За 12 місяців 2025 року український експорт послуг зменшився, порівняно з аналогічним періодом 2024 року, на 7,7%. Найбільший внесок у загальне скорочення обсягів зробили транспортні послуги. Водночас зростання експорту комп’ютерних, професійних та консультаційних послуг з управління, а також особистих подорожей підвищило частку цих видів послуг у загальному обсязі експорту.

Загальна динаміка зовнішньої торгівлі послугами

За 12 місяців 2025 року загальний обсяг експорту усіх видів послуг склав 15,98 млрд дол. США. Це менше, ніж за відповідний період 2024 року, коли експорт послуг становив 17,31 млрд дол. США. Таким чином, за підсумками року загальний обсяг експорту послуг скоротився на 1,33 млрд дол. США (на 7,7%).

Паралельно зі скороченням експорту зменшився і обсяг імпорту послуг. За 12 місяців 2025 року він становив 21,73 млрд дол. США, тоді як за аналогічний період 2024 року імпорт складав 23,10 млрд дол. США. У результаті імпорт послуг скоротився на 1,36 млрд дол. США (на 5,9%).

Подібна динаміка спостерігалася й у товарному експорті, однак масштаби скорочення були менш значними. За даними Державної митної служби, у січні–грудні 2025 року експорт товарів з України склав 40,37 млрд дол. США, що на 1,21 млрд дол. США (–2,9%) менше, ніж у 2024 році. Таким чином, експорт послуг скорочувався швидше, ніж експорт товарів, що свідчить про вищу чутливість сфери послуг до зовнішніх та внутрішніх економічних факторів у 2025 році.

Натомість імпорт товарів демонстрував протилежну тенденцію. За підсумками року його обсяг зріс до 84,74 млрд дол. США, що на 14,09 млрд дол. США (+19,9%) більше, порівняно з 2024 роком. Це різко контрастує зі скороченням імпорту послуг і вказує на структурні відмінності у відновленні внутрішнього попиту та залежності від імпортних поставок товарів.

Детальніший аналіз змін у зовнішній торгівлі товарами у 2025 році наведено в окремій статті «Як змінився експорт та імпорт товарів України у 2025 році».

Збільшення частки

Комп’ютерні послуги залишаються провідною категорією в експорті послуг України та посилили свої позиції упродовж року. За 2024 рік обсяг їх експорту становив 6,45 млрд дол. США, що відповідало 37,2% загального експорту усіх видів послуг. За підсумками 2025 року експорт комп’ютерних послуг зріс до 6,65 млрд дол. США, а їхня частка в загальному обсязі експорту підвищилася до 41,6%.

Зростання частки також зафіксовано у категорії особистих подорожей. За 2024 рік експорт цих послуг складав 953 млн дол. США, або 5,5% загального обсягу експорту послуг. У 2025 році обсяг експорту особистих подорожей збільшився до 1,10 млрд дол. США, що забезпечило зростання їхньої частки до 6,9%.

Крім того, посилили свої позиції професійні та консультаційні послуги з управління. За 2024 рік їх експорт становив 1,02 млрд дол. США з часткою 5,9%. За підсумками 2025 року обсяг експорту цієї категорії зріс до 1,13 млрд дол. США, а частка в загальному експорті послуг збільшилася до 7,0%.

Інші види послуг, частка яких зросла за 12 місяців 2025 року (порівняно з відповідним періодом 2024 року):

• Інші ділові послуги —  (частка зросла до 19%);

• Вантажний автомобільний транспорт — 3,5%;

• Послуги з переробки матеріальних ресурсів, що належать іншим сторонам — 5,4%;

• Державні товари та послуги, не віднесені до інших категорій — 4,6%;

• Ділові подорожі — 0,8%;

• Будівництво — 0,6%.

Найбільша втрата частки

За 12 місяців 2024 року транспортні послуги посідали друге місце за обсягом та часткою в структурі експорту послуг України після телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг, формуючи 24,1% загального обсягу, що відповідало 4,17 млрд дол. США. За підсумками 12 місяців 2025 року, незважаючи на скорочення обсягів до 2,55 млрд дол. США, транспортні послуги залишилися на другому місці у структурі експорту, хоча їхня частка зменшилася до 15,9%. Зокрема, обсяги експорту залізничного транспорту знизилися на 0,8%, морського транспорту — на 0,6%, а інших видів транспорту — на 7,7%.

Технічні послуги, послуги з торгівлі та інші ділові послуги також зазнали скорочення упродовж 2025 року і їх частка скоротилася до на 10,6%.

