Спільна міжурядова українсько-угорська комісія з питань економічного співробітництва розгляне конкретні проекти співпраці вже у березні у Будапешті. Це буде перше засідання комісії після семирічної перерви.

Про це заявив Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба на спільному брифінгу з Міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сійярто за результатами двосторонньої зустрічі.

Дмитро Кулеба та Петер Сійярто є співголовами Спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва.

“Разом з угорськими колегами ми поділяємо спільну мету, щоб стосунки між Україною та Угорщиною були зразковими, і щоб український регіон Закарпаття став історією успіху завдяки спільним зусиллям урядів України та Угорщини. Ми не будемо гаяти жодного дня для досягнення цієї мети і вже у березні проведемо засідання двосторонньої комісії після семи років перерви”, – сказав Дмитро Кулеба.

Він зазначив, що комісія вже за місяць збереться у Будапешті, щоби обговорити конкретні спільні проекти щодо розбудови прикордонної  інфраструктури, розвитку транскордонного співробітництва, захисту довкілля, енергетики.

“Уряд Угорщини зацікавлений відновити добросусідські відносини з Україною. У березні в Будапешті ми хочемо обговорити кілька прагматичних проектів: домовитися про будівництво принаймні одного контрольно-пропускного пункту на кордоні, використання кредитної лінії на 50 мільйонів євро, які Угорщина виділяє на інфраструктурні проекти в Україні, домовитися про проекти, пов’язані з розвитком сільського господарства і охороною здоров'я, досягти результатів у переговорах щодо визнання дипломів двох країн”, – сказав Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини.

Петер Сійярто також підкреслив, що Угорщина планує і надалі надавати гуманітарну допомогу Україні, продовжувати програми задля розвитку економіки на Закарпатті та допомагати навчальним та культурним організаціям українського регіону.

Дмитро Кулеба зазначив, що українська сторона високо цінує гуманітарну допомогу, яку офіційний Будапешт надає Україні на Донбасі та особливо відзначає дружній жест угорської сторони з організації лікування українських військовослужбовців та оздоровлення дітей сімей учасників АТО/ООС.

Сторони також згадали питання захисту прав національних меншин, зокрема українців угорського походження на Закарпатті. За словами Дмитра Кулеби, Україна віддана своїм міжнародним зобов’язанням щодо захисту прав національних меншин. Глава МЗЕЗС Угорщини Петер Сійярто підкреслив, що угорська сторона розуміє прагнення уряду України забезпечити належний рівень володіння державною мовою всіма українськими громадянами, але також прагне, щоб українці угорського походження на Закарпатті зберегли угорську мову. За його словами, ці дві мети не взаємовиключні, і їх цілком можливо досягати одночасно.

Джерело

21 лютого 2020 року в м.Київ відбудеться семінар "Export talks: Як експортувати до США". Освітній захід організовується Радою з питань експорту продовольства спільно з Офісом з Просування Експорту України за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».

Мета заходу: Представити огляд ринку США та торгові можливості, наявні на ньому, для вітчизняних виробників . Також спільно з експертами озйомимось  з  основними трендами американського ринку у харчовій галузі, висвітлимо питання ризиків та бар'єрів, з якими можуть зіткнутися підприємці під час закордонної експансії.

До участі запрошуються:

• виробники снеків;
• виробники інгредієнтів для снеків;
• виробники обладнання для виробництва снеків;
• виробники кондитерських виробів;
• представники інших суміжних галузей харчової промисловості.

Місце: INVERIA flow space, Київ, вул. Володимирська 49А
Початок: 14:00 (реєстрація з 13:30)
Завершення заходу: 17:30

Робочі мови заходу: українська та англійська.

Необхідна реєстрація, адже кількість місць обмежена! 

