Проєкт Міжнародного Торгового Центру (International Trade Centre) «Сприяння виходу малих і середніх МСП плодоовочевого сектору на зовнішні ринки та включення їх у ланцюжки доданої вартості» за інформаційної підтримки Офісу з просування експорту за розпочинають цикл безкоштовних вебінарів для МСП та організацій з підтримки бізнесу горіхової галузі, які пройдуть протягом липня-вересня 2020 р.
9 липня 2020 р. (15:00) - Вебінар на тему «Ринок їстівних горіхів: фокус на волоський горіх і фундук»
16 липня 2020 р. (15:00) - Вебінар для широкого кола представників організацій з підтримки бізнесу щодо розробки стратегії підтримки горіхового сектору в Україні та розробки заходів із її впровадження
23 липня 2020 р. (15:00) - Вебінар на тему «Дотримання вимог покупців на ринку ЄС»
30 липня 2020 р. (15:00) - Вебінар для широкого кола зацікавлених сторін, організований з метою презентації Дорожньої карти стратегічного розвитку горіхового сектору в Україні (волоський горіх та фундук) та обговорення/затвердження її положень
13 серпня 2020 р. (15:00) - Вебінар на тему «Експортний маркетинг для переробників та експортерів їстівних горіхів. Як знайти потрібного покупця з правильним підходом: можливі варіанти, прийняття рішення, обрання замовника?»
20 серпня 2020 р. (15:00) - Вебінар для ознайомлення МСП з основними положеннями Дорожньої карти стратегічного розвитку горіхового сектору в Україні (волоський горіх та фундук) та розробки заходів щодо їх впровадження
27 серпня 2020 р. (15:00) - Вебінар на тему «Робота з покупцями в ЄС: хто є хто? Ролі, пов’язані витрати та сфери відповідальності (приклади)»
3 вересня 2020 р. (15:00) - Вебінар на тему «Комунікація на експортних ринках для експортерів горіхів – засоби комунікації, дослідження кон’юнктури ринку»
Довідки за тел.: (067) 290 96 61 – Ганна Сирчина, асистент проєкту ІТС.
При ТПП України створено українсько-казахстанську ділову раду. Вона працюватиме над пожвавленням співробітництва України та Казахстану у торговельно-економічній сфері. До української частини Ділової ради уже увійщло понад 60 компаній і вона відкрита до приєднання.
«Казахстан – один із головних торговельних партнерів України у Центральній Азії. Ми бачимо колосальний потенціал у кооперації. А ще важливо пам’ятати про величезні сусідські ринки – ЄС і Китай. Тому сьогодні ми офіційно, у присутності представників посольств обох країн, започаткували Українсько-Казахстанську ділову раду. Наша мета, як Торгово-промислової палати, – спростити бізнесу взаємодію, продовжувати на мікрорівні допомагати підприємствам виходити на ринок і комфортно й успішно працювати. Тільки разом ми досягнемо усіх намічених цілей», – сказав президент ТПП України Геннадій Чижиков.
Україна та Казахстан – стратегічні партнери. Для України важлива зовнішньоекономічна підтримка в час, коли у світі посилюють протекціоністські заходи
Перспективні напрями співпраці бізнесу обох країн – паливно-енергетичний комплекс, переробка та зберігання товарів, електроніка, промисловість тощо.
За словами Арнура Танбая, радника посольства Казахстану в Україні, без волі та бажання бізнесу жодні зусилля не призведуть до результату. Він підкреслив, що певна частка локалізації українського виробництва в Казахстані відкриє бізнесу додаткові можливості.
Головою українською частини Ділової ради обрано Сергія Свистіля, віцепрезидента ТПП України на громадських засадах.
«Обопільний інтерес бізнесу є. Постійні інструменти підтримки Палата забезпечила – ми створили Торговий дім та Ділову раду. І це приносить позитивні результати. Зростає кількість спільних підприємств. Наша Ділова рада – це передусім інструмент і помічник для бізнесу, а також Міжурядової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. Роботи чимало. Перш за все, потрібно працювати над зростанням товарообігу. Актуальними також є питання транспорту і логістики», – сказав Сергій Свистіль.
Серед першочергових проблем, над якими розпочинає роботу Ділова рада, – побудова транзитного коридору, об'єднання товарного потоку, поширення інформації щодо сертифікації продукції на відповідність у Казахстані та можливості участі у тендерних закупівлях, перевірка надійності партнера, інвестування тощо.
