У 2016 році розмір квоти на крупи та оброблене зерно (ячмінна крупа, пластівці тощо) становив 6,3 тисячі тонн, а загалом до ЄС цієї продукції ми продали 17,2 тисяч тонн. Тобто 6,3 – це не обмеження подальшого експорту, а обсяг саме безмитного експорту. 6,3 із 17,2 тисяч тонн експортованих з України до ЄС круп і борошна, були ввезені туди БЕЗМИТНО. Водночас квоту на крохмаль торік ми використали лише на 18%.
Більше – в буклеті від Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, що розвіює всі страхи про експорт до Європейського Союзу.
До вашої уваги буклет, підготовлений Урядовим офісом з питань європейської інтеграції спільно з Association4U, який містить детальні інструкції щодо експорту меду до Європи.
Минуло вже більше ніж півтора року з моменту набрання чинності договором про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом.
За цей час багато компаній вже скористалися перевагами угоди для виходу на європейські ринки, а ЄС зміцнився у статусі нашого ключового торгового партнера.
За даними Держстату, експорт з України в ЄС за період із січня по травень 2017 року зріс на 25,2% (у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року) і склав $6,75 млрд. Це майже 40% від усього українського експорту.
І потенціал ринку ЄС ще не вичерпаний! Досить нагадати, що країни Євросоюзу, такі як Німеччина, Франція і Велика Британія, в нещодавно представленому проекті Експортної стратегії України "Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі України на 2017-2021 роки" потрапили в перелік "недоторгованих" ринків.
За розрахунками ITC (International Trade Center), тільки з цими трьома країнами Україна може наростити експорт на $2,9 млрд. А це означає, що
можливості, які пропонує ринок ЄС, лише частково використовуються українськими експортерами.
Саме тому Офіс із просування експорту (Export Promotion Office) посилено працює над тим, щоб інформувати українські компанії про можливості на зарубіжних ринках і допомогти ними скористатися.
У цьому контексті варто згадати про дві нові можливості для виходу на ринки ЄС, які будуть корисні українським експортерам.
Одна з них – програма ЄС "Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME) 2014-2020", до якої Україна приєдналася в березні цього року.
Приєднання до COSME відкрило Україні доступ до бюджету програми в розмірі близько 900 млн євро, які надаватимуться у вигляді грантів і фінансування проектів розвитку малого і середнього підприємництва.
Таким чином, український бізнес має можливість отримувати консультації, тренінги, шукати бізнес-партнерів.
Практичним застосуванням цієї програми вже стало відкриття доступу українських виробників до проекту COSME – Європейської мережі підприємців (Enterprise Europe Network, EEN). Це інформаційна мережа, яка була створена в 2008 році і об'єднує 66 країн, серед яких 28 держав ЄС, більше 50 тисяч підприємств з 17 галузей.
За допомогою EEN українські виробники отримали доступ до інтернет-бази підприємств, інформацію про В2В зустрічі, наукове співробітництво, консультативну та інноваційну підтримку. Зареєструватися на порталі можна через сайт Офісу.
Що ж компанія отримує після реєстрації на ресурсі?
В Україні представлено вісім партнерів консорціуму EEN-Ukraine, контактні дані всіх можна знайти на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Консорціум повинен інформувати про можливості програм COSME, HORIZON-2020 та інших проектів фінансової підтримки ЄС, доступних для України.
Після реєстрації в EEN компанії зможуть отримувати індивідуально підібрану розсилку про потенційних партнерів і події, які проходять в рамках EEN.
А найбільш перспективні та інноваційні компанії-експортери з нашою допомогою отримують можливість розмістити свою бізнес-пропозицію в мережі.
EEN також інформує про можливості розвитку компанії в певній сфері, допомагає в залученні інвестицій і нових технологій для підвищення конкурентоздатності українських компаній.
Як все це виглядає на практиці? Механіка функціонування мережі проста. Якщо ви шукаєте партнера за кордоном, спершу слід ознайомитися з уже представленими профілями в мережі EEN.
