Серед конкретних і відчутних для українських громадян досягнень європейської інтеграції традиційно називається запровадження безвізового режиму. Наступним позитивним моментом для України, українського бізнесу і пересічних українців має стати подальша лібералізація торгівлі з західними партнерами.
Про проблеми і можливості виходу українських підприємців на ринок Європейського Союзу, допомогу держави і роль дипломатів у цьому процесі в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспонденту Укрінформу в Брюсселі розповів Надзвичайний і Повноважний Посол, Представник України при ЄС Микола Точицький.
НА РИНОК ЄС ВЖЕ ВИЙШЛИ ПОНАД 14 ТИС. УКРАЇНСЬКИХ ЕКСПОРТЕРІВ
- Пане Посол, пропоную поговорити про розвиток економіки України у процесі імплементації євроінтеграційного курсу держави. Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі з Євросоюзом, як частина Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, почала повноцінно діяти з 1 січня 2016 року. Які результати лібералізації зовнішньої торгівлі між сторонами можна відзначити після двох років дії ЗВТ?
- Безперечно, статистика торгівлі з ЄС зазнала відчутних позитивних змін. Так, в 2017 році експорт до країн Євросоюзу зріс на 30%, а частка Євросоюзу в структурі зовнішньої торгівлі України вже становить майже 43%. При цьому в 2013 році цей показник дорівнював трохи більше 20%.
Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів Євросоюзу, постійно зростає. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, минулого року експорт до ЄС здійснили понад 14 тис. компаній, що на 734 компанії більше, ніж у 2016 році.
Однак повинен відзначити, що, на жаль, частка малих і середніх підприємств у цьому переліку залишається недостатньою. Дуже часто представники наших малих і середніх підприємств не знають, де можна знайти необхідну базову інформацію щодо виходу товарів на ринок Євросоюзу, а також про існування програми ЄС, завдяки якій можна шукати іноземних партнерів для встановлення співробітництва.
ПРОГРАМА ЄС «COSME» ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ
- Як уряд України, українські дипломати можуть і повинні сприяти малому й середньому бізнесу у вирішенні цієї проблеми?
- За останні роки було зроблено дуже багато. Наприклад, при Мінекономрозвитку України започатковано роботу Офісу з просування експорту (Export Promotion Office), який посилено працює над інформуванням українських компаній про можливості на ринках інших країн і допомагає українцям ними скористатися.
Профільне міністерство за сприяння МЗС та наших посольств за кордоном запровадили такий інструмент просування експорту, як торговельні місії українських експортерів до країн, чиї ринки є цікавими для українських виробників.
У травні 2017 року Урядом України було схвалено Стратегію розвитку малого та середнього бізнесу в Україні до 2020 року. Метою Стратегії є сприяння розвитку підприємництва в Україні, створення сприятливих умов для відкриття, ведення та зростання малого і середнього підприємництва, в тому числі шляхом сприяння експорту.
Дуже важливо також відзначити, що в грудні 2017 року Уряд затвердив Експортну стратегію України, що була розроблена Мінекономрозвитку за участі бізнесу та експертного середовища. Ця Стратегія є Дорожньою картою стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 років. У документі узагальнюється спільна позиція Уряду та бізнесу в контексті визначених орієнтирів для розвитку торговельних відносин України, виявлення та подолання перешкод, а також використання всіх наявних можливостей з метою просування експорту української продукції на ринки інших країн з особливим акцентом на наукомістку інноваційну продукцію.
Окремо слід зазначити, що в березні 2017 року Україна набула статусу держави-учасниці програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)». Приєднання до програми COSME відкрило Україні доступ до різноманітних проектів і підпрограм, які передбачають участь у конкурсах щодо отримання грантів і фінансування проектів розвитку малого і середнього підприємництва. Ще раніше, у 2015 році, Україна стала асоційованим членом Рамкової програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Це відкрило для українських організацій-учасниць можливості не лише подавати заявки для участі в проектах, а й впливати на формування змісту Програми та ефективно залучатися до європейського науково-дослідного простору.
