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з U.S. International Development Finance Corporation (DFC) оголосили про призначення ключового операційного партнера Американсько-Українського Інвестиційного Фонду відбудови (United States–Ukraine Reconstruction Investment Fund). Інвестиційним радником Фонду призначено компанію Alvarez & Marsal (A&M).
Довідково:
Американсько-Український Інвестиційний Фонд відбудови (United States–Ukraine Reconstruction Investment Fund створений Угодою між Україною та США. Початковий капітал сформовано із внесків обох сторін у рівних частках — по $75 млн від США через DFC та від України, що разом становить $150 млн стартового капіталу. У структурі управління Фонду діє Керівна рада та чотири профільні комітети — інвестиційний, аудиторський, адміністративний і комітет пошуку проєктів.
Об'єднані Арабські Емірати активніше розвивають свій ринок харчових продуктів і нарощують попит на якісну імпортну молочну продукцію. Для українських виробників це платоспроможний, мультикультурний ринок Перської затоки з уже сформованими споживчими звичками.
Аналітики Офісу з розвитку підприємництва та експорту дослідили ринок та оцінили його потенціал для вітчизняного бізнесу.
Економічний та соціальний контекст ОАЕ
-
ВВП країни у 2024 році становить $568 млрд, що робить ОАЕ однією з найбільших економік регіону.
-
ВВП на душу населення – $51,29 тис.
-
Зростання ВВП – 4% у 2024 році, з прогнозом 5,1% у 2025 році.
-
Рівень інфляції залишається низьким – 2,3%, що забезпечує цінову стабільність на внутрішньому ринку.
-
Населення ОАЕ у 2024 році становить 11 млн осіб.
-
Країна має один із найвищих рівнів міграції у світі: 74% населення – мігранти, що формує мультикультурний попит на продукти харчування.
Серед головного
-
Середні витрати на молоко, сир та яйця на домогосподарство складають понад $1 770.
-
Очікується, що обсяги внутрішнього ринку молочних продуктів та їх альтернатив у 2025 році зросте та сягне $2 046 млн.
-
Молочна продукція є «регульованим продуктом», що передбачає оцінку відповідності та отримання сертифіката відповідності до ввезення.
-
Споживачі демонструють стійкий інтерес до функціональних продуктів: з високим вмістом білка, пробіотиків, безлактозних та рослинних альтернатив.
-
Канали продажів очолюють гіпермаркети (понад 55% ринку), але онлайн та q-commerce зростають найшвидше.
-
Основні постачальники – Саудівська Аравія, Нова Зеландія, Франція, Нідерланди та Індія.
Детальніше про ринок молочної продукції ОАЕ – за посиланням.
Практичний довідник з експорту молочної продукції до ОАЕ.