Лідерство IT у експорті послуг: зростання комп’ютерних та інформаційних послуг

Телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги зберегли лідерство, залишаючись найбільшою складовою експорту за 12 місяців 2025 року з обсягом 6,81 млрд дол. США. Частка телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг у загальному експорті всіх видів послуг зросла до 42,6%.

Комп’ютерні послуги залишаються головним драйвером зростання розділу, склавши 6,65 млрд дол. США у 2025 році. Це перевищує показник 2024 року у 6,45 млрд дол. США і демонструє високу частку у загальному обсязі експорту всіх видів послуг — 41,6%.

Інформаційні послуги продовжили тенденцію до збільшення обсягів і за підсумками 2025 року досягли 78 млн дол. США проти 47 млн дол. США у 2024 році. Частка інформаційних послуг у загальному експорті всіх видів послуг зросла до 0,5%.

Натомість телекомунікаційні послуги скоротилися з 117 млн дол. США у 2024 році до 77 млн дол. США у 2025 році, зменшивши свою частку до 0,5%.

ТОП-10 країн за обсягами експорту комп’ютерних послуг за 12 місяців 2025 року

1. США — 2 392 млн дол. США (–0,2% до 2024 року);

2. Мальта — 578 млн дол. США (+15,3%);

3. Велика Британія — 557 млн дол. США (–1,5%);

4. Кіпр — 480 млн дол. США (+21,7%);

5. Ізраїль — 264 млн дол. США (–11,1%);

6. Швейцарія — 248 млн дол. США (–6,4%);

7. Німеччина — 237 млн дол. США (–10,1%);

8. Естонія — 216 млн дол. США (+30,3%);

9. Польща — 190 млн дол. США (+14,2%);

10. ОАЕ — 169 млн дол. США (+22,3%).

ТОП-10 країн з найбільшим абсолютним приростом експорту комп’ютерних послуг за 12 місяців 2025 року

1. Латвія — +62,1% (16 млн дол. США);

2. Фінляндія — +51,6% (24 млн дол. США);

3. Угорщина — +38,5% (23 млн дол. США);

4. Екстонія — +30,3% (216 млн дол. США);

5. Люксембург — +29,4% (15 млн дол. США);

6. Гонконг — +28,6% (53 млн дол. США);

7. ОАЕ — +22,3% (169 млн дол. США);

8. Іспанія — +22,2% (28 млн дол. США);

9. Кіпр — +21,7% (480 млн дол. США);

10. Гібралтар — +16,8% (30 млн дол. США).

Примітка: Обсяги за жовтень, листопад та грудень 2025 року є попередніми даними.

Джерело

5 лютого 2026 року о 11:00 відбудеться нарада на тему: «Авторизація на провадження митної брокерської діяльності. Результати за 2025 рік та перспективи на 2026 рік», організована Державною митною службою України спільно з Громадською радою при Держмитслужбі.

Ключові питання порядку денного

Під час наради учасники розглянуть:

• результати впровадження системи авторизацій у 2025 році;

• актуальні проблемні питання у сфері митної брокерської діяльності;

• перспективи застосування авторизацій у 2026 році;

• завершення перехідного періоду від системи дозволів до системи авторизацій, який триватиме до квітня 2026 року. 

Участь у нараді

Захід відбудеться в онлайн-форматі.

• Посилання для підключення (Zoom)

• Ідентифікатор конференції: 831 6981 6264

• Код доступу: 684639

Джерело

У 2025 році Експортно-кредитне агентство підтримало український експорт на 10,43 млрд грн. Це в 1,4 раза більше, ніж у 2024 році (7,53 млрд грн).

Коефіцієнт підтриманого експорту до страхової відповідальності у 2025 році склав 7,36 грн на 1 грн.

Упродовж 2025 року за підтримки ЕКА було застраховано 84 кредитні договори та підтримано 106 експортних угод для 75 українських експортерів.

Лідерами за обсягами підтриманого експорту у 2025 році стали:

Львівська - 2,64 млрд грн

Хмельницька - 1,36 млрд грн

Тернопільська - 1,23 млрд грн

Волинська область - 1,14 млрд грн

В 2025 році українські експортери за підтримки ЕКА постачали свою продукцію до 35 країн світу. Ключовими імпортерами стали:

Польща  - на 2,73 млрд грн контрактів
Австрія - на 1 млрд грн
Чехія - на 731 млн грн
Литва - на 633 млн грн
Німеччина - на 606 млн 

За товарними групами в топ-5 були :

харчові продукти - 2,2 млрд грн

деревина та вироби з неї - 1,89 млрд грн

меблі - 1,5 млрд грн

продукти переробки овочів, плодів, горіхів - 952 млн грн

алкогольні та безалкогольні напої 865 млн грн

Джерело

За підсумками 12 місяців 2025 року загальний товарообіг України становив $125,1 млрд. Про це повідомляє Державна митна служба України.

