2 квітня на позачерговому засіданні Уряду прийнято постанову «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1109», якою забороняється до 1 липня експортувати гречку на зовнішні ринки.
Так, постановою запроваджується тимчасовий – до 1.07.2020 р. режим ліцензування та квотування експорту гречки та зерна гречки лущеного (без плодової оболонки). Зокрема, встановлено нульовий обсяг квоти для зазначених товарів (за кодами згідно з УКТЗЕД 1008 10 00 00 та 1104 29 17 00). Відповідні зміни внесено у додаток 1 до Постанови 1109 «Обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2020 році».
Заборона на експорт гречки є тимчасовим заходом, необхідним для захисту внутрішнього ринку (нагадаємо, що свої кордони для експорту гречки тимчасово закрили Білорусь, Росія та Казахстан).
Зараз ситуація на українському ринку є стабільною. Уряд весь час має діалог з виробниками та рітейлерами.
Україна вестиме переговори з головними країнами-виробниками щодо зняття заборон з метою підтримання міжнародної продовольчої безпеки та відновлення нормальних умов міжнародної торгівлі. Також міністерство закликатиме українські аграрні підприємства збільшувати посівні площі під гречкою.
Міністерство закордонних справ України на постійній основі запровадило моніторинг змін у торговельній політиці країн відповідальності в умовах поширення у світі вірусу COVID-19.
Наразі жодна з країн ТОП-15 торговельних партнерів України в експорті не змінила своєї торговельної політики.
З метою запобігання порушення ланцюгів поставок, обмеження руху не поширюються на осіб і транспортні засоби, які займаються перевезеннями вантажів автомобільним, залізничним, морським, річковим, повітряним видами транспорту, а також на рух зовнішньоторговельних товарів як у країнах-партнерах, так і в Україні.
Переглянути моніторинг можна за посиланням
Про режим роботи всіх митних пропускних пунктів в Україні можна дізнатись на сайті Нової Митниці.
Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства разом з учасниками зернового ринку підписали документ про встановлення граничного обсягу пшениці, який може бути експортованим у 2019/2020 маркетинговому році, тобто до 30 червня 2020 року - на рівні 20,2 млн тон. Документ має на меті забезпечити прогнозованість експорту, стабільність ринку зерна всередині країни, а також запобігти підвищенню цін на борошно.
Від учасників зернового ринку додаток до Меморандуму про взаєморозуміння підписали: Американська торговельна палата в Україні, Українська зернова асоціація, Європейська Бізнес Асоціація, Міжнародна Асоціація торгівлі зерном та кормами (GAFTA), ГС «Всеукраїнський аграрний форум», ГС «Борошномели України». Від Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства – Міністр Ігор Петрашко.
«Україна залишається стабільним та надійним партнером постачання зерна на зовнішні ринки. Традиційно у нашій країні продовольчої пшениці виробляється більше, ніж споживається, тому ми можемо гарантувати як внутрішню продовольчу безпеку, так і забезпечувати продовольством увесь світ. Водночас з огляду на швидкий розвиток подій, ми будемо ретельно моніторити темпи експорту пшениці і у разі суттєвого перевищення вчасно вживати необхідних заходів для забезпечення національної продовольчої безпеки», - повідомив Міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
Станом на 26 березня за даними Державної фіскальної служби з України було експортовано пшениці, суміші пшениці та жита з борошном у перерахунку на зерно майже 18 млн тон, з них продовольчої пшениці (з борошном у перерахунку на зерно) 11,1 млн тон. Річна потреба внутрішнього ринку у продовольчій пшениці в Україні становить 4,8 млн тон.
Довідково
Зерновий меморандум укладається щороку з 2011 року. Нинішній меморандум був підписаний 3 жовтня 2019 року і передбачає взаємодію учасників ринку зерна, обмін інформацією, здійснення моніторингу зернового ринку. Документ схвалений сторонами Меморандуму сьогодні являє собою додаток до Момерандуму.
За інформацією Посольства України в Японії, з квітня 2020 року деякі з торгово-промислових палат Японії розпочнуть видачу непреференційних сертифікатів про походження товару онлайн. Нова форма друкуватиметься в кольорі на білому папері та міститиме QR-код, за яким можна буде здійснити верифікацію сертифіката (додається).
Існуюча наразі форма сертифіката залишатиметься чинною ще деякий час після запровадження згаданої онлайн-системи.
Для отримання більш детальної інформації слід звертатися до міжнародного відділу Торгово-промислової палати Японії пана Такагі (Takagi) або пана Кікукава (Kikukawa) за адресою: 3-2-2 Marunouchi, Chiyoda-Ku, Tokyo 100-0005, Japan або за телефонами: +81 3 3283 7850, +81 3 3201 7778 чи електронною адресою: trade@jcci.or.jp.
Торгово-промислова палата (ТПП) оприлюднила перелік документів, які необхідно подати для одержання сертифікату про форс-мажорні обставини.
Враховуючи складну ситуацію, в якій опинились більшість підприємців на території України у зв’язку карантином, введеним Кабінетом Міністрів України, та запровадженням обмежуючих заходів у відповідних сферах, спрощено процедуру подання заяви.
Більшість звернень від підприємців пов’язані з неможливістю виконання договірних зобов’язань. У такому разі мінімальний пакет документів повинен містити:
- відповідна форма заяви, підписана керівником підприємства;
- копія договору;
- копія наказу (розпорядження) у зв’язку з необхідністю припинення діяльності на підставі відповідних нормативно-правових актів;
- повідомлення (сповіщення іншої сторони).
Усі документи приймаються в електронному вигляді, а заявник має право звертатися до ТПП за засвідченням форс-мажорних обставин у разі вже порушеного строку виконання зобов’язання у зв’язку з уведеним карантином. Більш детальну інформацію про засвідчення форс-мажорних обставин можна знайти на офіційному сайті ТПП України.
Парламент ухвалив законопроєкт, яким факт уведення карантину включено до форс-мажорних обставин.