Експорт українських товарів до Європейського Союзу за 2017 рік збільшився на 357 нових товарних позицій, а кількість компаній-експортерів в ЄС зросла з 13 402 в 2016-м до 14 136 на кінець 2017 го. Про це повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - Торговий представник України Наталія Микольська.
"В експорті товарів в ЄС у нас з'явилося в 2017 році 357 нових товарних позицій, і це додаткові $ 90 млн. Багато товарів, які раніше вийшли на ринок ЄС, продемонстрували зростання. Велика частина позицій показала зростання навіть не в рази, а в десятки разів ", - сказала Микольська.
Найбільші темпи приросту показали штучні тканини, абрикоси і вишні, молоко і згущені вершки, фруктоза, серед машинобудівних товарів - проектори та запчастини до них, ті ж електрочайники.
"При цьому для 460 товарних позицій ЄС є основним ринком, тобто ми експортуємо туди 100% цих товарів", - додала Микольська.
Нагадаємо, експорт українських товарів в ЄС в 2017 році виріс на 29,9% і склав $ 17,5 млрд. Це 40,5% від усього обсягу продажів українських товарів за кордон.
23 лютого відбувся круглий стіл "Індекс Євроінтеграційного Економічного Поступу в Україні за 2014-2016 роки. Презентація результатів у Чернігівській області" за участю представників громадських організацій, органів державної влади та ЗМІ.
Під час обговорення було представлено дослідження "Індекс Євроінтеграційного Економічного Поступу в Україні за 2014-2016 роки: три роки на шляху до єдиного європейського економічного простору".
Аналітичний звіт розроблено в рамках проекту «Індекс Євроінтеграційного Економічного Поступу: оцінка економічних реформ в регіонах України на шляху до впровадження зони вільної торгівлі з ЄС», що здійснюється Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень і Асоціацією регіональних аналітичних центрів. Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу.
У цьому дослідженні здійснено порівняльне оцінювання ступеня зближення регіональних економічних систем України з ЄС у 2014–2016 рр. Основним інструментом оцінювання слугував Індекс євроінтеграційного економічного поступу регіону. У дослідженні визначені як позитивні, так і негативні аспекти євроінтеграційних процесів в різних областях України. Експерти також надали конкретні рекомендації для керівних структур кожного регіону.
Згідно з дослідженням, Чернігівська область за два роки перемістилася із 12 місця на 7. Найкращі показники області – Індекс інвестиційної відкритості регіону для ЄС, частка накопичених прямих інвестицій нерезидентів з ЄС в області, кількість суб'єктів господарювання промисловості, яким надано право експорту харчової продукції тваринництва до країн ЄС, Індекс інформаційної підтримки, кількість проведених презентацій економічного та інвестиційного потенціалу регіону в органах і структурах ЄС, кількість заходів для сільського населення із залученням експертів ЄС. Найгірші показники області – частка прямих інвестицій, що надійшли з області в економіку країн ЄС, середньорічний темп зростання експорту регіону до країн ЄС, обсяг грошових переказів фізичних осіб з ЄС до регіону, кількість договорів з ЄС про двостороннє співробітництво з питань розвитку сільського зеленого туризму, кількість навчальних поїздок з тематики сільського зеленого туризму до держав-членів ЄС, кількість звернень на “Пульс”.
З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням
Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе перерахувала пріоритети проєвропейських реформ в Україні на поточний рік.
Про це вона заявила на презентації урядового звіту з питань євроінтеграції за 2017 рік, повідомляє кореспондент "Європейської правди".
Климпуш-Цинцадзе повідомила, що одним ключових пріоритетів України у виконанні Угоди про асоціацію цього року буде наближення до європейських правил у галузі санітарії та фітосанітарії. "На цей рік ми будемо зосереджуватися на питанні безпечності харчових продуктів", - заявила вона.
