2 травня Міністерство економіки України та Асоціація «Українсько-Корейська Ділова рада» (УКДР) уклали меморандум щодо координації  співпраці між Україною та Республікою Корея. В урочистому підписанні взяли участь Перший заступник міністра економіки Олексій Соболев та Голова правління Асоціації УКДР Роман Григоришин. 

Меморандум передбачає максимальне сприяння економічному розвитку та зміцненню відносин між Україною та Республікою Корея. Йдеться про формування сприятливого клімату для залучення інвесторів, налагодження прямих контактів між бізнесами, урядовими установами та науковими організаціями країн, створення єдиної платформи для координації співпраці між Україною та Республікою Корея.

«Підписання сьогоднішнього меморандуму – важливий етап для координації нашої співпраці з Республікою Корея за принципом «єдиного вікна». Ми хочемо сформувати довгострокову інституційну співпрацю через УКДР, максимально розвивати її, а також інтегрувати у стратегічні державні ініціативи корейський приватний сектор. Міжурядове партнерство між Україною та Республікою Корея дозволяє залучати кредитні кошти корейського Фонду економічного розвитку та співробітництва (EDCF) в економіку України. Торік ми підписали рамкову п’ятирічну угоду на 2,1 млрд дол на проєкти з відновлення України, яка дала старт практичній реалізації наших домовленостей. Але також дуже зацікавлені, аби наше співробітництво розширювалася, тож сьогодні робимо важливий крок в цьому напрямку», — наголосив Перший заступник Міністра економіки України Олексій Соболев. 

Сторони домовилися про такі сфери співробітництва:

• сприяння залученню інвестицій у ключові галузі економіки, зокрема промисловість, інфраструктуру, аграрний та енергетичний сектори;
• підтримка корейських компаній у виході на ринок України і українських на ринок Республіки Корея;
• впровадження інноваційних технологій у виробництво та управління;
• розвиток спільних проєктів у стратегічно важливих галузях та сферах цифровізації, штучного інтелекту, зеленої енергетики;
• підтримка збільшення обсягів двосторонньої торгівлі через полегшення доступу до ринків обох країн;
• забезпечення логістичної підтримки та створення умов для експорту та імпорту товарів;
• підтримка спільних дослідницьких проєктів і наукових конференцій;
• підтримка спільних проєктів малого та середнього підприємництва з фокусом на інноваційні підходи та сталий розвиток;
• організація бізнес-форумів і ділових зустрічей для розширення мережевих контактів.

Найближчим часом Міністерство економіки України спільно з Українсько-Корейською Діловою радою має зібрати повний перелік проєктів, які можуть бути реалізовані у співпраці між країнами, як у співпраці з EDCF, так і поза нею, зокрема в приватному секторі. Сторони домовилися спільно контролювати реалізацію кожної ініціативи. Планується також створення дашборду з найбільш перспективними проєктами та розробка дорожньої карти за ключовими напрямами взаємодії.

Джерело

29 квітня Уряд схвалив законопроєкт щодо ратифікації Угоди про Всеосяжне економічне партнерство  між Урядом України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ). Сьогоднішнє рішення — черговий етап для виконання Україною внутрішньодержавних процедур щодо набрання чинності цієї Угоди. Наступний крок – направлення законопроєкту на ратифікацію Верховною Радою України.

Угода передбачає встановлення режиму вільної торгівлі між Україною та ОАЕ шляхом лібералізації доступу до ринків товарів та послуг для обох країн.  Для українських товарів забезпечено повну лібералізацію доступу до ринку ОАЕ.

«Угода про Всеосяжне економічне партнерство  між Урядом України та Урядом ОАЕ покращує  можливості для українського бізнесу на глобальному ринку,  оскільки ОАЕ є важливим економічним, торговельним та фінансовим хабом на Близькому Сході. Реалізація Угоди, яка охоплює фактичну всю товарну номенклатуру двосторонньої торгівлі, сприятиме зростанню виробництва та експорту української продукції завдяки  зменшенню тарифних бар’єрів у торгівлі між двома країнами. Сподіваємось на підтримку депутатів щодо схвалення цього законопроєкту», — зазначила Перша віце-прем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Очікується зростання українського експорту у ключових секторах: металургія, харчова промисловість, зокрема борошномельне виробництво та виробництво олії. Також прогнозується зростання експорту металів та рослинної олії.

Крім того, ОАЕ зняли для України обмеження на частку іноземного капіталу у 49%, що дозволить підприємцям реєструвати компанії з іноземним капіталом до 70%, а в окремих секторах — поступово до 100% (зокрема у сфері комерційних послуг, будівництва, освіти, охорони здоров’я та бухгалтерського обліку). Водночас у вільних економічних зонах українські компанії зможуть володіти бізнесом на 100%, що є важливим кроком для розвитку українського бізнесу в цьому регіоні.

Угода відкриває нові можливості для цифрової торгівлі: скасовано мита на цифрову та електронну передачу даних, включаючи електронний контент. Закріплено зобов’язання щодо цифрових платежів, захисту персональних даних і створення прозорих правил для бізнесу, що розвиває цифрову економіку та транскордонну торгівлю.

Ця Угода не застосовується до територій, які є невід’ємною частиною території України, але залишаються під іноземною окупацією до відновлення Україною повного та ефективного контролю над ними.

Надалі законопроєкт буде направлено на ратифікацію Верховною Радою України. 

Угода набирає чинності через 60 днів після дати отримання останньої письмової дипломатичної ноти, якою сторони повідомляють одна одну про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою.

