Угоди про вільну торгівлю – що це таке і чому вони важливі для бізнесу?
Основне завдання УВТ - скасування або зменшення увізних мит, вимог, що перешкоджають торгівлі товарами та послугами.
Угоди про вільну торгівлю можуть стосуватись товарів, послуг, державних закупівель та електронної комерції.
Україною укладено 16 УВТ, 13 з яких охоплюють торгівлю товарами, три – торгівлю товарами та послугами.
Вже завтра вступає в силу Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою. З моменту набрання чинності Угода відкриє для українських експортерів 98% канадського ринку товарів.
Читайте про УВТ, їх важливість та корисність для бізнесу у брошурі за посиланням http://bit.ly/2tQu4Su
17 липня Рада Європейського Союзу остаточно схвалила рішення про надання додаткових торговельних преференцій для України.
Перш ніж експертне середовище почне коментувати досягнутий результат, а може й шукати #зраду чи #перемогу, хочу висловити думку міністерства щодо результату кропіткої спільної роботи Мінекономрозвитку, Мінагрополітики та МЗС.
Преференції поза межами режиму вільної торгівлі – це додаткові можливості безмитного доступу для ряду важливих з точки зору українського експорту видів продукції, як агрохарчової, так і промислової. Передбачається, що додаткові торговельні преференції (далі - ДТП) набудуть чинності восени 2017 року та діятимуть три роки.
Товари, на які запроваджуються преференції, експортуватимуться до ЄС за різних умов. Наприклад, для низки промислових товарів, таких як взуття, мідні та алюмінієві вироби, рідкокристалічні екрани тощо, знижується ставка увізного мита з моменту набуття регламентом чинності.
Єдина необхідна умова для того, щоб скористатися даною преференцією, – наявність сертифікату перевезення EUR.1.
Додаткові тарифні квоти запропоновані і для агрохарочової продукції. Як і основні тарифні квоти, додаткові будуть відкриті за двома принципами:
– "перший прийшов – перший отримав" для меду, ячмінної крупи та борошна, оброблених томатів, виноградного соку, вівса;
– на базі ліцензій – для пшениці, кукурудзи, а також ячменю, борошна та гранул із нього.
Пропоную підійти дещо нестандартно та поглянути на торгівлю продукцією, на яку ЄС надає преференції, не з точки зору українського експорту, а з точки зору імпорту ЄС. Для повної картини щодо цих товарів візьмемо статистику з Євростату за 2016 рік.
Беззаперечним фактом є те, що по багатьох товарах, які увійшли до додаткових торговельних преференцій, Україна має значні обсяги експорту.
В першу чергу, це агрохарчова продукція. Тут у нас є суттєві порівняльні переваги та великі частки ринку Європейського Союзу.
Почнемо з меду. При квоті в рамках вільної торгівлі на 2016 рік 5 тис. тонн держави-члени ЄС завезли 36,8 тис. тонн українського меду. Це близько 19% загального імпорту меду до ЄС. Автономні преференції пропонують нам додаткову щорічну квоту на мед обсягом 2,5 тис. тонн.
Щодо оброблених томатів маємо аналогічну ситуацію. Імпорт з України складає близько 10% від загального імпорту ЄС та при квоті в рамках ПВЗВТ в 10 тис. тонн маємо додаткову квоту в рамках ДТП обсягом 3 тис. тонн.
Пшениця. У 2016 році держави-члени ЄС імпортували 1,1 млн тонн української пшениці, що склало близько 31% від загального обсягу імпорту пшениці до ЄС. При цьому 950 тис. тонн було імпортовано в рамках тарифної квоти. ДТП пропонують щорічну квоту обсягом 65 тис. тонн.
Овес. При квоті обсягом 4 тис. тонн у 2016 році держави-члени ЄС імпортували 4,8 тис. тонн українського вівса, що склало майже 52% від загального обсягу імпорту. В рамках ДТП пропонується квота обсягом 4 тис. тонн, що значно перевищує традиційні обсяги українського експорту до ЄС та складає більш ніж 90% традиційного імпорту ЄС по цій продукції.
Кукурудза. У 2016 році частка імпорту з України склала більш ніж 56%. При доступній у 2016 році квоті в рамках ПВЗВТ обсягом 400 тис. тонн та 450 тис. тонн у 2017 році в рамках ДТП пропонується квота обсягом 625 тис. тонн.
Ячмінна крупа та борошно. У 2016 році держави-члени ЄС імпортували з України більш ніж 17 тис. тонн, що склало майже 37% від загального обсягу імпорту. При цьому при доступній у 2017 році квоті в рамках ПВЗВТ обсягом 6,6 тис. тонн в рамках ДТП пропонується квота обсягом 7,8 тис. тонн.
Після набуття чинності додаткових торговельних преференцій сумарний обсяг квот складатиме від 20% до 200% від традиційних обсягів імпорту до ЄС відповідної української продукції.
