Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Європейський інвестиційний фонд (ЄІФ) підписали договір гарантії з Ощадбанком, про надання кредитних коштів у розмірі 50 мільйонів євро для МСБ в Україні, в рамках ініціативи ЄС “EU4Business”.
Цей договір дозволить полегшити доступ до фінансування для місцевого МСБ шляхом надання спеціальної гарантії в розмірі 70% для кожного кредиту з подальшим розширенням фінансування на привабливих умовах, які включають зменшення вимог до застави. Дану ініціативу фінансуватиме Європейський Союз через Інвестиційний фонд сусідства ( Neighbourhood Investment Facility) та EU4Business.
Посол, голова представництва ЄС в Україні, Хюг Мінгареллі під час підписання договору зазначив, що «Малі та середні підприємства є наріжним каменем української економіки. Сьогодні вони потребують кращого доступу до прийнятного та довгострокового фінансування, щоб продовжувати зростання, здійснювати експорт на європейський ринок та створювати нові робочі місця по всій країні. Сприяння поліпшенню умов для доступу до фінансування є одним з наших головних пріоритетів у рамках ініціативи EU4Business. Я радий, що сьогодні ми здійснюємо кроки в цьому напрямі».
Український Центр Європейської Політики презентував звіт виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в період з 1 грудня 2016 року до 1 листопада 2017 року. Це вже третій моніторинг експертів Центру, який ілюструє виконання Україною зобов‘язань у частині адаптації національного законодавства до вимог Європейського Союзу.
Директор Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, під час відкриття заходу зазначила, що даний звіт відображає реальну ситуацію з виконанням Угоди. І наразі Уряд робить все, щоб цей прогрес став незворотнім. Зокрема, Уряд проводить спеціальні засідання щодо виконання Угоди, також затверджено план заходів щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Ольга Стефанішина також відмітила, що успішне виконання Угоди, це часто результат наявності в певній сфері критичної маси людей, яка готова проводити реформи та виконувати Угоду. Наразі проходить реформа державної служби і саме вона може допомогти набрати у міністерства та відомства експертів, які зможуть проводити в державі необхідні реформи.
«Ми маємо прогрес у виконанні Угоди про асоціацію. Найважливіше наразі - політичний консенсус навколо виконання Угоди. З боку Уряду цей консенсус є», - зазначила Ольга Стефанішина.
На заході також виступили Хюг Мінгареллі, Голова Представництва ЄС в Україні, Джудіт Гоф, Посол Великої Британії в Україні, Ґерт Антсу, посол Естонської Республіки в Україні, Габріеле Бауманн, директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні та Любов Акуленко, директор ГО «Український центр європейської політики».
В рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та реалізації Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2017-2019 роки, Мінагрополітики запровадило положення Директиви Ради ЄС № 2001/111/ЄС від 20 грудня 2001 р про певні види цукру, призначені для харчового споживання.
Проект документу проходив тривале обговорення з профільними та галузевими асоціаціями, науковцями, виробниками, експертами. Відповідний наказ Мінагрополітики від 02.11.2017 № 592 зареєстровано в Мін’юсті 27 листопада 2017 року за № 1434/31302.
Даний документ містить термінологію та вимоги до деяких видів цукрів (зокрема, екстра білого, білого, напівбілого цукру), призначених для споживання людиною.
Наказ передбачає перехідний період, вступає в силу з 01 вересня 2022 року.
Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник України Наталія Микольська взяла участь у Четвертому засіданні Ради асоціації між Україною та ЄС під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Делегацію ЄС очолила Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Федеріка Могеріні.
Під час засідання було обговорено поточний стан імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Українська сторона вкотре підтвердила, що виконання Угоди про асоціацію є одним з ключових пріоритетів Середньострокового плану дій Уряду.
“Європейський Союз - головний торговельний партнер України з питомою вагою 40,2% від загального обсягу торгівлі товарами. Це “ринок у фокусі” для нашого експорту згідно з Експортною стратегією України. Тому, важливо забезпечити доступ українських товарів і послуг до країн ЄС та посилювати взаємодію в рамках Промислового діалогу Україна-ЄС. Таким чином буде зростати експорт товарів з доданою вартістю”, - зазначила Торговий представник України Наталія Микольська.
