За результатами березня 2025 року експорт аграрної продукції з України склав 5,4 мільйона тонн на суму 2,1 мільярда доларів США. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.

У загальному експорті країни на 3,6 мільярда доларів США частка агропродукції становить 58%. Ключові позиції становлять кукурудза та соняшникова олія. 

Чільна п’ятірка категорій експорту:

• Кукурудза — 514 млн дол. США / 2,4 млн т

• Соняшникова олія — 503 млн дол. США / 441 тис. т

• Пшениця — 254 млн дол. США / 1,1 млн т

• Соєві боби — 150 млн дол. США / 370 тис. т

• М'ясо птиці — 95 млн дол. США / 41 тис. т

Спостерігається зростання вартості експорту на 87 мільйонів доларів США (+4%), порівняно з березнем 2024 року. 

Як зазначено, це стало можливим завдяки збереженню в експортній структурі сильних позицій більш маржинальних товарів — соняшникової олії, соєвих бобів та м'яса птиці, а також загальному зростанню цін на агропродукцію.

За інформацією міністерства, середні експортні ціни на основні товари у березні 2025 року в розрахунку на тонну склали: 

• кукурудза – 215 дол. США, 

• соняшникова олія – 1 141 дол. США, 

• пшениця – 225 дол. США, 

• соєві боби – 407 дол. США, 

• м'ясо птиці – 2 300 дол. США. 

Така цінова кон'юнктура на світових ринках сприяла збільшенню вартості українського агроекспорту.

Також спостерігається зростання експорту окремих видів продукції переробки. 

Порівняно з березнем 2024 року, експорт хлібобулочних виробів збільшився на 24% (до 29,5 млн дол. США, +7,7 млн дол. США), вершкового масла — на 254% (до 9,87 млн дол. США, +7,3 млн дол. США), а сирів — на 32% (до 5,3 млн дол. США, +1,4 млн дол. США).

Основними торговельними партнерами у березні стали: 

• Туреччина (270,8 млн дол. США), 

• Італія (171,1 млн дол. США), 

• Іспанія (170,4 млн дол. США), 

• Єгипет (162,4 млн дол. США),

• Нідерланди (121,6 млн дол. США). 

Загалом 36 країн імпортували українську агропродукцію в обсягах понад 10 млн дол. США кожна.

Джерело

У березні Україна експортувала товарів на понад $3,6 млрд  — це на 4,5% більше, ніж у березні минулого року, та на 18% більше, аніж у лютому поточного року. Усього за перший квартал 2025 року, за попередніми даними, експорт товарів сягнув майже $9,9 млрд. Про це повідомив заступник Міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка.  

«Попри скорочення експорту в перші два місяці року, у березні нам вдалося вийти на позитивну динаміку. Суттєве зростання експорту у березні порівняно з лютим поточного року стало можливим завдяки збільшенню поставок агропродукції, залізної руди та продукції металургійної галузі. Так, експорт чавуну в порівнянні з лютим збільшився у понад 13,4 раза (на $110 млн). Експорт насіння соняшнику зріс у березні у 11,5 раза (на $15,9 млн), поставки макухи збільшились на 80,3% (на $35,8 млн), соняшникової олії — на 39,2% (на $141,6 млн). Це дозволило збільшити фізичні обсяги експорту до рівня 9,98 млн тонн, що на 15,9% більше, ніж у лютому цього року. В березні експорт морським транспортом порівняно з лютим поточного року зріс на 24,7% у грошовому еквіваленті й на 17% — у вазі. Експорт залізницею збільшився на 16,8% — у грошах, та на 15,1% — у вазі», — зазначив Тарас Качка.

За попередніми даними, експорт товарів з початку року сягнув майже $9,9 млрд.

«Попри зниження фізичної ваги українського експорту, збільшується його грошова вартість. Так в березні минулого року ми експортували майже 11,9 млн тонн на суму $3,46 млрд, а в березні цього року — 9,9 млн тонн на $3,62 млрд. Таким чином поступово зростає частка товарів з більшою доданою вартістю, а це значить, що українська переробна промисловість успішно долає перешкоди у своєму розвитку внаслідок війни й виходить на зовнішні ринки», — наголосив Тарас Качка.

Найбільше в березні Україна експортувала за вартістю:

• кукурудзу ($514,4 млн або 2,4 млн т);
• олію соняшникову, сафлорову або бавовняну ($503 млн або 441 тис. т);
• пшеницю ($253,9 млн або 1,1 млн т);
• залізну руду та концентрати ($238,4 млн або 2,9 млн т).
• соєві боби ($150,2 млн або 369,2 тис. т);
• проводи ізольовані ($124,6 млн або 6,5 тис. т);
• чавун ($118,9 млн або 300,9 тис. т).

