11 липня світ відзначає день шоколаду. Звідки ж узялися улюблені солодощі та чому їх так шанують?
Існує кілька версій щодо того, яка цивілізація першою ласувала шоколадом та у якому вигляді. Однак достеменно відомо, що в Європу шоколад привіз Христофор Колумб. Однак тоді ніхто не звернув особливої уваги на какао боби, оскільки люди були захоплені іншими скарбами мандрівника.
Через 15 років, у 1517 році в Мексику приїздить іспанець Ернан Кортес, якого місцеві ацтеки вважать богом, дарують йому священні какао боби. Кортес саджає зерна, аби люди змогли насолоджуватись напоєм. Саме тоді шоколад став справжнім відкриттям для іспанців. Вони довго зберігали рецепт його приготування у таємниці. Проте зовсім приховати шоколад від світу їм не вдалось. Вже через 100 років після Колумба, шоколад став відомим у всій Європі. Він був екзотичним напоєм для людей із вищого світу, проте, поки шоколад залишався гірким, його сприймали більше як ліки, ніж як смачну насолоду. Лише через два століття, у 1876 році швейцарець Даніель Петер додав у шоколадну масу цукор, зробивши справжнє відкриття в історії найвідомішого десерту.
У сучасному світі шоколадна кондитерка вважається одним із перспективних сегментів українського експорту.
Протягом 2015-2019 років український експорт цієї продукції зростав на 9% щорічно, що вдвічі більше, ніж загальносвітовий експорт (в середньому світовий експорт цією продукцією за 2015-2019 роки зростав на 4% щорічно). Найбільше Україна експортує шоколадні вироби до країн ЄС (39% від загального обсягу українського експорту) і країн СНД (36%), на третьому місці – країни Азії (19%). Серед окремих країн найбільшими партнерами України є Казахстан, Румунія, Болгарія і Грузія, при цьому якщо експорт в країни СНД поступово скорочується, то поставки в країни ЄС та країни інших регіонів – динамічно зростають (в натуральному виражені за останні 4 роки експорт зростав: в Румунію на 28%, в Болгарію на 54%, Угорщину на 79%, Польщу на 30%, Німеччину на 32%, а також в США на 64%).
Цікаві та смачні аналітичні матеріали "Тренди світового ринку шоколадних виробів" підготував Офіс з просування експорту України.
Вплив пандемії Covid-19 на споживання шоколаду
Країни – найбільші споживачі шоколаду опинились в епіцентрі епідемії коронавірусу і карантинних обмежень, які призвели до зниження доходів населення і скорочення витрат на продукти харчування.
У відповідь на це невеликі виробники крафтового шоколаду зосереджуються на просуванні в інтернеті. Так, була створена платформа Stay Home with Chocolate, яка застосовує різні онлайн-інструменти, такі як дегустації в реальному часі та e-commerce, для підвищення продажів високоякісного шоколаду малих виробників.
Тренди та смакові вподобання
- Оздоровлення» шоколадної продукції
зі зниженим вмістом доданого білого цукру або його заміною на інші підсолоджувачі;Шоколадні вироби традиційно вважаються не надто корисними для здоров’я, зокрема, через високий вміст цукру. Тренд здорового способу життя, характерний для розвинутих країн, стимулює попит на більш «здорові» продукти.
В азійських країнах зростає популярність так званого «функціонального» шоколаду, в який додають, зокрема, вітаміни, пробіотики, клітковину, корисні мікроелементи, насіння тощо.
Багатьом споживачам не подобається смак шоколаду зі зниженим вмістом цукру, тому вони надають перевагу купівлі традиційного шоколаду, але в упаковках меншого розміру, аби таким чином знизити шкоду для здоров’я.
- Нові незвичайні смаки, текстури і аромати, сезонні смаки
Ринок шоколаду є досить традиційним щодо смаків і ароматів. Споживачі надають перевагу купівлі продукції зі звичними смаками і інгредієнтам – найчастіше використовуються горіхи і ягоди. Проте виробники активно впроваджують інновації у смаках, текстурах і ароматах, які здатні зацікавити покупців.
Споживачі жадають незабутніх вражень завядки новаторським смакам, форматам та текстурам. Молочний шоколад Nestlé Aero Bliss Peppermint наповнений м’ятним ароматизованим центром та містить хрусткі шматочки печива (Великобританія).
В азійських країнах популярним є використання традиційних місцевих продуктів, наприклад, ягід годжі, матча, насіння чіа, ароматів квітів, спецій.
