Україна перейшла на NCTS (Фаза 5)
Із січня 2025 року всі країни-учасниці Конвенції про процедуру спільного транзиту розпочали роботу з NCTS (Фаза 5), використовуючи єдину оновлену версію електронної транзитної системи. Україна успішно долучилася до цього переходу, підтвердивши здатність не лише впроваджувати європейські митні інструменти, а й ефективно масштабувати їх на рівних із партнерами. Про це повідомляє Державна митна служба України.
2025 рік у цифрах
2025 рік став безпрецедентним за обсягами транзитних операцій у межах міжнародного застосування NCTS:
-
майже 96,5 тис. переміщень, розпочатих митними органами України, успішно завершено в інших державах-учасницях Конвенції;
-
понад 45,5 тис. переміщень, ініційованих за кордоном, успішно завершено на території України;
-
загалом оформлено близько 142 тис. транзитних декларацій.
Це означає, що лише за 2025 рік Україна оформила більше декларацій, ніж за всі попередні роки міжнародного застосування NCTS разом.
Внутрішній транзит
Окремою тенденцією 2025 року стало стрімке зростання внутрішнього транзиту із застосуванням NCTS:
-
кількість таких переміщень зросла майже у 2,5 рази — з 10 тис. у 2024 році до 24,5 тис. у 2025 році.
Це свідчить про практичну цінність системи для бізнесу та зростання довіри до цифрових митних інструментів.
Фінансові гарантії
У 2025 році суттєво зросла фінансова спроможність системи гарантування:
-
зареєстровано 87 загальних гарантій на суму майже 300 млн євро (у 2024 році — 109 гарантій на понад 198 млн євро);
-
попри зменшення кількості загальних гарантій, обсяг забезпечення зріс на 51%;
-
кількість індивідуальних гарантій зросла до 22 701 на суму понад 1 млрд євро (у 2024 році — 10 152 гарантії на 705 млн євро).
Спрощення як індикатор довіри
У 2025 році три суб’єкти отримали транзитне спрощення «використання звільнення від гарантії» на суму майже 27 млн євро.
Станом на кінець року:
-
у системі зареєстровано 11 суб’єктів із таким спрощенням;
-
загальна сума звільнення від гарантії перевищила 57 млн євро.
Ці показники демонструють перехід до європейської моделі партнерства між митницею та бізнесом, заснованої на довірі, доброчесності та цифрових рішеннях.
Уряд ухвалив рішення продовжити обмеження експорту лісу та металобрухту до кінця 2026 року, — повідомила Премʼєр-міністр Юлія Свириденко.
«Рішення передбачає режим ліцензування з нульовими квотами на експорт необробленої деревини, паливної деревини, а також брухту чорних металів і міді. Це дозволяє зберегти стратегічну сировину в Україні та спрямувати її на потреби внутрішньої переробки», — наголосила Очільниця Уряду.
Вона підкреслила, що металобрухт є критично важливою сировиною для української металургії та ливарної галузей: «Попри дію експортного мита, експорт брухту зростав — часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка, навпаки, забезпечує робочі місця, податкові надходження та продукцію, необхідну для оборони й відбудови. Також використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що є важливим з огляду на вимоги ЄС».
Юлія Свириденко також повідомила, що Уряд продовжив частину обмежень щодо деревини, запроваджених наприкінці жовтня.
«За час повномасштабної війни обсяги лісозаготівлі суттєво скоротилися через бойові дії. Водночас деревообробні підприємства стикаються з дефіцитом сировини й вимушено простоюють, а для багатьох сільських громад дрова залишаються ключовим ресурсом для опалення взимку. Продовження обмежень експорту сировини підтримує українське виробництво, зменшує тиск на довкілля та зміцнює енергетичну безпеку громад», — зазначила Премʼєр-міністр.
9 січня 2026 року Державний секретаріат Швейцарської Конфедерації з економічних питань (SECO) оголосив другий конкурс проєктів (Call for Proposals) для реалізації ініціатив з відбудови України у співпраці зі швейцарським приватним сектором.
У межах конкурсу передбачено до 150 мільйонів швейцарських франків співфінансування.