Участь у заході БЕЗКОШТОВНА

Зареєструватися

Більш детально про семінар можна дізнатися в організаторів: 

• Андрій Литвин (alytvyn@epo.org.ua)
• Марія Дегтярьова (md@ukrainian-food.org)

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Офіс з просування експорту “Торгівельний фокус України — 2020 рік” пропонує експортерам ознайомитись з онлайн-лекціями та інформацією, що розкриває експортні пріоритети України на 2020 рік та окреслює головні засади для досягнення успіху на міжнародних ринках. 

Торговий представник України — заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка окреслює основні зміни в Угоді про Зону вільної торгівлі, розвінчує усталені міфи про імпортні квоти ЄС, торкнеться нетарифних обмежень та питань логістики з європейськими партнерами. 

Окрема увага приділяється умовам торгівлі з Великою Британією після Brexit, можливостям для українських компаній в рамках Генералізованої системи преференцій США, співпраці з країнами Близького Сходу та Африки— так званому регіону Пан-Євро-Мед, а також перспективам все більшого відкриття китайських ринків, особливо для харчових виробників та аграріїв.

Інформаційна сторінка складається з 11 відео-роликів за участі Тараса Качки. Метою курсу є ознайомлення всіх виробників з дорожньою картою напрямків експорту, роллю Уряду у сприянні розвитку українського експорту та особливостями міжнародної торговельної політики на поточний рік.

Теми спеціального проекту:

• Відео 1. Український експортер на мапі світу: чому варто мислити глобально?
• Відео 2. Складові успіху для українського експортера
• Відео 3. Європейський Союз — головний торговельний партнер України
• Відео 4. Розвінчуємо міф про імпортні квоти ЄС: що потрібно знати бізнесу та які плани уряду в переговорах ЄС щодо квот
• Відео 5. Нетарифні обмеження та готовність українського бізнесу до вимог на ринку ЄС
• Відео 6. Україна-ЄС: Питання логістики
• Відео 7: Україна-ЄС: Пріоритети у співпраці щодо вільної торгівлі на 2020. 
• Відео 8. Умови торгівлі з Великою Британією після Brexit
• Відео 9. Можливості для українських компаній в рамках Генералізованої системи преференцій США
• Відео 10. Україна — Китай: міжнародна торгівля
• Відео 11. Співпраця з країнами Близького Сходу та Африки. Пан-Євро-Мед.

Доступ до матеріалів за посиланням: https://epo.org.ua/trade2020/

Джерело

3 лютого 2020 року у м. Київ у рамках Восьмого засідання Стратегічної ради високого рівня під головуванням Президента України Володимира Зеленського та Президента Турецької Республіки Реджепа Ердогана відбулась двостороння зустріч міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофія Милованова з міністром торгівлі Турецької Республіки Рухсар Пекджан.

Керівники економічних напрямів Урядів обох країн підтвердили налаштованість на поглиблення торговельно-економічного співробітництва між Києвом та Анкарою.  

У ході бесіди посадовці торкнулися питань укладання Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки та поглиблення співпраці у митній сфері. Окремо були обговорені шляхи розширення інвестиційного співробітництва.
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як співголова Української частини Міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва підтвердив готовність до проведення її Дванадцятого засідання найближчим часом у м. Київ. У свою чергу, Міністр торгівлі Турецької Республіки повідомила, що на даний момент Турецькою стороною опрацьовується питання можливості проведення чергового засідання Комісії до кінця І кварталу 2020 року. 
Тимофій Милованов також повідомив про результати впровадження ключових реформ в Україні, зокрема про кроки Уряду у напрямі проведення земельної реформи та відкриття ринку землі.

Джерело

У 2019 році ми стали свідками справді тектонічних зсувів у географії української торгівлі товарами.

Незважаючи на те, що офіційна щорічна статистика ще не опублікована, вже простежуються чіткі тенденції, і вони не повністю відповідають попереднім очікуванням. Є три основні зміни.

По-перше, Росія втратила лідерські позиції серед окремих країн – торговельних партнерів України.

По-друге, Китай став найбільшим партнером. По-третє, торгівля товарами з ЄС значно сповільнилася.

Отже, варто більш детально проаналізувати ці зміни.