Серед інших пріоритетних напрямків вона назвала реформи митної галузі та у сфері охорони довкілля. "Ми сподіваємося, що зможемо домовитися із парламентом щодо законопроекту про екологічну оцінку, який ми так і не змогли ухвалити цього року... Також сподіваємося серйозно просунути у реформуванні митниці", - заявила віце-прем’єр.
Як повідомлялося, у 2017 році Україна виконала лише 41% завдань за Угодою про асоціацію з ЄС. Найгірші показники – у секторах "громадське здоров’я" (4%), "транспорт та поштові послуги" (11%), "державні закупівлі" (22%), "довкілля" (27%).
Консорціум EEN-Ukraine спільно з Європейською комісією проводить Інформаційний день для українських представників малого та середнього бізнесу та інноваційних організацій, який відбудеться 28 березня 2018 року в Києві, в IQ бізнеc центрі.
У ході практичного семінару всі учасники за допомогою запрошених спікерів зможуть:
- дізнатися про головні цілі програми COSME;
- отримати навички інноваційного менеджменту;
- дізнатися про мережу EEN;
- дізнатися як ефективно приймати участь у b2b зустрічах;
- знайти потенційних покупців або постачальників в мережі EEN та надіслати їм пропозиції партнерства;
- підготувати профіль своєї компанії із запитом партнерства для розміщення в мережі;
- дізнатись практичну інформацію як підготувати заявку до підпрограми SME Instrument в рамках Нorizon2020.
- задати питання на сесії питань/відповідей.
Участь у заході безкоштовна.
Якщо Вас зацікавив наш захід просимо зареєструватись за лінком:https://goo.gl/forms/Wt2uFefNnmCfeKi53
У 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції з України до ЄС зросла на 1,2 млрд євро (+27%).
Такі дані містяться в останньому щомісячному торговельному звіті, оприлюдненому Єврокомісією 19 лютого, повідомляє Представництво ЄС в Україні.
Зазначається, що разом з Індонезією, це найбільш значний показник зростання експорту до ЄС.
Згідно зі звітом, за останні 12 місяців ЄС імпортував найбільше агропродовольчої продукції з Бразилії (11,8 млрд євро), США (11 млрд євро), Аргентини (5,7 млрд євро).
Також у цьому списку присутні Україна, Китай, Індонезія, Швейцарія і Туреччина. Сума імпорту в ЄС коливається в межах 4,5-5,5 млрд євро для кожної з цих країн.
Водночас експорт агропродовольчої продукції Євросоюзу до України за останні 12 місяців зріс на понад 200 млн євро.
Загалом, у 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції ЄС склала 137,9 млрд євро. Такий показник свідчить про стійке зростання у порівнянні з 2016 роком – на 5,1% (у вартісних показниках).
Найбільше зростання у щорічній вартості експорту агропродовольчої продукції було зафіксовано до США (+6%), Росії (+16%) та деяких азійських ринків – зокрема, Японії (+11%), Китаю (+5), Гонконгу (+10%) та Південної Кореї (+13%). За останні 12 місяців найкращі показники експорту було зареєстровано у сферах винних виробів, спиртних напоїв та лікерів, а також корму для домашніх тварин. Натомість, експорт пшениці та інших зернових, а також свинини впав.
Імпорт агропродовольчої продукції до ЄС також зріс, хоча дещо повільніше за експорт. У такий спосіб торговельний баланс для агропродовольчої продукції залишається позитивним: експорт переважає імпорт на 20,5 млрд євро.
Нагадаємо, за даними Держстату, експорт українських товарів до ЄС у 2017 році зріс на 29,9% та склав $17,5 млрд. Це 40,5% від усього обсягу продажів українських товарів за кордон.
Ще одній українській компанії відкривається право експорту продукції до країн Європейського Союзу. Так, з 28 лютого 2018 року такого права набуде вітчизняна агрофірма з виробництва яєць та яєчних продуктів.
Відтак, з 28 лютого поточного року до країн ЄС матиме право експорту 291 українське підприємство, у тому числі 111 виробників харчових продуктів, зокрема, м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження.