- Преміалізація
Преміальний шоколад залишається нішевим продуктом, проте значна частка споживачів готові купувати таку продукцію у якості подарунку або за певної нагоди. Відповідно зростають стандарти таких виробів. Преміальний шоколад передбачає використання високоякісних інгредієнтів, складних і витончених смаків і ароматів, незвичайних форм і привабливої упаковки.
- Фокус на снек (snackification)
Тренд на зростання споживання снеків, обумовлений активним способом життя та нестачею часу на повноцінну їжу, стосується також шоколадної продукції. Виробники пропонують зручні упаковки, невеликі порції і відповідне позиціонування своєї продукції.
Світова торгівля шоколадної продукцією
В 2019 р. світовий імпорт шоколадної продукції (код HS 1806) склав 28,5 млрд дол. США. При цьому за останні 4 роки імпорт зростав на рівні 4% щорічно.
Шоколадні цукерки і подібні вироби є найбільшою категорією за обсягом імпорту. Обсяги світової торгівлі майже всіх видів шоколадної продукції протягом останніх п’яти років зросли, за виключенням какао-порошку. При цьому найвищу динаміку мав імпорт шоколаду у вигляді блоків або інш. масою понад 2 кг – в середньому він зростав на 4% щорічно. Натомість світовий імпорт шоколадних цукерок зростав вдвічі повільніше – в середньому на 2% щорічно.
Джерело: Trade Map
Джерело: Trade Map
Внутрішнє споживання
Найбільшими ринками шоколадної продукції є США, Німеччина, Велика Британія і РФ. Ці країни також лідирують за рівнем споживання на особу.
Розвинені країни з високим показником споживання на душу населення мають незначну динаміку зростання, тобто ринки цих країн є зрілими і насиченими. Натомість найвищу динаміку зростання споживання шоколаду демонструють країни, що розвиваються, зокрема, Туреччина, Індія, РФ, Південна Африка, Індонезія.
З метою захисту національного виробника Мінекономіки вивело низку товарів з-під дії тимчасового мита на полімери.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства доопрацювало документ, згідно з яким відсьогодні мито на ввезення з-за кордону полімерних матеріалів у розмірі 18% буде застосовуватися до дуже вузького кола товарів. Ці товари виробляються в Україні, тому бізнес не понесе додаткових затрат.
Це зважене рішення спрямоване на захист усіх національних виробників, як хіміків, так і виробників готової продукції – шпалер, вікон, харчової упаковки тощо.
За словами очільника відомства Ігоря Петрашка, це рішення передусім позитивно вплине на вартість кінцевої продукції при переробці полімерів: «Ініціатива Президента є дуже своєчасною. В Україні налічується близько 50 підприємств такого профілю. Там працюють понад 30 тисяч людей. У зв’язку з нелегкою економічною ситуацією на тлі пандемії як у світі, так і в нашій державі, – уточнення рішення по тимчасових митах є необхідним. Мінекономіки за кілька днів проаналізувало ринки, де використовуються полімери, і дійшло висновку, що звуження товарів, на які застосовується мито – є економічно вигідним та обґрунтованим».
На практиці це дасть змогу належним чином захистити національного виробникам полімерів і зберегти переробникам полімерів потужності виробництва, не скорочуючи його, а також не підвищувати кінцеву вартість виробленої продукції. В результаті, рішення дозволить зберегти робочі місця, що є одним з ключових завдань в рамках програми діяльності Кабінету Міністрів, ринки збуту та валютну виручку – завдяки продажу товару на експорт.
До уваги експортерів, зацікавлених в просуванні своєї продукції на ринок Канади дослідження «Визначення пріоритетів розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України», підготовлене фахівцями Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та Офісу з просування експорту за підтримки проєкту CUTIS.
Так, ринок Канади визначено одним з 21 пріоритетних експортних ринків (ринок у фокусі) Експортною стратегією України («дорожня карта» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки, схваленою у 2017 року.
Дане дослідження визначає пріоритетів розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України, а також розроблення і апробування методики визначення пріоритетів розвитку українського експорту для інших пріоритетних ринків.
Ви можете завантажити дослідження за посиланням.
Дослідження умовно можна розділити на дві частини. Перша – сфокусована на відборі перспективних товарних позицій та видів послуг для розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України.
Було проаналізовано 356 товарів харчової промисловості та машинобудування, в результаті чого відібрано 18 найбільш перспективних товарних груп.
В сегменті експорту послуг аналізувалися можливості експорту до Канади комп’ютерних послуг (інформаційні та комунікаційні технології) та креативних послуг (послуги дослідження та розробки, професійні та консалтингові послуги, наукові та технічні послуги, аудіовізуальні та пов’язані з ними послуги, а також культурні та рекреаційні послуги).
