15 червня на засіданні Верховної Ради України схвалено законопроєкт №0088, який передбачає вихід України з Угоди про співробітництво у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності та створення Міждержавної ради з питань правової охорони й захисту інтелектуальної власності.
Зокрема, Угода була підписана 19 листопада 2010 року в Санкт-Петербурзі та ратифікована Верховною Радою України 21 грудня 2011 року.
Прийняття Закону дозволить узгодити договірно-правову базу України у рамках СНД відповідно до сучасних реалій міжнародних відносин, а зобов’язання України, які виникли протягом терміну дії Угоди, врегульовані.
Так, представники України тривалий час не беруть участі у засіданнях Міждержавної ради, Україна не бере участі у розробленні проєктів міжнародних договорів у межах СНД, не здійснює у межах Угоди обміну патентною, нормативно-методичною документацією у сфері охорони та захисту інтелектуальної власності. Також Україна не застосовує положення Угоди про співробітництво з уповноваженими (компетентними) органами у сфері інтелектуальної власності.
Крім того, у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності також є чинними низка міжнародних угод, членами яких є держави-члени СНД, серед яких такі угоди: Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, Всесвітня конвенція про авторське право; Паризька конвенція про охорону промислової власності, Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів тощо. Ці та інші міжнародні угоди забезпечують належний рівень охорони прав інтелектуальної власності в ході здійснення двостороннього співробітництва.
Закон було розроблено на виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про припинення дії для України окремих міжнародних договорів, укладених у рамках Співдружності Незалежних Держав», введеного в дію Указом Президента України від 19.05.2018 № 139.
15 червня відбулася зустріч Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економіки України Олексія Любченка з Міністром економіки Республіки Північна Македонія Крешніком Бектеші для обговорення ключових питань торговельно-економічного співробітництва.
Участь у заході взяли заступник Міністра економіки – Торговий представник України Тарас Качка, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Північна Македонія Наталія Задорожнюк, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Північна Македонія в Україні Крум Ефремов.
«Ми зацікавлені в поглибленні взаємовигідної співпраці з Македонією, яка є перспективним торгово-економічним партнером для України. За перші три місяці 2021 року торгівля між нашими країнами збільшилася майже в два рази. Завтра ми проведемо Міжурядову українсько-македонську комісію з питань торговельно-економічного співробітництва, де будуть окреслені ключові питання нашої співпраці в різних галузях економіки», - зазначив Перший віце-прем’єр-міністр України Олексій Любченко.
Так, сторони обговорили пріоритети розвитку двостороннього співробітництва, серед яких – проведення чергового засідання Спільного Комітету з імплементації Угоди про вільну торгівлю, активізація співпраці у сфері промисловості, зокрема, можливість українських машинобудівних підприємств постачати обладнання для переоснащення та модернізації македонських енергетичних об’єктів, підприємств видобувної галузі.
Також важливими напрямами співпраці є розширення співробітництва у сфері карантину та захисту рослин, активізація гуманітарного співробітництва та питання лібералізації авіасполучення між країнами.
Крім того, македонська делегація висловила зацікавленість у співпраці з Україною в питаннях переходу електроенергетики на використання відновлюваних джерел енергії. Сторони також обмінялися досвідом зі стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу. Зокрема, Україна та Північна Македонія мають перспективи до налагодження взаємовигідних бізнес-зв’язків та поглиблення міжнародної співпраці.
Довідково:
За 3 місяці 2021 року зовнішньоторговельний оборот між Україною та Республікою Північна Македонія склав $40,7 млн, що майже удвічі більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Зокрема, експорт українських товарів і послуг склав $36,8 млн (у понад 2 рази більше), імпорт склав – $3,9 млн (- 4,9%).
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів погодила з Міністерством сільського господарства Йорданського Хашимітського Королівства нову форму ветеринарного сертифіката на експорт овець для забою. Форму сертифікату було розроблено після надання йорданською стороною нових вимог до здійснення експортних процедур.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відзначив ефективну роботу українських дипломатів, які забезпечили ефективне оновлення сертифікату у найкоротші терміни.