Найбільше українські виробники експортували товарів до Польщі ($407,7 млн), Туреччини ($294,3 млн), Італії ($231,8 млн), Німеччини ($196,3 млн), Китаю ($189,4 млн) та Іспанії ($185,7 млн).

Європейський Союз залишається ключовим торгівельним партнером України. Загалом у березні до країн ЄС Україна експортувала товарів на $2,04 млрд (на 6,1% більше, ніж у лютому).

Джерело

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) видав шостий (березень, 2025) випуск Моніторингу зовнішньої торгівлі. 

Основна тема цього місяця – «Вплив торговельної політики США на Україну: додаткові мита на сталь та алюміній». 

У випуску презентовано оновлену статистику зовнішньої торгівлі, розглянуті головні перешкоди для бізнесу, новини торговельної політики України, ЄС та інших країн, які впливають на економічні процеси в Україні та світі.

Більш детально за посиланням.

Джерело

Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні» запрошує до участі у громадському обговоренні проєкту Експортної стратегії України.

Про подію

Подія відбудеться 2 квітня 2025 року, 10:00–12:00, у Львові (після заповнення реєстраційної форми Вам буде надіслано адресу місця проведення зустрічі та/чи zoom-посилання) у формат офлайн/онлайн.

Учасники: представники регіональних органів влади, місцевого самоврядування, бізнес-асоціацій та провідні експортери.

Питання, які розглядатимуть:
• Ключові напрями розвитку експорту в сучасних умовах
• План заходів для підтримки українських експортерів
• Актуальні виклики та перспективи виходу українського бізнесу на міжнародні ринки

Програма заходу.

Реєстрація за посиланням.

Джерело

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) видав 33-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни».

Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.

Керівники підприємств порівнювали результати роботи у січні 2025 з груднем 2024 року, чи іншого показника на момент проведення опитування (січень 2024 року) та давали прогнози на наступні 2 - 3 чи 6 місяців залежно від питання. В окремих питаннях (де це було зазначено) результати роботи порівнювали з довоєнним часом (період до 24 лютого 2022 року).

Експорт

Зміни щодо попереднього місяця 

За даними ІЕД, темпи зростання експорту суттєво сповільнились. Значення індексу змін експорту різко зменшилось, із 0,15 до 0,05. У відсотковому розподілі частка опитаних, у яких обсяги експорту скоротились, збільшилась, із 13,5% до 18,4%, водночас частка підприємств, які нарощували експорт, зменшилась, із 23,6% до 18%. Частка тих підприємств, на яких обсяги експорту залишились без змін, суттєво не змінилась і становить 63,6% (була 62,9%). 

Розмір. Значення індексу змін експорту є найвищим для великих (0,13) підприємств. Значення середніх підприємств (0,05), хоча і є суттєво нижчим, проте все ще залишається додатним. Показник малих підприємств становить -0,25. Суттєво гіршим та найнижчим є показник для мікропідприємств, який становить -0,38. 

Регіон. У регіональному розрізі найвищими є показники Київської (0,59) області. Найнижчим є значення для Сумської (-1,00) області. 

Галузь. У галузевому розподілі індексу змін експорту є кращим для хімічної (0,22) та харчової (0,07) промисловості. Найнижче значення показника мають машинобудування (-0,29) та металообробка (-0,20). 

Очікувані зміни експорту 

Як зазначено, на наступні три місяці підприємці очікують на покращення показника. Значення індексу очікуваних змін експорту зростає два місяці поспіль, у січні, порівняно з груднем, воно збільшилось із 0,33 до 0,37. Частка тих, хто планує нарощувати експорт, збільшилась із 35,0% до 39,4%. Частка тих, хто планує його скорочувати, суттєво не змінилась, показник становить 3,6% (був 4,9%). Частка тих, хто не очікує жодних змін, зменшилась із 60,2% до 57%. 

Розмір. Найвищий та приблизно однаковий показник очікувань щодо експорту мають великі (0,47) підприємства. Показник мікро- (0,38) та середніх (0,33) підприємств є нижчим та приблизно однаковим. Показник малих (0,20) підприємств є значно нижчим. 

Регіон. Найвище значення індексу очікуваних змін експорту зафіксовано для підприємств Полтавської (1,00), Черкаської (0,94) та Запорізької (0,92) областей. Найгіршими є очікування представників бізнесу Сумської (- 1,00) області.

Галузь. Найвище значення індексу очікуваних змін експорту мають деревообробна (0,53) та харчова (0,44) промисловість. Найнижче значення показника має металообробка (0,08).

Джерело