Президент України Петро Порошенко підписав закон про приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед, яка розширить обсяг безмитного експорту до ЄС товарів, вироблених в Україні.
Про це йдеться у повідомленні прес-служби президента.
"Приєднання до Конвенції сприятиме спрощенню умов торгівлі та збільшенню використання експортного потенціалу України, посилить торговельні зв'язки та економічну інтеграцію з Євросоюзом" - йдеться у повідомленні.
Ініціатива Пан-Євро-Мед дозволяє використовувати в товарах сировину чи складові, що походять з країн, які є членами цієї угоди, та експортувати їх як продукцію власного виробництва.
За підсумками 2016 року, експорт України до країн-учасниць Конвенції складає 53% всього експорту нашої держави. З них понад 40% - до країн ЄС, 4,2% - до Туреччини, 3,1% - до Єгипту.
За 6 місяців 2017 року частка українського експорту до країн Пан-Євро-Мед вже складає більше 50%, з них 40% - до країн ЄС.
Як зазначає прес-служба президента, на сьогодні учасниками Конвенції є 24 договірні сторони, 6 з яких вже мають угоди про вільну торгівлю з Україною (ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Македонія, Молдова, Грузія). Ще з двома державами – сторонами Конвенції тривають переговори про вільну торгівлю, а саме з Туреччиною та Ізраїлем.
"Наступним кроком для повноцінного використання переваг Конвенції є внесення змін до відповідних чинних угод про вільну торгівлю у частині заміни протоколів правил походження товарів" - зазначили у прес-службі президента.
Малий та середній бізнес (МСП) в Україні тепер має доступ до дешевих кредитів у національній валюті, що пропонуються банками за ініціативою EU4Business, у партнерстві з європейськими фінансовими установами.
Нові можливості отримання кредитів, які стали доступними за низкою угод, підписаних з українськими банками протягом останніх декількох тижнів, є частиною другого етапу фінансового механізму EU4Business для МСП. Програма спрямована на стимулювання кредитування в національній валюті, особливо для малого бізнесу, які не заробляють іноземну валюту або не можуть собі дозволити високі витрати на запозичення в сучасних ринкових умовах.
Відповідно до угод, три європейські фінансові установи - Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Німецький державний банк розвитку (KfW) - надають позики або гарантії місцевим банкам-партнерам для надання дешевших кредитів місцевим МСП, тоді як ЄС надає гарантії для покриття валютних ризиків.
Завдяки EU4Business, МСП тепер можуть отримати кредити в місцевій валюті в наступних банках:
1. ПроКредит Банк;
2. Кредобанк ;
3. Укргазбанк.
Залежно від банку та програми, кредити доступні для малих та середніх підприємств у різних секторах, починаючи від сільського господарства до виробництва.
Крім того, EU4Business у співпраці з урядом Німеччини та Київською міською адміністрацією розпочала програму субсидій на процентні ставки для малих та середніх підприємств у столиці України, знизивши процентні ставки з 15% до 7,5%. (найнижчі в Україні).
Детальніше за посиланням:
European Bank for Reconstruction and Development (EBRD)
The European Investment Bank
KfW
European Union in Ukraine
В ЄС оприлюднили систему для підрахунку додаткового безмитного експорту зернових з України.
Про це на своїй сторінці у Facebook написала торговий представник України Наталія Микольська.
"Європейська Комісія опублікувала процедуру адміністрування додаткових тарифних квот на українські зернові!" - написала вона.
За її словами, відкриття тарифних квот на зернові потребувало прийняття окремого імплементаційного регламенту Єврокомісії.
"І тепер цей документ, який визначає процедуру адміністрування додаткових тарифних квот на українські зернові, опубліковано" - повідомила Микольська.
Вона нагадала, що додаткові тарифні квоти на зернові будуть доступні з 1 січня 2018 року та діятимуть впродовж трьох років.
Нагадаємо, 13 вересня у Європейському парламенті було підписано рішення про надання Україні додаткових торговельних преференцій.
Регламент ЄС щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС згідно з Угодою про асоціацію, не сплачуючи митні збори.
Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для українського меду - 2,5 тис. тонн, кукурудзи та борошна з неї - 625 тис. тонн, ячменю та борошна з нього – 325 тис. тонн, пшениці та борошна - 65 тис. тонн.
Окрім того, додається квота на ячмінну крупу – 7,8 тис. тонн, овес - 4 тис. тонн, оброблені томати - 3 тис. тонн та виноградний сік - 500 тонн.
28 листопада 2017 року експерти Представництва Європейського Союзу в Україні провели в м.Чернігів панельну дискусію за участю представників малого та середнього бізнесу Чернігівщини. Мета зустрічі – допомогти підприємцям відкрити шлях до Європейського ринку.