Пошуковий інтерфейс зручний для користувача, можна налаштувати фільтри. Якщо вас зацікавила пропозиція, зробіть запит (клікніть на кнопку "Request more information" і оберіть МЕРТ як члена консорціуму), далі заповніть відповідні форми.
Після обробки запиту Офіс передасть вам отримані контакти замовника профілю.
Якщо вас не зацікавили представлені пропозиції, можна створити власний профіль. Наші колеги допоможуть вам у заповненні, що істотно полегшить цей етап.
Щоб надіслати заявку на розміщення пропозиції компанії, необхідно:
- визначити тип пропозиції (технологічний, бізнес-запит або пропозиція);
- запросити форму в партнера консорціуму EEN-Ukraine для заповнення (всі форми доступні на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі за посиланням;
- заповнити форму і надіслати її представнику нашого Офісу, який після перевірки розмістить її в системі EEN.
Профіль компанії буде опублікований після оцінки європейських експертів.
Варто згадати, що це лише один із багатьох інструментів допомоги українським експортерам на абсолютно безоплатній основі, що надаються Export Promotion Office (ЕРО). Сьогодні вже більше 100 українських компаній зареєструвалися в системі ЕЕN і регулярно отримують пропозиції про партнерство.
Наприкінці липня українська компанія, яка зареєструвалася на ресурсі EEN за допомогою ЕРО в травні 2017 року, підписала контракт на розробку і виробництво високотехнологічних пристроїв з партнером з Британії.
Крім цього, пропозиції шести українських компаній наразі проходять процес перевірки європейськими експертами, а профілі чотирьох компаній вже затверджені й представлені 600 бізнес-організаціям і десяткам тисяч підприємців.
Наше завдання – збільшення кількості вітчизняних учасників системи EEN для створення "кумулятивного ефекту", що спростить вихід на європейський ринок для інших українських компаній.
У січні-червні 2017 р оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та ЄС склав $ 3,8 млрд. При цьому позитивне сальдо для України перевищує $ 1,7 млрд.
Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових і олійних культур, а також соняшникової олії та макухи. Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються 6 країн - Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція і Німеччина. Їх сукупна частка в обороті перевищує 73%.
У свою чергу, Україна імпортує з ЄС зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, спирт і алкогольні напої, відходи переробної промисловості та тютюнові вироби.
Раніше повідомлялося, що в липні для України були узгоджені додаткові торгові преференції від Європейського Союзу терміном на 3 роки.
Європейський Союз з 8 серпня вводить мито на імпорт кукурудзи, жита і сорго. Відзначається, що розмір мита на на імпорт кукурудзи, жита і сорго складе € 5,16 за т.
Розмір квот на безмитну поставку для України залишається без змін.
Згідно з повідомленням, з листопада 2014 року в ЄС діяла нульова мито на імпортні поставки кукурудзи. Основною причиною є зміцнення євро на тлі низьких світових цін на кукурудзу через надлишок світового пропозиції.
Згідно з діючими в ЄС правилам, імпортне мито вводиться в разі, якщо імпортні ціни, які розраховуються на основі експортних цін США з урахуванням вартості фрахту, опустяться нижче позначки в € 157 за т, і будуть триматися на такому рівні не менше 10 діб. Мито покриває різницю між ціною поточного імпорту і введеним в Європейському Союзі граничним значенням і може бути скоригованим зі зміною цін імпорту.
Експорт української продукції до європейських країн за січень-червень 2017 збільшився на 31,4%, або на 663,4 млн дол. США, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, та склав 2, 774 млрд дол. США. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.
«Сьогодні країни ЄС стабільно займають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного експорту. За результатами першого півріччя 2017 року їх частка становила 34,9%. Загальний зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС також збільшився на 24,1%, або на 739,3 млн дол. США, у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, та склав 3 802,8 млн дол. США. Це конкретний результат дії Угоди про ЗВТ між Україною та ЄС», - розповіла Ольга Трофімцева.