ЦЕНТР ПІДТРИМКИ ЕКСПОРТЕРІВ ЗАПРОШУЄ ДО СПІВПРАЦІ
- А які завдання у просуванні українського експорту на європейські ринки покладені на Представництво України при ЄС?
- Що стосується нашої роботи, при Представництві України при ЄС, яке я очолюю, створено так званий Центр підтримки експортерів, в якому працюють дипломати торговельно-економічного відділу. Діяльність Центру зорієнтована саме на допомогу нашому малому і середньому бізнесу, а саме отримання базової інформації в контексті виходу на ринок ЄС.
Ці послуги (інформація про них доступна всім бажаючим: окремий розділ на веб-сайті Представництва – ред.) надаються нашими дипломатами абсолютно безкоштовно.
- Про що найбільше запитують українські підприємці, які хочуть скористатися послугами Центру підтримки експортерів?
- Переважно йдеться про обсяг ввізного мита при імпорті відповідного виду товарів; нормативно-правові акти Євросоюзу, що регламентують сферу обігу певного товару на внутрішньому ринку ЄС (включаючи технічні регламенти та гармонізовані стандарти); здійснення аналізу вже наявних обсягів торгівлі певним товаром між Україною та ЄС; інформація щодо тематичних виставкових заходів, які проводяться в ЄС.
- Що потрібно зробити українським експортерам для отримання інформації від Центру?
- Для цього українським компаніям-заявникам необхідно надіслати імейл з відповідними запитаннями на електронну адресу tem_eu@mfa.gov.ua, в якому обов'язково викласти такі дані: назва та адреса підприємства, код ЄДРПОУ, веб-сайт; загальна інформація про підприємство (у тому числі англійською мовою); вид продукції, яку планується експортувати (також англійською мовою), її код УКТЗЕД (8 цифр); відповідність продукції гармонізованим стандартам ЄС; наявні сертифікати відповідності (EN, ISO, ДСТУ); контактна особа на підприємстві.
ЗНАЙТИ ПАРТНЕРІВ НА ПЛАТФОРМІ EEN
- Чи існує також можливість отримання допомоги від українських дипломатів при ЄС у пошуку іноземних ділових партнерів?
- Така можливість є. Якщо українська компанія готова до встановлення співробітництва з іноземними компаніями і якщо вона має сформований комерційний запит чи комерційну пропозицію, ми можемо сприяти поширенню його/її серед міжнародного бізнес-середовища завдяки проекту «Європейська мережа підприємств» (Enterprise Europe Network, або EEN), який є одним із проектів у рамках програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME)».
У рамках цієї EEN функціонує постійно діюча платформа бізнес-запитів та бізнес-пропозицій компаній із понад 60 країн, які шукають партнерів для міжнародного співробітництва.
Як перший крок, будь-яке українське мале або середнє підприємство може зареєструватися на платформі EEN (за посиланням – ред.). Реєстрація є безкоштовною, як і всі наші послуги. Після цього представники українського бізнесу можуть ознайомитися з опублікованими на платформі EEN профілями, тобто бізнес-запитами/бізнес-пропозиціями іноземних компаній, у відповідних сферах та відстежувати їх. Можливо, хтось із потенційних бізнес-партнерів, що розмістив свій профіль, пропонує співробітництво, яке шукають представники українських компаній. Для знаходження таких профілів необхідно скористатися пошуком за допомогою підбору ключових слів (за посиланням – ред.).
Слід наголосити, що контактні дані всіх профілів (бізнес-запитів та бізнес-пропозицій) на платформі EEN є прихованими: контактні дані компанії, опис якої наведено в певному профілі, можна отримати лише у разі подання заявки на їх отримання та подальшої згоди цієї компанії на надання своїх контактних даних.
- На перший погляд, все нібито складно і забюрократизовано...
