Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед, ПЄМ, Конвенція) – це інструмент, який встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в рамках угод про вільну торгівлю, укладених між її Договірними сторонами.
Учасницями конвенції є 25 сторін, а саме: ЄС, країни ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Косово, Македонія, Марокко, Молдова, Палестина, Сербія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна, Фарерські острови та Чорногорія.
Можливість приєднання України до Конвенції була передбачена положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У вересні 2016 року Україна подала заявку на участь у Конвенції, яка була схвалена Спільним комітетом Конвенції у травні 2017 року. Відповідний нормативно правовий акт про приєднання нашої держави до ПЄМ (Закон України від 08.11.2017 №2187-VIII) набув чинності 12 грудня 2017 року.
Україна набула статусу учасниці 1 лютого 2018 року.
На країни-учасниці Пан-Євро-Мед припадає майже 60% українського експорту та 50% імпорту (за даними Держстату за 11 місяців 2017 року). Використання ідентичних правил походження та діагональної кумуляції дозволить експортувати товари за преференційними ставками мита, що збільшить вигоди для національних експортерів. Це означатиме збільшення можливостей для преференційного експорту вітчизняних товарів на перспективні ринки, що супроводжуватиметься більшим використанням виробничого потенціалу, відкриттям нових можливостей кооперації у торгівлі між сторонами, у т.ч. шляхом залучення до регіональних та міжнародних ланцюгів створення доданої вартості, збільшить притік прямих іноземних інвестицій та сприятиме відкриттю нових виробничих потужностей.
Окрім цього, за оцінками експертів, з урахуванням участі України, прогнозована майбутня лібералізація торгівлі, реалізована за умовами угод про вільну торгівлю у регіоні ПЄМ, може досягти ефекту створення торгівлі у обсязі до 7% (понад 1,5 млрд. дол. США) за найбільш оптимістичним сценарієм.
За попередніми оцінками перспективними секторами економіки для застосування положень Конвенції є: виробництво автомобільних комплектуючих, машинобудування, деревообробна промисловість (виробництво готових меблів), текстильна промисловість та виробництво взуття.
На сьогодні Україною укладено угоди про вільну торгівлю (УВТ) з наступними учасниками Регіональної конвенції: ЄС, ЄАВТ, Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія. Ці угоди містять протоколи про походження товарів, які мають відмінності, характерні для кожної з угод. Наразі розпочато роботу щодо заміни згаданих протоколів правилами походження Конвенції Пан-Євро-Мед.
Після цього буде можливо використовувати правила походження ПЄМ у торгівлі з цими країнами. На стадії переговорів знаходяться також УВТ з країнами-членами Регіональної конвенції: Туреччина, Ізраїль, Сербія. Правила походження ПЄМ автоматично будуть застосовуватися у цих угодах з моменту набуття ними чинності.
Зміни, які відбулися у 2017 році, роблять європейську інтеграцію України незворотною. Про це заявила Віце-прем`єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе на презентації Звіту про виконання Угоди про асоціацію. В презентації взяли участь представники Європейського Союзу, Уряду, Парламенту, громадянського суспільства.
Звіт складається з 24 розділів, що відповідають розділам Угоди про асоціацію та визначають обсяг виконаних Україною зобов`язань. «Звіт про її виконання показує кожному із нас, в яких сферах та якими темпами наша держава реформується, які перспективи ми маємо попереду, якого рівня якості може бути наше життя в нашій державі. Звіт є не просто відображенням статистичної інформації, а детальним аналітичним документом виконання Угоди про асоціацію», - зазначила Віце-прем`єр-мі
ністр.
