Митниця відкрила статистичні дані по товарообігу: відтепер обсяги імпорту та експорту України з будь-якою країною та по будь-якому товару — на bi.customs.gov.ua.
Держмитслужба запустила в тестову експлуатацію 9 нових розділів інтерактивного порталу аналітики. Крім розділу скарг, на якому ми відтестували технічні аспекти у роботі з веб-сайтом, тут можна знайти дані про
- товарообіг за 2018 – І квартал 2020 рр. із подальшим оновленням: імпорт, експорт, сальдо;
- обсяги оподатковуваного імпорту по кожній групі товарів та з будь-якою країною;
- надходження до держбюджету від Митниці у розрізі: мито, акциз, ПДВ;
- податкове навантаження на $1 по кожній позиції товарів (до 4-го знаку коду УКТ ЗЕД);
- які товари Україна імпортує та експортує у розрізі: регіон, країна, країна-походження, митниця;
- рейтинги у вигляді ТОП-5 позицій товарів, які Україна найбільше/найменше експортує/імпортує або ТОП-5 позицій товарів, за якими маємо найбільше від’ємне/позитивне торговельне сальдо; ТОП-5 країн, які сплатили найбільше/найменше мито при імпорті товарів в Україну тощо;
- митну вартість одиниці товару (мінімальна, середня та максимальна) як-от авта, ввезеного з будь-якої країни, надходження від імпорту за одиницю товару тощо.
Таким чином, уся митна статистика по товарообігу та платежам — тепер у вільному доступі.
Застосовуючи різні фільтри, можна дізнатися багато цікавих даних. Для цього спеціалісти записали 13-хвилинну відеоінструкцію, яка навчить користуватись інтерактивним порталом аналітики Митниці. Детальніші відеоогляди до кожного із 9-ти розділів будуть записані невдовзі.
В найближчій перспективі будуть відкриті дані по товарам до 10-го знаку коду УКТ ЗЕД (зараз до 4-го знаку), та додамо можливість переглядати показники у гривні (наразі лише у доларах США).
28 квітня 2020 року (з 16:00 до 17:30) відбудеться вебінар “Ринок КНР після кризи: тенденції та можливості для українських експортерів”. Організатором виступає ЄБРР: консультації для малого бізнесу в Україні (в рамках ініціативи ЄС #EU4Business).
Під час вебінару учасники дізнаються:
• Поточний статус ринку КНР: як бізнес пережив карантинні заходи, як криза вплинула на окремі галузі, як КНР виходить з піке та вступає у фазу активного розвитку.
• Ріст ринку КНР після піку рецесії: які нові можливості відкрилися для українських експортерів.
• Як виходити на онлайн майданчики КНР: запит в умовах світової кризи та конкретні механізми і кроки для ефективного виходу.
Спікером заходу виступить Сін Хайпен - китайський експерт з понад 15-річним досвідом успішного виведення українських компаній у сфері агро та виноробства на ринок КНР.
Участь у заході є безкоштовною для зареєстрованих учасників. Для участі необхідно зареєструватися до 18:00 26 квітня за посиланням: https://bit.ly/2XTWkWn
Уряд підкоригував Обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2020 році
У додаток 1 «Обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2020 році» Постанови №1109 додано нову примітку
Кабмін постановою від 08.04.2020 р. №268 вніс зміну у додаток 1 "Обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2020 році" постанови КМУ від 24.12.2019 р. №1109.
Додаток доповнено приміткою 5, за якою вивезення за межі митної території України в митному режимі реекспорту відповідно до вимог Митного кодексу України товарів, у тому числі продуктів переробки, виготовлених у митному режимі переробки товарів на митній території України, на підставі зовнішньоекономічних договорів, які не передбачають перехід права власності від українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності, здійснюється без ліцензій.
Ця постанова набрала чинності 11 квітня 2020 року (з дня її опублікування в "Урядовому кур'єрі" №70/2020).
ДМС розповіла про особливості імпорту у першому кварталі поточного року. Імпорт «чутливих» до незаконного ввезення споживчих товарів зріс на 24,5 % — з 2,7 млрд дол. до 3,35 млрд дол. Такі споживчі товари (харчі, фармацевтична продукція, мобільні телефони, побутова техніка, меблі, одяг та взуття) складають 27,7 % обсягів імпорту.
Зокрема, у І кварталі 2020 року Україна завезла:
- продуктів харчування на 31 % більше порівняно з І кварталом 2019 року (з 783 млн дол. до 1,03 млрд дол.);
- фармацевтичної продукції на 27 % більше (з 347 млн дол. до 439 млн. дол.);
- мобільних телефонів на 71 % більше (з 111 млн дол. до 190 млн дол.);
- побутової техніки та комплектуючих на 32 % більше (з 117 млн дол. до 154 млн дол.);
- одягу та взуття на 43 % більше (з 259 млн дол. до 371 млн дол.);
- меблів, постільних речей, матраців на 25 % більше (з 23 млн дол. до 28 млн дол.).
Разом з тим імпорт сировинних товарів та засобів виробництва впав на 9,3 % — з 7,8 млрд дол. до 7,07 млрд дол. А такі товари (руда, кам’яне вугілля, газ, нафта, чорні метали, добрива, машини, трактори тощо) становлять 58,4 % обсягів імпорту. Тобто більшу половину.
Зокрема, у І кварталі 2020 року Україна завезла:
- котлів, машин, обладнання та механічних пристроїв на 22 % менше порівняно з І кварталом 2019 року (з 1,015 млрд дол. до 789 млн дол.);
- тракторів для с/г робіт на 11 % менше (з 108 млн дол. до 97 млн дол.);
- моторних транспортних засобів для перевезення вантажів на 25 % менше (з 88 млн дол. до 65 млн дол.);
- кам’яного вугілля на 44 % менше (з 736 млн дол. до 415 млн дол.);
- коксу та напівкоксу на 90 % менше (з 87 млн дол. до 8 млн дол.);
- мінеральних добрив на 37 % менше (з 432 млн дол. до 271 млн дол.);
- дизельного палива на 13 % менше (з 853 млн дол. до 738 млн дол.);
- руди, шлаків, золи на 61 % менше (з 80 млн дол. до 31 млн дол.);
- нафти сирої на 57 % більше (з 75 млн дол. до 117 млн дол.)
Міністерство торгівлі Туреччини 24 березня 2020 р. опублікувало комюніке №31078, яким встановлює нагляд за імпортом певних сільськогосподарських і продовольчих товарів за допомогою системи реєстрації експортерів.
Ця вимога буде поширюватися на іноземних експортерів таких товарів як горіхи (мигдаль, волоські горіхи і кешью), арахіс, насіння соняшнику, соняшникову олію та інші супутні товари, чай, деякі види перцю, банани, часник і ряд інших продуктів.
Міністерство торгівлі Туреччини вимагає, щоб імпортери цих товарів реєстрували кожну імпортну партію в центрі моніторингу. Імпортери також повинні надати сертифікати про справжність експортерів, з якими вони ведуть бізнес.
Сертифікація передбачає верифікацію через місцеву торгову палату і консульство Туреччини в країні експортера, і наступну реєстрацію через онлайн-систему, додаючи імена своїх турецьких ділових партнерів.
Мета цього нововведення полягає в тому, щоб отримати більш точні довідкові ціни для певних товарів і боротьби з незаконною торгівлею цими товарами. Хоча офіційно ці вимоги вступають в чинності 8 травня 2020 року, багато імпортерів уже просять своїх партнерів-експортерів заповнити необхідні документи, щоб уникнути затримки вантажу на турецькому кордоні.