Для когось це багато, для когось мало. Наприклад, слід враховувати той факт, що Україна весь обсяг зернових культур вже давно експортує за ставкою увізного мита 0%. З 2000 року на окремі види зернових культур в ЄС встановлено нульові ставки увізних мит. Тому і складається така ситуація, що квоти значно менші, ніж наші поставки, бо ми експортуємо зі ставкою 0% і поза межами тарифних квот.
Квоти на зернові культури для нас є такими собі подушками безпеки.
У разі, якщо ЄС встановить ставку увізного мита, відмінну від 0%, Україна матиме можливість продовжити експорт за ставкою 0%. Крім того, існують ще і глобальні квоти в рамках СОТ, якими також може скористатися Україна.
Що стосується промислової частини додаткових торговельних преференцій, то, на жаль, наразі українські товари займають маленьку частку в імпорті ЄС (від 2% до 20%). При цьому з точки зору української статистики частка експорту відповідних товарів до ЄС складає від 20 до 90% українського експорту.
Водночас преференція у вигляді скасування увізного мита вже сьогодні, без застосування домовленого в рамках ПВЗВТ перехідного періоду, відкриває для наших виробників додаткові можливості. Адже ми вже присутні з даними товарами на ринку ЄС.
Допомогою в плані стимулювання експорту промислової продукції може бути розпочатий у березні 2017 року діалог Україна-ЄС високого рівня щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості.
Однією з ключових цілей Промдіалогу є залучення української промисловості до глобальних, європейських та регіональних ланцюгів створення доданої вартості та розвиток кооперації з підприємствами держав-членів ЄС.
Вже відбулися зустрічі та обговорення можливостей співпраці за такими напрямками, як аерокосмічна галузь та автоіндустрія. До кінця року планується проведення зустрічей за напрямками легкої промисловості та видобувної промисловості. Заплановано також обговорення за напрямками машино- та суднобудування.
Підсумовуючи тему про "мало та багато", необхідно зазначити, що схвалені Європарламентом торговельні преференції в першу чергу слід розглядати як елемент додаткової підтримки ЄС у зв’язку з військовою, торговельною та транзитною агресією РФ проти України.
А перед тим як розмовляти стосовно подальшого розширення доступу українських товарів на ринок держав-членів ЄС, необхідно на 100% використовувати існуючі можливості, зокрема, заповнити вже доступні квоти.
Наразі українські виробники використовують можливості експорту в рамках лише 26 з 40 доступних тарифних квот.
Не повною мірою використовуються і можливості експорту промислової продукції.
Давайте працювати разом, нарощувати обсяги експорту до ЄС, відходити від експорту виключно сировинних товарів та експортувати товари з високим ступенем обробки.
Статистика показує, що європейські споживачі купують наші товари. Тому, українським виробникам потрібно експортувати до ЄС готову продукцію замість сировини та напівфабрикатів.
Прийняття такого рішення залежить виключно від українських виробників та експортерів. А ми будемо допомагати їм, роблячи те, що залежить від нас, – створювати нові можливості для бізнесу на ринку ЄС.
Євросоюз знизив мита на українську взутте до нуля. Про це заявила в ефірі 5 каналу заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська.
"Ми отримали зниження мит до нуля з промислової продукції на взуття, де раніше середня мито було десь більше 10-14%. Українська взуття зараз досить конкурентна і ми бачимо те, що українська легка промисловість показує середньо високі показники приросту. Звичайно, значну частина ми зараз шиємо на отриманому сировину, коли ми фактично шиємо на замовлення іноземних брендів, але все більше українських компаній також починають шити те, що називається під private lable ", - повідомила Микольська.
За її словами, вже зараз українським компаніям дають замовлення, визначають, як має виглядати товар, а українські компанії самостійно закуповують сировину, фурнітуру, шиють на території України і далі поставляють на ринок ЄС.
4 липня Європейський парламент проголосував за надання Україні додаткових торгових преференцій на безмитний експорт деяких видів продукції. Згідно з рішенням, квоти на томати, пшеницю, кукурудзу і мед будуть збільшені, але не в тому обсязі, як раніше пропонувала Єврокомісія. Встановлено такі річні квоти: для томатів оброблених - 3 тис. Тонн, пшениці - 65 тис. Тонн, кукурудзи - 625 тис. Тонн, меду - 2,5 тис. Тонн. Преференції вводяться на строк до трьох років.
17 липня Рада Європейського Союзу затвердила тимчасові торгові преференції для України.
Офіс віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції разом із Association4U підготували новий буклет, який містить усю корисну інформацію про тенденції експорту, основні умови та вимоги, а також поради щодо перших кроків для експортерів-початківців.
Радою Міністрів сільського господарства Європейського Союзу затверджено проект змін до Додатку V Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Так, передбачено встановити перелік санітарних та фіто санітарних (СФЗ) норм ЄС, до яких Україна має намір наблизити своє законодавство.
