Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС, за підсумками січня-листопада 2017 року, збільшився на 31,1% або на $ 1,715 млрд, порівняно з аналогічним періодом 2016 року, та склав $ 7,2 млрд. При цьому, експорт аграрної та харчової продукції з України до країн ЄС зріс порівняно з 2016 роком на 38,2% або на $ 1,4 млрд та становив $ 5,2 млрд.
Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева. Вона підкреслила, що за весь 2016 рік український аграрний експорт до країн ЄС склав $ 4,2 млрд.
«Ми раді відмітити, що Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС працює, і це відображується в конкретних цифрах зростання нашого двостороннього товарообігу в аграрній та харчовій сфері. Ми також сподіваємось, що даний позитивний тренд буде продовжено і надалі, враховуючи нашу активну роботу в галузі наближення українського законодавства до стандартів ЄС», - зазначила Ольга Трофімцева.
Заступник Міністра підкреслила, що найбільшими товарними групами, які Україна експортувала до ЄС за даний період, стали зернові ($ 1,4 млрд ), олія ($ 1,3 млрд ) та насіння олійних культур ($ 0,9 млрд).
«Поряд з цими традиційними продуктами експорту, ми значно збільшили експорт такої продукції як екстракти солодових, продукти з борошна, крупи (на $ 31,7 млн), хлібобулочні, кондитерські вироби (на $ 15,4 млн), масло вершкове (на $ 12,4 млн), казеїн (на $ 11,9 млн), шоколад та інші продукти з вмістом какао (на $ 7,9 млн) тощо», - зауважила Ольга Трофімцева.
За словами заступника Міністра, ТОП-5 країн-покупців української аграрної продукції в ЄС за вказаний період стали: Нідерланди з часткою 18,4%, Іспанія – 14,4%, Польща – 13,3%, Італія – 11,8%, Німеччина – 10,3%.
20 грудня інструмент про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження передано до Депозитарію Конвенції – Генерального Секретаріату Ради ЄС. Таким чином, Україна набуде повноправної участі у Конвенції вже з 1 лютого 2018 року.
Конвенція Пан-Євро-Мед - це інструмент, розроблений Європейським Союзом для співпраці зі своїми торговельними партнерами, а також останніх між собою. Участь України у Конвенції сприятиме створенню умов для спрощення торгівлі і збільшенню українського експорту. Це також дозволить розширити присутність наших товарів на ринках третіх країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, а саме ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Молдова та Македонія.
“Приєднання України до Пан-Євро-Мед сприятиме зростанню нашого експорту не лише до ЄС, але й на ринки третіх країн. Українським товарам буде розширено доступ на ринки 42 країн та територій, що диверсифікує експорт з України. Також, процес приєднання до Конвенції дає можливість бізнесу вже сьогодні планувати свою діяльність на перспективу”, - прокоментувала Торговий представник України Наталія Микольська.
Наступним кроком має стати внесення змін до протоколів щодо походження товарів чинних угод про вільну торгівлю, які наша держава має зі сторонами Пан-Євро-Мед. У випадку ЄС такі зміни будуть затверджуватися рішенням Підкомітету з питань митного співробітництва Комітету Асоціації Україна - ЄС у торговельному складі.
Також досягнуто домовленості із грузинською стороною щодо укладення найближчим часом окремого протоколу про внесення змін до угоди про вільну торгівлю 1996 року. За подібною процедурою будуть модифіковані відповідні угоди з Чорногорією та Молдовою. Далі – проведення консультацій із заміни правил походження товарів у Спільних Комітетах угод про вільну торгівлю з Македонією та з державами ЄАВТ. Фактично, це суто технічні процедури, які повинні бути проведені і формалізовані впродовж 2018 року для максимального використання переваг Конвенції Пан-Євро-Мед у торгівлі з її учасницями.
Частка українського експорту до країн-учасниць Пан-Євро-Мед вже зараз складає понад 50%, з них 40% - до країн ЄС.
Більше про приєднання України до Конвенції у брошурі за посиланням http://bit.ly/2kPMyiM
Довідково:
Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження була прийнята в 2012 році за ініціативи Європейського Союзу. Наразі Пан-Євро-Мед об’єднує країни ЄС, ЄАВТ, Туреччину, Албанію, Боснію і Герцеговину, Македонію, Сербію, Чорногорію, Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Ліван, Марокко, Палестину, Сирію, Туніс, Фарерські острови, Молдову. У процесі приєднання до Конвенції знаходиться Грузія.
"Європейська правда" спільно з Офісом віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Урядовим офісом з питань європейської та євроатлантичної інтеграції розпочинає цикл публікацій із назвою "Що змінює асоціація".
Чого чекати виробникам і споживачам промислової продукції від Угоди про асоціацію між Україною та ЄС? Цьому присвячена перша стаття.
Цей рік видався насиченим для євроінтеграції України. Хоч довше та складніше, ніж хотілося би, але завершилася ратифікація Угоди про асоціацію; ми отримали безвіз, приєдналися до конвенції "ПанЄвроМед" тощо.
Минуло майже два роки від початку дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Цього року маємо суттєве зростання експорту до ЄС – за 9 місяців він збільшився на $2,8 млрд, або на 29,1% відносно такого ж минулорічного періоду. Важливо, що зростає також несировинний експорт.
Нас довго переконували, що в ЄС "нікому не потрібне наше машинобудування".
Життя спростовує цей міф.
За 9 місяців 2017 року експорт машинобудівної продукції до ЄС зріс на 22,4%, а частка такої продукції в експорті до ЄС нині становить 15,2%. Найбільше ми постачаємо електричних машин та обладнання – ізольованих проводів, кабелів, електричних водонагрівачів тощо.
Це не межа: є підстави розраховувати, що надалі ці показники зростатимуть. Саме для цього Україна має виконувати Угоду про асоціацію в частині технічних бар'єрів у торгівлі. Мовою бюрократії – треба виконати главу 3 Розділу IV Угоди, деталізовану в Додатку ІІІ до неї.
За цією сухою назвою – цілком прикладні речі, які знімають нетарифні бар'єри в торгівлі промисловими товарами між Україною та ЄС. Якщо говорити спрощено, то нетарифні бар'єри – це такі обмеження у торгівлі, які не пов'язані з митами на імпортну продукцію. Ці обмеження пов’язані насамперед з європейськими вимогами до безпечності та якості продукції.
Ідея Угоди про асоціацію – змінити українське законодавство, технічні регламенти та стандарти у промисловості таким чином, щоби українські вимоги збігалися з європейськими.
З одного боку, це дозволить без перешкод експортувати українські промислові товари до ЄС.
Та окрім того, це означатиме європейську якість та безпечність продукції всередині країни.
Тепер по порядку.
Основа для реформування – законодавство, яке Україна повинна гармонізувати з правом ЄС. У сфері технічного регулювання можна говорити про успіх цієї роботи. Вже ухвалені усі сім основних законів, вони перераховані в інфографіці до цього матеріалу. Ці закони, зокрема, наближають наші системи стандартизації, метрології, акредитації, а також оцінку відповідності та ринкового нагляду до європейських.
Зрештою, ми повинні отримати точно таку систему технічного регулювання та відповідну інфраструктуру (фахівці, лабораторії тощо), яка працює в ЄС.наші системи стандартизації, метрології, акредитації, а також оцінку відповідності та ринкового нагляду до європейських.
Сам собі перевіряючий
Базою реформи технічного регулювання є перехід від старої централізованої системи обов'язкової сертифікації продукції до принципу, що застосовується в ЄС – оцінки відповідності вимогам технічних регламентів.
Цей перехід поступовий, але він триває вже кілька років і має завершитися у 2018 році
Як це працювало за старої системи? Існував список товарів (а він включав практично всі позиції), для яких була обов'язковою державна сертифікація. Нині список постійно скорочується і має бути повністю скасований наступного року.
Натомість впроваджуються технічні регламенти, які встановлюють обов’язкові вимоги до безпечності та якості продукції. Їхнє дотримання перевіряється шляхом оцінки відповідності та/або ринкового нагляду (тобто перевірки в товарній мережі, коли товар вже "стоїть на полиці").
Хто ж проводитиме таку оцінку відповідності?
Для більшості товарів ця функція має бути покладена на самого виробника.
Так і має бути: бізнес сам відповідає за безпечність своєї продукції, сам перевіряє та підтверджує відповідність вимогам. Тобто сфера дерегулюється, виробникам не доведеться отримувати в чиновників купу папірців, а вибірковий контроль держави відбувається вже на етапі роздрібної торгівлі.
Але є винятки – потенційно небезпечні товари. Для них контроль залишається і вдосконалюється. У цьому списку мають залишитися тільки товари, пов’язані з високим ризиком, які потенційно становлять загрозу життю та здоров'ю людей, довкіллю, національній безпеці тощо (наприклад, обладнання, що працює під тиском, або медичне обладнання).
У цьому випадку спеціально призначені органи проводять оцінку відповідності продукції вимогам техрегламентів та видають виробникові сертифікати відповідності.
Як і в Євросоюзі, ці контролюючі структури акредитовує спеціально створений орган – Національне агентство з акредитації України (НААУ).
ГОСТи геть
Тепер до стандартів.
Якщо ви вирішили виготовляти, приміром, холодильники, то перед тим, як продати товар, вам треба довести, що він відповідає вимогам технічних регламентів. Наприклад, не вибухне, завдавши шкоди власнику. Під кожен технічний регламент розробляється список закріплених стандартів. Щоби виконати вимоги техрегламентів, достатньо дотримуватися цих стандартів (є навіть спеціальний термін: "презумпція відповідності").
Звернемо увагу: дотримуватися стандартів – достатньо, а не необхідно. За нової системизастосування національних стандартів стало добровільним.
Виробнику надається право АБО застосовувати визначені національні стандарти, АБО самому обирати метод досягнення відповідності вимогам регламентів.
Затверджує стандарти новостворений Національний орган стандартизації (ДП "УкрНДНЦ"). Він, згідно з нашими зобов'язаннями за Угодою, є незалежним (тобто не є державним органом влади і не встановлює стандарти лише через те, що вони сподобалися Уряду). Натомість у розробці стандартів беруть участь виробники, тобто учасники ринку.
Підписуючи Угоду про асоціацію, Україна зобов’язалася гармонізувати технічні регламенти, що відповідатимуть вимогам ЄС, у 27 секторах промисловості, як от: низьковольтне електричне обладнання, ліфти, медичні прилади, зважувальні прилади, іграшки тощо (перераховані в Додатку ІІІ до Угоди)
Ці 27 секторів обрані не навмання.
Вони є перспективними для нас із точки зору експорту, і водночас, за практикою ЄС, підлягають обов’язковій оцінці відповідності акредитованими органами. Для 24 із них у нас уже затверджено техрегламенти.
Залишилось ще три галузевих регламенти: пакування та відходи пакування, високошвидкісні залізниці та вибухові матеріали промислового призначення.
Ми живемо у світі, який дуже швидко змінюють нові технології.
Це зумовлює регулярні зміни у європейському законодавстві, а отже, і ми переглядаємо вже затверджені технічні регламенти, аби привести їх у відповідність до нових директив ЄС. Зокрема, станом на листопад 2017 року переглянуто 5 із 12 технічних регламентів, запланованих на цей рік у Додатку ІІІ до Угоди. Інші регламенти – ще в роботі.
Також Україна зобов’язалася поступово впроваджувати європейські стандарти (EN) як національні та одночасно скасовувати ті національні та міждержавні стандарти, які не відповідають європейським.
Наразі в Україні діють 22 636 національних стандартів. 12 988 з них – гармонізовані з міжнародними та європейськими. Ухвалюючи нові стандарти, ми одночасно позбуваємося радянських рудиментів.
Скасовано усі 14475 застарілих міждержавних стандартів (ГОСТів), розроблених до 1992 року.
Деякі з них уже втратили чинність, решта відійдуть в історію до кінця 2018 року.
Усі ці заходи вже дозволили Україні долучитися до авторитетних міжнародних та європейських організацій зі стандартизації, акредитації та метрології, вказаних у інфографіці.
Так, наприклад, улітку 2017 р. Україна отримала статус організації-компаньйона у європейських комітетах зі стандартизації CEN та CENELEC, а також статус члена в Міжнародному форумі з акредитації (IAF). І це не формальність. З одного боку, повноцінна участь України в їхній роботі дозволяє впроваджувати в нашу промисловість передові світові технології і демонструє відповідність міжнародним стандартам та вимогам.
А з іншого боку, це – дозволяє нам бути почутими при розробці нових стандартів.
Це дивне слово АСАА
Завершенням цієї реформи – і для експортерів, і для пересічних споживачів – має бути підписання Україною угоди АСАА.
Це – абревіатура англійською (так, це латинські, а не кириличні літери), яка перекладається українською як "Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції". Україна має підписати ACAA з ЄС, і ми чекаємо, що це станеться наступного року.
Підписавши з Україною цю угоду, Євросоюз визнає, що наші законодавство, інституції та інфраструктура, а також наші технічні регламенти і стандарти відповідають його вимогам. А отже, українські виробники більше не будуть змушені проходити додаткову оцінку відповідності.
Нині експортери потенційно "небезпечної" промпродукції змушені отримувати сертифікати відповідності виключно на території ЄС.
Після початку дії ACAA вони зможуть пройти усі випробування та отримати необхідні документи тут, в Україні.
Ці документи будуть визнаватися в ЄС (так само Україна визнаватиме європейські сертифікати відповідності – наприклад, потрібну лікарням медичну техніку не затримуватимуть на кордоні через відсутність підпису якогось чиновника). Також українські виробники самостійно зможуть маркувати свою продукцію загальновідомим знаком "СЄ" (див. інфографіку), що означає відповідність вимогам ЄС.
Угода АСАА спершу буде підписана для трьох пріоритетних секторів промислової продукції: електромагнітна сумісність, низьковольтне електричне обладнання та безпека машин.
ЄС уже розпочав офіційну процедуру оцінювання того, чи відповідає наша система технічного регулювання його вимогам. Перший етап оцінювання відповідності українського законодавства праву ЄС в цілому відбувся позитивно. На другому етапі Єврокомісія перевірить, чи відповідає вимогам ЄС робота НААУ та інших інституцій цієї сфери.
Перевірятимуть обладнання, фаховість співробітників тощо – це забезпечить європейську якість і безпечність промислових товарів для покупців, а експортерам відкриє нові великі ринки збуту. Надалі Угода АСАА буде поступово розширена для усіх 27 секторів, передбачених Угодою про асоціацію.
По суті, йдеться про остаточне прощання з радянською економікою та інтеграцію в сучасний світ.
Полегшиться доступ не лише на ринок ЄС, а й на ринки інших розвинених країн. Водночас інвестори матимуть більше певності щодо неухильності дотримання загальноєвропейських процедур в Україні.
Справді, для частини виробників це означає збільшення витрат виробництва, адже йдеться про впровадження нових європейських стандартів до безпечності та якості промислової продукції.
На сьогодні це – найбільший виклик для наших підприємств.
Однак гармонізація технічних регламентів і стандартів дозволить покращити якість української промислової продукції. Тому витрати на гармонізацію технічних регламентів та стандартів – це інвестиції у власну конкурентоспроможність.
І зрештою, не забуваймо про переваги для споживачів, які матимуть вищі гарантії якості та безпечності товару.
І наостанок трохи історії, яку принагідно гріх не згадати. Пам’ятаєте, як нам казали, що альтернативи Митному союзу для України не існує? Мовляв, треба непосильні кошти, аби інтегрувати промисловість з європейською.
Однак життя довело, що для цього потрібна перш за все політична воля, копітка практична робота над реформами і бажання самого бізнесу розвиватися – здавалося б, очевидні компоненти національного успіху. Україна могла провести необхідні реформи значно раніше, разом із країнами Центральної Європи.
Та через відсутність волі до змін ми чверть століття залишалися в орбіті Кремля.
Нині наша держава має всі можливості, щоби нарешті подолати цей бар’єр.
15 грудня у м.Чернігів відбулася міжнародна конференція «Європейська конференція: від Києва до місцевих громад», організована Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та інтернет-виданням Європейська правда.
Учасниками конференції стали представники органів влади, Представництва ЄС в Україні, громадських організації, засобів масової інформації з багатьох областей України.
Чернігівська ОДА також не оминула цікавий захід - начальник управління інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності Департаменту економічного розвитку долучився до дискусії.
Присутні мали змогу обговорити стан реалізації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, вплив Угоди на розвиток областей, роль влади у впровадженні євроінтеграційних заходів.
Інші панельні дискусії в рамках конференції були присвячені галузевим регіональним аспектам євроінтеграції в Україні, ролі громади та громадських організацій у цьому процесі.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Європейський інвестиційний фонд (ЄІФ) підписали договір гарантії з Ощадбанком, про надання кредитних коштів у розмірі 50 мільйонів євро для МСБ в Україні, в рамках ініціативи ЄС “EU4Business”.
Цей договір дозволить полегшити доступ до фінансування для місцевого МСБ шляхом надання спеціальної гарантії в розмірі 70% для кожного кредиту з подальшим розширенням фінансування на привабливих умовах, які включають зменшення вимог до застави. Дану ініціативу фінансуватиме Європейський Союз через Інвестиційний фонд сусідства ( Neighbourhood Investment Facility) та EU4Business.
Посол, голова представництва ЄС в Україні, Хюг Мінгареллі під час підписання договору зазначив, що «Малі та середні підприємства є наріжним каменем української економіки. Сьогодні вони потребують кращого доступу до прийнятного та довгострокового фінансування, щоб продовжувати зростання, здійснювати експорт на європейський ринок та створювати нові робочі місця по всій країні. Сприяння поліпшенню умов для доступу до фінансування є одним з наших головних пріоритетів у рамках ініціативи EU4Business. Я радий, що сьогодні ми здійснюємо кроки в цьому напрямі».
Український Центр Європейської Політики презентував звіт виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в період з 1 грудня 2016 року до 1 листопада 2017 року. Це вже третій моніторинг експертів Центру, який ілюструє виконання Україною зобов‘язань у частині адаптації національного законодавства до вимог Європейського Союзу.
Директор Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, під час відкриття заходу зазначила, що даний звіт відображає реальну ситуацію з виконанням Угоди. І наразі Уряд робить все, щоб цей прогрес став незворотнім. Зокрема, Уряд проводить спеціальні засідання щодо виконання Угоди, також затверджено план заходів щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Ольга Стефанішина також відмітила, що успішне виконання Угоди, це часто результат наявності в певній сфері критичної маси людей, яка готова проводити реформи та виконувати Угоду. Наразі проходить реформа державної служби і саме вона може допомогти набрати у міністерства та відомства експертів, які зможуть проводити в державі необхідні реформи.
«Ми маємо прогрес у виконанні Угоди про асоціацію. Найважливіше наразі - політичний консенсус навколо виконання Угоди. З боку Уряду цей консенсус є», - зазначила Ольга Стефанішина.
На заході також виступили Хюг Мінгареллі, Голова Представництва ЄС в Україні, Джудіт Гоф, Посол Великої Британії в Україні, Ґерт Антсу, посол Естонської Республіки в Україні, Габріеле Бауманн, директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні та Любов Акуленко, директор ГО «Український центр європейської політики».
В рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та реалізації Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2017-2019 роки, Мінагрополітики запровадило положення Директиви Ради ЄС № 2001/111/ЄС від 20 грудня 2001 р про певні види цукру, призначені для харчового споживання.
Проект документу проходив тривале обговорення з профільними та галузевими асоціаціями, науковцями, виробниками, експертами. Відповідний наказ Мінагрополітики від 02.11.2017 № 592 зареєстровано в Мін’юсті 27 листопада 2017 року за № 1434/31302.
Даний документ містить термінологію та вимоги до деяких видів цукрів (зокрема, екстра білого, білого, напівбілого цукру), призначених для споживання людиною.
Наказ передбачає перехідний період, вступає в силу з 01 вересня 2022 року.
Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник України Наталія Микольська взяла участь у Четвертому засіданні Ради асоціації між Україною та ЄС під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Делегацію ЄС очолила Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Федеріка Могеріні.
Під час засідання було обговорено поточний стан імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Українська сторона вкотре підтвердила, що виконання Угоди про асоціацію є одним з ключових пріоритетів Середньострокового плану дій Уряду.
“Європейський Союз - головний торговельний партнер України з питомою вагою 40,2% від загального обсягу торгівлі товарами. Це “ринок у фокусі” для нашого експорту згідно з Експортною стратегією України. Тому, важливо забезпечити доступ українських товарів і послуг до країн ЄС та посилювати взаємодію в рамках Промислового діалогу Україна-ЄС. Таким чином буде зростати експорт товарів з доданою вартістю”, - зазначила Торговий представник України Наталія Микольська.
Експорт товарів і послуг до ЄС за 9 місяців 2017 року склав $14,4 млрд і збільшився на 25,9% у порівнянні з 9 місяцями 2016 року. Найбільше зросли поставки руди та концентратів залізних ($479,3 млн), кукурудзи ($403,3 млн), насіння свиріпи або ріпаку ($196,7 млн), олії соняшникової, сафлорової або бавовняної ($191,0 млн), феросплавів ($181,6 млн), проводів ізольованих, кабелів ($153,2 млн) та cоєвих бобів ($94,2 млн).
Інфографіка за посиланням: bit.ly/2BbSmO8
Довідково
Рада асоціації утворена відповідно до статті 461 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС для здійснення контролю та моніторингу застосування і виконання Угоди, вивчення будь-яких головних питань, що виникають в рамках Угоди, та будь-яких інших двосторонніх або міжнародних питань, що становлять взаємний інтерес.
Засідання Ради асоціації проводяться на рівні міністрів не менше одного разу на рік, а також тоді, коли цього вимагають обставини. До її складу входять члени Уряду України, а також Ради Європейського Союзу і Європейської Комісії.
Рада асоціації для досягнення цілей Угоди має повноваження приймати рішення, які є обов’язковими для Сторін. Рада асоціації вживає необхідних заходів для виконання прийнятих рішень, у тому числі у разі необхідності уповноважує спеціальні органи, створені відповідно до Угоди, діяти від свого імені. Рада асоціації може також надавати рекомендації. Вона приймає свої рішення і рекомендації за згодою Сторін після виконання відповідних внутрішньодержавних процедур для їх прийняття.
Кабмін затвердив методику скасування ввізних мит в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Відповідне розпорядження опубліковано на офіційному порталі КМУ.
“Уряд схвалив проект Рішення Ради асоціації між Україною та ЄС стосовно доповнення Додатку І-А до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Рішення прийняте для забезпечення прозорості та зрозумілості процесу скасування сторонами ставок увізних мит”, — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що схвалення та оприлюднення методики надасть можливість забезпечити прозорість та зрозумілість процесу скасування ставок увізних мит в рамках Угоди про асоціацію.
Зазначимо, Україна та ЄС домовились про створення зони вільної торгівлі. Відповідно до досягнутих домовленостей кожна сторона має зменшити або скасувати мито на товари відповідно до встановлених графіків. Додатком І-А Угоди встановлені деталізовані графіки скасування ввізного мита щодо кожного з кодів товарної номенклатури.
12 грудня 2017 відбудеться презентація звіту «Україна та Угода про асоціацію: моніторинг виконання з 1 грудня 2016 року до 1 листопада 2017 року», яка розпочнеться о 18:00 за адресою – Київ, вул. Десятинна 12.
Організатори – ГО «Український центр європейської політики» та Konrad Adenauer Stiftung Ukraine Участь у заході є безкоштовною за умови реєстрації за цим посиланням: https://goo.gl/forms/
Під час заходу відбудеться презентація результатів третього експертного моніторингу щодо виконання Україною зобов’язань в частині адаптації законодавства до вимог ЄС. Зокрема, експерти презентують прогрес у адаптації національного законодавства в 10 сферах, а саме: транспорт, захист прав споживачів, митні питання та сприяння торгівлі, технічні бар’єри у торгівлі, підприємницька діяльність та торгівля послугами, енергетика, оподаткування, навколишнє середовище, діяльність компаній, соціальна політика та громадське здоров’я у період з 1 грудня 2016 року до 1 листопада 2017 року.
Представники іноземних посольств, народні депутати, профільні заступники міністрів та громадські експерти обговорять досягнуті результати та проблемні питання, що виникають під час адаптації законодавства.
Детальніше про умови участі за посиланням