За словами заступника Міністра, у порівнянні з відповідним періодом 2016 року, за шість місяців поточного року зросли обсяги постачання до європейських ринків таких українських агротоварів, як: кукурудза – на 344,1 млн дол. США (або на 54,3%); соя – на 98,1 млн дол. США (в 3,3 рази); макуха – на 37,7 млн дол. США (на 18,5%); олія соняшникова – на 36,4 млн дол. США (на 5,3%); м’ясо та харчові субпродукти птиці – на 27,8 млн дол. США (на 94,4%); маргаринова продукція – на 18,7 млн дол. США (в 13 раз); екстракти солодові, продукти з борошна, крупи – на 12,2 млн дол. США (в 78,7 рази); ячмінь – на 9,1 млн дол. США (в 2,6 рази); хлібобулочні, кондитерські вироби – на 9,1 млн дол. США (на 97,5%); плоди та горіхи сирі або варені, морожені – на 8 млн дол. США (на 70,7%); мед – на 6,9 млн дол. США (30,6%).
«Також помітно зросли постачання до європейських ринків нішевих та перероблених продуктів з доданою вартістю, наприклад: масла вершкового – на 5,3 млн дол. США (в 1064,8 рази); овочів бобових сушених – на 2,4 млн дол. США (на 86%); шоколаду – на 2,2 млн дол. США (на 24%); томатів консервованих– на 2,1 млн дол. США (на 12,1%) та інших. Серед лідерів-імпортерів були Нідерланди з часткою в загальному експорті до ЄС 17,6%, Іспанія – 17%, Італія – 13,5%, Польща – 12,1%, Франція – 6,8%, Німеччина – 6,7%, Великобританія – 3,8%, Португалія – 3,3%, Бельгія – 3 % та Угорщина – 2,1%», - підкреслила Ольга Трофімцева.
У м.Київ відбудеться майстер-клас британського експерта Джуліана Гілла для українських виробників взуття «Тенденції та можливості для виробників взуття на ринку ЄС».
Майстер-клас є першим етапом програми підтримки експорту для українських виробників одягу та взуття, котру організовує Торгово-промислова палата України за підтримки CBI (нідерландського Центру підтримки імпорту) та у співпраці з регіональними торгово-промисловими палатами і Асоціацією «Укрлегпром».
Після майстер-класу ви отримаєте можливість взяти участь у відборі компаній для розробки індивідуальних стратегій експорту до ЄС.
Дати проведення: між 18 та 29 вересня 2017 року. Точні дати будуть повідомлені додатково.
Про зацікавленість в участі повідомляйте нам шляхом заповнення форми: https://goo.gl/forms/dhsIdcobdFYh0ukq1
Для отримання деталей щодо участі, будь ласка, телефонуйте/ пишіть нам або переглядайте веб-сайт проекту.
Контактні дані: +380 44 461 98 07, +380 67 233 47 50, vak-ier@ucci.org.ua
Контактна особа: Віра Кузнецова
Веб-сайт проекту: http://www.eo-ucci.org.ua/укр/export-cbi/export-cbi
Угоди про вільну торгівлю – що це таке і чому вони важливі для бізнесу?
Основне завдання УВТ - скасування або зменшення увізних мит, вимог, що перешкоджають торгівлі товарами та послугами.
Угоди про вільну торгівлю можуть стосуватись товарів, послуг, державних закупівель та електронної комерції.
Україною укладено 16 УВТ, 13 з яких охоплюють торгівлю товарами, три – торгівлю товарами та послугами.
Вже завтра вступає в силу Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою. З моменту набрання чинності Угода відкриє для українських експортерів 98% канадського ринку товарів.
Читайте про УВТ, їх важливість та корисність для бізнесу у брошурі за посиланням http://bit.ly/2tQu4Su
17 липня Рада Європейського Союзу остаточно схвалила рішення про надання додаткових торговельних преференцій для України.
Перш ніж експертне середовище почне коментувати досягнутий результат, а може й шукати #зраду чи #перемогу, хочу висловити думку міністерства щодо результату кропіткої спільної роботи Мінекономрозвитку, Мінагрополітики та МЗС.
Преференції поза межами режиму вільної торгівлі – це додаткові можливості безмитного доступу для ряду важливих з точки зору українського експорту видів продукції, як агрохарчової, так і промислової. Передбачається, що додаткові торговельні преференції (далі - ДТП) набудуть чинності восени 2017 року та діятимуть три роки.
