Протягом січня-липня 2025 року Чернігівщина вела торгівлю зі 118 країнами світу. Загальний обсяг торгівлі товарами склав майже 880 мільйонів доларів США.

«Якщо порівнювати із 2022 роком, то обсяг торгівлі зріс майже на 80%. І це в умовах постійних обстрілів, руйнувань, проблем із логістикою і дефіциту кадрів. Наш бізнес демонструє стійкість і тримає економіку регіону», - повідомив начальник ОВА В’ячеслав Чаус.

Тільки за 2025 рік експорт з області склав майже 620 мільйонів доларів США - і це ріст більше ніж на 70%, якщо порівнювати з 2022 роком. Основним покупцем став Євросоюз.

Найбільше область експортує зернові культури ­– у загальному обсязі вони складають понад 40%. Водночас у цьому році Чернігівщина наростила поставки й іншої продукції:

• жири й олії, а також продукція хімічної промисловості – у 1,6 рази більше;
• машини та обладнання – у 1,5 рази;
• деревина – у 1,3 рази;
• готові харчові продукти – у 1,2 рази.

Імпорт товарів - майже 260 мільйонів доларів США. Ця цифра зросла на понад 90% до 2022-го. Зокрема, на 16% збільшився імпорт товарів саме з країн ЄС – більше 50% загального обсягу.

«Драйвером економіки регіону є бізнес. Вести бізнес на Чернігівщині - це виклик. Тому наші підприємці активно користується державними програмами підтримки. Серед найзатребуваніших - «Доступні кредити 5-7-9%» і різні грантові програми», - акцентував начальник Чернігівської ОВА.

Більше про програми підтримки - на платформі «Зроблено в Україні».

Джерело

У серпні 2025 року український експорт становив $3 090 млн, що на 9,38% менше, ніж у серпні 2024-го, коли обсяг дорівнював $3 410 млн.

Структурні зрушення
Загалом серпень 2025 року продемонстрував змішані тенденції: поряд зі зниженням частки аграрного сектору та металургії помітно посилилися позиції мінеральної продукції, деревини та паперової маси, а також хімічної промисловості. Детальніше про експортні зміни у липні 2025 року читайте за посиланням.

Найбільша втрата частки 

• Помітне скорочення частки зафіксовано в аграрній та харчовій продукції — з 55,97% ($1 908 млн) у серпні 2024 року до 53,37% ($1 649 млн) у серпні 2025-го, тобто на 2,6%. Також металургія зменшила свою вагу в експорті з 12,84% ($438,05 млн) до 11,60% ($358,52 млн).

Збільшення частки

• Водночас позитивна динаміка спостерігалася у сегменті деревини та паперової маси, чия частка піднялася на 1,05% — до 5,38% ($166,28 млн). Мінеральні продукти зміцнили позиції з 7,38% ($251,66 млн) до 8,36% ($258,31 млн), а хімічна промисловість зросла з 1,86% ($69,39 млн) до 2,42% ($74,70 млн).

Огляд фокусних галузей

Готові харчові продукти

• Цей напрям демонстрував стабільне зростання: $284,89 млн у серпні 2025 року проти $241,12 млн роком раніше (+18,15%). Частка у структурі експорту зросла з 7,07% до 9,22%.

• Серед драйверів відзначилися: хлібобулочні та кондитерські вироби (+40,09%, $33,77 млн), варення та джеми (+50,22%, $2,35 млн), морозиво (+29,25%, $5,88 млн), пиво (+44,47%, $4,72 млн), консервовані плоди та горіхи (+158,26%, $2,27 млн).

• Спад зафіксовано у дріжджах (–21,48%, $2,48 млн).

Одяг та взуття 

• У серпні 2025 року експорт склав $56,45 млн проти $52,75 млн у серпні 2024-го (+7,02%). Частка у загальному експорті зросла з 1,55% до 1,83%.

• Лідерами зростання стали футболки та майки (+89,76%, $2,35 млн), жіночий одяг текстильний нетрикотажний (+18,75%, $6,56 млн) та взуття з текстильним верхом (+39,88%, $1,85 млн). Натомість трикотажний жіночий одяг скоротився на 29,16% ($1,48 млн).

Меблі

• Експорт меблів збільшився до $85,49 млн (+8,58% проти $78,74 млн у серпні 2024 року). Частка в структурі зросла з 2,31% до 2,77%.

• Серед зростаючих категорій: оббиті меблі для сидіння (+12,36%, $5,56 млн), меблі для спальні (+35,52%, $6,05 млн), інші дерев’яні меблі (+23,38%, $26,58 млн). Спад відбувся у категорії «інші меблі для сидіння» (–13,84%, $6,92 млн) та світильниках для LED-джерел (–44,78%, $3,53 млн).

Машинобудування

• У серпні 2025 року обсяг експорту становив $287,03 млн, що на 8,59% менше, ніж рік тому ($314,02 млн). Частка галузі у загальному експорті зросла незначно — з 9,21% до 9,29%.

• Позитивну динаміку показали телефонні апарати (+27,61%, $12,81 млн) та легкові автомобілі (+365,87%, $2,08 млн). Натомість експорт холодильного обладнання скоротився на 61,76% ($3,14 млн), а водонагрівачів — на 14,50% ($28,23 млн).