Серед конкретних і відчутних для українських громадян досягнень європейської інтеграції традиційно називається запровадження безвізового режиму. Наступним позитивним моментом для України, українського бізнесу і пересічних українців має стати подальша лібералізація торгівлі з західними партнерами.
Про проблеми і можливості виходу українських підприємців на ринок Європейського Союзу, допомогу держави і роль дипломатів у цьому процесі в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспонденту Укрінформу в Брюсселі розповів Надзвичайний і Повноважний Посол, Представник України при ЄС Микола Точицький.
НА РИНОК ЄС ВЖЕ ВИЙШЛИ ПОНАД 14 ТИС. УКРАЇНСЬКИХ ЕКСПОРТЕРІВ
- Пане Посол, пропоную поговорити про розвиток економіки України у процесі імплементації євроінтеграційного курсу держави. Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі з Євросоюзом, як частина Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, почала повноцінно діяти з 1 січня 2016 року. Які результати лібералізації зовнішньої торгівлі між сторонами можна відзначити після двох років дії ЗВТ?
- Безперечно, статистика торгівлі з ЄС зазнала відчутних позитивних змін. Так, в 2017 році експорт до країн Євросоюзу зріс на 30%, а частка Євросоюзу в структурі зовнішньої торгівлі України вже становить майже 43%. При цьому в 2013 році цей показник дорівнював трохи більше 20%.
Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів Євросоюзу, постійно зростає. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, минулого року експорт до ЄС здійснили понад 14 тис. компаній, що на 734 компанії більше, ніж у 2016 році.
Однак повинен відзначити, що, на жаль, частка малих і середніх підприємств у цьому переліку залишається недостатньою. Дуже часто представники наших малих і середніх підприємств не знають, де можна знайти необхідну базову інформацію щодо виходу товарів на ринок Євросоюзу, а також про існування програми ЄС, завдяки якій можна шукати іноземних партнерів для встановлення співробітництва.
ПРОГРАМА ЄС «COSME» ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ
- Як уряд України, українські дипломати можуть і повинні сприяти малому й середньому бізнесу у вирішенні цієї проблеми?
- За останні роки було зроблено дуже багато. Наприклад, при Мінекономрозвитку України започатковано роботу Офісу з просування експорту (Export Promotion Office), який посилено працює над інформуванням українських компаній про можливості на ринках інших країн і допомагає українцям ними скористатися.
Профільне міністерство за сприяння МЗС та наших посольств за кордоном запровадили такий інструмент просування експорту, як торговельні місії українських експортерів до країн, чиї ринки є цікавими для українських виробників.
У травні 2017 року Урядом України було схвалено Стратегію розвитку малого та середнього бізнесу в Україні до 2020 року. Метою Стратегії є сприяння розвитку підприємництва в Україні, створення сприятливих умов для відкриття, ведення та зростання малого і середнього підприємництва, в тому числі шляхом сприяння експорту.
Дуже важливо також відзначити, що в грудні 2017 року Уряд затвердив Експортну стратегію України, що була розроблена Мінекономрозвитку за участі бізнесу та експертного середовища. Ця Стратегія є Дорожньою картою стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 років. У документі узагальнюється спільна позиція Уряду та бізнесу в контексті визначених орієнтирів для розвитку торговельних відносин України, виявлення та подолання перешкод, а також використання всіх наявних можливостей з метою просування експорту української продукції на ринки інших країн з особливим акцентом на наукомістку інноваційну продукцію.
Окремо слід зазначити, що в березні 2017 року Україна набула статусу держави-учасниці програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)». Приєднання до програми COSME відкрило Україні доступ до різноманітних проектів і підпрограм, які передбачають участь у конкурсах щодо отримання грантів і фінансування проектів розвитку малого і середнього підприємництва. Ще раніше, у 2015 році, Україна стала асоційованим членом Рамкової програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Це відкрило для українських організацій-учасниць можливості не лише подавати заявки для участі в проектах, а й впливати на формування змісту Програми та ефективно залучатися до європейського науково-дослідного простору.