За її словами, окрім найвизначніших подій, таких як вступ в дію Угоди про Асоціацію та безвізового режиму, протягом 2017 року відбулося надзвичайно багато змін у сфері євроінтеграції. Ухвалено 23 системні закони, імплементація яких передбачена Угодою про асоціацію. Вони охоплюють питання енергетики і енергоефективності, безпечності та якості харчової продукції, впровадження міжнародних стандартів у сфері бухобліку та фінансової звітності, аудиторської діяльності тощо. Розпочато офіційні переговори щодо укладання Угоди про оцінку відповідності та пприйнятність промислових товарів (АСАА), що є важливим кроком до зменшення технічних бар'єрів для українського промислового експорту; ратифіковано Конвенцію про правила походження товарів «ПанЄвроМед» та Угоду про участь України в програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME)». «Ці та інші зміни роблять європейську інтеграцію України незворотною і їх не виміряти відсотками. Водночас не все із того, що було заплановано, вдалось виконати», - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
За словами Голови Представництва ЄС в Україні Хюґа Мінґареллі, змін, які відбуваються в Україні, можуть не помічати лише люди з дуже обмеженим світоглядом. Він наголосив на тому, що євроінтеграція – це командна робота, і коли одна ланка не виконує свою роботу належним чином, страждає весь процес. Посол акцентував, що не має сумніву в ефективній координації роботи з виконання Угоди всередині Уряду. Водночас затримка з ухваленням потрібних законів у Парламенті гальмує весь процес євроінтеграції. Посол наголосив на необхідності чіткого виконання парламентсько-урядової дорожньої карти законодавчої роботи. Хюґ Мінґареллі підкреслив, що найуспішнішими напрямами євроінтеграції нині є сфера санітарних та фітосанітарних заходів, енергетика та енергоефективність, довкілля, цифровий та фінансовий ринок. Однак необхідно активізувати роботу в сферах транспорту, авторського права та інтелектуальної власності, митниці та оподаткування. «Всі ці зміни мають призвести до головного – впливу на життя українців, на підвищення їх добробуту. Фантастичні можливості, які є в України, повинні бути використані на повну», - зазначив Хюґ Мінґареллі.
Загальний прогрес виконання Угоди за 2017 рік склав 41%. При цьому Верховна Рада виконала 30% євроінтеграційних зобов`язань, передбачених Угодою в 2017 році, центральні органи виконавчої влади – 42% та інші органи виконавчої влади – 50%.
Повний звіт про виконання Угоди у 2017 році можна переглянути за посиланням.
Експорт українських товарів до Європейського Союзу за 2017 рік збільшився на 357 нових товарних позицій, а кількість компаній-експортерів в ЄС зросла з 13 402 в 2016-м до 14 136 на кінець 2017 го. Про це повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - Торговий представник України Наталія Микольська.
"В експорті товарів в ЄС у нас з'явилося в 2017 році 357 нових товарних позицій, і це додаткові $ 90 млн. Багато товарів, які раніше вийшли на ринок ЄС, продемонстрували зростання. Велика частина позицій показала зростання навіть не в рази, а в десятки разів ", - сказала Микольська.
Найбільші темпи приросту показали штучні тканини, абрикоси і вишні, молоко і згущені вершки, фруктоза, серед машинобудівних товарів - проектори та запчастини до них, ті ж електрочайники.
"При цьому для 460 товарних позицій ЄС є основним ринком, тобто ми експортуємо туди 100% цих товарів", - додала Микольська.
Нагадаємо, експорт українських товарів в ЄС в 2017 році виріс на 29,9% і склав $ 17,5 млрд. Це 40,5% від усього обсягу продажів українських товарів за кордон.
23 лютого відбувся круглий стіл "Індекс Євроінтеграційного Економічного Поступу в Україні за 2014-2016 роки. Презентація результатів у Чернігівській області" за участю представників громадських організацій, органів державної влади та ЗМІ.
Під час обговорення було представлено дослідження "Індекс Євроінтеграційного Економічного Поступу в Україні за 2014-2016 роки: три роки на шляху до єдиного європейського економічного простору".