Джерело

Україна відіграє важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки в світі незважаючи на всі труднощі війни. Про це повідомляє Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Комітет, з посиланням на звіт Європейського Союзу щодо торгівлі сільськогосподарською продукцією у 2024 році, повідомив, що за підсумками 2024 року Україна збільшила експорт сільськогосподарської продукції до ЄС на 11%.

Європейський Союз протягом 2024 року продовжував імпортувати сільськогосподарську продовольчу продукцію від різноманітних торгових партнерів, серед яких головними джерелами були: 

• Бразилія, 

• Велика Британія й 

• Україна. 

Імпорт збільшився з Кот-д’Івуару, України й Нігерії, а знизився з росії та Австралії.

За даними зі звіту, Україна була третім джерелом імпорту агропродовольчої продукції до ЄС у 2024 році – 8% від загальної вартості імпорту ЄС. Аграрний імпорт з України до ЄС зріс на 11%, якщо порівняти з 2023 роком і сягнув 13 мільярдів євро. Це пов’язано із збільшенням долі в імпорті двох ключових товарів: рослинних олій, а також олійних та білкових зернових культур.

Як зазначено, імпорт українських зернових до ЄС скоротився на 12% у вартісному обсязі через зниження цін, але його обсяг зріс на 6%, порівняно з попереднім роком.

Загальний обсяг європейського аграрного імпорту у 2024 році сягнув рекордного показника – 171,8 млрд євро. За показниками споживання європейського аграрного експорту Україна посідає 13 позицію, з показником 3,634 млрд євро, що складає близько 2% від загального аграрного експорту Європейського Союзу.

Весь звіт можна прочитати за посиланням.

Джерело

Інформуємо, що згідно з розкладом у 2025 році у Світовій організації торгівлі (СОТ) будуть проходити огляди торговельних політик Республіки Кабо-Верде, Королівства Норвегія, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, Туніської Республіки, Королівства Таїланд тощо.

Метою проведення таких оглядів є підвищення прозорості та передбачуваності торговельних політик членів СОТ.

У рамках встановленої процедури всі члени СОТ, у тому числі Україна, можуть направляти свої запитання країні (митній території), що проходить Огляд, і отримувати письмові відповіді. Запитання можуть стосуватися будь-яких аспектів торговельної, економічної та інвестиційної політики, включаючи особливості нормативно-правового регулювання, умови експорту/імпорту товарів та послуг, наявні бар’єри у торгівлі тощо. Приблизно через шість тижнів після проведення засідань направлені запитання і надані відповіді публікуються на офіційному вебсайті СОТ.

Зазначені запитання та відповіді обговорюються на засіданнях Органу з питань огляду торговельної політики разом із звітами Секретаріату СОТ та уряду члена СОТ, який його проходить. Звіти містять ґрунтовну інформацію про торговельні, економічні та інвестиційні режими членів СОТ і публікуються для громадськості у перший день засідання.

Довідково: звіти, запитання та відповіді, підготовлені до попередніх оглядів торговельних політик членів СОТ, можна знайти і завантажити за посиланням.

Таким чином, механізм оглядів торговельних політик членів СОТ є цінним джерелом інформації про умови міжнародної торгівлі.

Розуміння змін та особливостей торговельних політик членів СОТ може бути корисним і для українських компаній, які вже здійснюють міжнародну торговельну діяльність або мають плани щодо виходу на нові зовнішні ринки.

З метою залучення представників бізнесу України до процесу підготовки до оглядів торговельної політики членів СОТ Мінекономіки розроблено анкети-опитувальники, заповнивши які підприємства та інші зацікавлені особи можуть сформулювати свої запитання до країн, які проходитимуть огляди у цьому році.

Заповнені анкети-опитувальники будуть опрацьовані Мінекономіки та враховані у процесі підготовки консолідованого формату запитань, що направлятимуться до Секретаріату СОТ в офіційному порядку від України.

За наступними посиланнями доступні анкети-опитувальники, розроблені до оглядів торговельної політики:

•        Республіки Кабо-Верде (засідання заплановано на 14 та 16 травня 2025 року);

•        Королівства Норвегія (засідання заплановано на 30 червня та 2 липня 2025 року);

•        Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії (засідання заплановано на 28 та 30 жовтня 2025 року);

•        Туніської Республіки (засідання заплановано на 25 та 27 листопада 2025 року);

•        Королівства Таїланд (засідання заплановано на 1 та 3 грудня 2025 року).

У разі зацікавленості, запитання, на які було б доцільно отримати відповіді вказаних членів СОТ під час проведення оглядів їх торговельних політик, пропонуємо завчасно направляти до Мінекономіки шляхом заповнення згаданих анкет-опитувальників.

 Джерело

У 2024 році ціна тонни експорту української агропродукції складала 315 доларів, а у квітні 2025 року збільшилася до 443 доларів. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.

«Ціна тонни експорту української аграрної продукції зросла в 1,4 рази. Це вдалося зробити за рахунок збільшення експорту продукції з доданою вартістю. Зокрема, біоетанолу», – заявив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.

За його словами, зросли і середні ціни на чільну п’ятріку продуктів експорту в розрахунку на тонну:

• соняшникова олія – 1 174 дол., що на 37,8% більше, ніж у 2024 році (852 дол.);

• кукурудза – 217 дол., що на 27,1% більше середньої ціни 2024 року (171 дол.);

•  пшениця – 231 дол., що на 27,4% більше середньої ціни 2024 року (181 дол.);

• м'ясо птиці – 2385 дол.,  що на 11,2% більше середньої ціни 2024 року (2145 дол.);

• ⁠соєві боби – 409 дол., що на 4,3% більше середньої ціни 2024 року (392 дол.).

  Джерело

  ---