27 серпня в рамках цього заходу у форматі відео-конференції заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торговий представник України Тарас Качка, заступник Міністра комерції КНР, заступник представника Китаю на міжнародних торгових переговорах Юй Цзяньхуа обговорили питання взаємовигідного торговельно-економічного партнерства між Україною та Урядом КНР.
Шоста Пленарна сесія розглядається Сторонами як фундамент для підготовки Четвертого засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, яке заплановано до проведення у поточному році. Так, сторони домовилися продовжувати роботу над збільшенням обсягів торгівлі товарами та послугами, вивченням можливості шляхів лібералізації торгівлі, диверсифікацією товарної номенклатури двосторонньої торгівлі шляхом отримання доступу на ринок Китаю для вітчизняної продукції, визначенням проєктів для спільної реалізації у сферах агробізнесу, інфраструктури, енергетики та енергозбереження. За результатами засідання вирішено підписати Протокол, який стане дорожньою картою торговельно-економічного співробітництва на середньострокову перспективу.
«Досягнуті домовленості сприятимуть подальшому розвитку взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва між нашими країнами, збільшенню контактів на рівні представників ділових кіл та реалізації спільних ініціатив», – зазначив заступник Міністра Тарас Качка.
Наступне, Сьоме засідання українсько-китайської підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, відбудеться у 2021 році.
З початку 2020/21 МР станом на 26 серпня Україна експортувала 5 928 тис. тонн зерна, що майже на 1 690 тис. тонн менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого сезону.
Так, за даними Державної митної служби, за звітний період за кордон відвантажено 3 571 тис. тонн пшениці (на 499 тис. тонн менше), 1 816 тис. тонн ячменю(на 66 тис. тонн більше), 0,3 тис. тонн жита (на 1,1 тис. тонн менше) та 528 тис. тонн кукурудзи (на 1 255 тис. тонн менше).
Крім того, на експорт поставлено 30,8 тис. тонн борошна, що також на 13,6 тис. менше, ніж 1 липня-26 серпня 2019 року.
Протягом січня-липня 2020 року Україна експортувала 256 тис. тонн м’яса та їстівних субпродуктів птиці - на 4,9% більше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року.
У грошовому еквіваленті експорт за сім місяців сягнув $326,3 млн. Це на 8,6% менше, ніж за аналогічний період 2019 року.
Головними покупцями вітчизняного м’яса та їстівних субпродуктів птиці протягом січня-липня цього року були Саудівська Аравія (18,7%), Нідерланди (16,6%) та ОАЕ (11,7%).
Починаючи з 1 листопада 2020 року в Королівстві Саудівська Аравія (далі - КСА) змінюється процедура застосування вимог сертифікації халяль для експорту червоного м’яса та м’яса птиці.
Компетентний орган КСА (SFDA) вимагатиме для ввезення вищезазначеної продукції в КСА сертифікатів, виданих сертифікаційними центрами, за відповідною акредитацією SFDA (КСА).
На сьогодні в Україні є один центр сертифікації Халяль, акредитований SFDA.
Сертифікаційні органи України можуть подати відповідну заявку стосовно співпраці з Центром Халяль SFDA напряму, використовуючи електронну скриньку: halal@sfda.gov.sa.
Також, українські компанії можуть звертатись напряму до Центру Халяль SFDA з метою отримання відповідного сертифіката, термін дії якого 3 роки, напряму за наступним посиланням.
Довідково
Ознайомитись із акредитованими SFDA сертифікаційними центрами можна за посиланням.
25 серпня 2020 року перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова провела зустріч з Послом Малайзії в Україні Дато Раджа Реза.
Сторони домовилися активізувати двосторонній політичний діалог на всіх рівнях, у т.ч. в рамках міжнародних організацій, зокрема ООН та Організації Ісламського Співробітництва (ОІС), а також впроваджувати сучасні форми та шляхи співпраці на тлі пандемії COVID-19.
Еміне Джапарова та Дато Раджа Реза висловили взаємну зацікавленість у реалізації спільних проектів у сферах освіти, туризму, енергетики, сільського господарства та ін. з метою розширення двостороннього економічного, торговельного та інвестиційного співробітництва.
Окрему увагу було приділено порушенням прав людини на території тимчасово окупованого Криму, а також мілітаризації півострову та Чорноморсько-Азовського регіону. Співрозмовники наголосили на необхідності залучення широкого кола мусульманських країн до участі у вирішенні проблем кримських татар в окупованому Криму. Зокрема, йшлося про освітні можливості для представників мусульман Кримського півострова.
Перша заступниця міністра відзначила важливість збереження міжнародного тиску на РФ та повідомила про ініціативу щодо створення формалізованого міжнародного майданчика – «Кримської платформи», покликаного забезпечити координацію заходів України та іноземних партнерів на кримському напрямі.