ЦЕНТР ПІДТРИМКИ ЕКСПОРТЕРІВ ЗАПРОШУЄ ДО СПІВПРАЦІ
- А які завдання у просуванні українського експорту на європейські ринки покладені на Представництво України при ЄС?
- Що стосується нашої роботи, при Представництві України при ЄС, яке я очолюю, створено так званий Центр підтримки експортерів, в якому працюють дипломати торговельно-економічного відділу. Діяльність Центру зорієнтована саме на допомогу нашому малому і середньому бізнесу, а саме отримання базової інформації в контексті виходу на ринок ЄС.
Ці послуги (інформація про них доступна всім бажаючим: окремий розділ на веб-сайті Представництва – ред.) надаються нашими дипломатами абсолютно безкоштовно.
- Про що найбільше запитують українські підприємці, які хочуть скористатися послугами Центру підтримки експортерів?
- Переважно йдеться про обсяг ввізного мита при імпорті відповідного виду товарів; нормативно-правові акти Євросоюзу, що регламентують сферу обігу певного товару на внутрішньому ринку ЄС (включаючи технічні регламенти та гармонізовані стандарти); здійснення аналізу вже наявних обсягів торгівлі певним товаром між Україною та ЄС; інформація щодо тематичних виставкових заходів, які проводяться в ЄС.
- Що потрібно зробити українським експортерам для отримання інформації від Центру?
- Для цього українським компаніям-заявникам необхідно надіслати імейл з відповідними запитаннями на електронну адресу tem_eu@mfa.gov.ua, в якому обов'язково викласти такі дані: назва та адреса підприємства, код ЄДРПОУ, веб-сайт; загальна інформація про підприємство (у тому числі англійською мовою); вид продукції, яку планується експортувати (також англійською мовою), її код УКТЗЕД (8 цифр); відповідність продукції гармонізованим стандартам ЄС; наявні сертифікати відповідності (EN, ISO, ДСТУ); контактна особа на підприємстві.
ЗНАЙТИ ПАРТНЕРІВ НА ПЛАТФОРМІ EEN
- Чи існує також можливість отримання допомоги від українських дипломатів при ЄС у пошуку іноземних ділових партнерів?
- Така можливість є. Якщо українська компанія готова до встановлення співробітництва з іноземними компаніями і якщо вона має сформований комерційний запит чи комерційну пропозицію, ми можемо сприяти поширенню його/її серед міжнародного бізнес-середовища завдяки проекту «Європейська мережа підприємств» (Enterprise Europe Network, або EEN), який є одним із проектів у рамках програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME)».
У рамках цієї EEN функціонує постійно діюча платформа бізнес-запитів та бізнес-пропозицій компаній із понад 60 країн, які шукають партнерів для міжнародного співробітництва.
Як перший крок, будь-яке українське мале або середнє підприємство може зареєструватися на платформі EEN (за посиланням – ред.). Реєстрація є безкоштовною, як і всі наші послуги. Після цього представники українського бізнесу можуть ознайомитися з опублікованими на платформі EEN профілями, тобто бізнес-запитами/бізнес-пропозиціями іноземних компаній, у відповідних сферах та відстежувати їх. Можливо, хтось із потенційних бізнес-партнерів, що розмістив свій профіль, пропонує співробітництво, яке шукають представники українських компаній. Для знаходження таких профілів необхідно скористатися пошуком за допомогою підбору ключових слів (за посиланням – ред.).
Слід наголосити, що контактні дані всіх профілів (бізнес-запитів та бізнес-пропозицій) на платформі EEN є прихованими: контактні дані компанії, опис якої наведено в певному профілі, можна отримати лише у разі подання заявки на їх отримання та подальшої згоди цієї компанії на надання своїх контактних даних.