Аналітичний звіт розроблено в рамках проекту «Індекс Євроінтеграційного Економічного Поступу: оцінка економічних реформ в регіонах України на шляху до впровадження зони вільної торгівлі з ЄС», що здійснюється Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень і Асоціацією регіональних аналітичних центрів. Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу.
У цьому дослідженні здійснено порівняльне оцінювання ступеня зближення регіональних економічних систем України з ЄС у 2014–2016 рр. Основним інструментом оцінювання слугував Індекс євроінтеграційного економічного поступу регіону. У дослідженні визначені як позитивні, так і негативні аспекти євроінтеграційних процесів в різних областях України. Експерти також надали конкретні рекомендації для керівних структур кожного регіону.
Згідно з дослідженням, Чернігівська область за два роки перемістилася із 12 місця на 7. Найкращі показники області – Індекс інвестиційної відкритості регіону для ЄС, частка накопичених прямих інвестицій нерезидентів з ЄС в області, кількість суб'єктів господарювання промисловості, яким надано право експорту харчової продукції тваринництва до країн ЄС, Індекс інформаційної підтримки, кількість проведених презентацій економічного та інвестиційного потенціалу регіону в органах і структурах ЄС, кількість заходів для сільського населення із залученням експертів ЄС. Найгірші показники області – частка прямих інвестицій, що надійшли з області в економіку країн ЄС, середньорічний темп зростання експорту регіону до країн ЄС, обсяг грошових переказів фізичних осіб з ЄС до регіону, кількість договорів з ЄС про двостороннє співробітництво з питань розвитку сільського зеленого туризму, кількість навчальних поїздок з тематики сільського зеленого туризму до держав-членів ЄС, кількість звернень на “Пульс”.
З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням
Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе перерахувала пріоритети проєвропейських реформ в Україні на поточний рік.
Про це вона заявила на презентації урядового звіту з питань євроінтеграції за 2017 рік, повідомляє кореспондент "Європейської правди".
Климпуш-Цинцадзе повідомила, що одним ключових пріоритетів України у виконанні Угоди про асоціацію цього року буде наближення до європейських правил у галузі санітарії та фітосанітарії. "На цей рік ми будемо зосереджуватися на питанні безпечності харчових продуктів", - заявила вона.
Серед інших пріоритетних напрямків вона назвала реформи митної галузі та у сфері охорони довкілля. "Ми сподіваємося, що зможемо домовитися із парламентом щодо законопроекту про екологічну оцінку, який ми так і не змогли ухвалити цього року... Також сподіваємося серйозно просунути у реформуванні митниці", - заявила віце-прем’єр.
Як повідомлялося, у 2017 році Україна виконала лише 41% завдань за Угодою про асоціацію з ЄС. Найгірші показники – у секторах "громадське здоров’я" (4%), "транспорт та поштові послуги" (11%), "державні закупівлі" (22%), "довкілля" (27%).
Консорціум EEN-Ukraine спільно з Європейською комісією проводить Інформаційний день для українських представників малого та середнього бізнесу та інноваційних організацій, який відбудеться 28 березня 2018 року в Києві, в IQ бізнеc центрі.
У ході практичного семінару всі учасники за допомогою запрошених спікерів зможуть:
- дізнатися про головні цілі програми COSME;
- отримати навички інноваційного менеджменту;
- дізнатися про мережу EEN;
- дізнатися як ефективно приймати участь у b2b зустрічах;
- знайти потенційних покупців або постачальників в мережі EEN та надіслати їм пропозиції партнерства;
- підготувати профіль своєї компанії із запитом партнерства для розміщення в мережі;
- дізнатись практичну інформацію як підготувати заявку до підпрограми SME Instrument в рамках Нorizon2020.
- задати питання на сесії питань/відповідей.
Участь у заході безкоштовна.
Якщо Вас зацікавив наш захід просимо зареєструватись за лінком:https://goo.gl/forms/Wt2uFefNnmCfeKi53
У 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції з України до ЄС зросла на 1,2 млрд євро (+27%).
