У 2024 році ціна тонни експорту української агропродукції складала 315 доларів, а у квітні 2025 року збільшилася до 443 доларів. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.

«Ціна тонни експорту української аграрної продукції зросла в 1,4 рази. Це вдалося зробити за рахунок збільшення експорту продукції з доданою вартістю. Зокрема, біоетанолу», – заявив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.

За його словами, зросли і середні ціни на чільну п’ятріку продуктів експорту в розрахунку на тонну:

• соняшникова олія – 1 174 дол., що на 37,8% більше, ніж у 2024 році (852 дол.);

• кукурудза – 217 дол., що на 27,1% більше середньої ціни 2024 року (171 дол.);

•  пшениця – 231 дол., що на 27,4% більше середньої ціни 2024 року (181 дол.);

• м'ясо птиці – 2385 дол.,  що на 11,2% більше середньої ціни 2024 року (2145 дол.);

• ⁠соєві боби – 409 дол., що на 4,3% більше середньої ціни 2024 року (392 дол.).

  Джерело

  ---

Протягом січня-березня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $18,5 млрд, а експортували – на $9,9 млрд. Про це повідомляє Державна митна служба України.

До того ж оподаткований імпорт склав $13,9 млрд, що становить 75% загальних обсягів імпортованих товарів.

Як зазначено, податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-березні 2025 року склало 0,50 дол/кг.

Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: 

• Китай — $3,9 млрд, 

• Польща — $1,7 млрд,

• Німеччина — $1,5 млрд.

Експортували з України найбільше до: 

• Польщі — на $1,1 млрд, 

• Італії — на $680 млн, 

• Іспанії — на $650 млн.

У загальних обсягах ввезених у січні-березні 2025 року товарів 68% склали такі категорії товарів: 

• машини, устаткування та транспорт — $6,8 млрд; під час митного оформлення зазначених товарів до бюджету сплачено 42,3 млрд грн, що складає 27% надходжень митних платежів;

• продукція хімічної промисловості — $3,2 млрд; під час митного оформлення зазначених товарів до бюджету сплачено 25,5 млрд грн, що складає 16% надходжень митних платежів;

• паливно-енергетичні  — $2,5 млрд; під час митного оформлення зазначених товарів до бюджету сплачено 43,6 млрд грн, що складає 28% надходжень митних платежів.

До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: 

• продовольчі товари — $5,8 млрд,  

• метали та вироби з них — $1,1 млрд,

• машини, устаткування та транспорт — $882 млн.

За 3 місяці 2025 року під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 81,2 млн грн.

Джерело

Європейська комісія презентувала оновлену робочу програму «Цифрова Європа» на період 2025–2027 років із загальним бюджетом 3,2 мільярда євро. Ця ініціатива спрямована на прискорення цифрової трансформації в Європі та відкриває широкі перспективи для бізнесу, зокрема у сферах інноваційних технологій, кібербезпеки, розвитку цифрових компетенцій і модернізації інфраструктури. Для компаній, які прагнуть посилити свою конкурентоспроможність, це стратегічна можливість отримати фінансову підтримку та реалізувати амбітні проєкти.

Пріоритетні напрями фінансування

Робоча програма визначає стратегічні цілі та напрями фінансування, спрямовані на посилення цифрової стійкості й конкурентоспроможності ЄС. Основними пріоритетами є: 

• Штучний інтелект і передові технології. Фінансування розробки рішень на базі AI, хмарних технологій та обробки великих даних для підвищення ефективності бізнес-процесів.

• Розвиток цифрових навичок. Програми навчання для фахівців, підприємців і державних службовців, спрямовані на адаптацію робочої сили до вимог цифрової економіки.

• Цифровізація МСП і державного сектору. Підтримка впровадження цифрових рішень для оптимізації діяльності малого та середнього бізнесу, а також модернізації державних послуг.

• Високопродуктивні обчислення. Інвестиції в інфраструктуру суперкомп’ютерів і AI Factories для компаній, що потребують значних обчислювальних ресурсів.

• Кібербезпека. Посилення захисту цифрових інфраструктур і розробка рішень для протидії кіберзагрозам.

• Напівпровідникові технології. Розвиток європейської екосистеми виробництва мікрочипів як основи технологічної незалежності.

Окрему увагу приділено Європейським цифровим інноваційним хабам (ЄЦІХ), які сприятимуть безпечному обміну інформацією між державними та приватними організаціями, а також у провадженню цифрових технологій у бізнес-процеси.

Інформація та експертна підтримка: 

1. Ознайомитися з рекомендаціями та покроковими інструкціями щодо залучення грантового фінансування в межах Програми «Цифрова Європа» можна за посиланням.

