Рада Європейського Союзу ЄС з закордонних справ 11 травня розгляне стан справ щодо виконання тимчасових торговельних заходів для України.
Відповідне питання внесене до порядку денного засідання.
"Ця законодавча пропозиція була представлена у вересні 2016 року і спрямована на покращення доступу для України на ринок ЄС для деяких промислових і сільськогосподарських товарів, з урахуванням складної економічної ситуації і зусиль в економічних реформах, докладених Україною", - йдеться у порядку денному.
Нагадаємо, 11 травня міністри країн ЄС з питань сільського господарства та рибальства затвердять надання безвізового режиму для України.
Комітет Європарламенту з міжнародної торгівлі проголосував за розширення безмитних квот для України з окремими винятками.
Про це йдеться у повідомленні на сайті Європарламенту.
"ЄС має запропонувати Україні подальші торгові преференції, однак окремі категорії аграрної продукції не потребують додаткової підтримки ЄС" - йдеться у повідомленні.
Зокрема, комітет вніс поправки у пропозицію Єврокомісії щодо додаткових безмитних квот для України, виключивши томати, пшеницю і сечовину з переліку продукції, щодо якої ЄК пропонує ввести додаткові квоти.
Євродепутати також вимагають, щоб умовою розширення торгових преференцій поряд з дотриманням прав людини і основних свобод була "стала боротьба з корупцією".
Крім того, європарламентарі запропонували кроки, згідно з якими не лише держави-члени, а й представники промисловості зможуть вимагати розслідування з метою застосування заходів для захисту європейських виробників.
Нагадаємо, у вересні 2016 року Єврокомісія запропонувала підвищити квоти на ряд товарних позицій з України. Йшлося про можливість збільшення квот на кукурудзу – на 650 тис. тонн, пшеницю – 100 тис. тонн, ячмінь – 350 тис. тонн, крупу і оброблене зерно – на 7,8 тис. тонн, овес – 4 тис. тонн, мед – 3 тис. тонн, виноградний сік – 500 тонн, перероблені томати – 5 тис. тонн.
У березні 2017 року комітет Європарламенту з аграрних питань проголосував проти збільшення квот на зернові та перероблені томати з України.
27 квітня 2017 року в м.Чернігів в рамках «Дня кар’єри ЄС» проведено дискусійний клуб «Чи є місце молоді України у Європейському просторі?». Захід відбувся за участю керівника Інформаційного центру ЄС ЧНТУ, радник Представництва ЄС в Україні, ректора та представників Чернігівського національного технологічного університету, студентів.
Учасники обговорили проблеми та перспективи навчання в європейських університетах, участі українських студентів в європейських стипендіальних програмах, рівень освіти в Україні.
Також відбувся «День кар’єри ЄС» від Представництва ЄС в Україні. На «Дні кар’єри ЄС» компанії мали змогу знайти спеціалістів, а молодь – записатися на стажування або пройти співбесіду у цих компаніях. У заході взяли участь як місцеві роботодавці, так і представники європейських міжнародних компаній та проектів.
Відбулося офіційне відкриття в Україні проекту Твінінг «Наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері засобів захисту рослин відповідно до вимог ЄС для забезпечення належного використання засобів захисту рослин та поліпшення пов’язаних інспекцій та лабораторних послуг».
Представник делегації ЄС Крістіан Хелл у свою чергу зазначив, що санітарна та фітосанітарнагалузі є інтегральною частиною Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною, і даний проект не перший, який реалізується в нашій країні за підтримки ЄС.
За його словами, це дозволить Україні покращити якість харчових продуктів, підвищити їх безпечність, розширити експортний потенціал країни.
Постійний радник проекту Твіннінг Райвіс Гросбардіс зазначив, що основним завданням є захист людського здоров’я та довкілля від можливих ризиків, пов’язаних із використанням засобів захисту рослин. У результаті мають бути створені законодавчі та управлінські основи для забезпечення належного використання засобів захисту рослин та поліпшення супутніх інспекцій та лабораторних систем відповідно до вимог ЄС.
За його словами, структура проекту передбачає три основні компоненти (напрямки роботи).
- Компонент 1: Гармонізація українського законодавства до європейського у сфері ЗЗР та залишкової кількості пестицидів: наближення вимог українського законодавства до європейських норм щодо дозволів та використання ЗЗР, залишкової кількості ЗЗР та здоров’я рослин;
- Компонент 2: огляд організаційної та оперативної складової інспекційних служб, рекомендації щодо оптимізації та запущено роботу для акредитації за ISO 17020: розробка пропозицій для підвищення організаційних та операційних можливостей інспекційних служб та їх підготовка до акредитації за ISO 17020. Основна робота у цьому напрямку полягає в розробці навчальних програм відповідно до принципу «підготуй інструктора» для підвищення знань інспекторів щодо:фітосанітарного моніторингу шкідливих організмів та карантину; сучасних європейських методик та процедур для системи державного контролю.
- Компонент 3: огляд організаційних і оперативних структур і методологій міжрегіональних лабораторій з чіткими, реалістичними рекомендаціями щодо їх модернізації: передбачає розробку рекомендацій для покращення організаційних та операційних структур лабораторних служб, що відповідають за аналіз якості ЗЗР та рослинних зразків на залишкові кількості пестицидів. Одна із п’яти токсикологічних лабораторій пройде підготовку для акредитації за ISO 17025.
Проект стартував 13 березня 2017 р. І триватиме 21 місяць. Бюджет проекту: 2 млн. євро.Бенефіціаром проекту є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Партнерські установи від країн-членів ЄС: Державна служба захисту рослин Латвії, Федеральне міністерство сільського господарства і продовольства ФРН, Інститут Юліуса Кюна, Німеччина, Державна служба рослин Міністерства сільського господарства Литви.
За підсумками першого кварталу 2017 року Україна повністю вибрала річну квоту на безмитний експорт до ЄС за шести категоріями товарів: мед, цукор, крупи та борошно, оброблені томати, виноградний і яблучний сік та кукурудза.
Про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу.
Станом на початок квітня також повністю використана піврічна квота на безмитний експорт вершкового масла і квота на другий квартал по м’ясу птиці.
На 86% використана квота з експорту пшениці і 74% на солод і пшеничну клейковину, темп зберігається на тому ж самому рівні, що і минулого року.
Натомість країни ЄС повністю використали квоту на безмитний експорт до України лише по одній категорії продукції – м’ясо птиці та напівфабрикати. Квоту на безмитний експорт свинини до України закрито на 5,2%; цукру – 0,51%; свинини (додаткова) – 0,42%.
Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів у 2017 році планує почати процедуру виходу української яловичини на ринок Європейського Союзу.
Про це повідомляє прес-служба відомства.
"Плануємо в поточному році ініціювати вихід нашої яловичини на ринок ЄС. Для цього, звичайно, потрібно виконати" домашні завдання ", зокрема, в частині забезпечення моніторингу губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби", - заявив голова служби Володимир Лапа
За його словами, це досить тривалий процес, який може тривати кілька років, поки в ЄС не перевірять всі елементи системи контролю.
Володимир Лапа також нагадав, що на сьогоднішній день право експорту на ринки ЄС мають 278 вітчизняних підприємств, з яких 98 - це підприємства, що виробляють харчову продукцію: молоко - 15, м'ясо птиці - 6, продукти з м'яса птиці - 2, риба - 19, яйця - 2, мед - 52, кишкова сировина для споживання людиною - 1, колагенових оболонок -1.
Отже, це сталося: ми презентували проект "Експортна стратегія України – Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі на 2017-2021 роки".
18 місяців спільної роботи великої кількості українських і міжнародних експертів, асоціацій, державних органів, складні та тривалі дискусії... Як результат – ми спільно формуємо бачення і місце України в міжнародній торгівлі на 2017-2021 роки.
І тепер від нас залежить, якими вони будуть – п'ятьма роками можливостей експортувати українське або роками втрачених можливостей.
Але для цього нам потрібна допомога бізнесу.
Яким бути українському експорту?
Наразі у нас є чітке бачення подальшого розвитку: наукомісткий та інноваційний експорт для сталого розвитку та успіху на світових ринках.
Експорт – це синергія складної взаємодії багатьох галузей. На практиці він не функціонує сам по собі, адже залежить від різних сфер, кожна з яких має окремі алгоритми та завдання: транспортної інфраструктури, регулювання (митного, податкового, валютного, технічного), освіти, трудових ресурсів, інновацій, інвестицій, кредитування, інформування.
Зараз кожна сфера розвивається за власною логікою, живе своїм життям.
Проте інколи вони навіть не перетинаються, а існують у паралельних вимірах. Ми розробляємо інновації – але не для бізнесу; маємо кваліфікованих і талановитих спеціалістів – але не готових до сучасних викликів; робимо косметичний ремонт інфраструктури та митниці – замість їх тотальної перебудови; гасимо пожежі надмірними ресурсами – замість того, щоб підійти до реформ системно та комплексно.
Ми повинні знайти сильні місця перетину та взаємодії між освітою та потребами бізнесу, інноваціями та виробництвом, інфраструктурою та торговими потоками, роботою митниці та логістикою, щоб запустити цю складну матрицю.
Стратегія визначає чіткі цілі та пріоритетні напрямки для підвищення конкурентноздатності українського експорту:
- Створення сприятливих умов, що стимулюють торгівлю та інновації для диверсифікації експорту.
- Розвиток послуг з підтримки бізнесу та торгівлі, здатних підвищити конкурентоспроможність підприємств, зокрема МСП.
- Зміцнення навичок і компетенцій підприємств, зокрема МСП, необхідних для участі в міжнародній торгівлі.
Для досягнення цілей потрібно працювати за принципом "Трьох "О" – оптимістично, оптимізовано, оперативно.
Варто пам'ятати, що світовий експортний потяг рухається швидко, а ми сильно відстаємо. Тому ми пропонуємо чіткий план дій на п’ять років, який визначає 56 актуальних завдань.
Наші основні завдання: освіта, що відповідає потребам бізнесу; розвинена інфраструктура (від вагонів, поромів та контейнерних сполучень до Шовкового шляху); діюче "єдине вікно" на митниці; адекватне валютне регулювання; доступна інформація про зовнішні ринки; угоди про вільну торгівлю, які працюють на український бізнес.
Що експортувати та куди?
Ми проаналізували сучасний стан нашого експорту і, головним чином, підходячи до реалізації стратегії оптимістично, оптимізовано та оперативно, ми визначили перспективні сектори та ринки.
Сектори було обрано на основі кластерного підходу з метою визначення майбутньої траєкторії розвитку. При цьому ми враховували наявні на сьогодні ресурси і конкурентні переваги та зростаючий попит на закордонних ринках. Отже, серед обраних секторів:
Наступне питання – які зовнішні ринки є для нас пріоритетними?
Потрібна стратегічна робота на кожному зовнішньому ринку, щоб збільшити український експорт.
На основі гравітаційної моделі ми визначили перелік країн, з якими Україна нині "недоторговує" (undertraded markets).
Ми пішли далі та врахували інші чинники та особливості зовнішніх ринків і вийшли до "довгого переліку" перспективних ринків. Це ринок ЄС та 20 інших ринків, головними критеріями для відбору яких були їхні розміри, прогнозоване зростання, відкритість до імпорту, умови доступу, наявність укладених угод про вільну торгівлю, потенціал споживання харчових продуктів (як чинник базового потенціалу споживання), сусідство (як логістичний критерій та критерій культурної та історичної близькості), взаємна відповідність структури експорту-імпорту, динаміка зростання нашого експорту товарів та послуг за останні роки тощо.
Що далі?
Проте для нас дуже важливо отримати "зворотній зв’язок" від експертного середовища, щоб звузити цей перелік до тих ринків у фокусі, які здатні показати досить швидкі результати зростання експорту за умови відповідної роботи з ними.
Для цього зараз відбувається відкрите опитування, де кожен практикуючий експортер або той, хто планує почати експортувати, може висловити свою думку.
І це ще не все. Для ефективного впровадження стратегії нам потрібно: реалізовувати кожного дня план дій, розробити секторальні, крос-секторальні та регіональні стратегії; створити для визначених ринків у фокусі детальні плани просування українських товарів і реалізовувати їх; і головне – працювати та взаємодіяти.
Насамперед нам потрібно пропрацювати План дій, щоб він дійсно став нашим. Тому закликаю всіх до 28 квітня 2017 опрацювати та надати чіткі пропозиції до тексту Дорожньої карти розвитку торгівлі та проекту розпорядження Кабінету міністрів України "Про схвалення Експортної стратегії України: Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 років".
Наш єдиний шлях, щоб бути успішними – вийти із зони комфорту, здолати стереотипи і, не шукаючи коротких шляхів, працювати і йти вперед. Ми повинні бути креативними, далекоглядними та мотивувати одне одного.
#ЕКСПОРТУЙ українське
11 квітня віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цицнадзе та заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова взяли участь у форумі «Угода про Асоціацію з ЄС: нові можливості для малого та середнього бізнесу», що проходив у м.Чернігів.
Основною темою форуму став розвиток малого і середнього бізнесу в умовах дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також ЗВТ. Посадавці розповіли підприємцям Чернігівщини про інформаційну та освітню підтримку, а також певну фінансову допомогу.