Такі дані містяться в останньому щомісячному торговельному звіті, оприлюдненому Єврокомісією 19 лютого, повідомляє Представництво ЄС в Україні.
Зазначається, що разом з Індонезією, це найбільш значний показник зростання експорту до ЄС.
Згідно зі звітом, за останні 12 місяців ЄС імпортував найбільше агропродовольчої продукції з Бразилії (11,8 млрд євро), США (11 млрд євро), Аргентини (5,7 млрд євро).
Також у цьому списку присутні Україна, Китай, Індонезія, Швейцарія і Туреччина. Сума імпорту в ЄС коливається в межах 4,5-5,5 млрд євро для кожної з цих країн.
Водночас експорт агропродовольчої продукції Євросоюзу до України за останні 12 місяців зріс на понад 200 млн євро.
Загалом, у 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції ЄС склала 137,9 млрд євро. Такий показник свідчить про стійке зростання у порівнянні з 2016 роком – на 5,1% (у вартісних показниках).
Найбільше зростання у щорічній вартості експорту агропродовольчої продукції було зафіксовано до США (+6%), Росії (+16%) та деяких азійських ринків – зокрема, Японії (+11%), Китаю (+5), Гонконгу (+10%) та Південної Кореї (+13%). За останні 12 місяців найкращі показники експорту було зареєстровано у сферах винних виробів, спиртних напоїв та лікерів, а також корму для домашніх тварин. Натомість, експорт пшениці та інших зернових, а також свинини впав.
Імпорт агропродовольчої продукції до ЄС також зріс, хоча дещо повільніше за експорт. У такий спосіб торговельний баланс для агропродовольчої продукції залишається позитивним: експорт переважає імпорт на 20,5 млрд євро.
Нагадаємо, за даними Держстату, експорт українських товарів до ЄС у 2017 році зріс на 29,9% та склав $17,5 млрд. Це 40,5% від усього обсягу продажів українських товарів за кордон.
Ще одній українській компанії відкривається право експорту продукції до країн Європейського Союзу. Так, з 28 лютого 2018 року такого права набуде вітчизняна агрофірма з виробництва яєць та яєчних продуктів.
Відтак, з 28 лютого поточного року до країн ЄС матиме право експорту 291 українське підприємство, у тому числі 111 виробників харчових продуктів, зокрема, м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження.
Серед конкретних і відчутних для українських громадян досягнень європейської інтеграції традиційно називається запровадження безвізового режиму. Наступним позитивним моментом для України, українського бізнесу і пересічних українців має стати подальша лібералізація торгівлі з західними партнерами.
Про проблеми і можливості виходу українських підприємців на ринок Європейського Союзу, допомогу держави і роль дипломатів у цьому процесі в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспонденту Укрінформу в Брюсселі розповів Надзвичайний і Повноважний Посол, Представник України при ЄС Микола Точицький.
НА РИНОК ЄС ВЖЕ ВИЙШЛИ ПОНАД 14 ТИС. УКРАЇНСЬКИХ ЕКСПОРТЕРІВ
- Пане Посол, пропоную поговорити про розвиток економіки України у процесі імплементації євроінтеграційного курсу держави. Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі з Євросоюзом, як частина Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, почала повноцінно діяти з 1 січня 2016 року. Які результати лібералізації зовнішньої торгівлі між сторонами можна відзначити після двох років дії ЗВТ?
- Безперечно, статистика торгівлі з ЄС зазнала відчутних позитивних змін. Так, в 2017 році експорт до країн Євросоюзу зріс на 30%, а частка Євросоюзу в структурі зовнішньої торгівлі України вже становить майже 43%. При цьому в 2013 році цей показник дорівнював трохи більше 20%.
Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів Євросоюзу, постійно зростає. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, минулого року експорт до ЄС здійснили понад 14 тис. компаній, що на 734 компанії більше, ніж у 2016 році.
