ТПП України разом із Посольством Південно-Африканської Республіки в Україні 20 листопада 2019 року проведе презентацію торговельного, економічного та туристичного потенціалу Південно-Африканської Республіки з нагоди відзначення 25-ї річниці встановлення демократії в ПАР.
Сфери інтересів південноафриканської делегації, зокрема, включають:
- Сільське господарство (фрукти, овочі, зернові)
- Туризм, медичний туризм,
- Авіація,
- Легка промисловість,
- Експорт вина і алкоголю,
- Кіно- і телевиробництво.
Захід відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33, 4-й поверх, конференц-зал «Колізей».
Програма
Реєстрація доступна за посиланням
Для отримання детальної інформації просимо звертатись за тел.: (044) 461 98 07,+38 096 129 55 65 або електронною поштою: mem-ier@ucci.org.ua
У січні-вересні 2019 року експорт продукції м’ясної групи з України збільшився проти відповідного періоду 2018 року з $479 млн до $531 млн - майже на 11%.
Позитивні зрушення в експорті м’яса та субпродуктів пояснюються двома чинниками.
По-перше, дається взнаки триваюча широка географічна диверсифікація та закріплення на нових ринках збуту після втрати російського. Якщо ще у 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала Росія, то з 2017 року переважають поставки на ринки країн Європи та Азії.
За дев’ять місяців 2019 року найбільше продукції цієї групи - $96 млн (18,1%) - імпортувала Саудівська Аравія, закупивши втричі більше української м’ясної продукції, ніж за січень-вересень 2018 року ($31 млн). Цього року ця азійська країна утримує перше місце серед основних імпортерів вітчизняного м’яса.
Нідерланди, які два роки поспіль очолювали рейтинг імпортерів продукції цієї групи, на другому місці (15,2%). Значно менші закупки здійснюють Словаччина (8,9%), Білорусь (6,4%), Азербайджан (5,2%), Ірак (4,4%), ОАЕ (3,9%), Казахстан (3,5%) та Гонконг (3,3%). Загалом до названих країни експортується понад 69% м’ясопродукції у грошовому обсязі.
Другим чинником, який впливає на збільшення експорту агропродукції цієї групи, є зростання вартості та обсягів поставок на зарубіжні ринки м’яса птиці, зазначив він. Ця тенденція позначилася ще 2017 року і зберігається досі.
За січень-вересень 2019 року вартість експорту м’яса птиці збільшилася проти минулорічних показників за відповідний період на 15% - з $381 млн торік до $439 млн при зростанні обсягів експорту цього виду м’ясної продукції з 244 тис. тонн до 303 тис. тонн.
Офіс з просування експорту в рамках програми Creative Export Ukraine організовує у 5 містах України різні воркшопи від провідних експертів з Естонії, Нідерландів, Фінляндії та Британії.
У Чернігові семінар відбудеться 4 березня 2020 року з 14:00 до 15:30.
Тема заходу: «Канали продажів та PR кампанії в креативному бізнесі».
Зареєструватися можна вже зараз за посиланням: https://forms.gle/KzqC4RMc4AevPAso6
Детальна інформація про захід та місце проведення буде надіслано усім учасникам у листі-нагадуванні за 3 дні до події. Реєстрація відбувається у порядку черги і може бути закрита раніше, якщо кількість зареєстрованих учасників досягне ліміту 30 осіб. При відборі пріоритет надаватиметься учасникам програми Creative Export Ukraine START.
За січень-вересень 2019 року Україна експортувала олійних культур на $1649 млн, що майже на чверть (+23,2%) більше за показник за відповідного періоду минулого року.
За результатами дев’яти місяців поточного року лідируючу позицію за обсягами експорту товарів цієї групи посідає ріпак. Його продали за кордон 2,3 млн тонн на суму $911 млн. Експортні поставки понад 2,1 млн тонн сої принесли вітчизняним агровиробникам виручку у $683 млн. Вартість експорту 71 тис. тонн насіння соняшнику склала понад $29 млн.
Характерною ознакою січня-вересня 2019 року стало подальше посилення європейського вектору у вітчизняному експорті олійних культур. Загалом країни - члени ЄС закупили в Україні близько 63,9% продукції цієї групи, зазначив науковець.
