Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 12 січня провів зустріч із Президентом Республіки Молдова Майєю Санду, яка перебуває в Україні з офіційним візитом.
Як підкреслив Денис Шмигаль, сьогодні особливо важливо відновити позитивну динаміку двосторонньої співпраці між Україною та Молдовою. Зі свого боку Майя Санду наголосила, що максимально сприятиме тісному співробітництву на користь громадян обох країн.
Прем’єр-міністр зазначив, що Україна готова якнайшвидше відновити діяльність Спільної міжурядової комісії з питань торгово-економічного співробітництва.
«За результатами нашої зустрічі буде доручено очільнику Комісії з українського боку, Віце-прем’єр-міністру Олексію Резнікову почати підготовку до проведення чергового засідання й підготувати порядок денний», — відзначив очільник Уряду.
Денис Шмигаль також погодився, що Україні та Молдові варто активізувати процес підготовки до підписання Протоколу про внесення змін до угоди про вільну торгівлю в частині гармонізації правил походження товарів відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморських преференційних правил визначення походження. За його словами, Україна розраховує, що переговори делегацій з узгодження проекту Протоколу зможуть початися в найкоротші терміни.
Прем’єр-міністр та Президент Республіки Молдова обговорили питання протидії поширенню COVID-19. Денис Шмигаль зазначив, що Україна веде активні перемовини з міжнародними партнерами та всесвітньою ініціативою COVAX, щоб отримати дози вакцин якнайшвидше.
«Також є можливість перемовин із нашими європейськими партнерами щодо отримання вакцини в рамках «Східного партнерства». Ми готові спільно продовжувати роботу з Європейським Союзом щодо закупівлі, поставки створення відповідної інфраструктури щодо забезпечення вакцинування наших громадян», — наголосив Глава Уряду.
Денис Шмигаль підкреслив, що Україна та Молдова мають спільний товарообіг та бізнес-проекти, які потрібно підтримувати та розвивати. Зокрема, шляхом започаткування нових проектів, у тому числі в енергетичній сфері.
«Україна й Молдова мають спільні євроінтеграційні прагнення, зокрема, синхронізацію у 2023 році енергетичних систем з європейською континентальною мережею ENTSO-E. Ми також маємо спільні питання енергетичної стабільності й незалежності наших країн у частині збалансування енергоринку й поставки газу», — зазначив Прем’єр-міністр.
Під час зустрічі Денис Шмигаль та Майя Санду також обговорили спільні інфраструктурні проекти. Зокрема, будівництво мостового переходу через річку Дністер та подальше будівництво через перехід сучасної євромагістралі, покращення якості роботи пунктів пропуску та належне функціонування Дністровського комплексного гідровузла.
Прем’єр-міністр подякував Президенту Молдови за підтримку суверенітету України та наголосив, що Україна незмінно підтримує територіальну цілісність Молдови в рамках міжнародно-визнаних кордонів.
Станом на 6 січня Україна з початку 2020/21 МР експортувала 26,407 млн. тонн зернових і зернобобових культур.
Відставання обсягів зернового експорту від показника 2019 року на аналогічну дату вже перевищило 5 млн. тонн (на 30 грудня складало - 4,469 млн. тонн). Поки що незначно перебільшує обсяги поставок лише ячмінь, якого на означену дату експортовано 3,776 млн. тонн, що на 15 тис. тонн більше, ніж торік. Водночас експорт пшениці складає 12,506 млн. тонн, що на 2,535 млн. тонн менше відповідного показника сезону 2019/20. Жита експортовано 1,7 тис. тонн проти 5 тис. тонн на ту ж дату у минулому сезоні.
Збільшує відставання від минулорічних обсягів і кукурудза, поставки якої за кордон становлять 9,731 млн. тонн, що на 2,603 млн. тонн менше, ніж торік. Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 79,3 тис. тонн борошна зернових культур, що також на 114,4 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.
Загалом за 6 днів січня 2021 року експорт зерна з України склав 343 тис. тонн, зокрема 17 тис. тонн пшениці й 324 тис. тонн кукурудзи.
Експорт з України у 2020 році склав $49,32 млрд., що на 1,7% менше, ніж за 2019 рік. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив заступник міністра економіки Тарас Качка.
За його оцінкою, у кризовий рік такий показник є зовсім непоганим, а особливо ж позитивним є скорочення торгового дефіциту більше ніж удвічі: з $10,22 млрд. "мінусу" 2019-го лишилося $4,9 млрд.
Також він звернув увагу на динаміку грудня, коли експорт склав $4,88 млрд. що у порівнянні з попереднім місяцем на $150 млн. більше і на $760 мільйонів більше, ніж у грудні 2019 року.
"Секрет грудневих цифр доволі простий - по всьому світу шаленими темпами ростуть ціни на метал і на руду", - зазначив заступник міністра.
