Станом на 16 вересня з початку 2019/2020 маркетингового року Україна експортувала 11,1 млн тонн зернових культур, що на 3,8 млн тонн більше ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.
Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:
- пшениці – 6,8 млн тонн;
- ячменю – 2,5 млн тонн;
- жита – 1,9 тис. тонн;
- кукурудзи – 1,9 млн тонн.
Крім того, експортовано борошна пшеничного та інших культур – 61,8 тис. тонн, що на 20,6 тис. тонн більше ніж за відповідний період минулого МР.
23 вересня в м.Київ відбудеться освітній семінар "Export Talks: Як експортувати до Об'єднаних Арабських Еміратів".
Запрошуються виробники кондитерських виробів, харчових інгредієнтів та обладнання для виробництва харчової продукції.
Мета заходу: ознайомити з основними вимогами до продукції в Дубай та надати покрокову інструкцію виходу на ринок ОАЕ.
Під час семінару учасники розглянуть наступні питання:
- огляд ринку кондитерських виробів, харчових інгредієнтів та обладнання для виробництва харчової продукції;
- потенціал ринку харчової промисловості ОАЕ;
- особливості ведення бізнесу в Об'єднаних Арабських Еміратах;
- як розпочати експорт до ОАЕ.
Місце проведення: Конференц-зал Готелю "АльфаВіто", вулиця Предславинська 35Д, м. Київ
Початок заходу: 14:00 (реєстрація з 13:30)
Робоча мова заходу: українська та англійська.
Кількість місць обмежена!
Участь у заході безкоштовна.
Реєстрація відкрита до 20 вересня.
Зареєструватися можна за посиланням
Протягом січня-липня 2019-го року Україна експортувала продукції АПК майже на 12 млрд. доларів США, що у порівняні з аналогічним періодом 2018-го року більше на 20,8%. Передає Національний Промисловий Портал.
Найбільше за цей період Україна експортувала до країни Азії – 4,9 млрд. дол. США, або 41,3% експорту. До країни ЄС було відвантажено 4,1 млрд. дол. США, або 34,2% експорту. На африканські країни припадає 14,8%, або 1,8 млрд. дол. США. До країн СНД було експортовано агропродукції на 822,8 млн. дол. США, або 6,9% експорту.
У трійку лідерів експорту потрапили кукурудза, соняшникова олія та пшениця і її суміш із житом – 3,6 млрд., 2,6 млрд, та 1,3 млрд. дол. США відповідно. Також до десятки найбільш експортованої продукції АПК увійшли макуха та інші тверді відходи, одержані під час добування рослинних жирів та олій (616.5 млн дол. США), соя (560 млн дол. США), м’ясо та субпродукти домашньої птиці (356.6 млн дол. США), насіння ріпаку (271.7 млн дол. США), ячмінь (244.3 млн дол. США), макуха та інші тверді відходи соєвої олії (188.5 млн дол. США), сигари, сигарили та сигарети, цигарки, з тютюном або його замінниками (168.1 млн дол. США)
Необхідно зазначити, що до переліку найбільш експортованих товарів також потрапили хлібобулочні, кондитерські вироби (89.4 млн дол. США), кондитерські вироби з цукру (83.9 млн дол. США), шоколад та інші продукти з вмістом какао (82.9 млн дол. США), яйця птиць (78.3 млн дол. США).
Міністерство сільського та лісового господарств Республіки Туреччина оприлюднило вимоги до експорту продукції рослинного або тваринного походження, що містяться у желатинових капсулах, які експортуються з України до Турецької Республіки.
Ознайомитися з вимогами щодо ввезення до Туреччини продукції можна на офіційному сайті Держпродспоживслужби у рубриці «Міжнародне співробітництво» - «Вимоги країн світу».
12 вересня Верховна Рада в першому читанні віддала 332 голоси «за» законопроєкт №1048 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів».
«Запровадження інституту АЕО дозволить нам застосувати найкращі світові практики та спростити митні формальності і процедури для відповідального бізнесу, який дотримується законодавства. Це дозволить нашому бізнесу, який займається імпортом та експортом, а також виробникам, які знайшли на ринку ЄС своїх покупців, підвищити їхню конкурентоспроможність», - сказала Міністр фінансів Оксана Маркарова.
У чому суть?
Відповідно до статті 84 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Україна взяла на себе зобов’язання поступово наближувати національне митне законодавство до митного законодавства ЄС. Це передбачає, зокрема, і запровадження в Україні програми авторизованого економічного оператора (АЕО).
Концепцію АЕО на сьогодні запроваджено 83 країнами світу, ще 19 країн знаходяться в активній стадії впровадження (всього 102 країни). Кількість укладених в світі міжнародних угод про взаємне визнання АЕО різних країн (груп країн) за останній рік зросла з 57 до 78.
За даними ЄС, понад 80% усіх митних оформлень здійснюється підприємствами, які використовують інструменти програми АЕО.
Схвалений законопроєкт запроваджує дієвий механізм інституту АЕО в Україні аналогічний тому, що функціонує в ЄС, з перспективою подальшого взаємного визнання, що передбачено статтею 80 Угоди про асоціацію. Майбутнє визнання статусу АЕО митними органами країн ЄС забезпечить участь українських АЕО у формуванні так званих безпечних ланцюгів постачання товарів, надасть суттєві спрощення при здійсненні митних формальностей для відповідального бізнесу, підвищить їхню конкурентоспроможність на зовнішньому та внутрішньому ринках.
Програма АЕО є інструментом для підвищення ефективності ведення бізнесу.
Статус АЕО – це:
(1) швидкість:
- знижений рівень ризику;
- процедура спрощеного декларування;
(2) сервіс:
- можливість надходження товарів відразу на склад компанії;
- самостійне накладання пломб спеціального типу.
(3) економія:
- зменшення затримок на кордоні;
- зменшення витрат на послуги митних терміналів.
(4) передбачуваність:
- прозорі та заздалегідь зрозумілі процедури митного оформлення;
- підвищення рівня безпеки та поліпшення зв'язку між партнерами в ланцюгу постачань.