Експорт товарів і послуг до ЄС за 9 місяців 2017 року склав $14,4 млрд і збільшився на 25,9% у порівнянні з 9 місяцями 2016 року. Найбільше зросли поставки руди та концентратів залізних ($479,3 млн), кукурудзи ($403,3 млн), насіння свиріпи або ріпаку ($196,7 млн), олії соняшникової, сафлорової або бавовняної ($191,0 млн), феросплавів ($181,6 млн), проводів ізольованих, кабелів ($153,2 млн) та cоєвих бобів ($94,2 млн).
Інфографіка за посиланням: bit.ly/2BbSmO8
Довідково
Рада асоціації утворена відповідно до статті 461 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС для здійснення контролю та моніторингу застосування і виконання Угоди, вивчення будь-яких головних питань, що виникають в рамках Угоди, та будь-яких інших двосторонніх або міжнародних питань, що становлять взаємний інтерес.
Засідання Ради асоціації проводяться на рівні міністрів не менше одного разу на рік, а також тоді, коли цього вимагають обставини. До її складу входять члени Уряду України, а також Ради Європейського Союзу і Європейської Комісії.
Рада асоціації для досягнення цілей Угоди має повноваження приймати рішення, які є обов’язковими для Сторін. Рада асоціації вживає необхідних заходів для виконання прийнятих рішень, у тому числі у разі необхідності уповноважує спеціальні органи, створені відповідно до Угоди, діяти від свого імені. Рада асоціації може також надавати рекомендації. Вона приймає свої рішення і рекомендації за згодою Сторін після виконання відповідних внутрішньодержавних процедур для їх прийняття.
Кабмін затвердив методику скасування ввізних мит в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Відповідне розпорядження опубліковано на офіційному порталі КМУ.
“Уряд схвалив проект Рішення Ради асоціації між Україною та ЄС стосовно доповнення Додатку І-А до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Рішення прийняте для забезпечення прозорості та зрозумілості процесу скасування сторонами ставок увізних мит”, — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що схвалення та оприлюднення методики надасть можливість забезпечити прозорість та зрозумілість процесу скасування ставок увізних мит в рамках Угоди про асоціацію.
Зазначимо, Україна та ЄС домовились про створення зони вільної торгівлі. Відповідно до досягнутих домовленостей кожна сторона має зменшити або скасувати мито на товари відповідно до встановлених графіків. Додатком І-А Угоди встановлені деталізовані графіки скасування ввізного мита щодо кожного з кодів товарної номенклатури.
12 грудня 2017 відбудеться презентація звіту «Україна та Угода про асоціацію: моніторинг виконання з 1 грудня 2016 року до 1 листопада 2017 року», яка розпочнеться о 18:00 за адресою – Київ, вул. Десятинна 12.
Організатори – ГО «Український центр європейської політики» та Konrad Adenauer Stiftung Ukraine Участь у заході є безкоштовною за умови реєстрації за цим посиланням: https://goo.gl/forms/
Під час заходу відбудеться презентація результатів третього експертного моніторингу щодо виконання Україною зобов’язань в частині адаптації законодавства до вимог ЄС. Зокрема, експерти презентують прогрес у адаптації національного законодавства в 10 сферах, а саме: транспорт, захист прав споживачів, митні питання та сприяння торгівлі, технічні бар’єри у торгівлі, підприємницька діяльність та торгівля послугами, енергетика, оподаткування, навколишнє середовище, діяльність компаній, соціальна політика та громадське здоров’я у період з 1 грудня 2016 року до 1 листопада 2017 року.
Представники іноземних посольств, народні депутати, профільні заступники міністрів та громадські експерти обговорять досягнуті результати та проблемні питання, що виникають під час адаптації законодавства.
Детальніше про умови участі за посиланням
За 10 місяців поточного року експорт української продукції до ЄС збільшився на 41% (або на $1,4 млрд) до $4,69 млрд. «В розрізі конкретних товарів, поза традиційно-сировинними, що формують український експорт, я виділив би мед, експорт якого за підсумками цього року очікується на рівні 60 тис. тонн, вдвічі більше, ніж в минулому, та різноманітний асортимент органічної продукції, яка в основному експортується до європейських країн»,- сказав він, нагадавши, що країни Європи є потужними виробниками сільгосппродукції, що ускладнює доступ на їх ринок зовнішнім гравцям.
