Минулий рік, попри всі виклики, пов’язані зі збройною агресією рф, був плідним для України в розрізі розширення міжнародних ринків збуту.

Незважаючи на обмеження щодо візитів іноземних інспекторів до нашої країни і завдяки злагодженій співпраці Держпродспоживслужби та МЗС було погоджено 22 форми міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з України в 12 країн світу, а саме:

Албанія - м'ясні напівфабрикати;

Грузія - равлики для споживання людиною;

Домінікана - молоко та молочні продукти;

Ізраїль - декоративна прісноводна риба;

           - живі кролі;

           - жувальні предмети для домашніх тварин;

           - свіжі заморожені шкіри та шкури;

           - оброблені шкіри та шкури;

Канада - м’ясо птиці та продукти з нього;

Кенія - молоко та молочні продукти;

Північна Македонія - жувальні предмети для домашніх тварин;

                              - консервовані корми для домашніх тварин;

                           - сирі корми для домашніх тварин для безпосередньої реалізації або побічні продукти тваринного походження для годівлі хутрових тварин;

Сінгапур - корми для домашніх тварин;

Сербія - інкубаційні яйця;

           - консервовані корми для домашніх тварин;

           - перероблені корми для домашніх тварин;

Туреччина - продукти переробки тваринного білка (не для споживання людиною);

                 - рибні продукти;

Пакистан - столові яйця.

Чорногорія - м’ясні напівфабрикати, призначені для споживання людиною;

                 - м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури, кишки.

Нагадуємо, що першим кроком для здійснення експорту харчових продуктів є запит оператора ринку до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування.

Джерело

КМУ постановою від 27.12.2022 р. № 1466 затвердив переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот у 2023 році. Вони діють із 01.01.2023 року.

Зокрема зазначеною постановою визначено:

1) обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;

2) перелік контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;

3) перелік товарів та обладнання, що можуть містити контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів та обладнання, що перевозяться у контейнерах з особистими речами);

4) перелік товарів, імпорт яких з Республіки Північна Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія;

5) перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.

Не використані у 2022 році суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності ліцензії на експорт (імпорт) товарів, визначених у постанові КМУ від 29.12.2021 р. № 1424, дійсні до 1 березня 2023 року, якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України;

Для митного оформлення товарів, які навантажуються навалом та експорт (імпорт) яких ліцензується, гранична різниця фактичного значення їх вартості, кількості або ваги не може перевищувати 5% значення, зафіксованого у відповідній ліцензії.

Основні зміни у порівнянні з 2022 роком — скасування заборони на експорт гречки. 

Водночас шляхом введення нульових квот встановлюється фактична заборона у 2023 році  на експорт наступних товарів:

• сіль;
• енергетичне вугілля;
• мазут;
• природний газ;
• паливна деревина;
• срібло;
• золото;
• брухт дорогоцінних металів.

Затверджено також список товарів, експорт яких дозволений, проте підлягає ліцензуванню. Це:

• велика рогата худоба;
• яловичина і курятина,
• їстівні субпродукти з м'яса;
• яйця;
• жито;
• овес;
• гречка;
• просо; 
• цукор;
• добрива азотні, фосфорні, калійні.

 Джерело

Україна пришвидшує реалізацію Угоди про доступ українських товарів до ринку ЄС (АСАА). Вже до кінця 2022 року наша країна може прийняти близько 26 тисяч  європейських стандартів. Про це домовились фахівці Державного підприємства «УкрНДНЦ» (Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості) та Європейського комітету зі стандартизації (CEN) і Європейського комітету зі стандартизації в електротехніці (CENELEC).

На закритій Асамблеї, яка пройшла наприкінці листопада 2022 року, європейські колеги винесли на обговорення та підтримали два важливих рішення щодо України:

- звільнити Україну від сплати членських внесків до кінця 2022 року та у 2023 році (27 950 євро для CEN та 27 950 євро для CENELEC у рік);

- зміни статусу України в CEN-CENELEC з організації компаньйона на статус афілійованого члена з 1 січня 2023 року.

З початку року ДП «УкрНДНЦ» за підтримки Департаменту технічного регулювання Міністерства економіки розпочало переговори та активну роботу з європейськими колегами.

 Було створено робочу групу та налагоджена ефективна, оперативна та  безперебійна комунікація з фахівців ДП «УкрНДНЦ» та CEN-CENELEC щодо робіт з пакетного прийняття європейських стандартів в повному обсязі (близько 26 тис.) до кінця 2022 року. Технічно створено всі безпечні передумови та отримано від Європейського комітету з електротехнічної стандартизації повну базу європейських стандартів для забезпечення їх прийняття до кінця 2022 року.

Прийняття та впровадження європейських стандартів в українську економіку дозволить швидше ратифікувати Угоду АСАА. У 2023 році Україна планує підготувати всі необхідні документи та подати заявку, щоб стати повноправним членом в CEN-CENELEC.

Довідково

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») є провідною організацією в Україні у сфері стандартизації, яка виконує функції національного органу стандартизації та представляє інтереси України в міжнародних та регіональних організаціях стандартизації.

Європейський комітет зі стандартизації (CEN) Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці (CENELEC) разом утворюють європейську систему технічної стандартизації. Стандарти, узгоджені цими агенціями, регулярно приймаються у багатьох країнах за межами Європи, які слідують європейським технічним стандартам.