«Багато українських підприємців уже працюють на ринках ЄС, і завдання сьогоднішньої дискусії – аби люди, які мають досвід співпраці з ЄС і взагалі досвід роботи на глобальних ринках, поділилися із підприємцями, які готуються до цього виходу», — розповідає керівник освітніх і маркетингових проектів Києво-Могилянської бізнес-школи Павло Білодід.
Чернігівщина – це двадцять третій регіон, який приймає в себе Представництво ЄС в Україні та Києво-Могилянську бізнес школу. У ході дискусійних клубів експерти діляться порадами, як презентувати себе за межами України, як використовувати міжнародні програми підтримки, як довести іноземному покупцю якість свого товару та як позбутися стереотипів в українському бізнесі.
Протягом трьох днів делегація Представництва ЄС в Україні проведе низку тренінгів та інтерактивних ігор для бізнесменів Чернігова та Ніжина, а також зустрінеться із представниками владних структур Чернігівщини. Усі заходи матимуть навчальний і просвітницький характер.
Право експорту до Європейського Союзу отримала ще одна українська компанія з виробництва риби та рибопродукції.
Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.
Відтак, до країн ЄС мають право експорту 289 українських підприємств, у тому числі 109 виробників харчових продуктів, зокрема, виробники м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів.
Також до Євросоюзу можуть експортувати 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження.
Нагадаємо, експорт українських аграрних та харчових товарів до країн ЄС збільшився на 39,8% та становив $4,177 млрд за результатами січня-вересня 2017 року.
Європейська служба зовнішніх дій та Єврокомісія опублікували Звіт щодо імплементації Угоди про асоціацію між Украною та ЄС.
У звіті наголошують на гострій необхідності змінити підхід до реформ в Україні та пришвидшити їх імплементацію в 2018 році. Також зазначено, що впровадження структурних реформ в Україні привело до появи позитивних трендів у економічній та соціальній сферах, незважаючи на внутрішні та зовнішні виклики.
Зазначається, що постійні та рішучі політичні кроки української влади за підтримки міжнародних партнерів привели до стійкої стабілізації економіки. В результаті, у вересні 2017 року Україна вперше за останні чотири роки повернулася на ринки капіталу.
"З часу минулорічного звіту ми спостерігали безліч довгоочікуваних досягнень. Набула чинності Угода про асоціацію. Громадяни України отримали право на короткотермінові безвізові поїздки до країн Шенгенської зони. Сьогодні ми закликаємо пришвидшити імплементацію реформ. Тільки так громадяни України отримають в повній мірі вигоди від нашого партнерства. Україна може покластися на підтримку ЄС у досягненні цих цілей", - сказала високий представник ЄС Федеріка Могеріні.
Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ган наголосив, що Європейський Союз залишається впевненим у принципових зобов'язаннях українського Президента, Уряду та Верховної Ради щодо структурних реформ в Україні. “Звичайно, це не буде простим процесом: корупція є глибоко закоренілою і існують зацікавлені сторони, яких потрібно подолати, це природно, що є перепони на шляху, з якими ми мусимо боротися. Ми іноді критичні, і ми наполягаємо на певних умовах, але ми усвідомлюємо, наскільки Україна вже змінилася, вона більше досягнута за останні три роки ніж за десятиліття до цього, і це за дуже складних обставин. Тому Європейський Союз буде надалі підтримувати Україну ".
Ознайомитися з повним звітом можна тут
Важливим елементом підтримки експорту товарів з України до країн Європейського Союзу та функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є механізм видачі митницями сертифікатів з перевезення EUR.1.
Загалом протягом 2016 – 2017 років митницями ДФС видано 100 тис. сертифікатів з перевезення EUR.1 на товари українського походження.
Стотисячний сертифікат видано у жовтні поточного року Вінницькою митницею на яблука свіжі, які експортувалися з України до Австрії.
Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 28957 шт., або 29%, Німеччини – 13643 шт., або13%, Румунії – 8042 шт., або 8%, Італії – 5319 шт., або 5 %, Нідерландів – 4159 шт., Литви – 3903 шт., Болгарії – 3348 штук.
Центральноєвропейська Академія Навчань та Сертифікації (CEASC),у співпраці з компанією Consulting Group 2027 та Фундацією Rozwoju polsko - ukraińskich stosunków gospodarczych (Лодзь, Польща) оголошують набір учасників бізнес-тренінгу «Інвестиційні проекти. Фонди ЄС».
Тренінг буде проводитися 1-3 грудня 2017 року в м. Київ.