Імпорт з країн ЄС за звітний період склав $1,79 млрд. Найбільше імпортувались різні харчові продукти (екстракти та концентрати з кави, чаю та готові продукти на їх основі, готові соуси тощо), тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів.
Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС за 10 місяців 2017 року збільшився на 32,2% (або на $ 1,6 млрд) порівняно з аналогічним періодом 2016 року та склав $6,5 млрд. Позитивне сальдо збільшилось на 65,5% і становить $2,9 млрд.
Всього за 10 місяців 2017 року експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості збільшився на майже 23% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, до $ 14,7 млрд. Імпорт склав $ 3,6 млрд. Основні експортні позиції: соняшникова олія, кукурудза, пшениця, насіння ріпаку, соя, м'ясо та субпродукти домашньої птиці.
Рада ЄС схвалила нові правила для захисту європейських ринків від недобросовісних практик торгівлі. Вони набудуть чинності 20 грудня.
Нова антидемпінгова методологія виявить і усуне випадки, коли ціни на імпортовані товари штучно занижуються завдяки втручанню держави.
Нова правова основа усуває колишню різницю між ринковою та неринковою економікою для розрахунку демпінгу при збереженні того ж рівня захисту для виробників.
Тепер Єврокомісія повинна буде довести факт "істотного ринкового спотворення" між ціною продажу продукту і його собівартістю. Виходячи з цього, буде дозволено встановлювати ціну на товар, посилаючись, наприклад, на його ціну в країні з аналогічним рівнем економічного розвитку або на відповідні неспотворені міжнародні витрати і ціни.
Комісія також буде розробляти окремі доповіді про країни або сектори, описуючи їхнє спотворення. Відповідно до існуючої практики, підприємства ЄС матимуть можливість подавати скарги, але вони зможуть використовувати звіти Комісії, щоб підтвердити свої скарги.
Європейська Комісія опублікувала імплементаційний регламент №2017/2200, який визначає процедуру адміністрування додаткових тарифних квот на зернові, походженням з України (https://goo.gl/g7ko3f).
Українські експортери зернових отримали можливість без сплати мит експортувати збіжжя до ЄС, зокрема пшеницю в обсязі 65 000 тонн/рік, кукурудзу – 625 000 тонн/рік, ячмінь, ячмінне борошно та гранули – 325 000 тонн/рік).
Додаткові торговельні преференції ЄС передбачають, що окрім тарифних квот, які надаються Україні в рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, Євросоюзом запроваджуються додаткові нульові тарифні квоти на збіжжя. Ці квоти будуть доступні з 1 січня 2018 року та діятимуть впродовж трьох років.
Таблицю можна завантажити тут.
Президент України Петро Порошенко підписав закон про приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед, яка розширить обсяг безмитного експорту до ЄС товарів, вироблених в Україні.
Про це йдеться у повідомленні прес-служби президента.
"Приєднання до Конвенції сприятиме спрощенню умов торгівлі та збільшенню використання експортного потенціалу України, посилить торговельні зв'язки та економічну інтеграцію з Євросоюзом" - йдеться у повідомленні.
Ініціатива Пан-Євро-Мед дозволяє використовувати в товарах сировину чи складові, що походять з країн, які є членами цієї угоди, та експортувати їх як продукцію власного виробництва.
За підсумками 2016 року, експорт України до країн-учасниць Конвенції складає 53% всього експорту нашої держави. З них понад 40% - до країн ЄС, 4,2% - до Туреччини, 3,1% - до Єгипту.
За 6 місяців 2017 року частка українського експорту до країн Пан-Євро-Мед вже складає більше 50%, з них 40% - до країн ЄС.
Як зазначає прес-служба президента, на сьогодні учасниками Конвенції є 24 договірні сторони, 6 з яких вже мають угоди про вільну торгівлю з Україною (ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Македонія, Молдова, Грузія). Ще з двома державами – сторонами Конвенції тривають переговори про вільну торгівлю, а саме з Туреччиною та Ізраїлем.
"Наступним кроком для повноцінного використання переваг Конвенції є внесення змін до відповідних чинних угод про вільну торгівлю у частині заміни протоколів правил походження товарів" - зазначили у прес-службі президента.