Він повідомив, що зернові, де домінують кукурудза, пшениця і ячмінь, принесли за 2020-й $9,42 млрд., що на 2,29%менше ніж за 2019-й. Через скорочення врожаю фізичний експорт є меншим, ніж минулого року. Але це зменшення фізичного експорту компенсоване зростанням ціни.
Експорт ріпаку і сої склав $1,85 млрд., скорочення на 28%. Зате група рослинних олій, в якій домінує олія соняшникова, принесла $5,77 млрд., що на $1 млрд. або на 21,65% більше, ніж у 2019 році. Також на 6% зріс експорт шротів - до $1,58 млрд.
Сумарно аграрний сировинний експорт у 2020-му склав $18,61 млрд., на $170 млн. більше, ніж в 2019-му, зазначив Качка, зауваживши, що це дані за календарний, а не маркетинговий рік.
Він підкреслив, що по зернових Україна змагається на глобальних ринках із США і ЄС, і що зерновий експорт не є таким вже сировинним, оскільки продукція АПК вироблена у тому числі з використанням дуже сучасних технологій.
"Зокрема, ринок зернових і насіннєвих вимагає високотехнологічного насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, сільськогосподарської техніки, інфраструктури для зберігання і транспортування", - зауважив Тарас Качка.
Також він наголосив, що для виробництва і експорту зернових особливо важлива передбачуваність з огляду на роль України у глобальній продовольчій безпеці, а тому велике значення має реалізація довгострокових стратегій. Ключовим же елементом стратегій на наступне десятиліття, за словами заступника міністра, буде озеленення і протидія зміні клімату.
"Озеленення виробництва, політика щодо пестицидів і добрив, підрахунок вуглецевого сліду - це все докорінно вплине на обговорювані тут товари, а отже і на нашу економіку", - підсумував Тарас Качка.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія під час онлайн-зустрічі 30 грудня обговорили питання співпраці між державами.
Денис Шмигаль висловив сподівання, що Україна та Грузія продовжуватимуть розширювати двосторонній діалог та відновлять позитивну динаміку торгово-економічного співробітництва. Він також підкреслив, що Україна і Грузія, як стратегічні партнери, мають всі передумови для активізації співпраці у цій сфері.
«Ми готові до комплексного обговорення цілої низки подальших напрямків взаємодії: від подолання наслідків глобальної економічної кризи і перенесення ланцюгів виробництв міжнародних компаній в наші країни до розширення структури товарообігу й поглиблення інвестиційного співробітництва», — підкреслив Прем’єр-міністр України.
Денис Шмигаль зазначив, що Україна розраховує, попри пандемію, провести Десяте засідання Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з питань економічного співробітництва у 2021 році.
«Комісія не засідала з квітня 2017 року. Тому пропоную зробити все можливе, щоб Комісія якнайшвидше відновила свою роботу. Ми готові провести засідання у форматі відеоконференції», — відзначив Денис Шмигаль.
Очільник Уряду України та Прем’єр-міністр Грузії також обговорили питання інтеграції країн до Європейського Союзу та НАТО. Денис Шмигаль висловив підтримку пріоритету, покладеного в програму діяльності Уряду Грузії, щодо будівництва європейської країни.
«Впевнений, що спільними зусиллями Грузія та Україна можуть зробити суттєвий внесок у зміцнення безпеки у регіоні Чорного моря», — наголосив Денис Шмигаль.
З 1-ї години 1 січня 2021 року набрала чинності Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії.
Одночасно з набранням чинності цієї Угоди припиняє діяти по відношенню до Сполученого Королівства Угода про асоціацію Україна – ЄС.
Угодою передбачено запровадження тарифних преференцій на товари походженням зі Сполученого Королівства та України, зокрема:
- до 2026 року зниження до нуля ставок ввізного (вивізного) мита на імпорт/експорт товарів (графік зниження є ідентичним до графіку, що застосовується у торгівлі між Україною та ЄС, за винятком природного газу на експорт з України);
- застосування тарифних квот (звільнення від оподаткування ввізним митом) до імпорту свинини, курятини та цукру у межах певних обсягів;
- оподаткування ввізним митом вживаного одягу позиції 6309 згідно з УКТЗЕД в залежності від «вхідної ціни».
Для підтвердження преференційного походження товарів з України при експорті до Сполученого Королівства митниці Держмитслужби уповноважено видавати сертифікати з перевезення EUR.1 за заявами експортерам під час здійснення або після експорту товарів за місцем здійснення митного оформлення товарів або після експорту товарів за місцем державної реєстрації експортера.
До товарів, які перебувають на дату набрання чинності цією Угодою в транзиті або на тимчасовому зберіганні, на митних складах або у вільних зонах режимі транзиту чи зберігання в Сполученому Королівстві чи Україні, застосовуються тарифні преференції за умови подання митним органам країни-імпортера протягом дванадцяти місяців із зазначеної дати сертифіката з перевезення товару EUR.1, виданого заднім числом митними органами країни-експортера.
Презентаційні матеріали щодо тарифних преференцій Угоди додаються.