
Відкриватимуть конференцію заступник Міністра закордонних справ України з питань діджиталізації та економіки Дмитро Сенік та головний виконавчий директор MATRADE - Ван Латіфф Ван Муса.
Тема вебконференції - розвиток українсько-малайзійських торговельних відносин в аграрному секторі. Робоча мова - англійська.
До участі у вебконференції запрошуються представники українських компаній, зацікавлених в експорті аграрної продукції, а також експорті ІТ-рішень для аграрної галузі.
Обов’язковими умовами участі у вебконференції є:
-
володіння представником компанії-експортера англійською мовою та готовність провести коротку презентацію продукції компанії під час заходу (за потреби),
-
наявність відповідного програмного забезпечення та реєстрація у Microsoft Teams із активними відео та аудіо функціями.
Ця конференція відбудеться в рамках ініціативі РЕІ активізувати торговельні відносини України з країнами АСЕАН та сприяти просуванню українського бізнесу на ринках цих країн.
Як взяти участь у конференції?
-
Заповніть анкету експортера за посиланням: https://forms.gle/h9TojbMCCN44Q6rr7 до 9 вересня 2020.
-
Очікуйте на детальну інформацію. Технічні деталі вебконференції будуть надіслані безпосередньо зареєстрованим учасникам (платформа конференції - Microsoft Teams).
20 серпня відбулася онлайн-конференція «Україна-Туреччина: нові можливості для співпраці» з метою обговорення перспектив та пріоритетних напрямів українсько-турецького економічного співробітництва. Захід організовано Торгово-промисловою палатою України.
Участь у конференції взяли заступник Міністра розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України – Торговий представник України Тарас Качка, представники Посольства Республіки Туреччина в Україні, Посольства України в Туреччині, Ради з питань зовнішньоекономічних зв'язків Туреччини (DEIK), ТПП України в Туреччині, українського і турецького бізнесу.
«Незважаючи на карантинні обмеження, Україна і Туреччина залишаються надійним торговельним партнерами. В 2019 році Туреччина посіла 1-е місце серед країн Близькосхідного регіону за обсягом товарообігу з Україною. При цьому потенціал і можливості для розширення двостороннього товарообігу реалізований не повністю. Україна зацікавлена в укладенні всеосяжної Угоди про вільну торгівлю між двома країнами, що сприятиме розширенню доступу на ринки товарів і послуг», - зазначив заступник Міністра Тарас Качка.
Він наголосив, що одним з основних інструментів активізації двостороннього співробітництва в економічній сфері є Міжурядова українсько-турецька комісія з торговельно-економічного співробітництва. Заступник Міністра підтвердив готовність української сторони до проведення Комісії у вересні в м. Одеса.
Також було обговорено питання торгівлі та галузевої взаємодії в рамках Українсько-Турецької Робочої групи по сільському господарству. Туреччина є одним з ключових торговельних партнерів України та стабільно входить в ТОП 10 країн, куди експортується вітчизняна аграрна продукція.
Так, за І півріччя 2020 року товарообіг між країнами склав $2,27 млрд, що на 1,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому, Україна зацікавлена в нарощуванні експорту готової продукції.
Крім того, серед основних напрямків розвитку двостороннього співробітництва: IT, інновації, промисловість, енергетика та енергоефективність, логістика, транспортна інфраструктура, туризм тощо.
Станом на 17 серпня Україна з початку 2020/21 МР поставила на експорт 4 693 тис. тонн зернових культур, що на 1 668 тис. тонн менше, ніж за той саме період у минулому сезоні.
Так, за даними Державної митної служби, на вказану дату експортовано 2 685 тис. тонн пшениці, що на 452 тис. тонн менше, ніж у сезоні 2019/20. Поставки ячменю склали 1 499 тис тонн (на 38 тис. тонн менше), жита - 0,3 тис. тонн, кукурудзи - 500 тис. тонн (на 1 178 тис. тонн менше).
Окрім цього, експорт українського борошна з початку сезону склав 26,4 тис. тонн, що на 10 тис. тонн менше, ніж у минулому сезоні.
На офіційному вебсайті Верховної ради України опубліковано наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 14 липня 2020 року № 1329, яким затверджено 72 форми міжнародних сертифікатів.
Зазначені міжнародні сертифікати призначені для супроводження продуктів тваринного походження при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України і засвідчують їх безпечність.
Кожна окрема форма міжнародного сертифікату призначена для окремої товарної групи. Зокрема, затвердженими формами міжнародних сертифікатів охоплено такі товарні групи, як:
- свіже м'ясо різних видів тварин – 16 форм;
- корми для тварин і кормові матеріали для кормів, у т.ч. сіно і солома – 11 форм;
- молоко і молочні продукти – 5 форм;
- яйця і продукти з них – 2 форм;
- риба, мед, продукти бджільництва, равлики, желатин, колаген, пух і пір’я, жири і продукти переробки жиру та ін. продукти тваринного походження – 38 форм.
Зазначені форми розроблено на виконання наказу Мінекономіки від 16.11.2018 №553 і є частиною міжнародних зобов’язань України щодо здійснення міжнародної торгівлі.
Детальніше ознайомитися з наказом можна за посиланням.
17 серпня у Мінекономіки разом з учасниками ринку зерна – аграрними асоціаціями, виробниками, переробниками та експортерами - підписали додаток до зернового Меморандуму і таким чином узгодили граничний обсяг експорту зерна у 2020/2021 маркетинговому році. Відповідно до додатку, погоджено наступні експортні цифри – 17,5 млн тонн пшениці та 1 тис. тонн жита.
“Зерновий меморандум є гарним прикладом вміння домовлятися і приймати збалансовані рішення. На нашу спільну думку, експорт у 17,5 млн тонн пшениці та 1 тис. тонн жита на цей маркетинговий рік - це той орієнтир, який збереже нам і внутрішню продовольчу безпеку, і експортні можливості. Крім того, враховуючи коронакризу, в прогнозному балансі ми збільшили обсяг перехідних залишків на півмільйона тонн – до 1,7 млн тонн”, - прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
Крім того, в залежності від погодних умов та кінцевих даних щодо обсягів виробництва пшениці від Держстату, прогнозні баланси ринку зерна можуть бути переглянуті підписантами Меморандуму у 4-му кварталі.
Наразі, урожай зерна очікується на рівні 72,1 млн тонн.
Довідково:
Зерновий меморандум укладається щороку з 2011 року. Документ передбачає взаємодію учасників ринку зерна, обмін інформацією, здійснення моніторингу зернового ринку.