«Нова форма сертифіката дозволяє забезпечити безперебійний експорт овець з України до Йорданії у відповідності до вимог нашого торговельного партнера», – розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.
Зазначений сертифікат на експорт є четвертим, погодженим між Україною та Йорданією. Раніше між компетентними органами обох країн були погоджені форми сертифікатів на експорт з України охолодженої замороженої яловичини, охолодженого м’яса овець та великої рогатої худоби для забою.
Станом на 11 червня Україна з початку 2020/21 МР експортувала 42,935 млн. тонн зернових і зернобобових культур.
За даними Держмитслужби, відставання обсягів зернового експорту від минулорічного показника збільшилось до 12,281 млн. тонн (на 4 червня – 12,206 млн. тонн). Експорт пшениці на звітну дату склав 16,113 млн. тонн, що на 4,104 млн. тонн менше відповідного показника сезону 2019/20. Ячменя експортовано 4,146 млн. тонн, що на 814 тис. тонн менше, ніж торік. Жита експортовано 8,3 тис. тонн проти 8,2 тис. тонн на ту ж дату у минулому сезоні. Поставки кукурудзи за кордон становили 21,970 млн. тонн, що на 7,374 млн. тонн менше, ніж торік.
Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 116,2 тис. тонн борошна зернових культур (у т. ч. 115,1 тис. тонн пшеничного), що також на 206,1 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.
Від початку червня експорт зерна з України склав 743 тис. тонн, в тому числі 136 тис. тонн пшениці, 4 тис. тонн жита й 597 тис. тонн кукурудзи.
Активізацію економічного співробітництва, розвиток політичного діалогу та відновлення туризму обговорили Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Прем’єр-міністр Республіки Хорватія Андрей Пленкович під час онлайн-зустрічі 10 червня.
Денис Шмигаль зауважив, що підтримання на високому рівні активного двостороннього політичного діалогу між Україною та Хорватією є важливою складовою подальшого розвитку відносин.
Глава українського Уряду висловив вдячність Прем’єр-міністру Хорватії за прийняття пропозиції відвідати Україну в серпні та взяти участь в установчому саміті «Кримської платформи».
«Ваша участь в установчому саміті «Кримської платформи» і підписання двосторонньої Спільної декларації про європейську перспективу України стало б потужним кроком до зміцнення нашого партнерства», — зазначив Прем’єр-міністр України.
Сторони також обговорили боротьбу з поширенням COVID-19. Денис Шмигаль відзначив, що Україна нарощує темпи вакцинації населення та висловив сподівання, що найближчим часом епідемічна ситуація в обох країнах значно покращиться.
У цьому контексті очільники урядів України та Хорватії порушили питання відновлення туризму. Зокрема, можливості взаємного спрощення в’їзду для громадян.
«Розраховуємо, що цього літа ситуація у сфері туризму значно покращиться, зокрема завдяки запровадженню цифрових сертифікатів. Наразі наша команда активно працює над розробленням такого документа відповідно до стандартів ЄС. Водночас сподіваємося, що ми зможемо відкрити кордони для туристів із наших країн, використовуючи інші наявні інструменти», — сказав Прем’єр-міністр України.
Крім того, Денис Шмигаль та Андрей Пленкович обговорили посилення торгово-економічного співробітництва. Глава українського Уряду повідомив хорватській стороні, що Україна зробила важливий крок для створення повноцінного фондового ринку, який відкриє нові можливості для іноземних інвесторів.
Зі свого боку очільник Уряду Хорватії висловив зацікавленість в участі українських компаній у відновленні інфраструктури, яка постраждала від землетрусу в грудні минулого року.
Прем’єр-міністр України подякував Хорватії за послідовну підтримку суверенітету і територіальної цілісності, а також підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції нашої країни.