Департамент розвитку економіки та сільського господарства облдержадміністрації запустив новий інструмент інформаційної підтримки місцевих підприємців - "Бізнес в умовах карантину"
Зазначений ресурс є окремою онлайн сторінкою на вебсайті Департаменту, та створений з метою максимального інформування представників бізнесу щодо актуальної інформації, пов'язаної з роботою суб’єктів господарювання під час карантину; заходами щодо протидії розповсюдженню Covid-19; державної підтримки бізнесу в умовах карантину та нововведень у законодавстві.
Вказана сторінка постійно оновлюється та доповнюється новою інформацією.
Ознайомитися із онлайн-сторінкою можна за ПОСИЛАННЯМ
Для напрацювання пропозицій та конкретних механізмів економічного зростання, забезпечення конкурентноспроможності українських виробників та підприємств Уряд створив Раду з питань економічного розвитку України.
«Рада буде розробляти програму рестарту економіки. Формуватиметься аналітична платформа, а також дискусійна і економіко-стратегічна платформа, до якої увійдуть і народні депутати, і експерти, і всі бажаючі, хто хоче і може долучитися до формування стратегії виходу країни з коронокризи, а також подальшого економічного розвитку України», – наголосив Прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Уряду у середу, 8 квітня.
Очолить Раду Глава Уряду. Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства виконуватиме функції заступника. До складу також увійдуть академіки, доктори наук, професори, міжнародні експерти. А саме, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, старший науковий співробітник Атлантичної ради США, професор Колумбійського університету, директор державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України тощо.
Створення Ради сприятиме подоланню кризових явищ в національній економіці та формуванню основних напрямів економічної політики держави для зростання добробуту населення. Адже на базі цього органу будуть об’єднані зусилля представників громадянського суспільства, органів державної влади, науковців, а для моніторингу ситуації та напрацювання пропозицій використовуватимуться сучасні досягнення науки й інновацій.
Основним завданням Ради є:
вивчення проблемних питань, пов’язаних з реалізацією державної політики у сфері економічного розвитку, а також визначення шляхів, механізмів та способів їх вирішення;
забезпечення координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади;
удосконалення нормативно-правової бази;
розроблення пропозицій для реалізації сприятливої кредитної, податкової та митної політики тощо.
Рада аналізуватиме причини виникнення проблем у сфері економічного розвитку, моніторитиме реалізацію державної політики, вивчатиме результати роботи центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в подоланні кризових явищ в національній економіці. Крім того, розроблятиме пропозицій та рекомендації до проектів нормативно-правових актів з питань економічного розвитку та подаватиме їх на розгляд Кабінету Міністрів.
![_.[1]](/media/upload/logotip/_.[1].jpg)
8 квітня на засіданні Уряду прийнято рішення скасувати зобов’язання суб’єктів господарювання, яким надані повноваження на експорт товарів військового призначення, здійснювати маркетинг ринку збуту і встановлювати зовнішні ціни на товари військового призначення за погодженням з ДК “Укроборонпром”.
Відтепер, суб’єкти господарювання, що отримали повноваження на експорт військової продукції, на практиці отримають право повноцінного самостійного виходу на зовнішні ринки без узгодження цін та маркетингової політики з державним концерном.
Реалізація постанови дозволить:
- демонополізувати процеси зовнішнього ціноутворення;
- створити рівні умови щодо самостійного здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
- усунути штучні бар’єри, які призводять до зайвого витрачання ресурсів та часу підприємствами оборонно-промислового комплексу;
- підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції військового призначення на міжнародному ринку озброєння та військової техніки.
Станом на 6 квітня експорт пшениці становить 17,9 млн тонн. Згідно з підписаним 30 березня додатком до меморандуму між Мінекономіки та асоціаціями, що представляють 99% експортерів та переробників пшениці, з метою стабілізації ринку було домовлено встановити граничний експорт пшениці в поточному маркетинговому сезоні обсягом в 20,2 млн. т. Таким чином, протягом квітня-червня 2020 для експорту доступними залишаються 2,3 млн тонн.
Слід відзначити, темпи поставок пшениці у квітні сповільнилися. Середньодобове відвантаження поставок за кордон пшениці у квітні становить 14 тис тонн, тоді як у березні склало 44 тис тонн.
Нагадаємо, що для стабілізації цін на борошно з ДПЗКУ та Аграрного фонду було закуплено 160 тис тонн пшениці для внутрішньої переробки та реалізації на внутрішньому ринку, що дозволило виробити біля 128 тис борошна.
Вище перелічені фактори дозволяють забезпечити внутрішнього ринок пшеницею та виконати чинні експортні контракти.
Довідково:
У 2018/2019 рр було вироблено 28,3 млн. тонн, внутрішнє споживання становить 8,2 млн тонн, перехідні залишки - 1,7 млн тонн.
2 квітня на позачерговому засіданні Уряду прийнято постанову «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1109», якою забороняється до 1 липня експортувати гречку на зовнішні ринки.
Так, постановою запроваджується тимчасовий – до 1.07.2020 р. режим ліцензування та квотування експорту гречки та зерна гречки лущеного (без плодової оболонки). Зокрема, встановлено нульовий обсяг квоти для зазначених товарів (за кодами згідно з УКТЗЕД 1008 10 00 00 та 1104 29 17 00). Відповідні зміни внесено у додаток 1 до Постанови 1109 «Обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2020 році».
Заборона на експорт гречки є тимчасовим заходом, необхідним для захисту внутрішнього ринку (нагадаємо, що свої кордони для експорту гречки тимчасово закрили Білорусь, Росія та Казахстан).
Зараз ситуація на українському ринку є стабільною. Уряд весь час має діалог з виробниками та рітейлерами.
Україна вестиме переговори з головними країнами-виробниками щодо зняття заборон з метою підтримання міжнародної продовольчої безпеки та відновлення нормальних умов міжнародної торгівлі. Також міністерство закликатиме українські аграрні підприємства збільшувати посівні площі під гречкою.