- Поясню механізм детальніше. Якщо українське підприємство знайде профіль (бізнес-запит/бізнес-пропозицію) іноземної компанії, який його зацікавить, йому буде потрібно, коротко зазначивши інформацію про себе і причину виявленого інтересу, надіслати запит (Make an Expression of Interest (EOI)) про отримання контактних даних відповідної іноземної компанії. Якщо, у свою чергу, ця компанія виявить інтерес до запиту нашого підприємства, вона надасть свої контактні дані або сама зв'яжеться з ним. Це стане першим контактом, після чого компанії матимуть змогу започаткувати співробітництво.
- Чи існує для українських малих і середніх підприємств можливість створити власний профіль і подати свої бізнес-запити чи бізнес-пропозицію на платформі EEN?
- Так, якщо підприємство бажає створити власний профіль на платформі EEN, йому необхідно звернутися безпосередньо до нашого Центру підтримки експортерів. Всі ці послуги є безкоштовними для всіх українських компаній-заявників. Сподіваємося, що Центр зможе зробити свій внесок у створення нових робочих місць та підвищення рівня життя й добробуту українців.
1 лютого Україна набула повноправного членства в Регіональній конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед).
Конвенція передбачає застосування ідентичних положень щодо походження товарів, які експортуються/імпортуються між державами-членами Конвенції, за умови, що між такими державами укладено угоди про зону вільної торгівлі. Також Конвенцією передбачається застосування правил діагональної кумуляції, що в свою чергу надає можливість країнам-учасницям при виробництві товару використовувати сировину і комплектуючі одна одної, а не тільки національні, й при цьому зберігати преференційні умови торгівлі (імпорт без застосування митних зборів або за заниженими ставками) .
Що змінилося? Раніше при експорті товару, що має статус преференційного походження, до країн, з якими Україна підписала угоди про ЗВТ, застосовувалися правила двосторонньої кумуляції.
Тобто для того, щоб товар експортувався за преференційними умовами, необхідно було, щоб сировина і/або комплектуючі товару також мали походження з країн, між якими підписано двосторонню угоду про ЗВТ.
Тепер, з отриманням членства в Конвенції, для збереження преференційних умов торгівлі в українських підприємців з'явилася можливість використовувати при виробництві товару сировину не тільки вітчизняного походження та/або з країни, до якої кінцевий товар буде експортуватися, але й походженням з інших країн-учасниць Конвенції, до якої вже приєдналися 42 держави.
Як це виглядає на практиці?
Цитрусові з преференційним статусом імпортуються з Іспанії в Україну (ЗВТ між Україною та ЄС). В Україні вони були використані для виробництва фруктових соків. Пізніше ці соки були експортовані в Чорногорію (ЗВТ між Україною та Чорногорією).
Соки будуть зберігати преференційний статус і експортуватися за ставкою мита "0%" і при цьому мати статус походження з України.
Водночас українська сировина і комплектуючі також можуть використовуватися у виробництві товарів в країнах-учасницях Конвенції для подальшого експорту у вигляді складових готових товарів.
Членство України в Конвенції, безумовно, збільшить можливості для преференційного експорту вітчизняних товарів на перспективні зовнішні ринки і залучить українських виробників до європейських та глобальних ланцюжків доданої вартості.
В першу чергу, Конвенція відкриє доступ до нових ринків (країн-учасниць Конвенції) для українських виробників товарів, які в своєму виробництві використовують сировину і комплектуючі з різних країн-членів Конвенції.
Також зросте попит на українську сировину і комплектуючі. Від цього насамперед виграють українська металургія і легка промисловість.
Не менш важливе питання: як українським експортерам скористатися перевагами, які дає Конвенція?
Єдині зміни в процедурі експорту в рамках Конвенції стосуватимуться сертифікації продукції, яка експортується до країн-учасниць. Так, для посвідчення походження товару при його виробництві із сировини або комплектуючих, які були імпортовані в рамках Конвенції, і його подальшого експорту буде потрібний сертифікат EUR-MED, що видаватиметься в разі дотримання правил діагональної кумуляції.