Німеччина, яка торік вперше за останні роки очолила рейтинг найбільших імпортерів вітчизняних олійних, впевнено утримує лідируючу позицію. Її частка у загальному експорті цієї продукції склала 18,7%. За дев’ять місяців 2019 року ця країна закупила українських олійних культур на суму $312 млн. Впритул до неї наблизилися Туреччина (16,4%) та Бельгія (13,5%).
Відчутно менші закупівлі олійних культур здійснюють Нідерланди (9,7%), Єгипет (7,3%), Франція (7,1%), Білорусь (5,1%) та Польща (4,7%). Сумарна частка цих восьми країн у вітчизняному експорті перевищує 82%.
У січні-вересні 2019 року Україна експортувала жирів та олії на $3331 млн, що на 3,9% більше минулорічних показників за відповідний період. Основним експортним товаром цієї групи є олія соняшникова. Її продали на ринки країн світу на суму $3 млрд - на $0,1 млрд більше, ніж за дев’ять місяців 2018 року.
Домінуючим покупцем жирів і олій українського виробництва традиційно виступає Індія, яка з 2015 року нарощує обсяги закупівель соняшникової олії. За дев’ять місяців цього року її частка у структурі українського експорту цього виду продукції склала 31,3%.
Решта основних країн-імпортерів помітно поступаються їй за вартісними обсягами закупівель: Китай - 15,3%, Нідерланди - 10,1%, Іспанія - 6,1%, Ірак - 5,9%, Італія - 5,8% та Польща - 3,6%. Сукупно на ці країни припадає близько 78% вартості експорту олій та жирів.
У січні-вересні 2019 року зберіглася тенденція збільшення експорту вітчизняних плодів та ягід.
З початку року Україна експортувала плодово-ягідної продукції на суму $172 млн, що на 10% перевищує минулорічний показник за відповідний період.
Це стало можливим завдяки триваючому збільшенню доходів від продажів на закордонних ринках усіх основних товарів вітчизняного експорту групи 8 УКТЗЕД. Йдеться, зокрема, про волоські горіхи ($75 млн), заморожені фрукти ($63 млн), яблука і груші ($14 млн), а також ягоди ($12 млн).
Порівняно з аналогічним періодом минулого року вітчизняний експорт плодів збільшився й у кількісному виразі, поінформував Богдан Духницький. Майже на 80% зросли обсяги зарубіжних поставок волоських горіхів - з 20 тис. тонн до 36 тис. т,онн яблук і груш - більш ніж у півтора рази (+52%) - з 29 тис. тонн до 44 тис. т, а заморожених плодів і ягід - з 36 тис. тонн до 37 тис. тонн.
Найбільшим ринком збуту для української продукції садівництва залишається Європейський Союз. При цьому в географічній структурі експорту визначальними є продажі до Польщі (17,5% вартості експорту), Туреччини (11,3%), Франції (8,1%), Білорусі (6,2%), Італії (5,0%), Нідерландів (4,1%) та Іраку (4,0%).
Обсяги імпорту фруктів до України також збільшилися (+23%) - до $392 млн. Найбільше за звітний період Україна закупила цитрусових плодів - на $115 млн, бананів - $113 млн, кісточкових і зерняткових (яблук, груш, абрикосів, персиків та ін.) - $53 млн, винограду - $27 млн, фініків, інжиру, ананасів - $27 млн.
У кількісному виразі обсяги імпорту бананів зросли до 201 тис. тонн (+12%), а цитрусових - до 188 тис. тонн (+5%). Відчутним стало збільшення у рази закупівель за кордоном традиційних для України фруктів. Серед них, зокрема, яблук і груш - з 4 тис. тонн до 25 тис. тонн, а абрикосів, персиків та інших кісточкових - з 26 тис. тонн до 58 тис. т.онн Така ситуація пояснюється зниженням кількісних і якісних показників цьогорічного урожаю згаданих фруктів.
"У результаті станом на кінець вересня 2019 року, за рахунок екзотичних фруктів імпорт плодів і ягід в Україну більш ніж удвічі перевищив експорт вітчизняної плодово-ягідної продукції. Незважаючи на це, за підсумками календарного 2019 року вітчизняні експортери цілком здатні досягти максимальних доходів від продажу плодово-ягідної продукції іноземним споживачам", - зауважили науковці.