Однак повинен відзначити, що, на жаль, частка малих і середніх підприємств у цьому переліку залишається недостатньою. Дуже часто представники наших малих і середніх підприємств не знають, де можна знайти необхідну базову інформацію щодо виходу товарів на ринок Євросоюзу, а також про існування програми ЄС, завдяки якій можна шукати іноземних партнерів для встановлення співробітництва.
ПРОГРАМА ЄС «COSME» ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ
- Як уряд України, українські дипломати можуть і повинні сприяти малому й середньому бізнесу у вирішенні цієї проблеми?
- За останні роки було зроблено дуже багато. Наприклад, при Мінекономрозвитку України започатковано роботу Офісу з просування експорту (Export Promotion Office), який посилено працює над інформуванням українських компаній про можливості на ринках інших країн і допомагає українцям ними скористатися.
Профільне міністерство за сприяння МЗС та наших посольств за кордоном запровадили такий інструмент просування експорту, як торговельні місії українських експортерів до країн, чиї ринки є цікавими для українських виробників.
У травні 2017 року Урядом України було схвалено Стратегію розвитку малого та середнього бізнесу в Україні до 2020 року. Метою Стратегії є сприяння розвитку підприємництва в Україні, створення сприятливих умов для відкриття, ведення та зростання малого і середнього підприємництва, в тому числі шляхом сприяння експорту.
Дуже важливо також відзначити, що в грудні 2017 року Уряд затвердив Експортну стратегію України, що була розроблена Мінекономрозвитку за участі бізнесу та експертного середовища. Ця Стратегія є Дорожньою картою стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 років. У документі узагальнюється спільна позиція Уряду та бізнесу в контексті визначених орієнтирів для розвитку торговельних відносин України, виявлення та подолання перешкод, а також використання всіх наявних можливостей з метою просування експорту української продукції на ринки інших країн з особливим акцентом на наукомістку інноваційну продукцію.
Окремо слід зазначити, що в березні 2017 року Україна набула статусу держави-учасниці програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)». Приєднання до програми COSME відкрило Україні доступ до різноманітних проектів і підпрограм, які передбачають участь у конкурсах щодо отримання грантів і фінансування проектів розвитку малого і середнього підприємництва. Ще раніше, у 2015 році, Україна стала асоційованим членом Рамкової програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Це відкрило для українських організацій-учасниць можливості не лише подавати заявки для участі в проектах, а й впливати на формування змісту Програми та ефективно залучатися до європейського науково-дослідного простору.
ЦЕНТР ПІДТРИМКИ ЕКСПОРТЕРІВ ЗАПРОШУЄ ДО СПІВПРАЦІ
- А які завдання у просуванні українського експорту на європейські ринки покладені на Представництво України при ЄС?
- Що стосується нашої роботи, при Представництві України при ЄС, яке я очолюю, створено так званий Центр підтримки експортерів, в якому працюють дипломати торговельно-економічного відділу. Діяльність Центру зорієнтована саме на допомогу нашому малому і середньому бізнесу, а саме отримання базової інформації в контексті виходу на ринок ЄС.
Ці послуги (інформація про них доступна всім бажаючим: окремий розділ на веб-сайті Представництва – ред.) надаються нашими дипломатами абсолютно безкоштовно.
- Про що найбільше запитують українські підприємці, які хочуть скористатися послугами Центру підтримки експортерів?
- Переважно йдеться про обсяг ввізного мита при імпорті відповідного виду товарів; нормативно-правові акти Євросоюзу, що регламентують сферу обігу певного товару на внутрішньому ринку ЄС (включаючи технічні регламенти та гармонізовані стандарти); здійснення аналізу вже наявних обсягів торгівлі певним товаром між Україною та ЄС; інформація щодо тематичних виставкових заходів, які проводяться в ЄС.
- Що потрібно зробити українським експортерам для отримання інформації від Центру?