Споживчі тенденції визначають напрямки розвитку ринків. З цієї причини розуміння відповідних тенденцій має важливе значення, як під час розробки нових товарів та послуг, так й для правильного визначення маркетингової стратегії з подальшого просування відповідних товарів та послуг на обраному вами ринку.
Щорічно дослідницька компанія Euromonitor International визначає нові та стрімко зростаючі тенденції, які, за їх прогнозами, будуть важливими наступного року. Від них залежить поведінка споживачів та їх уподобання.
Тож світовими споживчими тенденціями на 2020 рік визначають:
- Автоматизація процесів
- Знайди мене за секунду
- Пересування без перешкод
- Доступний кожному
- Дбаючи про себе
- Багатофункціональні будинки
- Приватна Персоналізація
- З гордістю за місцеве, що прямує до глобального
- Прихильники повторного використання
- Ми хочемо скрізь чистого повітря
- Здоров’я та підвищення добробуту
- Розумна дієта
- Високотехнологічний урожай
Більш детально про кожну з тенденцій можна ознайомитися за посиланням ????https://epo.org.ua/
Сінгапур визнав сертифікати "Халяль" двох українських центрів сертифікації, що відкриває українським виробникам м'яса нові можливості експорту в цю країну.
За словами міністра закордонних справ України, Ісламська релігійна Рада Сінгапуру прийняла рішення визнати Центр сертифікації Халяль і Центр Halal Global Ukraine.
Глава МЗС пояснив, що в грудні 2018 року Дерпродспоживслужба вже отримала необхідні дозволи від Сінгапуру. Це дозволило сертифікованим українським компаніям за прискореною процедурою отримувати сертифікат від державного Агентства продовольства Сінгапуру.
У той же час відсутність сертифіката Халяль обмежувала потенціал експорту, враховуючи структуру попиту в цій країні.
Тепер для експорту халяльного м'яса птиці в Сінгапур необхідно мати сертифікат на експорт від Госпродпотребслужби і сертифікат Халяль одного з українських центрів, дійсний протягом двох років з можливістю продовження.
У лютому 2020 року деякі країни, в числі яких і Сінгапур, обмежували експорт українського м'яса птиці через спалахи пташиного грипу.
За даними Мінекономрозвитку, Україна увійшла в ТОП-5 світових експортерів курятини. Україна увійшла в трійку провідних експортерів м'яса птиці в країни Європейського Союзу в 2019 році. ЄС неодноразово забороняв ввезення укранських курятини через спалахи пташиного грипу. Зараз обмеження зняті.
11 липня світ відзначає день шоколаду. Звідки ж узялися улюблені солодощі та чому їх так шанують?
Існує кілька версій щодо того, яка цивілізація першою ласувала шоколадом та у якому вигляді. Однак достеменно відомо, що в Європу шоколад привіз Христофор Колумб. Однак тоді ніхто не звернув особливої уваги на какао боби, оскільки люди були захоплені іншими скарбами мандрівника.
Через 15 років, у 1517 році в Мексику приїздить іспанець Ернан Кортес, якого місцеві ацтеки вважать богом, дарують йому священні какао боби. Кортес саджає зерна, аби люди змогли насолоджуватись напоєм. Саме тоді шоколад став справжнім відкриттям для іспанців. Вони довго зберігали рецепт його приготування у таємниці. Проте зовсім приховати шоколад від світу їм не вдалось. Вже через 100 років після Колумба, шоколад став відомим у всій Європі. Він був екзотичним напоєм для людей із вищого світу, проте, поки шоколад залишався гірким, його сприймали більше як ліки, ніж як смачну насолоду. Лише через два століття, у 1876 році швейцарець Даніель Петер додав у шоколадну масу цукор, зробивши справжнє відкриття в історії найвідомішого десерту.
У сучасному світі шоколадна кондитерка вважається одним із перспективних сегментів українського експорту.
Протягом 2015-2019 років український експорт цієї продукції зростав на 9% щорічно, що вдвічі більше, ніж загальносвітовий експорт (в середньому світовий експорт цією продукцією за 2015-2019 роки зростав на 4% щорічно). Найбільше Україна експортує шоколадні вироби до країн ЄС (39% від загального обсягу українського експорту) і країн СНД (36%), на третьому місці – країни Азії (19%). Серед окремих країн найбільшими партнерами України є Казахстан, Румунія, Болгарія і Грузія, при цьому якщо експорт в країни СНД поступово скорочується, то поставки в країни ЄС та країни інших регіонів – динамічно зростають (в натуральному виражені за останні 4 роки експорт зростав: в Румунію на 28%, в Болгарію на 54%, Угорщину на 79%, Польщу на 30%, Німеччину на 32%, а також в США на 64%).