Оскільки розробка стратегії у сфері СФЗ не передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, цей процес врегульовується внесенням змін у додатки до цієї Угоди.
З метою адаптації українського законодавства у сфері СФЗ (передбачених Главою IV Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС) прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 № 228-р, яким схвалено Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Тепер, після затвердження проекту змін до Додатку V Угоди про асоціацію Радою Міністрів ЄС, це рішення повинно бути проголосоване Європейським парламентом. Після цього рішення буде прийняте під час засідання Підкомітету санітарних та фітосанітарних заходів у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Рада Європейського Союзу затвердила рішення надати Україні додаткові торговельні преференції.
Відповідне рішення було ухвалено у понеділок в Брюсселі в рамках засідання Ради з питань сільського господарства та рибальства, повідомили власному кореспонденту УНІАН в Раді ЄС.
Як повідомляв УНІАН, раніше це рішення було затверджено Європейським парламентом. Відповідно до досягнутих домовленостей, квоти на томати, пшеницю, кукурудзу та мед будуть збільшені, але не у тому обсязі, як раніше це пропонувалося Єврокомісією, сечовину з пропозицій виключено.
Зокрема, встановлені такі річні квоти: для меду – 2,5 тис. тонн, томатів оброблених – 3 тис. тонн, пшениці – 65 тис. тонн, кукурудзи – 625 тис. тонн, ячміня – 325 тис. тонн.
Преференції будуть введені на строк до трьох років, як доповнення до Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі.
Як відомо, наприкінці вересня минулого року Єврокомісія запропонувала підвищити квоти на експорт низки українських товарів. Зокрема, на кукурудзу - на 650 тис. тонн, пшеницю - на 100 тис. тонн, ячмінь - на 350 тис. тонн, крупу й оброблене зерно - на 7,8 тис. тонн, овес - на 4 тис. тонн, мед - на 3 тис. тонн, виноградний сік - на 500 тонн, оброблені томати - на 5 тис. тонн.
Очікується, що додаткові торговельні преференції можуть набути чинності восени.
Джерело
За даними Європейської комісії станом на початок липня 2017 року Україна вибрала квоту на безмитний експорт ячменю, ячмінного борошна та гранул і закрила основну квоту на другий квартал по курятині.
Наразі вже повністю використані квоти на безмитний експорт по 9 групах товарів: мед натуральний, цукор, крупи і борошно, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, курятина та по групі зернових - пшениця, кукурудза та ячмінь. Майже повністю використана квота на солод і пшеничну клейковину (98%). Порівняно з минулим роком динаміка закриття квот значно пришвидшилась.
Нагадаємо, що цього року мають бути збільшені об’єми квот на безмитний експорт по восьми групах товарів: меду натуральному (+ 2,5 тис. т), крупах і борошну (+ 7,8 тис. т), оброблених томатах (+ 3 тис. т), виноградному соку (+ 0,5 тис. т) і по групі зернових – вівсу (+ 4 тис. т), пшениці (+ 65 тис. т), кукурудзи (+ 625 тис. т) і ячменю (+ 325 тис т).
Що необхідно знати країнам, які прагнуть здійснювати експорт харчових продуктів тваринного походження на ринок ЄС? Яка процедура оцінки країни-експортера з боку Європейської Комісії, що входить до сфери аудиту і що відбувається після звітування про його результати? На ці та багато інших питань дають відповідь відеоролики, підготовлені Генеральним Директоратом з питань охорони здоров'я та безпечності харчових продуктів Європейської Комісії (DG «SANTE»).
Посилання за лінком
У першому відео подається основна інформація про аудити, що проводяться з боку Європейської Комісії щодо дотримання країнами-експортерами (операторами ринку, компетентними органами тощо) встановлених вимог.
У другому - відомості про сферу аудиту, а також роботу, що проводиться поза сферою;
У третьому глядачам пояснюються процедури планування аудиту, підготовки до нього та його проведення.
Наступний відеоролик розповідає про звітування, про аудит, моніторинг та відстеження виконання рекомендацій.
П’ятий відеоролик роз’яснює вимоги до харчових продуктів тваринного походження, що висуваються з боку ЄС.
Наступне відео ознайомлює глядача з деякими відомостями про функціонування Генерального Директорату з питань охорони здоров'я та безпечності харчових продуктів Європейської Комісії.
Офіс віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції пропонує до Вашої уваги буклет для експортерів щодо експорту ягід, фруктів та горіхів до країн Європейського Союзу.
Більш детальну інформацію щодо експорту сільськогосподарських культур можна знайти тут
7 липня 2017 року ще два українські підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок Європейського Союзу. Таке право отримало підприємство з виробництва молока і молокопродуктів та з виробництва риби і рибної продукції.
Тепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 283 українські підприємства, в тому числі 103 виробників харчових продуктів, в тому числі м'ясо птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження.