Інформуємо, що згідно з розкладом у 2025 році у Світовій організації торгівлі (СОТ) будуть проходити огляди торговельних політик Республіки Кабо-Верде, Королівства Норвегія, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, Туніської Республіки, Королівства Таїланд тощо.

Метою проведення таких оглядів є підвищення прозорості та передбачуваності торговельних політик членів СОТ.

У рамках встановленої процедури всі члени СОТ, у тому числі Україна, можуть направляти свої запитання країні (митній території), що проходить Огляд, і отримувати письмові відповіді. Запитання можуть стосуватися будь-яких аспектів торговельної, економічної та інвестиційної політики, включаючи особливості нормативно-правового регулювання, умови експорту/імпорту товарів та послуг, наявні бар’єри у торгівлі тощо. Приблизно через шість тижнів після проведення засідань направлені запитання і надані відповіді публікуються на офіційному вебсайті СОТ.

Зазначені запитання та відповіді обговорюються на засіданнях Органу з питань огляду торговельної політики разом із звітами Секретаріату СОТ та уряду члена СОТ, який його проходить. Звіти містять ґрунтовну інформацію про торговельні, економічні та інвестиційні режими членів СОТ і публікуються для громадськості у перший день засідання.

Довідково: звіти, запитання та відповіді, підготовлені до попередніх оглядів торговельних політик членів СОТ, можна знайти і завантажити за посиланням.

Таким чином, механізм оглядів торговельних політик членів СОТ є цінним джерелом інформації про умови міжнародної торгівлі.

Розуміння змін та особливостей торговельних політик членів СОТ може бути корисним і для українських компаній, які вже здійснюють міжнародну торговельну діяльність або мають плани щодо виходу на нові зовнішні ринки.

З метою залучення представників бізнесу України до процесу підготовки до оглядів торговельної політики членів СОТ Мінекономіки розроблено анкети-опитувальники, заповнивши які підприємства та інші зацікавлені особи можуть сформулювати свої запитання до країн, які проходитимуть огляди у цьому році.

Заповнені анкети-опитувальники будуть опрацьовані Мінекономіки та враховані у процесі підготовки консолідованого формату запитань, що направлятимуться до Секретаріату СОТ в офіційному порядку від України.

За наступними посиланнями доступні анкети-опитувальники, розроблені до оглядів торговельної політики:

•        Республіки Кабо-Верде (засідання заплановано на 14 та 16 травня 2025 року);

•        Королівства Норвегія (засідання заплановано на 30 червня та 2 липня 2025 року);

•        Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії (засідання заплановано на 28 та 30 жовтня 2025 року);

•        Туніської Республіки (засідання заплановано на 25 та 27 листопада 2025 року);

•        Королівства Таїланд (засідання заплановано на 1 та 3 грудня 2025 року).

У разі зацікавленості, запитання, на які було б доцільно отримати відповіді вказаних членів СОТ під час проведення оглядів їх торговельних політик, пропонуємо завчасно направляти до Мінекономіки шляхом заповнення згаданих анкет-опитувальників.

 Джерело

У 2024 році ціна тонни експорту української агропродукції складала 315 доларів, а у квітні 2025 року збільшилася до 443 доларів. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.

«Ціна тонни експорту української аграрної продукції зросла в 1,4 рази. Це вдалося зробити за рахунок збільшення експорту продукції з доданою вартістю. Зокрема, біоетанолу», – заявив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.

За його словами, зросли і середні ціни на чільну п’ятріку продуктів експорту в розрахунку на тонну:

• соняшникова олія – 1 174 дол., що на 37,8% більше, ніж у 2024 році (852 дол.);

• кукурудза – 217 дол., що на 27,1% більше середньої ціни 2024 року (171 дол.);

•  пшениця – 231 дол., що на 27,4% більше середньої ціни 2024 року (181 дол.);

• м'ясо птиці – 2385 дол.,  що на 11,2% більше середньої ціни 2024 року (2145 дол.);

• ⁠соєві боби – 409 дол., що на 4,3% більше середньої ціни 2024 року (392 дол.).

  Джерело

  ---

Протягом січня-березня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $18,5 млрд, а експортували – на $9,9 млрд. Про це повідомляє Державна митна служба України.

До того ж оподаткований імпорт склав $13,9 млрд, що становить 75% загальних обсягів імпортованих товарів.

Як зазначено, податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-березні 2025 року склало 0,50 дол/кг.

Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: 

• Китай — $3,9 млрд, 

• Польща — $1,7 млрд,

• Німеччина — $1,5 млрд.

Експортували з України найбільше до: 

• Польщі — на $1,1 млрд, 

• Італії — на $680 млн, 

• Іспанії — на $650 млн.