Цікаві та смачні аналітичні матеріали "Тренди світового ринку шоколадних виробів" підготував Офіс з просування експорту України.
Вплив пандемії Covid-19 на споживання шоколаду
Країни – найбільші споживачі шоколаду опинились в епіцентрі епідемії коронавірусу і карантинних обмежень, які призвели до зниження доходів населення і скорочення витрат на продукти харчування.
У відповідь на це невеликі виробники крафтового шоколаду зосереджуються на просуванні в інтернеті. Так, була створена платформа Stay Home with Chocolate, яка застосовує різні онлайн-інструменти, такі як дегустації в реальному часі та e-commerce, для підвищення продажів високоякісного шоколаду малих виробників.
Тренди та смакові вподобання
- Оздоровлення» шоколадної продукції
зі зниженим вмістом доданого білого цукру або його заміною на інші підсолоджувачі;Шоколадні вироби традиційно вважаються не надто корисними для здоров’я, зокрема, через високий вміст цукру. Тренд здорового способу життя, характерний для розвинутих країн, стимулює попит на більш «здорові» продукти.
В азійських країнах зростає популярність так званого «функціонального» шоколаду, в який додають, зокрема, вітаміни, пробіотики, клітковину, корисні мікроелементи, насіння тощо.
Багатьом споживачам не подобається смак шоколаду зі зниженим вмістом цукру, тому вони надають перевагу купівлі традиційного шоколаду, але в упаковках меншого розміру, аби таким чином знизити шкоду для здоров’я.
- Нові незвичайні смаки, текстури і аромати, сезонні смаки
Ринок шоколаду є досить традиційним щодо смаків і ароматів. Споживачі надають перевагу купівлі продукції зі звичними смаками і інгредієнтам – найчастіше використовуються горіхи і ягоди. Проте виробники активно впроваджують інновації у смаках, текстурах і ароматах, які здатні зацікавити покупців.
Споживачі жадають незабутніх вражень завядки новаторським смакам, форматам та текстурам. Молочний шоколад Nestlé Aero Bliss Peppermint наповнений м’ятним ароматизованим центром та містить хрусткі шматочки печива (Великобританія).
В азійських країнах популярним є використання традиційних місцевих продуктів, наприклад, ягід годжі, матча, насіння чіа, ароматів квітів, спецій.
- Преміалізація
Преміальний шоколад залишається нішевим продуктом, проте значна частка споживачів готові купувати таку продукцію у якості подарунку або за певної нагоди. Відповідно зростають стандарти таких виробів. Преміальний шоколад передбачає використання високоякісних інгредієнтів, складних і витончених смаків і ароматів, незвичайних форм і привабливої упаковки.
- Фокус на снек (snackification)
Тренд на зростання споживання снеків, обумовлений активним способом життя та нестачею часу на повноцінну їжу, стосується також шоколадної продукції. Виробники пропонують зручні упаковки, невеликі порції і відповідне позиціонування своєї продукції.
Світова торгівля шоколадної продукцією
В 2019 р. світовий імпорт шоколадної продукції (код HS 1806) склав 28,5 млрд дол. США. При цьому за останні 4 роки імпорт зростав на рівні 4% щорічно.
Шоколадні цукерки і подібні вироби є найбільшою категорією за обсягом імпорту. Обсяги світової торгівлі майже всіх видів шоколадної продукції протягом останніх п’яти років зросли, за виключенням какао-порошку. При цьому найвищу динаміку мав імпорт шоколаду у вигляді блоків або інш. масою понад 2 кг – в середньому він зростав на 4% щорічно. Натомість світовий імпорт шоколадних цукерок зростав вдвічі повільніше – в середньому на 2% щорічно.
Джерело: Trade Map
Джерело: Trade Map
Внутрішнє споживання
Найбільшими ринками шоколадної продукції є США, Німеччина, Велика Британія і РФ. Ці країни також лідирують за рівнем споживання на особу.
Розвинені країни з високим показником споживання на душу населення мають незначну динаміку зростання, тобто ринки цих країн є зрілими і насиченими. Натомість найвищу динаміку зростання споживання шоколаду демонструють країни, що розвиваються, зокрема, Туреччина, Індія, РФ, Південна Африка, Індонезія.