Зокрема, Україна приєдналася до програми ЄС з конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу, що надає доступ до європейської мережі, в якій два з половиною мільйони компаній з 65 країн. Тож можна знайти партнерів та представити свої пропозиції співпраці. Є можливість представникам малого бізнесу скористатися численними освітніми програмами ЄС.
Зважаючи на те, що Чернігівщина – аграрний регіон, особливу увагу в розмові приділили можливостям сільськогосподарських підприємств конкурувати на європейському ринку.
Зі свого боку голова ОДА Валерій Куліч зупинився на окремих проблемах бізнесу на Чернігівщині, пов’язаних з просуванням власної продукції підприємств на європейський ринок. Вони, в першу чергу, пов’язані з географічним розташуванням області (зокрема, логістикою, прив’язаною до Києва), неузгодженою зміною маршрутів поставок товарів Укрзалізницею, що збільшує вартість продукції чернігівських підприємств, неврегульованістю земельних питань тощо. Озвучив Валерій Куліч і пропозицію чернігівських підприємців стосовно забезпечення технічних можливостей контейнерних перевезень, які майже вдвічі дешевші за вагонні.
При цьому очільник області зазначив, що малий і середній бізнес поступово переорієнтовуються на європейський ринок.
Під час другої панелі економічного форуму розповідали про умови, тенденції та особливості роботи з новими іноземними партнерами представникам малого та середнього бізнесу Чернігівщини.
Детально про ліцензування продуктів харчування розповів голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа. Під час обговорення детальніше зупинилися на питанні імплементації митного законодавства ЄС.
Допомагають інтегруватися місцевим підприємцям і в Торгово-промисловій палаті. Про основні аспекти співпраці з бізнесом розповіла віце-президент Чернігівської ТПП Лариса Циган. Досвідом роботи поділився директор Центру експорту EXPORT-UA Донецької ТПП Євген Чевічалов.
Також про основні досягнення та перепони на шляху до європейського ринку висловився керівник ТОВ «Сяйво» Микола Шкурко.
![page.[4]](../../../../media/upload/picsevents/page.[4].jpg)
Україна повністю вичерпала річну квоту на 2017 рік на безмитний експорт оброблених томатів до країн Європейського Союзу, повідомила прес-служба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Згідно з повідомленням, основними споживачами цієї продукції є Польща (55,8% у загальній структурі експорту українських оброблених томатів), Австрія (10,5%) і Німеччина (6,9%).
Прес-служба зазначила, що станом на сьогодні Україна вже повністю вичерпала квоти на безмитний експорт за шістьма групами товарів: мед, цукор, крупи та борошно, виноградний та яблучний соки, кукурудза і оброблені томати. Також майже повністю використана квота на експорт пшениці (на 86%) і закрита основна квота на другий квартал із експорту курятини. Наголошується, що подібна тенденція спостерігалася і минулого року.
В УКАБ нагадали, що цього року Єврокомісія планувала збільшити обсяги квот на безмитний експорт за вісьмома групами товарів: мед, крупи та борошно, оброблені томати, виноградний сік, а також овес, пшениця, кукурудза і ячмінь.
Як повідомляв УНІАН, за даними Міністерства аграрної політики і продовольства, обсяг квоти на експорт на ринок ЄС українських оброблених томатів становить 10 тис. тонн, меду – 5,2 тис. тонн, цукру – 20 тис. тонн, круп та борошна – 6,6 тис. тонн, виноградного та яблучного соків – 12 тис. тонн, кукурудзи – 400 тис. тонн, вівса – 4 тис. тонн, м'яса птиці – 16,8 тис. тонн.
Зона вільної торгівлі між Україною і ЄС набула чинності з 1 січня цього року.
За даними представництва ЄС, український експорт до Європейського Союзу в 2016 році зріс на 3,7%, що демонструє ефективність зони вільної торгівлі.
Верховна рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою.
Нагадую, що Угода є частиною політики уряду з розширення торговельних можливостей для українських експортерів. І курс України на ЄС відіграє тут першочергову роль.
Фактично йдеться про трикутник можливостей та взаємодії у виробництві Україна–Канада–ЄС, де лейтмотивом є українсько-європейська співпраця в аграрній, промисловій та інших сферах, з акцентом на інновації та високі технології.
Але чи можна назвати цей трикутник можливостей рівностороннім?
Що Україна може запропонувати технологічно розвиненим Європі та Канаді, аби стати повноправним учасником нового рівня економічно-торговельних взаємин?
Після руйнування виробничих зв’язків з Росією українські промислові підприємства почали спрямовувати свої зусилля на створення виробничих ланцюгів з ЄС та іншими країнами світу.