Протягом року:

• імпорт товарів склав $84,8 млрд;

• експорт — $40,3 млрд.

Імпорт: структура та податкове навантаження

• Оподаткований імпорт

У 2025 році оподаткований імпорт досяг $64,3 млрд, що становить 76% загального обсягу ввезених товарів.

Середнє податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні–грудні 2025 року склало $0,52/кг.

Основні країни-постачальники

Найбільшими торговельними партнерами України за обсягами імпорту стали:

• Китай — $19,2 млрд;

• Польща — $7,9 млрд;

• Німеччина — $6,6 млрд.

Ключові товарні групи імпорту

У структурі імпорту 2025 року домінували такі категорії:

Машини, устаткування та транспорт

• обсяг імпорту: $34,1 млрд;

• митні платежі до бюджету: 207,8 млрд грн;

• частка у надходженнях митних платежів: 29%.

Продукція хімічної промисловості

• обсяг імпорту: $12,5 млрд;

• митні платежі: 97,8 млрд грн;

• частка надходжень: 14%.

Паливно-енергетичні товари

• обсяг імпорту: $10,5 млрд;

• митні платежі: 214,8 млрд грн;

• частка надходжень: 30%.

Експорт: географія та товарна спеціалізація

Основні ринки збуту

У 2025 році Україна найбільше експортувала товарів до:

• Польщі — $5,0 млрд;

• Туреччини — $2,7 млрд;

• Німеччини — $2,4 млрд.

Найбільш експортовані товарні групи

До трійки ключових експортних позицій України увійшли:

• продовольчі товари — $22,5 млрд;

• метали та вироби з них — $4,7 млрд;

• машини, устаткування та транспорт — $3,6 млрд.

Бюджетні надходження від експорту

За 12 місяців 2025 року під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до державного бюджету сплачено 1,53 млрд грн.

Джерело

Розвиток несировинного експорту був і залишається одним із пріоритетів України. Для Уряду принципово важливо, щоб українські експортери відчували реальну, системну та передбачувану підтримку з боку держави — на рівні, який давно є стандартом для бізнесу в розвинених економіках. Про це зазначив у виступі на ExportCreditForum у Києві 27 січня 2026 року міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

За словами міністра, війна, руйнування інфраструктури, трансформація глобальної економіки, нові торговельні та фінансові обмеження формують нову реальність, у якій Україна змушена не просто адаптуватися, а будувати економіку майбутнього. І експорт є одним із ключових драйверів стійкості та відновлення.

«Ми говоримо не лише про потребу зростання експорту як такого, а й про зміну його структури. Наш пріоритет — несировинний експорт. Розвиток такого експорту, нарощування продажів за кордон товарів переробки і продукції з високою доданою вартістю — одна з ключових задач політики «Зроблено в Україні». Маємо навчитися робити й експортувати більшу вартість у меншому обсязі: не ліс-кругляк, а меблі, не металобрухт, а металовироби і машинобудування, не сою і ріпак, а олію та шрот. А також — відкривати нові експортні ніші по товарах із високою доданою вартістю», — підкреслив Олексій Соболев.

Важливою інституцією підтримки саме несировинного експорту є Експортно-кредитне агентство. У 2025 році ЕКА підтримало експорт на 10,43 млрд грн, що на 40% більше, ніж у 2024-му. Як зазначив Олексій Соболев, це гарний темп, але обсяги потрібні значно більші. ЕКА має відігравати провідну роль у зростанні несировинного експорту.

Як зазначив міністр, минулий рік для українського експорту мав негативні тенденції. Попри економічне зростання, яке очікується близько 2%, український експорт товарів впав на 3% до позначки 40,5 млрд доларів. Це менше за показники 2022 року. Отже виробникам, експортерам, фінансовим установам, державі є над чим працювати і кращий результат дадуть спільні зусилля. Зокрема, виробники мають активніше просувати свою продукцію на зовнішніх ринках. Фінансові установи — пропонувати інструменти фінансування і страхування експорту. Держава — надати експортерам необхідне сприяння і відкривати доступ до експортних ринків.

Міністр висловив переконання, що ExportCreditForum як один із важливих майданчиків діалогу влади та бізнесу дозволить сформувати перелік питань та рішень, реалізація яких зробить український експорт сильнішим, конкурентнішим і більш захищеним. 

Джерело