Товари, на які запроваджуються преференції, експортуватимуться до ЄС за різних умов. Наприклад, для низки промислових товарів, таких як взуття, мідні та алюмінієві вироби, рідкокристалічні екрани тощо, знижується ставка увізного мита з моменту набуття регламентом чинності.
Єдина необхідна умова для того, щоб скористатися даною преференцією, – наявність сертифікату перевезення EUR.1.
Додаткові тарифні квоти запропоновані і для агрохарочової продукції. Як і основні тарифні квоти, додаткові будуть відкриті за двома принципами:
– "перший прийшов – перший отримав" для меду, ячмінної крупи та борошна, оброблених томатів, виноградного соку, вівса;
– на базі ліцензій – для пшениці, кукурудзи, а також ячменю, борошна та гранул із нього.
Пропоную підійти дещо нестандартно та поглянути на торгівлю продукцією, на яку ЄС надає преференції, не з точки зору українського експорту, а з точки зору імпорту ЄС. Для повної картини щодо цих товарів візьмемо статистику з Євростату за 2016 рік.
Беззаперечним фактом є те, що по багатьох товарах, які увійшли до додаткових торговельних преференцій, Україна має значні обсяги експорту.
В першу чергу, це агрохарчова продукція. Тут у нас є суттєві порівняльні переваги та великі частки ринку Європейського Союзу.
Почнемо з меду. При квоті в рамках вільної торгівлі на 2016 рік 5 тис. тонн держави-члени ЄС завезли 36,8 тис. тонн українського меду. Це близько 19% загального імпорту меду до ЄС. Автономні преференції пропонують нам додаткову щорічну квоту на мед обсягом 2,5 тис. тонн.
Щодо оброблених томатів маємо аналогічну ситуацію. Імпорт з України складає близько 10% від загального імпорту ЄС та при квоті в рамках ПВЗВТ в 10 тис. тонн маємо додаткову квоту в рамках ДТП обсягом 3 тис. тонн.
Пшениця. У 2016 році держави-члени ЄС імпортували 1,1 млн тонн української пшениці, що склало близько 31% від загального обсягу імпорту пшениці до ЄС. При цьому 950 тис. тонн було імпортовано в рамках тарифної квоти. ДТП пропонують щорічну квоту обсягом 65 тис. тонн.
Овес. При квоті обсягом 4 тис. тонн у 2016 році держави-члени ЄС імпортували 4,8 тис. тонн українського вівса, що склало майже 52% від загального обсягу імпорту. В рамках ДТП пропонується квота обсягом 4 тис. тонн, що значно перевищує традиційні обсяги українського експорту до ЄС та складає більш ніж 90% традиційного імпорту ЄС по цій продукції.
Кукурудза. У 2016 році частка імпорту з України склала більш ніж 56%. При доступній у 2016 році квоті в рамках ПВЗВТ обсягом 400 тис. тонн та 450 тис. тонн у 2017 році в рамках ДТП пропонується квота обсягом 625 тис. тонн.
Ячмінна крупа та борошно. У 2016 році держави-члени ЄС імпортували з України більш ніж 17 тис. тонн, що склало майже 37% від загального обсягу імпорту. При цьому при доступній у 2017 році квоті в рамках ПВЗВТ обсягом 6,6 тис. тонн в рамках ДТП пропонується квота обсягом 7,8 тис. тонн.
Після набуття чинності додаткових торговельних преференцій сумарний обсяг квот складатиме від 20% до 200% від традиційних обсягів імпорту до ЄС відповідної української продукції.
Для когось це багато, для когось мало. Наприклад, слід враховувати той факт, що Україна весь обсяг зернових культур вже давно експортує за ставкою увізного мита 0%. З 2000 року на окремі види зернових культур в ЄС встановлено нульові ставки увізних мит. Тому і складається така ситуація, що квоти значно менші, ніж наші поставки, бо ми експортуємо зі ставкою 0% і поза межами тарифних квот.
