
21 січня 2019 року Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів підписав Угоду про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем.
“Угода про вільну торгівлю Україна-Ізраїль - це нові, кращі можливості для українських експортерів. З моменту набуття чинності Угоди будуть скасовані ввізні мита для близько 80% українських промислових товарів. Також завдяки скасуванню близько 70% ввізних мит на ізраїльську промислову продукцію стане можливим високотехнологічний інвестиційний імпорт. Це сприятиме модернізації промислового виробництва в Україні та збільшить додану вартість виробленої в Україні продукції”, - підкреслив Степан Кубів.
Степан Кубів зазначив, що Угода про вільну торгівлю з Ізраїлем дозволяє зберегти та розширити традиційний експорт для України, зокрема для продукції АПК, та відкрити нові можливості для експорту товарів з високою доданою вартістю.
“З 1 січня цього року Україна набула членства в Пан-Євро-Мед*, що дозволяє нам створити трикутник вільної торгівлі ЄС-Україна-Ізраїль. Це означає, що українські виробники зможуть імортувати сировину та матеріалу з Ізраїлю, пререобляти їх в Україні та експортувати з пільговою ставкою мита до ЄС. Це створює додаткові стимули для розміщення виробництва з високою доданою вартістю саме в України. Для українців це означатиме нові робочі місця, гідну зарплату та кращі умови для життя”, - пояснив Перший віце-прем’єр-міністр України.
Степан Кубів додав, що Угода з Ізраїлем сприятиме збільшенню обсягу торгівлі та інвестиційної співпраці. Експорт українських товарів до Ізраїлю вже зростає. Якщо, за підсумками 2016 року Україна експортувала до Ізраїлю товарів на $488,5 млн, то в 2017 році ця цифра становила вже $604,6 млн. За 11 місяців 2018 року експорт до Ізраїлю перевищив $535 млн. При цьому імпорт ізраїльських товарів за 11 місяців 2018 року склав лише $186 млн.
Крім того, станом на 01.10.2018 Ізраїль інвестував в економіку України $ 46,7 млн.
“Ми очікуємо зростання ізраїльських інвестицій у розвиток агропромислового комплексу, створення нових та модернізацію існуючих виробництв агропродукції, зокрема із застосуванням новітніх технологій та ІТ, а також збільшення високотехнологічних виробництв в інших галузях української економіки", - підкреслив Степан Кубів.
Довідково.
Переговори щодо Угоди про вільну торгівлю між Урядами України та Ізраїлю розпочалася з 2013 року, однак найбільш інтенсивна робота проводилася у 2016-2018 рр. Українська делегація провела 7 раундів переговорів, які завершилися в березні 2018 року. Угоду парафовано торік у квітні, подальші юридичні процедури тривали до листопада. 21 листопада 2018 року Кабінет Міністрів України схвалив угоду та уповноважив Степана Кубіва на її підписання.
Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів підписав Протокол між Урядом України та Урядом Грузії про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю від 9 січня 1995 року.
Зміни до Угоди дозволять Україні та Грузії використовувати ідентичні правила походження товарів у двосторонній торгівлі та застосовувати положення Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед), зокрема ефект діагональної кумуляції. Як відомо, з 1 січня 2019 року Україна почала застосовувати положення Конвенції Пан-Євро-Мед в торгівлі з ЄС.
“Зміни до Угоди про вільну торгівлю з Грузією дозволять створити нам перший діючий трикутник діагональної кумуляції ЄС-Україна-Грузія”, - зазначив Степан Кубів. - “На практиці це означає, що в українські виробники зможуть імпортувати сировину та комплектуючі з Грузії, переробляти їх в Україні та експортувати, наприклад, до Німеччини з українськими сертифікати походження з нульовою або пільговою ставкою мита. Пан-Євро-Мед - один з інструментів для зміни акцентів міжнародної торгівлі з експорту переважно сировини на експорт більш високотехнологічної продукції з доданою вартістю, яка формується в Україні”.
Степан Кубів додав, що застосування положень Пан-Євро-Мед до українсько-грузинської торгівлі створить більш сприятливі умови для українських експортерів, зокрема, наприклад, виробників соків та сокових концентратів.
Турецька Республіка продовжила дію квот на імпорт живих тварин і м'яса з нульовими тарифними ставками до 31 грудня 2019 року.
|
Код УКТ ЗЕД |
Найменування |
Обсяг тарифних квот |
Тарифні ставки (%) |
Закінчення термінів тарифних квот |
|
|
0102 |
Велика рогата худоба, жива |
500.000 голів |
0 |
31.12.2019 | |
|
0104 |
Вівці та кози, живі |
475.000 голів |
0 |
31.12.2019 | |
|
0201 |
М'ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене |
75.000 тонн |
0 |
31.12.2019 | |
|
0201 20 20 00 00 |
М’ясо великої рогатої худоби, свiже або охолоджене: - інші вiдруби, необвалені: - компенсовані четвертини |
20.000 тонн |
0 |
31.12.2019
|
За додатковою інформацією звертатися до Генерального директорату Агентства виробників м'яса та молока Туреччини.
Адреса: İŞÇİ BLOKLARI MAHALLESİ MUHSİN YAZICIOĞLU CADDESİ Nо: 51/B 06530 YÜZÜNCÜYIL-ANKARA/TÜRKİYE; тел.: +90 (312) 284 36 70, факс: +90 (312) 286 37 02; е-mail: esk@hs01.kep.tr.
Потенціал економічної співпраці між Україною та Норвегію потрібно посилювати, і цьому сприяє як політичний діалог між країнами, так і розширення сфер економічної взаємодії, яке спостерігається останнім часом. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з представниками норвезького бізнесу, який працює в Україні. Зустріч відбулася напередодні візиту Глави Уряду до Осло. Цей візит стане першою міжнародною поїздкою Володимира Гройсмана в цьому році.
Наразі в Україні працюють понад 50 норвезьких компаній. Причому спектр інвестування – не тільки торгівля традиційними для обох країн товарами, передусім металами та продовольством, а й передові технології, зокрема, зелена енергетика – сонячна та вітрова. Заплановані обсяги норвезьких інвестицій саме в цю сферу сягнуть сотень мільйонів доларів. Відповідні енергетичні проекти будуть реалізовані на півдні України. Такі домовленості були досягнуті восени 2018 року – під час візиту Міністра закордонних справ Норвегії Іне Еріксен Сьорейде до Києва і її зустрічі з Прем’єр-міністром України.
Розмовляючи 15 січня з норвезькими бізнесменами, Глава Уряду, зокрема, зазначив, що Норвегія – це надійний і послідовний партнер України як в політичній, так і в економічній площині. А норвезькі компанії є одними із найбажаніших інвесторів для України, зважаючи на їх сучасні технології та високі стандарти ведення бізнесу.
«Цього року візит у Норвегію стане моїм першим міжнародним візитом. Ми матимемо важливі переговори із владою, а також проведемо великий діловий форум, який стане вельми представницьким», – сказав Володимир Гройсман.
Він зазначив, що Україна сьогодні є однією з найбільш вигідних для інвестування країн, адже демонструє економічне зростання і здатність Уряду впроваджувати фундаментальні реформи в усіх сферах життя – незважаючи на складність усіх зовнішніх викликів.
«Важливо, що і наша урядова команда налаштована на допомогу бізнесу: зростаєте ви, зростає і Україна», – додав Глава Уряду.
Учасники зустрічі обговорили поточний стан справ норвезького бізнесу в Україні, а також плани щодо реалізації тут важливих інвестиційних проектів. Володимир Гройсман закликав бізнесменів активніше вкладати в українську економіку і придивитися до можливостей приватизації.
Довідково
Товарообіг між Україною та Норвегією у 2017 році склав майже 290 млн доларів. А за 10 місяців 2018 року цей показник зріс на понад 7%. Найбільш перспективними для двосторонньої співпраці вважаються відновлювальна енергетика, програмне забезпечення та IT, енергозбереження та захист довкілля, видобуток нафти і газу на шельфі Чорного моря, кораблебудування та освіта. Україна та Норвегія мають спільну торговельну палату.