- Для цього українським компаніям-заявникам необхідно надіслати імейл з відповідними запитаннями на електронну адресу tem_eu@mfa.gov.ua, в якому обов'язково викласти такі дані: назва та адреса підприємства, код ЄДРПОУ, веб-сайт; загальна інформація про підприємство (у тому числі англійською мовою); вид продукції, яку планується експортувати (також англійською мовою), її код УКТЗЕД (8 цифр); відповідність продукції гармонізованим стандартам ЄС; наявні сертифікати відповідності (EN, ISO, ДСТУ); контактна особа на підприємстві.
ЗНАЙТИ ПАРТНЕРІВ НА ПЛАТФОРМІ EEN
- Чи існує також можливість отримання допомоги від українських дипломатів при ЄС у пошуку іноземних ділових партнерів?
- Така можливість є. Якщо українська компанія готова до встановлення співробітництва з іноземними компаніями і якщо вона має сформований комерційний запит чи комерційну пропозицію, ми можемо сприяти поширенню його/її серед міжнародного бізнес-середовища завдяки проекту «Європейська мережа підприємств» (Enterprise Europe Network, або EEN), який є одним із проектів у рамках програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME)».
У рамках цієї EEN функціонує постійно діюча платформа бізнес-запитів та бізнес-пропозицій компаній із понад 60 країн, які шукають партнерів для міжнародного співробітництва.
Як перший крок, будь-яке українське мале або середнє підприємство може зареєструватися на платформі EEN (за посиланням – ред.). Реєстрація є безкоштовною, як і всі наші послуги. Після цього представники українського бізнесу можуть ознайомитися з опублікованими на платформі EEN профілями, тобто бізнес-запитами/бізнес-пропозиціями іноземних компаній, у відповідних сферах та відстежувати їх. Можливо, хтось із потенційних бізнес-партнерів, що розмістив свій профіль, пропонує співробітництво, яке шукають представники українських компаній. Для знаходження таких профілів необхідно скористатися пошуком за допомогою підбору ключових слів (за посиланням – ред.).
Слід наголосити, що контактні дані всіх профілів (бізнес-запитів та бізнес-пропозицій) на платформі EEN є прихованими: контактні дані компанії, опис якої наведено в певному профілі, можна отримати лише у разі подання заявки на їх отримання та подальшої згоди цієї компанії на надання своїх контактних даних.
- На перший погляд, все нібито складно і забюрократизовано...
- Поясню механізм детальніше. Якщо українське підприємство знайде профіль (бізнес-запит/бізнес-пропозицію) іноземної компанії, який його зацікавить, йому буде потрібно, коротко зазначивши інформацію про себе і причину виявленого інтересу, надіслати запит (Make an Expression of Interest (EOI)) про отримання контактних даних відповідної іноземної компанії. Якщо, у свою чергу, ця компанія виявить інтерес до запиту нашого підприємства, вона надасть свої контактні дані або сама зв'яжеться з ним. Це стане першим контактом, після чого компанії матимуть змогу започаткувати співробітництво.
- Чи існує для українських малих і середніх підприємств можливість створити власний профіль і подати свої бізнес-запити чи бізнес-пропозицію на платформі EEN?
- Так, якщо підприємство бажає створити власний профіль на платформі EEN, йому необхідно звернутися безпосередньо до нашого Центру підтримки експортерів. Всі ці послуги є безкоштовними для всіх українських компаній-заявників. Сподіваємося, що Центр зможе зробити свій внесок у створення нових робочих місць та підвищення рівня життя й добробуту українців.
1 лютого Україна набула повноправного членства в Регіональній конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед).
Конвенція передбачає застосування ідентичних положень щодо походження товарів, які експортуються/імпортуються між державами-членами Конвенції, за умови, що між такими державами укладено угоди про зону вільної торгівлі. Також Конвенцією передбачається застосування правил діагональної кумуляції, що в свою чергу надає можливість країнам-учасницям при виробництві товару використовувати сировину і комплектуючі одна одної, а не тільки національні, й при цьому зберігати преференційні умови торгівлі (імпорт без застосування митних зборів або за заниженими ставками) .
