Президент України підписав закон про ратифікацію угоди між Кабінетом міністрів України та урядом Ізраїлю про зону вільної торгівлі.
Відповідний закон Верховна Рада прийняла 11 липня. Україна та Ізраїль 21 січня підписали Угоду про зону вільної торгівлі. Метою укладення угоди є створення правових підстав для лібералізації ринків промислових і сільськогосподарських товарів сторін.
Станом на 1 серпня з початку 2019/2020 маркетингового року Україна експортувала понад 3,7 млн тонн зернових культур.
Зокрема, пшениці 1,2 млн тонн (у тому числі продовольчої разом з борошном – 1 млн тонн, фуражної – понад 0,2 млн тонн), ячменю – 941 тис. тонн, кукурудзи –1,5 млн тонн.
Показники за місяць свідчать про зростання експорту зернових загалом, а зокрема пшениці та ячменю.
Так, за аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано 2,3 млн тонн зернових, зокрема, майже 1 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої – майже 0,6 млн тонн та фуражної пшениці понад 0,3 млн тонн), ячменю – 0,6 млн тонн, кукурудзи – 0,7 млн тонн).
ЄБРР: консультації для малого бізнесу в Україні, у рамках ініціативи ЄС EU4Business, відкриває реєстрацію у торгову місію до Швеції та Данії, яка відбудеться в листопаді цього року, за підтримки Офісу з просування експорту та Мінекономрозвитку.
До участі запрошуються українські виробники органічних продуктів харчування, зернових, меду, кондиторських виробів та шоколаду, олії, фруктів та ягід і продуктів їх переробки, чаю, кави
Десять компаній, які буде обрано до бізнес-делегації шляхом конкурсного відбору, отримають
- Індивідуально організовані бізнес-зустрічі з потенційними партнерами, заплановані іноземним консультантом Gateway & Partners та серія зустрічей організованих за сприяння Ukrainian Organic Cluster;
- Вивчення та аналіз торгових можливостей Швеції та Данії на місці та рекомендації щодо виходу на локальний ринок;
- Візити на підприємства та/або відвідування торгових мереж для обміну досвідом.
Вищезазначені послуги фінансуються ЄС у рамках ініціативи EU4Business та організовуються ЄБРР. Учасники самостійно покривають лише витрати на квитки, проживання, харчування, індивідуальні витрати.
Подробиці, умови участі та реєстрація – за посиланням: http://bit.ly/TMSweden
За підсумками п’яти місяців 2019 року на зовнішні ринки було поставлено 178 тонн української мороженої риби. Загальна сума експортованої продукції склала $498 тис.
Так, 46% всього експорту української мороженої риби (у грошовому вимірі) припало на країни Європи ($231,7 тис.). До країн СНД було поставлено 32% продукції на $160 тис. та країн Азії – 20% на $103,4 тис.
Найбільшим покупцем української мороженої риби стала Молдова – 65,2 тонни на $159,5 тис. Також серед лідерів: Угорщина (42,2 тонни на $147 тис.), Туреччина (13,1 тонн на $52,6 тис.), Грузія (13,6 тонн на $49,7 тис.), Німеччина (25,2 тонни на $39,9 тис.), Польща (13,1 тонн на $24,4 тис.) та Румунія (3,5 тонни на $18,5 тис.). В аналогічному періоді минулого року найбільше такого товару постачалося до Німеччини – 58 тонн на $213,5 тис.
У розрізі товарних позицій за п’ять місяців 2019 року найбільше було експортовано такої мороженої риби (в абсолютному вимірі):
- мерлузи і морського миня – 12 тонн на $22,7 тис.;
- калкана – 7,8 тонни на $34,5 тис.;
- морської камбали – 7 тонн на $28,4 тис.;
– лосося атлантичного та дунайського – 6,3 тонни на $47,8 тис.;
- оселедця – 5 тонн на $6,3 тис.;
- сардин – 2,8 тонни на $2,7 тис.;
- сома – 2 тонни на $2,7 тис.;
- скумбрії – 986 кг на $3,9 тис.;
- іншої замороженої риби – 133 тонни на $344,5 тис.
Довідково:
Нагадаємо, за підсумками січня-травня 2019 року в Україні було вироблено 517 тонн філе рибного в'яленого, солоного чи у розсолі (крім копченого). Це майже у півтора рази більше (на 49 %), ніж за аналогічний період минулого року.
Оприлюднені вимоги для ввезення для молока та/або молочних продуктів, що експортуються до Японії. Україна включена до переліку країн, з яких дозволений експорт до Японії сирого молока та молочних продуктів (включаючи масло та сир).
Ознайомитися з вимогами щодо експорту продукції до Японії можна на офіційному сайті Держпродспоживслужби у рубриці «Міжнародне співробітництво» - «Вимоги країн світу».