У загальних обсягах ввезених у січні-березні 2025 року товарів 68% склали такі категорії товарів: 

• машини, устаткування та транспорт — $6,8 млрд; під час митного оформлення зазначених товарів до бюджету сплачено 42,3 млрд грн, що складає 27% надходжень митних платежів;

• продукція хімічної промисловості — $3,2 млрд; під час митного оформлення зазначених товарів до бюджету сплачено 25,5 млрд грн, що складає 16% надходжень митних платежів;

• паливно-енергетичні  — $2,5 млрд; під час митного оформлення зазначених товарів до бюджету сплачено 43,6 млрд грн, що складає 28% надходжень митних платежів.

До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: 

• продовольчі товари — $5,8 млрд,  

• метали та вироби з них — $1,1 млрд,

• машини, устаткування та транспорт — $882 млн.

За 3 місяці 2025 року під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 81,2 млн грн.

Джерело

Європейська комісія презентувала оновлену робочу програму «Цифрова Європа» на період 2025–2027 років із загальним бюджетом 3,2 мільярда євро. Ця ініціатива спрямована на прискорення цифрової трансформації в Європі та відкриває широкі перспективи для бізнесу, зокрема у сферах інноваційних технологій, кібербезпеки, розвитку цифрових компетенцій і модернізації інфраструктури. Для компаній, які прагнуть посилити свою конкурентоспроможність, це стратегічна можливість отримати фінансову підтримку та реалізувати амбітні проєкти.

Пріоритетні напрями фінансування

Робоча програма визначає стратегічні цілі та напрями фінансування, спрямовані на посилення цифрової стійкості й конкурентоспроможності ЄС. Основними пріоритетами є: 

• Штучний інтелект і передові технології. Фінансування розробки рішень на базі AI, хмарних технологій та обробки великих даних для підвищення ефективності бізнес-процесів.

• Розвиток цифрових навичок. Програми навчання для фахівців, підприємців і державних службовців, спрямовані на адаптацію робочої сили до вимог цифрової економіки.

• Цифровізація МСП і державного сектору. Підтримка впровадження цифрових рішень для оптимізації діяльності малого та середнього бізнесу, а також модернізації державних послуг.

• Високопродуктивні обчислення. Інвестиції в інфраструктуру суперкомп’ютерів і AI Factories для компаній, що потребують значних обчислювальних ресурсів.

• Кібербезпека. Посилення захисту цифрових інфраструктур і розробка рішень для протидії кіберзагрозам.

• Напівпровідникові технології. Розвиток європейської екосистеми виробництва мікрочипів як основи технологічної незалежності.

Окрему увагу приділено Європейським цифровим інноваційним хабам (ЄЦІХ), які сприятимуть безпечному обміну інформацією між державними та приватними організаціями, а також у провадженню цифрових технологій у бізнес-процеси.

Інформація та експертна підтримка: 

1. Ознайомитися з рекомендаціями та покроковими інструкціями щодо залучення грантового фінансування в межах Програми «Цифрова Європа» можна за посиланням.

2. Дізнатися деталі щодо процесу проведення конкурсу на створення Європейських цифрових інноваційних хабів можна за посиланням.

3. Переглянути відкриті конкурси Програми, які доступні для українських організацій, можна за посиланням.

4. Отримати консультацію експерта щодо пріоритетів Програми та способів відстеження грантових можливостей можна за посиланням.

Детальну інформацію та доступ до конкурсів знайдете на офіційному порталі Європейської комісії за посиланням.

Джерело

Під час Бізнес-саміту ЄС-Україна, що відбувся 10-11 квітня в Брюсселі, Європейська Комісія оголосила про запуск другого раунду Call for Expressions of Interest у рамках Ukraine Investment Framework. Цей конкурс спрямований на заохочення компаній ЄС інвестувати у відбудову та економічний розвиток України. Новий раунд триватиме до 10 жовтня 2025 року та продовжує успішну ініціативу, запущену в листопаді 2024 року.

Це вже другий раунд ініціативи: перший стартував у листопаді 2024 року і викликав високий інтерес — понад 110 заявок від компаній із 21 країни-члена ЄС. Тепер Єврокомісія продовжує курс на залучення європейського бізнесу до відбудови України, зокрема через спільні проєкти з українськими партнерами. Подані ідеї оцінюватимуться за пріоритетами Ukrainian Plan та можливістю отримання фінансування в межах Ukraine Investment Framework.

«Ми бачимо великий інтерес з боку європейського бізнесу на участь у відновленні України. Під час першого раунду європейські компанії з 21 країни подали понад 110 заявок на реалізацію різних проектів відновлення в Україні. Інструмент Ukraine Investment Framework — це реальна підтримка для європейських інвесторів: він допомагає знизити ризики, забезпечити доступ до фінансування та створити прозорі правила гри. Попри війну, Україна є цікавою для інвестицій, і ми в уряді робимо все, щоб інвестувати було легко й безпечно», — зазначив Перший заступник міністра економіки України Олексій Соболев.

Крім того, у березні Керівна рада Ukraine Investment Framework оголосила Конкурс заявок для операцій з опосередкованого кредитування мікро-, малих і середніх підприємств через банки. Міжнародні фінансові організації вже готують програми для непрямого кредитування бізнесу через банки. Очікується, що нове фінансування буде доступним у другій половині 2025 року.

Джерело