2. Дізнатися деталі щодо процесу проведення конкурсу на створення Європейських цифрових інноваційних хабів можна за посиланням.

3. Переглянути відкриті конкурси Програми, які доступні для українських організацій, можна за посиланням.

4. Отримати консультацію експерта щодо пріоритетів Програми та способів відстеження грантових можливостей можна за посиланням.

Детальну інформацію та доступ до конкурсів знайдете на офіційному порталі Європейської комісії за посиланням.

Джерело

Під час Бізнес-саміту ЄС-Україна, що відбувся 10-11 квітня в Брюсселі, Європейська Комісія оголосила про запуск другого раунду Call for Expressions of Interest у рамках Ukraine Investment Framework. Цей конкурс спрямований на заохочення компаній ЄС інвестувати у відбудову та економічний розвиток України. Новий раунд триватиме до 10 жовтня 2025 року та продовжує успішну ініціативу, запущену в листопаді 2024 року.

Це вже другий раунд ініціативи: перший стартував у листопаді 2024 року і викликав високий інтерес — понад 110 заявок від компаній із 21 країни-члена ЄС. Тепер Єврокомісія продовжує курс на залучення європейського бізнесу до відбудови України, зокрема через спільні проєкти з українськими партнерами. Подані ідеї оцінюватимуться за пріоритетами Ukrainian Plan та можливістю отримання фінансування в межах Ukraine Investment Framework.

«Ми бачимо великий інтерес з боку європейського бізнесу на участь у відновленні України. Під час першого раунду європейські компанії з 21 країни подали понад 110 заявок на реалізацію різних проектів відновлення в Україні. Інструмент Ukraine Investment Framework — це реальна підтримка для європейських інвесторів: він допомагає знизити ризики, забезпечити доступ до фінансування та створити прозорі правила гри. Попри війну, Україна є цікавою для інвестицій, і ми в уряді робимо все, щоб інвестувати було легко й безпечно», — зазначив Перший заступник міністра економіки України Олексій Соболев.

Крім того, у березні Керівна рада Ukraine Investment Framework оголосила Конкурс заявок для операцій з опосередкованого кредитування мікро-, малих і середніх підприємств через банки. Міжнародні фінансові організації вже готують програми для непрямого кредитування бізнесу через банки. Очікується, що нове фінансування буде доступним у другій половині 2025 року.

Джерело

За результатами березня 2025 року експорт аграрної продукції з України склав 5,4 мільйона тонн на суму 2,1 мільярда доларів США. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.

У загальному експорті країни на 3,6 мільярда доларів США частка агропродукції становить 58%. Ключові позиції становлять кукурудза та соняшникова олія. 

Чільна п’ятірка категорій експорту:

• Кукурудза — 514 млн дол. США / 2,4 млн т

• Соняшникова олія — 503 млн дол. США / 441 тис. т

• Пшениця — 254 млн дол. США / 1,1 млн т

• Соєві боби — 150 млн дол. США / 370 тис. т

• М'ясо птиці — 95 млн дол. США / 41 тис. т

Спостерігається зростання вартості експорту на 87 мільйонів доларів США (+4%), порівняно з березнем 2024 року. 

Як зазначено, це стало можливим завдяки збереженню в експортній структурі сильних позицій більш маржинальних товарів — соняшникової олії, соєвих бобів та м'яса птиці, а також загальному зростанню цін на агропродукцію.

За інформацією міністерства, середні експортні ціни на основні товари у березні 2025 року в розрахунку на тонну склали: 

• кукурудза – 215 дол. США, 

• соняшникова олія – 1 141 дол. США, 

• пшениця – 225 дол. США, 

• соєві боби – 407 дол. США, 

• м'ясо птиці – 2 300 дол. США. 

Така цінова кон'юнктура на світових ринках сприяла збільшенню вартості українського агроекспорту.

Також спостерігається зростання експорту окремих видів продукції переробки. 

Порівняно з березнем 2024 року, експорт хлібобулочних виробів збільшився на 24% (до 29,5 млн дол. США, +7,7 млн дол. США), вершкового масла — на 254% (до 9,87 млн дол. США, +7,3 млн дол. США), а сирів — на 32% (до 5,3 млн дол. США, +1,4 млн дол. США).

Основними торговельними партнерами у березні стали: 

• Туреччина (270,8 млн дол. США), 

• Італія (171,1 млн дол. США), 

• Іспанія (170,4 млн дол. США), 

• Єгипет (162,4 млн дол. США),

• Нідерланди (121,6 млн дол. США). 

Загалом 36 країн імпортували українську агропродукцію в обсягах понад 10 млн дол. США кожна.

Джерело