Мета тренінгу:
- Ознайомлення учасників з доступними можливостями пошуку дофінансування для підприємств в рамках Європейських Фондів з деталізацією фінансової перспективи на 2014-2020 роки.
- Розуміння учасниками засад та принципів реалізації проектів в рамках Фінансової Перспективи на 2014-2020 роки.
- Реалізація практичних занять “крок за кроком“ з оформлення документації, необхідної для отримання європейських фінансових ресурсів.
- Надання практичних рекомендацій та аналіз успішних практик стосовно того, як написати успішний бізнес-план, як провести аналіз мікро- та макрооточення підприємства та сконструювати коректний фінансовий план.
Тематика тренінгу
- Європейські фонди для фірм на 2014-2020 роки
- Інвестиційні проекти: алгоритм підготовки, аналіз можливих джерел фінансування, алгоритм аплікування
- Фінансовий аналіз проекту
- Підготовка проектної документації - крок за кроком
- Звітування проекту
Для участі у тренінгу необхідно заповнити реєстраційну анкету до 23 листопада включно
Деталі в організаторів: Світлана Нагорнюк, тел.: +38 093 260 18 15, e-mail: ceasc.finances@gmail.com
Верховна рада ратифікувала приєднання України до конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила визначення походження товарів, яка розширить обсяг безмитного експорту до ЄС товарів, вироблених в Україні.
За ухвалення відповідного закону "Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження" проголосував 231 народний депутат при необхідному мінімумі в 226 голосів.
Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська повідомила, доповідаючи щодо законопроекту №0167, що приєднання до конвенції дозволить вітчизняним виробникам вбудуватися в європейські виробничі ланцюги.
"Законопроект про ратифікацію розроблений з метою приєднання України до цієї конвенції. Це відкриває нові можливості для експорту. Країни - учасниці конвенції про пан-євро-середземноморські правила можуть використовувати сировину і матеріали, які виробляються на території однієї країни, для виробничого процесу на території іншої країни без втрати правила походження. Як це виглядає на практиці? При виробництві товарів в Україні можна купувати сировину і матеріали в країнах - учасницях конвенції, а готову продукцію продавати в треті країни. Те саме стосується і українських товарів, і сировини. Це конвенція дасть можливість диверсифікувати наш експорт і дасть можливість взяти участь українським компаніям в регіональних ланцюгах доданої вартості", - відзначила вона.
Ініціатива Пан-Євро-Мед дозволяє використовувати в товарах сировину чи складові, що походять з країн, які є членами цієї угоди, та експортувати їх як продукцію власного виробництва.
За підсумками 2016 року, експорт України до країн-учасниць Конвенції складає 53% всього експорту нашої держави. З них понад 40% - до країн ЄС, 4,2% - до Туреччини, 3,1% - до Єгипту.
За 6 місяців 2017 року частка українського експорту до країн Пан-Євро-Мед вже складає більше 50%, з них 40% - до країн ЄС.
Експорт українських аграрних та харчових товарів до країн ЄС збільшився на 39,8% та становив $4,177 млрд за результатами січня-вересня 2017 року.
Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.
При цьому імпорт із європейських країн зріс на 11,7% та становив $1,581 млрд.
"Взагалі, збільшення нашого експорту до ринків країн ЄС відбулось в основному за рахунок зростання обсягів постачання таких продуктів як: кукурудза – на 57,4%, насіння свиріпи або ріпаку – на 72,9%, соняшникова олія – на 23%. Окрім того, значно зросло постачання м’яса та харчових субпродуктів птиці, меду, кондитерських виробів, маргаринової продукції та таких цікавих нішевих продуктів як сорго чи насіння льону", - зазначила Трофімцева.
Вона відмітила, що ключовими імпортерами української сільськогосподарської та харчової продукції серед країн ЄС є Нідерланди з часткою 17,6%, Іспанія – 15,5%, Польща – 12,9%, Італія – 11,9% та Німеччина – 9,9%.
Заступник міністра нагадала, що станом на сьогодні вже повністю використані тарифні квоти на цілу низку українських аграрних товарів: цукор, мед, ячмінь, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, кукурудза, пшениця.
"Серед додаткових торговельних преференцій, які вступили в дію з 1 жовтня 2017 року, українські експортери вже повністю використали квоти на мед обсягом 2 500 тонн. На 36,5% використані квоти на оброблені томати, а на 5,9% – квота на ячмінну крупу та борошно. У повному обсязі наразі залишаються не вичерпаними додаткові торговельні преференції на виноградний сік – 500 тонн та овес – 4000 тонн", - резюмувала Трофімцева.
Раніше повідомлялося, що Україна вже увійшла до топ-10 експортерів харчової продукції до ЄС, що робить її одним з гарантів харчової безпеки Євросоюзу.