Металургія

• Галузь зазнала найбільшого спаду: $358,52 млн у серпні 2025 року проти $438,05 млн роком раніше (–18,15%). Частка експорту зменшилася з 12,84% до 11,60%.

• Зростання показав лише переробний чавун (+135,51%, $76,61 млн). Значний спад зафіксовано у трубах і профілях із чорних металів (–62,47%, $20,49 млн).

Географія експорту 

• У серпні 2025 року українська продукція постачалася у 164 країни (на одну більше, ніж рік тому).

• Водночас експорт було призупинено до 16 держав, серед яких Болівія, Парагвай, Судан, Україна, Фарерські острови. Натомість розпочався у 17 нових напрямках, зокрема до Багамських островів, Ісландії, Камбоджі, Ліхтенштейну та Сирії.

• Найбільше зростання продемонстрували: Джибуті (+4172,38%, $762,62 тис.), Монако (+2780,39%, $190,97 тис.), Камерун (+2403,35%, $52,32 тис.).

• Серед ключових ринків серпня 2025-го: Польща (12,86%, $397,55 млн, +0,06%), Німеччина (7,61%, $235,11 млн, –31,86%) та Китай (5,32%, $164,50 млн, +8,68%).

За актуальною статистикою експорту та імпорту української продукції ви можете стежити за допомогою дашборду щодо експорту та імпорту українських товарів, який створений  Офісом з розвитку підприємництва та експорту.

Джерело

Аграрне експортне портфоліо України – це ключовий аналітичний інструмент просування української агропродукції на світових ринках. У 8-му випуску, підготовленому за сприяння Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, представлено:

• детальний аналіз експорту АПК за 2024 рік;

• ключові досягнення галузі;

• експортні можливості у сегментах зернових, олійних, м’ясо-молочної продукції, овочів, фруктів, риби та інших товарів.

Експортні результати 2024 року

• Обсяг експорту агропродовольчої продукції становив $24,7 млрд, або майже 60% від загального товарного експорту України.

• Україна продовжує модернізацію агросектору: зростає переробка, інвестиції в інновації та сталий розвиток.

• ЄС залишається головним ринком: частка зросла з 30% у 2021 році ($7,7 млрд) до 52% у 2024 році ($12,6 млрд).

• Поступово відновлюється експорт на традиційні ринки: частка Африки зросла з 7% у 2023 році до 10,6% у 2024 році ($2,6 млрд).

Виклики та перспективи

• Відновлення роботи морських портів залишається критичним для конкурентоспроможності експорту.

• Важливу роль відіграють «Шляхи Солідарності» ЄС, через які проходить значна частина українського експорту.

• Міжнародна підтримка партнерів допомогла зберегти безперервність постачань та зробила внесок у глобальну продовольчу безпеку.

Переглянути дослідження можна за посиланням.

Джерело

Інформуємо, що згідно з розкладом у другій половині 2025 року у Світовій організації торгівлі (СОТ) будуть проходити огляди торговельних політик Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, Туніської Республіки, Королівства Таїланд.

У рамках проведення оглядів, метою яких є підвищення прозорості та передбачуваності торговельних політик членів СОТ, Україна може направляти свої запитання вказаним країнам і отримувати безпосередньо від них письмові відповіді. Запитання можуть стосуватися будь-яких аспектів торговельної, економічної та інвестиційної політики, включаючи особливості нормативно-правового регулювання, умови експорту/імпорту товарів та послуг, наявні бар’єри у торгівлі тощо.

Зазначені запитання та відповіді обговорюються на засіданнях Органу з питань огляду торговельної політики разом із звітами Секретаріату СОТ та уряду члена СОТ, який його проходить. Звіти містять ґрунтовну інформацію про торговельні, економічні та інвестиційні режими членів СОТ і публікуються для громадськості на офіційному вебсайті СОТ у перший день засідань, а направлені запитання і надані відповіді – приблизно через шість тижнів після їх проведення.

Таким чином, механізм оглядів торговельних політик членів СОТ є корисним джерелом інформації про умови міжнародної торгівлі, а розуміння змін та особливостей торговельних політик членів СОТ може допомогти українським компаніям у розвитку своєї торговельної діяльності та виході на нові зовнішні ринки.

З метою залучення представників бізнесу України до процесу підготовки до оглядів торговельної політики членів СОТ Мінекономіки розроблено анкети-опитувальники, заповнивши які підприємства та інші зацікавлені особи можуть сформулювати свої запитання до країн, які проходитимуть огляди найближчим часом.

Заповнені анкети-опитувальники будуть опрацьовані Мінекономіки та враховані у процесі підготовки консолідованого формату запитань, що направлятимуться до Секретаріату СОТ в офіційному порядку від України.

За наступними посиланнями доступні анкети-опитувальники, розроблені до оглядів торговельної політики:

•        Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії (засідання заплановано на 28 та 30 жовтня 2025 року);

•        Туніської Республіки (засідання заплановано на 25 та 27 листопада 2025 року);

•        Королівства Таїланд (засідання заплановано на 1 та 3 грудня 2025 року).

Джерело