Що змінилося? Раніше при експорті товару, що має статус преференційного походження, до країн, з якими Україна підписала угоди про ЗВТ, застосовувалися правила двосторонньої кумуляції.
Тобто для того, щоб товар експортувався за преференційними умовами, необхідно було, щоб сировина і/або комплектуючі товару також мали походження з країн, між якими підписано двосторонню угоду про ЗВТ.
Тепер, з отриманням членства в Конвенції, для збереження преференційних умов торгівлі в українських підприємців з'явилася можливість використовувати при виробництві товару сировину не тільки вітчизняного походження та/або з країни, до якої кінцевий товар буде експортуватися, але й походженням з інших країн-учасниць Конвенції, до якої вже приєдналися 42 держави.
Як це виглядає на практиці?
Цитрусові з преференційним статусом імпортуються з Іспанії в Україну (ЗВТ між Україною та ЄС). В Україні вони були використані для виробництва фруктових соків. Пізніше ці соки були експортовані в Чорногорію (ЗВТ між Україною та Чорногорією).
Соки будуть зберігати преференційний статус і експортуватися за ставкою мита "0%" і при цьому мати статус походження з України.
Водночас українська сировина і комплектуючі також можуть використовуватися у виробництві товарів в країнах-учасницях Конвенції для подальшого експорту у вигляді складових готових товарів.
Членство України в Конвенції, безумовно, збільшить можливості для преференційного експорту вітчизняних товарів на перспективні зовнішні ринки і залучить українських виробників до європейських та глобальних ланцюжків доданої вартості.
В першу чергу, Конвенція відкриє доступ до нових ринків (країн-учасниць Конвенції) для українських виробників товарів, які в своєму виробництві використовують сировину і комплектуючі з різних країн-членів Конвенції.
Також зросте попит на українську сировину і комплектуючі. Від цього насамперед виграють українська металургія і легка промисловість.
Не менш важливе питання: як українським експортерам скористатися перевагами, які дає Конвенція?
Єдині зміни в процедурі експорту в рамках Конвенції стосуватимуться сертифікації продукції, яка експортується до країн-учасниць. Так, для посвідчення походження товару при його виробництві із сировини або комплектуючих, які були імпортовані в рамках Конвенції, і його подальшого експорту буде потрібний сертифікат EUR-MED, що видаватиметься в разі дотримання правил діагональної кумуляції.
Відповідно до тексту Конвенції, цей сертифікат, як і сертифікат EUR.1, буде видаватися структурними підрозділами митниці. Для цього експортеру або його уповноваженому представнику необхідно буде подати заяву і заповнений бланк сертифіката, форми яких наводяться в додатках до Конвенції.
На відміну від сертифікату EUR.1, в сертифікаті EUR-MED обов'язково має бути заповнена графа 7 ("Remarks"). У разі якщо товар отримав статус преференційного походження на підставі кумуляції, в графі 7 необхідно перелічити країни, звідки походить сировина та/або комплектуючі, які були використані у виробництві ("Cumulation applied with...").
А якщо товар зі статусом преференційного походження повністю був вироблений в Україні або матеріали, які були використані при виробництві, без статусу преференційного походження, були достатньою мірою перероблені, в графі 7 слід зазначити, що кумуляція не застосовувалася ( "No cumulation applied").
Є всі підстави вважати, що приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед залучить країну до європейських та глобальних ланцюжків доданої вартості, збільшить обсяги прямих інвестицій до нашої країни.
Наступним важливим кроком з боку України стане імплементація Конвенції і, в перспективі, підписання нових угод про ЗВТ з країнами-учасницями цієї угоди.
Економіка України – в передчутті збільшення обсягів експорту.