23 березня за участю заступників Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Качки, Олександра Романішина та Тараса Висоцького відбулося четверте засідання Ради з міжнародної торгівлі, на якому було підведено підсумки діяльності Ради у 2020 році, а також визначено завдання і заходи на поточний рік.
До заходу у онлайн-форматі приєднались більше 80 учасників, серед яких представники інших міністерств, Офісу Президента України, комітетів Верховної Ради України, Нацбанку, Держмитслужби, Державної податкової служби України, Торгово-промислової палати України та інші.
Рада з міжнародної торгівлі – це комунікаційна платформа, яка забезпечує ефективний діалог між Урядом, бізнесом та експертним середовищем.
«У 2020 році, незважаючи на поширення пандемії та, пов’язану з цим, світову кризу, Україна проводила торгові операції з 234 країнами та юрисдикціями, відкрила низку нових ринків та розширила номенклатуру експорту. Найбільш важливими показниками є феноменальне зростання експорту української продукції до В’єтнаму та Китаю – на 93% та на 98% відповідно», - зауважив заступник Міністра – Торговий представник України Тарас Качка.
Серед позитивних тенденцій 2020 року - покращення сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами. Україна скоротила негативне сальдо на 3,4 млрд дол. Як наслідок супер не негативне сальдо склало лише 255,5 млн дол. Темп покращення склав 93,1%.
«Ми дотримуємось визначених торговельних пріоритетів на найближчі роки, розвиваємо та поглиблюємо співпрацю з іншими країнами через лібералізацію умов торгівлі, що зафіксовано в Експортній стратегії України. Розширення доступу українських товарів на світові ринки відбувається також шляхом укладання угод про вільну торгівлю та впровадженням інструментів спільних міжурядових комісій», - підкреслив Тарас Качка.
Зокрема, важливим для України стало набуття чинності 1 січня 2021 року Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії.
Також цього року буде продовжена робота над секторальними та крос-секторальними експортними стратегіями, щоб після схвалення їх Урядом, якнайшвидше розпочати імплементацію. Це допоможе розширити експортні ринки для української продукції, створити умови для запровадження інновацій на машинобудівних підприємствах, залучити інвестиції для розвитку діючих і відкриття нових промислових об’єктів.
«Однією з найамбітніших цілей для нас є укладання «промислового безвізу», який дозволить продукції, виробленій в Україні, потрапляти на ринок ЄС без повторної сертифікації. Вже проведено 17 попередніх оціночних місій. Ми твердо налаштовані на підписання цього року Угоди АСАА, яка в перспективі дозволить охопити майже п’яту частину українського експорту до ЄС», - відмітив Тарас Качка.
В рамках засідання Ради з міжнародної торгівлі учасників також поінформували про концептуальне бачення представлення України на Всесвітній виставці «Експо-2020», захист українських товаровиробників на зовнішніх ринках, стан виконання та перспективи оновлення Експортної стратегії України.
17 березня 2021 року Кабінет Міністрів України на черговому засіданні схвалив проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтвердження суб’єктами господарювання дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності”.
Законопроект розроблений Мінфіном спільно з Держмитслужбою на виконання пункту 51 плану заходів з реформування та розвитку системи органів, що реалізують митну політику, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 року № 569-р.
Він спрямований на спрощення процедури митного оформлення товарів, які класифікуються за одним і тим самим кодом згідно УКТ ЗЕД, що і товари, на які законами України встановлено заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, та схожі за зовнішніми ознаками на такі товари, але за своїми фізико-хімічними властивостями та характеристикою не є такими.
Таки чином, проект Закону позбавляє суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності необхідності подавати митним органам додаткові документи, відомості, а іноді – проводити додаткові експертизи для підтвердження того, що відповідні товари не є об’єктами регулювання законів України, які встановлюють обмеження щодо переміщення товарів через митний кордон України.
Очікується, що прийняття зазначеного Закону дасть змогу забезпечити сприяння міжнародній торгівлі шляхом спрощення митних процедур та розвитку митного сервісу для міжнародної торгівлі.
Станом на 19 березня Україна з початку 2020/21 МР експортувала 33,936 млн. тонн зернових і зернобобових культур.
За даними Держмитслужби, відставання обсягів зернового експорту від минулорічного показника досягло вже 9,985 млн. тонн. Експорт пшениці на звітну дату склав 13,978 млн. тонн, що на 3,349 млн. тонн менше відповідного показника сезону 2019/20. Ячменя експортовано 4,046 млн. тонн, що на 153 тис. тонн менше, ніж торік. Жита експортовано 1,7 тис. тонн проти 5 тис. тонн на ту ж дату у минулому сезоні.
Поставки кукурудзи за кордон становлять 15,326 млн. тонн, що на 6,555 млн. тонн менше, ніж торік. Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 95,7 тис. тонн борошна зернових культур (у т. ч. 94,8 тис. тонн пшеничного), що також на 170,1 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.
Загалом з початку березня 2021 року експорт зерна з України склав 1,816 млн. тонн, в тому числі 269 тис. тонн пшениці, 84 тис. тонн ячменя й 1,447 млн. тонн кукурудзи.
Президент України Володимир Зеленський та Президент Литовської Республіки Гітанас Наусєда, який перебуває в Україні з офіційним візитом, підписали Спільну декларацію щодо європейської перспективи України.
Спільна декларація фіксує підтримку європейської перспективи нашої держави з боку Литовської Республіки.
Документ визначає, що, відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз, Україна, як і будь-яка європейська держава, яка поважає цінності, закріплені у статті 2 цього Договору, і зобов’язується їм слідувати, може подати заявку на членство у Євросоюзі у разі дотримання всіх умов і зобов’язань.
При цьому Литовська Республіка підтримає Україну, коли наша держава вирішить подати заявку на членство в ЄС.
Станом на 12 березня Україна з початку 2020/21 МР експортувала 33,153 млн. тонн зернових і зернобобових культур.
Зокрема, за даними Держмитслужби, на означену дату за кордон поставлено 13,848 млн. тонн пшениці, що на 3,092 млн. тонн менше відповідного показника сезону 2019/20. Ячменя експортовано 4,042 млн. тонн, що на 24 тис. тонн менше, ніж торік. Жита відвантажено 1,7 тис. тонн проти 5 тис. тонн на ту ж дату у минулому сезоні.
Поставки кукурудзи за кордон становлять 14,865 млн. тонн, що на 6,5 млн. тонн менше, ніж торік. Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 94,6 тис. тонн борошна зернових культур (у т. ч. 93,7 тис. тонн пшеничного), що також на 168,3 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.
Загалом з початку березня 2021 року експорт зерна з України склав 1,033 млн. тонн, в тому числі 139 тис. тонн пшениці, 80 тис. тонн ячменя й 806 тис. тонн кукурудзи.