Так, за даними The World Integrated Trade Solution (WITS), у 2015 році Україна імпортувала з РФ проміжних товарів (вихідних для промисловості) на суму $1,9 млрд, експортувала – на $2,1млрд. Для порівняння – до Канади за 2015 рік імпорт з України тих самих проміжних товарів склав $9,4 млн, а експорт – $17,6 млн.
Очевидно, що українські підприємства не можуть миттєво подолати залежність від проміжних промислових товарів, тому розширення альтернативних коопераційних зв’язків, пошук виробничих і торговельних партнерів у ЄС і Канаді є вельми актуальним та своєчасним.
Тут нагадаю про започаткований нещодавно Промисловий діалог Україна-ЄС, який лише кілька тижнів тому стартував у Брюсселі. В рамках цього діалогу ЄС та Україна розпочали горизонтальну взаємодію між окремими підприємствами, громадськими організаціями та галузевими асоціаціями, зокрема аграрними. Себто – фактичними учасниками виробничих відносин, на рівні яких відбувається організація спільних бізнес-процесів.
Але до чого тут Канада?
По-перше, вихід на великий ринок збуту в Канаді створює вигідні та широкі можливості для експорту спільної українсько-європейської продукції на північноамериканському континенті. Йдеться про авіабудування, ІТ-продукцію, легку промисловість, продукцію АПК, включно з екопродукцією.
Мало хто знає, що об’єднані в АПК спільні зусилля України та Канади можуть зробити нас найбільшим світовим оптовим трейдером у сфері вирощування та переробки зернових. До речі,
з моменту підписання угоди про вільну торгівлю з Канадою три українські компанії (з них - дві аграрні) отримали понад $300 млн прямих інвестицій з Канади.
Разом з тим Україна має чіткий намір змінити сировинну орієнтованість економіки на технологічно розвинену модель виробництва продукції з високою доданою вартістю. Причому таке виробництво має включати велику частку малого та середнього бізнесу, який часто створює виробничі зв'язки з великими компаніями та забезпечує зайнятість значної кількості працівників.
Наприклад, восени 2016 року на Львівщині німецька компанія "Бадер" відкрила новий завод з пошиття автомобільної шкіри преміум-сегменту, де працюватимуть близько 3 тис. працівників. І це далеко не єдиний приклад успішної синергії України та ЄС.
Саме тому взаємодія України з Канадою важлива саме у трикутнику з ЄС. Бо саме цей трикутник створює нові можливості для спільної діяльності у промисловості та виробництві, де Україна пропонує дуже вигідні умови оплати праці та зручне розташування виробничих потужностей спільних підприємств.
Для України це означатиме нові сучасні виробництва, які включатимуть, крім АПК, також розвиток автомобілебудування, виробництво авіапродукції, фармацевтичні компанії, продукцію легкої промисловості та інноваційні технологічні рішення.
При цьому прямі іноземні інвестиції у промисловість принесуть в Україну капітальне обладнання, новітні технології, а також управлінські та маркетингові рішення та досвід. Це означає більший мультиплікативний ефект від інвестицій, адже інвестори фактично "вмонтовують" новостворені виробничі потужності у вже існуючі ланцюжки виробництва.
Тому визначальною конкурентною перевагою України у відносинах з високотехнологічною промисловістю країн ЄС та Канади є наші працівники.
Вони мають надзвичайно високий, навіть за європейськими мірками, рівень освіти та кваліфікації, спеціалізацію в галузі природничих наук, технологій, інженерії, математики та здатні створювати нові знання, продукувати, адаптувати та використовувати передові технології.
Ці якості, помножені на працелюбність, на додачу до конкурентної вартості праці створюють неймовірні можливості для виробництва конкурентної продукції і створюють привабливі можливості для будь-якого спільного українсько-європейського підприємства чи інвестпроекту, який розмістить свої виробничі потужності в Україні.
В умовах зростання світової конкуренції ЄС буде вигідно розміщувати свої промислові потужності в Україні, де є простір та умови для створення нових підприємств та трудові ресурси для кваліфікованого налагодження складних технологічних процесів.
Такий сценарій, до речі, утримає кваліфікованих українських працівників від переїзду до Європи, адже, на відміну від сфери послуг, промислове виробництво потребує участі працівника у виробничому процесі.
Це надзвичайно важливо для розвитку регіонів, адже кваліфіковані інженери та фахівці високотехнологічних виробництв матимуть більше можливостей для працевлаштування в Україні, і саме в тих регіонах, де є достатні площі для розміщення нових виробничих потужностей для підприємств.