Загалом, зменшення ролі Росії у зовнішній торгівлі України товарами не є новиною. Ця тенденція прискорилась у 2019 році на тлі запровадження нових торговельних обмежень між країнами.

У грудні 2018 року Росія запровадила санкції на імпорт понад 200 товарів з України, а у квітні 2019 року до цього списку додали ще близько 140 товарів. Крім цього, експорт деяких російських товарів до України, переважно енергоресурсів, або був заборонений, або потрапив під нову систему дозволів.

Україна відповіла розширенням переліку товарів, заборонених для імпорту з Росії.

Ці заходи знизили експорт України до Росії на 10%, а імпорт – на 13%.

Таким чином, вартість торгівлі товарами України з Росією зменшилась до $10 млрд – це приблизно рівень початку 2000-х років.

Внаслідок цього у 2019 році Росія вперше втратила позиції найбільшого торговельного партнера України серед окремих країн. Це стосувалося як експорту, так й імпорту.

В обох випадках Китай став основним партнером, випередивши Польщу в експорті та Німеччину в імпорті.

І якщо зростання ролі Китаю в імпорті було очевидним протягом останніх кількох років, той факт, що Китай перевершив Польщу як головного індивідуального експортного партнера України став несподіванкою.

На початку року Польща була основним торговельним партнером, але надалі ситуація змінилася.

Експорт до Китаю швидко зростав за рахунок постачання агропродукції та руди, тоді як експорт до Польщі почав сповільнюватися.

Це підводить нас до третьої зміни, а саме до уповільнення торгівлі України з Європейським Союзом.

Торгівля України з ЄС відновила зростання у 2016 році, й три роки вона росла швидше, ніж торгівля з іншими торговельними партнерами. Головним драйвером зростання торгівлі з ЄС був експорт на тлі поступового впровадження Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ).

У 2019 році тенденції змінилися. За даними Укрстату, український експорт товарів до ЄС за січень-листопад зріс на дуже помірні 4%, поступово сповільнюючись, тоді як експорт до Китаю зріс на 70%, а загальний експорт – на 6%.

Експорт до Польщі, яка є найбільшим експортним напрямком України в межах ЄС, сповільнився лише до 2%, порівняно з двозначним приростом протягом попередніх трьох років. Експорт до Німеччини також значно сповільнився.

Хоча загальне уповільнення експорту України може бути пов’язане зі зміцненням гривні, існує декілька причин у самому ЄС, що також шкодять зростанню експорту.

По-перше, ЄС ввів остаточні захисні заходи на сталеву продукцію, що обмежує розширення українського експорту сталі. По-друге, українські експортери зіткнулися з істотними проблемами наявності польських дозволів на транзит та доставку товарів автомобільним транспортом.

Зростання імпорту з ЄС також було досить помірним та уповільнилось до 8% у 2019 році, порівняно з попередніми роками, незважаючи на зміцнення гривні. Імпорт з Німеччини, значна частина якого ввозиться автомобільним транспортом через Польщу, зменшився на 1%, принаймні частково через проблему автомобільних дозволів.

Схоже, що поштовх у торгівлі з ЄС, викликаний лібералізацією тарифів у рамках ПВЗВТ, поступово зникає на тлі посилення впливу нетарифних бар'єрів у торгівлі.

Щоб повернути тенденцію зростання, Україні та ЄС потрібно діяти спільно та рішучіше.

Це стосується довготривалого вирішення питань дозволів на автомобільні перевезення, технічних бар'єрів у торгівлі та прогресу в підписанні ACAA, санітарних та фітосанітарних заходів і визнання еквівалентності, режиму спільного транзиту, уповноважених економічних операторів та інших кроків, необхідних для зменшення торговельних витрат та відновлення високих темпів зростання торгівлі між ЄС та Україною.

Таким чином, у географії торгівлі України товарами в 2019 році відбулося декілька визначних змін. Однак наразі не зрозуміло, наскільки сталими вони будуть.

Джерело