Відповідно до тексту Конвенції, цей сертифікат, як і сертифікат EUR.1, буде видаватися структурними підрозділами митниці. Для цього експортеру або його уповноваженому представнику необхідно буде подати заяву і заповнений бланк сертифіката, форми яких наводяться в додатках до Конвенції.
На відміну від сертифікату EUR.1, в сертифікаті EUR-MED обов'язково має бути заповнена графа 7 ("Remarks"). У разі якщо товар отримав статус преференційного походження на підставі кумуляції, в графі 7 необхідно перелічити країни, звідки походить сировина та/або комплектуючі, які були використані у виробництві ("Cumulation applied with...").
А якщо товар зі статусом преференційного походження повністю був вироблений в Україні або матеріали, які були використані при виробництві, без статусу преференційного походження, були достатньою мірою перероблені, в графі 7 слід зазначити, що кумуляція не застосовувалася ( "No cumulation applied").
Є всі підстави вважати, що приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед залучить країну до європейських та глобальних ланцюжків доданої вартості, збільшить обсяги прямих інвестицій до нашої країни.
Наступним важливим кроком з боку України стане імплементація Конвенції і, в перспективі, підписання нових угод про ЗВТ з країнами-учасницями цієї угоди.
Економіка України – в передчутті збільшення обсягів експорту.
15 лютого 2018 року в Києві за участю Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимира Лапи відбудеться презентація безкоштовного навчального онлайн-курсу «Smart Exporter: електронні ресурси, регулювання та вимоги для експорту до ЄС».
Курс стартує з 1 березня 2018 року – на освітній платформі EdEra. Навчальні матеріали містять велику кількість практичних прикладів. Курс дає розуміння суті регулювань і стандартів Європейського Союзу для ведення бізнесу на ринку ЄС. Пройшовши навчання, ви отримаєте практичні навички використання сучасних онлайн-інструментів для збору аналітичної, регуляторної та маркетингової інформації.
План заходу:
9:30 - 10:00 - реєстрація учасників заходу;
10:00 – 10:40 - презентація курсу від розробників та рецензентів;
10:40 – 11:20 - питання та відповіді.
Автор онлайн-курсу – Олег Мирошніченко, тренер і консультант з питань експорту на європейські та міжнародні ринки. Більше інформації про навчання можна знайти за посиланням: www.ed-era.com/export2
Інформацію щодо місця проведення ви отримаєте разом із підтвердженням вашої участі у заході.
Для участі надішліть до 14 лютого (до 15:00) ваше ім’я, посаду, назву організації та телефон на адресу nina.direnko.fellow@gmail.com. У разі додаткових питань телефонуйте за номером 067 463 4083.
Понад 14 тисяч українських компаній торік експортували свою продукцію до ЄС.
Про це розповів представник України при ЄС Микола Точицький.
"Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів Євросоюзу, постійно зростає. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, минулого року експорт до ЄС здійснили понад 14 тисяч компаній, що на 734 компанії більше, ніж у 2016 році", - повідомив посол.
За його словами, статистика торгівлі з ЄС зазнала відчутних позитивних змін. Зокрема, у 2017 році експорт до країн Євросоюзу зріс на 30%, а частка Євросоюзу в структурі зовнішньої торгівлі України вже становить майже 43%. При цьому в 2013 році цей показник дорівнював трохи більше 20%.
Посол також відзначив, що частка малих і середніх підприємств у переліку експортерів залишається недостатньою.
"Дуже часто представники наших малих і середніх підприємств не знають, де можна знайти необхідну базову інформацію щодо виходу товарів на ринок Євросоюзу, а також про існування програми ЄС, завдяки якій можна шукати іноземних партнерів для встановлення співробітництва", - пояснив Точицький.
26 січня відбулася зустріч заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі – Торгового представника України Наталії Микольської з керівництвом Генерального Директорату з питань торгівлі Європейської Комісії.