Квоти на зернові культури для нас є такими собі подушками безпеки.
У разі, якщо ЄС встановить ставку увізного мита, відмінну від 0%, Україна матиме можливість продовжити експорт за ставкою 0%. Крім того, існують ще і глобальні квоти в рамках СОТ, якими також може скористатися Україна.
Що стосується промислової частини додаткових торговельних преференцій, то, на жаль, наразі українські товари займають маленьку частку в імпорті ЄС (від 2% до 20%). При цьому з точки зору української статистики частка експорту відповідних товарів до ЄС складає від 20 до 90% українського експорту.
Водночас преференція у вигляді скасування увізного мита вже сьогодні, без застосування домовленого в рамках ПВЗВТ перехідного періоду, відкриває для наших виробників додаткові можливості. Адже ми вже присутні з даними товарами на ринку ЄС.
Допомогою в плані стимулювання експорту промислової продукції може бути розпочатий у березні 2017 року діалог Україна-ЄС високого рівня щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості.
Однією з ключових цілей Промдіалогу є залучення української промисловості до глобальних, європейських та регіональних ланцюгів створення доданої вартості та розвиток кооперації з підприємствами держав-членів ЄС.
Вже відбулися зустрічі та обговорення можливостей співпраці за такими напрямками, як аерокосмічна галузь та автоіндустрія. До кінця року планується проведення зустрічей за напрямками легкої промисловості та видобувної промисловості. Заплановано також обговорення за напрямками машино- та суднобудування.
Підсумовуючи тему про "мало та багато", необхідно зазначити, що схвалені Європарламентом торговельні преференції в першу чергу слід розглядати як елемент додаткової підтримки ЄС у зв’язку з військовою, торговельною та транзитною агресією РФ проти України.
А перед тим як розмовляти стосовно подальшого розширення доступу українських товарів на ринок держав-членів ЄС, необхідно на 100% використовувати існуючі можливості, зокрема, заповнити вже доступні квоти.
Наразі українські виробники використовують можливості експорту в рамках лише 26 з 40 доступних тарифних квот.
Не повною мірою використовуються і можливості експорту промислової продукції.
Давайте працювати разом, нарощувати обсяги експорту до ЄС, відходити від експорту виключно сировинних товарів та експортувати товари з високим ступенем обробки.
Статистика показує, що європейські споживачі купують наші товари. Тому, українським виробникам потрібно експортувати до ЄС готову продукцію замість сировини та напівфабрикатів.
Прийняття такого рішення залежить виключно від українських виробників та експортерів. А ми будемо допомагати їм, роблячи те, що залежить від нас, – створювати нові можливості для бізнесу на ринку ЄС.
Євросоюз знизив мита на українську взутте до нуля. Про це заявила в ефірі 5 каналу заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська.
"Ми отримали зниження мит до нуля з промислової продукції на взуття, де раніше середня мито було десь більше 10-14%. Українська взуття зараз досить конкурентна і ми бачимо те, що українська легка промисловість показує середньо високі показники приросту. Звичайно, значну частина ми зараз шиємо на отриманому сировину, коли ми фактично шиємо на замовлення іноземних брендів, але все більше українських компаній також починають шити те, що називається під private lable ", - повідомила Микольська.
За її словами, вже зараз українським компаніям дають замовлення, визначають, як має виглядати товар, а українські компанії самостійно закуповують сировину, фурнітуру, шиють на території України і далі поставляють на ринок ЄС.
4 липня Європейський парламент проголосував за надання Україні додаткових торгових преференцій на безмитний експорт деяких видів продукції. Згідно з рішенням, квоти на томати, пшеницю, кукурудзу і мед будуть збільшені, але не в тому обсязі, як раніше пропонувала Єврокомісія. Встановлено такі річні квоти: для томатів оброблених - 3 тис. Тонн, пшениці - 65 тис. Тонн, кукурудзи - 625 тис. Тонн, меду - 2,5 тис. Тонн. Преференції вводяться на строк до трьох років.
17 липня Рада Європейського Союзу затвердила тимчасові торгові преференції для України.