5 грудня 2022 року Україна та Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) оголосили про намір укласти Угоду про всеосяжне економічне партнерство (CEPA). Спільну заяву щодо цього підписали Перший віцепрем’єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко та державний Міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ, доктор Тані бін Ахмед Аль Зейуді.
Намір розпочати переговори щодо укладення CEPA підтверджує прихильність двох країн зміцненню двосторонніх економічних зв’язків і розвитку потужних торговельних та інвестиційних потоків між Україною та ОАЕ. Початок зусиль у цьому напрямку було покладено у лютому минулого року після візиту до ОАЕ Президента України Володимира Зеленського.
За результатами 2021 року загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Еміратами склав $1,147 млрд, що є найбільшим показником, якого досягли країни за всю історію двосторонніх торговельно-економічних відносин. А обсяг інвестиції ОАЕ в економіку Україну минулоріч сягнув майже $243,3 млн.
У галузевому розрізі найбільшу частку співробітництва між Україною та ОАЕ займає торгівля агропромисловою продукцією (понад 50%). Тож задля продовольчої безпеки на Близькому Сході Емірати зацікавлені у якнайшивдшій економічній відбудові нашої держави.
«Укладення Угоди про всеосяжне економічне партнерство між Україною та ОАЕ розкриє повний потенціал нашої співпраці у сфері торгівлі та інвестицій, тим самим допомагаючи нашим бізнес-спільнотам розвиватися та використовувати нові можливості. ОАЕ здобули заслужену репутацію важливого міжнародного торгового та логістичного центру. У той же час Україна відома своєю роллю глобального гаранта продовольчої безпеки та швидкозростаючого ІТ-центру. Тож CEPA зробить наші економіки взаємодоповнюючими, і ми з нетерпінням очікуємо на спільну роботу над просуванням торгівлі, цифрової економіки, а також сприяння нашому інвестиційному співробітництву», – зазначила Юлія Свириденко, яка долучилася до заходу в Дубаї віртуально.
За словами Тані бін Ахмед Аль Зейуді, Україна стала першою європейською державою, з якою ОАЕ мають намір укласти CEPA. Тож це підкреслює важливість нашої держави для Еміратів як довгострокового торгового та інвестиційного партнера.
«Угода про всеосяжне економічне партнерство з Україною відкриває низку нових можливостей для наших експортерів, інвесторів і виробників, а також надає доступ до нових ринків в Азії, Африці та на Близькому Сході для сільськогосподарської та промислової продукції з України. Ми прагнемо домовитися про взаємовигідну Угоду, яка може не лише сприяти економічному відновленню України, але й довгостроковому розвитку та подальшим перспективам», – зазначив Тані бін Ахмед Аль Зейуді.
Окрім торгівлі агропромисловою продукцією, найбільшу частку економічного співробітництва між Україною та ОАЕ займає металургія (близько 30%). Водночас надзвичайно перспективним є співробітництво в інфраструктурних проектах, енергетиці, фармацевтичній промисловості, а також у сфері інновацій, досліджень, розробок та технологій.
Переговори між Україною та ОАЕ щодо укладення CEPA вже розпочалися. З української сторони переговорну групу очолює заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка, який був присутній під час події у Дубаї.
Запрошуємо експортоорієнтований бізнес на Export Credit Forum 2022.Не дивлячись на війну, сфера зовнішньоекономічних відносин активно розвивається. Для багатьох підприємців експорт власних товарів та послуг є виходом з ситуації, що склалася, та є ефективним способом поліпшення власної платоспроможності. Важливо зазначити, що країни ЄС та Північної Америки створили певні передумови для підтримання українського експорту. За останній час суттєво збільшився експорт ЗЕД-послуг у сфері IT (зростання становить 27 %).
Не менш важливим напрямком також є імпорт товарів та послуг з-за кордону, адже в умовах війни наша економіка потребує суттєвої зовнішньої підтримки. Враховуючи безумовне майбутнє відновлення української держави імпорт послуг, в тому числі у сфері перевезення вантажів, проведення ремонтних робіт та будівництва, становитиме важливий сегмент зовнішньоекономічних відносин.
Перш за все, важливо пам'ятати, що зовнішньоекономічні відносини починаються з укладання зовнішньоекономічного контракту. На ринку існують його різноманітні форми - усна або письмова, форма електронного документа, інвойса або виставленого рахунку на оплату. На відміну від вітчизняних суб'єктів господарювання іноземні бізнес-структури йдуть шляхом спрощення форми та часто замість складних контрактів використовують інвойси. У багатьох випадках контракти іноземних партнерів замість печатки містять тільки підпис керівника або уповноваженої особи, оскільки у сучасних умовах за кордоном печатку майже не використовують, а весь документообіг є інформатизованим.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 Закону України від 16.04.1991 р. №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями (далі - Закон №959), у разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.
Таким чином, саме для експорту (а не для імпорту) транспортних послуг встановлено обов'язкову письмову форму зовнішньоекономічного контракту у формі окремого документа.
У інших випадках допускається спрощена форма укладення ЗЕД-контракту, що, в цілому, відповідає потребам динамічного розвитку постіндустріального суспільства.
При цьому, виникає питання який все ж таки документ підтверджує реальність експорту чи імпорту послуги. За загальним правилом - це акт прийому-передачі наданих послуг. Але де гарантія того, що, наприклад, імпорт послуги був реальним, а існує не просто факт виведення грошових коштів за кордон?
Таким чином, судова практика формує підхід, відповідно до якого важливо звертати увагу на формування первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальність та достовірність господарської операції.
Крім цього, максимально деталізованим має бути цільове призначення платіжного доручення. Тому варто у платіжному дорученні обов'язково вказувати реквізити договору з надання послуг та рахунку на оплату.
Банки для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків мають право в разі переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, вимагати від останнього (залежно від виду операції) оригінали або копії договору з нерезидентом, актів, рахунків (інвойсів) або інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) товарів та інших документів, необхідних банку для здійснення валютного нагляду за своєчасністю розрахунків за експорт, імпорт товарів чи послуг його клієнтів.
Банк самостійно приймає рішення про необхідність подання резидентами документів, пов'язаних зі здійсненням операції з експорту, імпорту товарів, а також перелік таких документів за відповідною операцією з експорту/імпорту товару, для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.
Щодо валютного контролю під час здійснення експортно-імпортних операцій у сфері надання послуг.
Банк згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з надання послуг, якщо розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від надання нерезиденту послуги на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.
На операції з експорту послуг (крім страхових і транспортних), об'єктів права інтелектуальної власності граничні строки валютного контролю не поширюються (з 01.03.2017 року). Проте варто пам'ятати, що це не стосується робіт!
При цьому, вказана Інструкція прямо не передбачає здійснення валютного контролю у разі імпорту послуг. Але вже у ч. 4 п. 8 цієї Інструкції вказано наступне: банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту послуг - після пред'явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує надання послуг.
Таким чином, валютний контроль при імпорті послуги діє та зберігає свою дію до моменту фактичного надання послуги та пред'явлення до банківської установи акту або іншого документа, що засвідчує надання послуги.
Кабінет міністрів на засіданні 1 листопада скасував заборону на експорт коксівного вугілля, яке не використовується для теплової генерації.
"Лібералізовано експорт з України у межах визначених обсягів квот коксівного вугілля, яке не використовується для теплової генерації", – повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Уряд, зокрема, вніс зміни у додаток №1 "Обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню" до постанови Кабінету міністрів від 29 грудня 2021 року №1424 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік".
Кабмін на початку вересня вніс коксівне вугілля у перелік товарів, експорт яких заборонено. Відповідне рішення було прийняте з метою забезпечення належної підготовки та проходження опалювального сезону, зокрема, накопичення достатніх запасів палива для теплової генерації.
Воно також мало запобігти зловживанням та маніпуляціям із якістю вугілля, яке може бути використане для роботи теплової генерації під час опалювального сезону, а замість цього спрямовувалось на експорт.
Державними стандартами дозволяється використовувати коксівне вугілля у складі паливних сумішей для ТЕС, ТЕЦ і котелень.
Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 7737 про Митний тариф України, який є одним з важливих етапів гармонізації нашої митної системи із митною системою Європейського Союзу.
Як повідомив голова Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, цим документом Україна гармонізувала із всесвітньою класифікацією товарів свій митний тариф, що необхідно робити раз на п'ять років.
«Законопроєкт технічний, але дуже важливий, принциповий для того, аби класифікація товарів, що проходять через митний кордон України, відповідала європейській і світовій класифікаціям взагалі, щоб у нас не було жодних суперечностей у цьому контексті», - наголосив Данило Гетманцев.
Ухвалені Верховною Радою зміни спрямовані на:
- приведення товарної номенклатури у відповідність із вимогами ГС-2022 на виконання міжнародних зобов’язань, узятих у рамках Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, до якої приєдналася Україна;
- адаптацію статистичної системи України до міжнародних методів, стандартів та класифікації;
- стандартизацію зовнішньоторговельної документації;
- прискорення і спрощення процедури митного оформлення товарів під час здійснення зовнішньоторговельних операцій.