В рамках другої частини здійснювався порівняльний аналіз та рейтингування перспективних товарних позицій та видів послуг для розвитку українського експорту.
В результаті дослідження були відібрані наступні експортні пріоритети:
Харчова промисловість:
- Плоди та горіхи, сирі або варені, морожені;
- Томати, приготовлені або консервовані без оцту;
- Кондвироби з цукру без вмісту какао;
- Овочі, приготовлені або консервовані, з оцтом;
- Шоколад.
Машинобудування:
- Електроди вугільні, щітки вугільні, вугілля для ламп або гальванічних елементів;
- Радіатори для центрального опалення, повітронагрівачі з неелектричним нагрівом, з чорних металів;
- Електронагрівальні прилади та апарати; праски електричні;
- Машини пральні.
Послуги:
- Комп’ютерні послуги;
- Наукові та технічні послуги;
- Професійні та консалтингові послуги.
Чим цікавий ринок Канади? Північна Америка залишається лідером споживання органіки. Близько половини світового ринку органічної продукції припадає на США. Канада із обсягом органічного ринку у 3 млрд євро займає 6 місце в світовому рейтингу!
Саме тому проєкт CUTIS спільно з Офісом з просування експорту на запит бізнес-об’єднання «Органічна Україна» провели дводенний вебінар для виробників органічної продукції.
У ході заходу організатори розповіли учасникам про особливості успішного експорту органіки на ринок Канади та поділились знаннями щодо ефективних інструментів з пошуку та аналізу нових ринків.
Зокрема, старша експертка з питань торгівлі та інвестиційної політики проєкту CUTIS, Олександра Бровко, розповіла про умови торгівлі з Канадою в рамках Угоди про вільну торгівлю та акцентувала увагу учасників на регуляторних вимогах та вимогах до маркування при експорті органічної продукції до Канади (завантажити презентацію за посиланням).
Зоя Павленко, експертка з питань навколишнього середовища проєкту CUTIS, розповіла про специфіку органічного ринку Канади та звернула увагу на товарні групи, які користуються найбільшим попитом серед канадських споживачів (завантажити презентацію).
Тія Лофтсгард (Tia Loftsgard), виконавча директорка Асоціації органічної торгівлі Канади, докладно проінформувала про структуру канадського ринку органічної продукції, споживчі вподобання, а також розповіла про важливість органічної сертифікації для ринку Канади (завантажити презентацію).
Окрім того, можна переглянути Запис 1-го дня вебінару.
23 червня заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торговий представник України Тарас Качка підписав Протокол про приєднання України до Угоди про заснування Консультаційного центру з питань права СОТ.
Цим Протоколом визначено умови та процедури, які необхідно виконати Україні для набуття членства в Консультаційному центрі з питань права СОТ (КЦП СОТ). Відповідний документ було попередньо схвалено Генеральною Асамблеєю КЦП СОТ та підписано Виконавчим директором КЦП СОТ Н. Майером.
Після схвалення Протоколу Генеральною Асамблеєю КЦП СОТ та підписання сторонами Україна протягом дванадцяти місяців має виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання цим Протоколом чинності.
Протокол набирає чинності на тридцятий день з дати передачі документа про його прийняття на зберігання Виконавчому директору КЦП СОТ, і Україна набуває право на отримання послуг КЦП СОТ.
«Приєднання до Угоди про заснування Консультаційного центру з питань права СОТ та набуття членства у цій міжнародній організації забезпечить можливість отримання високопрофесійних юридичних послуг, сприятиме економії коштів Державного бюджету України та посилить кадрову та інституційну спроможність України для захисту національних інтересів держави у рамках СОТ», - зазначив заступник Міністра Тарас Качка.
Довідково:
КЦП СОТ – це міжнародна організація, утворена у 2001 році з метою надання правової допомоги країнам, що розвиваються, для забезпечення належної реалізації їх прав та інтересів як членів Світової організації торгівлі.
КЦП СОТ забезпечує надання безкоштовних юридичних консультацій з питань права СОТ і навчання з метою посилення правової спроможності членів СОТ захищати свої інтереси в рамках цієї міжнародної організації.
На сьогодні членами КЦП СОТ є 12 розвинених країн, зокрема, Австралія, Великобританія, Данія, Канада, Швейцарія, Швеція, і 36 членів СОТ, що розвиваються, зокрема Єгипет, Індія, Індонезія, Йорданія, Колумбія, Марокко (з 2018 року), Об’єднані Арабські Емірати (з 2016 року), Перу, Південно-Африканська Республіка (з 2017 року), Таїланд, Туреччина, Філіппіни.