- На перший погляд, все нібито складно і забюрократизовано...
- Поясню механізм детальніше. Якщо українське підприємство знайде профіль (бізнес-запит/бізнес-пропозицію) іноземної компанії, який його зацікавить, йому буде потрібно, коротко зазначивши інформацію про себе і причину виявленого інтересу, надіслати запит (Make an Expression of Interest (EOI)) про отримання контактних даних відповідної іноземної компанії. Якщо, у свою чергу, ця компанія виявить інтерес до запиту нашого підприємства, вона надасть свої контактні дані або сама зв'яжеться з ним. Це стане першим контактом, після чого компанії матимуть змогу започаткувати співробітництво.
- Чи існує для українських малих і середніх підприємств можливість створити власний профіль і подати свої бізнес-запити чи бізнес-пропозицію на платформі EEN?
- Так, якщо підприємство бажає створити власний профіль на платформі EEN, йому необхідно звернутися безпосередньо до нашого Центру підтримки експортерів. Всі ці послуги є безкоштовними для всіх українських компаній-заявників. Сподіваємося, що Центр зможе зробити свій внесок у створення нових робочих місць та підвищення рівня життя й добробуту українців.
1 лютого Україна набула повноправного членства в Регіональній конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед).
Конвенція передбачає застосування ідентичних положень щодо походження товарів, які експортуються/імпортуються між державами-членами Конвенції, за умови, що між такими державами укладено угоди про зону вільної торгівлі. Також Конвенцією передбачається застосування правил діагональної кумуляції, що в свою чергу надає можливість країнам-учасницям при виробництві товару використовувати сировину і комплектуючі одна одної, а не тільки національні, й при цьому зберігати преференційні умови торгівлі (імпорт без застосування митних зборів або за заниженими ставками) .
Що змінилося? Раніше при експорті товару, що має статус преференційного походження, до країн, з якими Україна підписала угоди про ЗВТ, застосовувалися правила двосторонньої кумуляції.
Тобто для того, щоб товар експортувався за преференційними умовами, необхідно було, щоб сировина і/або комплектуючі товару також мали походження з країн, між якими підписано двосторонню угоду про ЗВТ.
Тепер, з отриманням членства в Конвенції, для збереження преференційних умов торгівлі в українських підприємців з'явилася можливість використовувати при виробництві товару сировину не тільки вітчизняного походження та/або з країни, до якої кінцевий товар буде експортуватися, але й походженням з інших країн-учасниць Конвенції, до якої вже приєдналися 42 держави.
Як це виглядає на практиці?
Цитрусові з преференційним статусом імпортуються з Іспанії в Україну (ЗВТ між Україною та ЄС). В Україні вони були використані для виробництва фруктових соків. Пізніше ці соки були експортовані в Чорногорію (ЗВТ між Україною та Чорногорією).
Соки будуть зберігати преференційний статус і експортуватися за ставкою мита "0%" і при цьому мати статус походження з України.
Водночас українська сировина і комплектуючі також можуть використовуватися у виробництві товарів в країнах-учасницях Конвенції для подальшого експорту у вигляді складових готових товарів.
Членство України в Конвенції, безумовно, збільшить можливості для преференційного експорту вітчизняних товарів на перспективні зовнішні ринки і залучить українських виробників до європейських та глобальних ланцюжків доданої вартості.
В першу чергу, Конвенція відкриє доступ до нових ринків (країн-учасниць Конвенції) для українських виробників товарів, які в своєму виробництві використовують сировину і комплектуючі з різних країн-членів Конвенції.
Також зросте попит на українську сировину і комплектуючі. Від цього насамперед виграють українська металургія і легка промисловість.
Не менш важливе питання: як українським експортерам скористатися перевагами, які дає Конвенція?