До участі запрошуються швейцарські компанії, які працюють в Україні, з пропозиціями пріоритетних, з огляду на потреби держави, проєктів. Ключовий акцент конкурсу зроблено на зміцненні публічної інфраструктури.
Обсяг грантового фінансування для одного проєкту може становити від 3 до 30 мільйонів швейцарських франків. Рішення щодо підтримки проєктів на основі результатів оцінювання поданих заявок ухвалює спільний комітет, до складу якого входять представники органів влади Швейцарської Конфедерації та України.
На першому етапі проєктні пропозиції оцінюються за заздалегідь визначеними критеріями. Компанії, які пройшли попередній відбір, отримують запрошення подати повністю опрацьовані проєктні заявки. Додатково проводяться інтерв’ю з метою уточнення окремих аспектів та відкритих питань.
Другий конкурс проєктів (Call for Proposals) відкритий до 8 березня 2026 року.
Детальна інформація доступна на офіційному вебсайті:
Call for Proposals for Swiss Companies in Ukraine
Другий конкурс базується на успішному досвіді першого Call for Proposals, проведеного у 2025 році. Він викликав значний інтерес: близько 60 швейцарських компаній подали майже 80 проєктних пропозицій.
За результатами відбору Швейцарська Конфедерація підтримала 12 найкращих проєктів на загальну суму 93 мільйони швейцарських франків. Фінансування отримали ініціативи у сферах:
- інфраструктури (енергетика та житло),
- громадського транспорту,
- охорони здоров’я,
- гуманітарного розмінування.
Наразі всі відібрані проєкти перебувають на етапі реалізації.
Експорт української продукції тваринного походження можливий лише за умови повної відповідності вимогам національного законодавства та нормам країн-імпортерів. Ключову роль у цьому процесі відіграє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка здійснює державний контроль у сфері безпечності харчових продуктів і ветеринарної медицини та забезпечує доступ українських товарів на міжнародні ринки.
Відповідність виробництва вимогам законодавства України
Перший і обов’язковий етап — унормування виробництва з вимогами українського законодавства. Підприємство має:
-
впровадити систему управління безпечністю харчових продуктів НАССР;
-
дотримуватися ветеринарно-санітарних та гігієнічних норм;
-
забезпечити простежуваність сировини та готової продукції.
Ці вимоги є базовою передумовою для отримання права на експорт.
Реєстрація потужності та проходження державного контролю
Наступний крок — офіційна реєстрація виробничої потужності та проходження державного контролю. Зокрема, потужність повинна:
-
бути зареєстрована відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
-
пройти інспектування державними інспекторами Держпродспоживслужби.
У разі виявлення невідповідностей підприємству надають рекомендації щодо їх усунення.
Визначення країни експорту та аналіз вимог ринку
Кожна країна-імпортер має власні правила доступу продукції на ринок. На цьому етапі підприємству необхідно:
-
ознайомитися з вимогами країни імпорту на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби;
-
перевірити наявність узгоджених форм сертифікатів;
-
за потреби ініціювати процедуру їх узгодження.
Оцінка потужності компетентним органом
Для отримання дозволу на експорт компетентним органом проводиться оцінка потужності, яка може здійснюватися:
-
у форматі фізичних інспекцій;
-
у дистанційному (онлайн) форматі.
За результатами перевірки формується пакет документів для внесення підприємства до переліку затверджених експортерів. Такі переліки оприлюднюють та регулярно оновлюють.
Сертифікація продукції та здійснення експорту
Після успішного проходження всіх процедур підприємство:
-
отримує статус експортера, зокрема шляхом внесення до реєстру країни призначення;
-
може здійснювати поставки продукції, оформлюючи ветеринарний сертифікат на кожну партію товару.
Постійний контроль та дотримання стандартів
Експорт продукції тваринного походження — це не разовий дозвіл, а постійний процес. Підприємству необхідно:
-
безперервно підтримувати високий рівень безпечності продукції;
-
своєчасно реагувати на зміни національного та міжнародного законодавства;
-
бути готовим до повторних перевірок і аудитів.
Джерело