Єдині зміни в процедурі експорту в рамках Конвенції стосуватимуться сертифікації продукції, яка експортується до країн-учасниць. Так, для посвідчення походження товару при його виробництві із сировини або комплектуючих, які були імпортовані в рамках Конвенції, і його подальшого експорту буде потрібний сертифікат EUR-MED, що видаватиметься в разі дотримання правил діагональної кумуляції.
Відповідно до тексту Конвенції, цей сертифікат, як і сертифікат EUR.1, буде видаватися структурними підрозділами митниці. Для цього експортеру або його уповноваженому представнику необхідно буде подати заяву і заповнений бланк сертифіката, форми яких наводяться в додатках до Конвенції.
На відміну від сертифікату EUR.1, в сертифікаті EUR-MED обов'язково має бути заповнена графа 7 ("Remarks"). У разі якщо товар отримав статус преференційного походження на підставі кумуляції, в графі 7 необхідно перелічити країни, звідки походить сировина та/або комплектуючі, які були використані у виробництві ("Cumulation applied with...").
А якщо товар зі статусом преференційного походження повністю був вироблений в Україні або матеріали, які були використані при виробництві, без статусу преференційного походження, були достатньою мірою перероблені, в графі 7 слід зазначити, що кумуляція не застосовувалася ( "No cumulation applied").
Є всі підстави вважати, що приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед залучить країну до європейських та глобальних ланцюжків доданої вартості, збільшить обсяги прямих інвестицій до нашої країни.
Наступним важливим кроком з боку України стане імплементація Конвенції і, в перспективі, підписання нових угод про ЗВТ з країнами-учасницями цієї угоди.
Економіка України – в передчутті збільшення обсягів експорту.
15 лютого 2018 року в Києві за участю Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимира Лапи відбудеться презентація безкоштовного навчального онлайн-курсу «Smart Exporter: електронні ресурси, регулювання та вимоги для експорту до ЄС».
Курс стартує з 1 березня 2018 року – на освітній платформі EdEra. Навчальні матеріали містять велику кількість практичних прикладів. Курс дає розуміння суті регулювань і стандартів Європейського Союзу для ведення бізнесу на ринку ЄС. Пройшовши навчання, ви отримаєте практичні навички використання сучасних онлайн-інструментів для збору аналітичної, регуляторної та маркетингової інформації.
План заходу:
9:30 - 10:00 - реєстрація учасників заходу;
10:00 – 10:40 - презентація курсу від розробників та рецензентів;
10:40 – 11:20 - питання та відповіді.
Автор онлайн-курсу – Олег Мирошніченко, тренер і консультант з питань експорту на європейські та міжнародні ринки. Більше інформації про навчання можна знайти за посиланням: www.ed-era.com/export2
Інформацію щодо місця проведення ви отримаєте разом із підтвердженням вашої участі у заході.
Для участі надішліть до 14 лютого (до 15:00) ваше ім’я, посаду, назву організації та телефон на адресу nina.direnko.fellow@gmail.com. У разі додаткових питань телефонуйте за номером 067 463 4083.
Понад 14 тисяч українських компаній торік експортували свою продукцію до ЄС.
Про це розповів представник України при ЄС Микола Точицький.
"Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів Євросоюзу, постійно зростає. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, минулого року експорт до ЄС здійснили понад 14 тисяч компаній, що на 734 компанії більше, ніж у 2016 році", - повідомив посол.
За його словами, статистика торгівлі з ЄС зазнала відчутних позитивних змін. Зокрема, у 2017 році експорт до країн Євросоюзу зріс на 30%, а частка Євросоюзу в структурі зовнішньої торгівлі України вже становить майже 43%. При цьому в 2013 році цей показник дорівнював трохи більше 20%.
Посол також відзначив, що частка малих і середніх підприємств у переліку експортерів залишається недостатньою.
"Дуже часто представники наших малих і середніх підприємств не знають, де можна знайти необхідну базову інформацію щодо виходу товарів на ринок Євросоюзу, а також про існування програми ЄС, завдяки якій можна шукати іноземних партнерів для встановлення співробітництва", - пояснив Точицький.