У ході дискусії із заступником керівника Директорату Йоостом Корте, українська делегація презентувала європейським партнерам Експортну стратегію України на найближчі 4 роки.
“Європейський Союз визначений Стратегією як “ринок у фокусі” для українського експорту. Тому важливо полегшувати доступ українським виробникам на європейський ринок та спільно шукати механізми залучення України у європейські ланцюги створення доданої вартості, бо експорт - це командна гра”, - зазначила Наталія Микольська.
За її словами, ЄС є стратегічним торговельним партнером для України, з питомою вагою у зовнішньоторговельному обороті товарів 41,3%.
Під час зустрічі було обговорено весь спектр питань двосторонньої взаємодії сторін у торговельній сфері та визначено часові рамки засідань двосторонніх органів Україна – ЄС «торговельної» частини Угоди про асоціацію на 2018 рік.
Довідково
Зовнішньоторговельний оборот товарів з країнами ЄC у січні-листопаді 2017 року збільшився на 26,2% (або на 7,2 млрд дол.) проти січня-листопада 2016 року і склав 34,7 млрд дол. Експорт товарів до країн ЄС склав 15,9 млрд дол. і зріс на 30,4% (або на 3,7 млрд дол.). В експорті з України до ЄС з’явилося 362 нових товарних підпозицій. Нові 362 товарні підпозиції – це додаткові 84,7 млн дол. експорту товарів.
Європейська мережа підприємств (Enterprise Europe Network, EEN) — проект Європейського Союзу, що реалізується в рамках Програми ЄС з підвищення конкурентоспроможності малих та середніх підприємств «COSME», що розрахована на період з 2014 до 2020 року із запланованим бюджетом в € 2,3 млрд.
Насправді ж, EEN, незважаючи на назву, є глобальною мережею, що об'єднує близько 600 бізнес-асоціацій, торговельних палат та державних установ з 64 країн світу.
Мережа EEN включає:
- понад 600 організацій із підтримки та розвитку бізнесу;
- понад 2,5 мільйона організацій-учасників;
- понад 6000 технологічних профілів;
- понад 10000 бізнесових профілів;
- понад 100 великих заходів і 18 тисяч b2b-зустрічей на рік.
Офіс з просування експорту підготував покрокову відео інструкцію пhо реєстрацію та налаштування мережі за посиланням
За підсумками 2017 року, зовнішньоторговельний обіг аграрною та харчовою продукцією між Україною та країнами Європи збільшився на 30,8%, або $ 1,9 млрд, та становив $ 8,1 млрд. При цьому Україна експортувала продуктів до країн ЄС на $ 5,8 млрд, таким чином сформувавши досить серйозне позитивне сальдо в нашій двосторонній торгівлі.
Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.
«Вже декілька років поспіль країни ЄС посідають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного та харчового експорту. Дуже рада відзначити, що за підсумками 2017 року, експорт наших аграрних та харчових продуктів до європейських країн зріс на 37,1%, або майже на $ 1,6 млрд та склав $ 5,8 млрд. Для мене особисто дані показники означають, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС ефективно працює та дає свої результати для нашого аграрного сектору. Окрім того, зростання обсягів експорту до країн ЄС є ознакою успішної переорієнтації більшості наших аграрних експортерів на нові ринки після втрати ринку РФ»,- відмітила заступник Міністра.
За її словами, головними продуктами українського агроекспорту, що постачались до ринку ЄС в 2017 році, є зернові злаки –$ 1,7 млрд, олія – $ 1,4 млрд, насіння олійних культур – $ 1,1 млрд. «Але, окрім цього, зростання нашого експорту за минулий 2017 рік до країн ЄС також відбулось за рахунок збільшення постачання нішевих, перероблених та готових харчових продуктів. Наприклад, експорт м’яса птиці збільшився в 2017 році порівняно з 2016 на $ 64,9 млн, продуктів з борошна та крупи – на $ 32,4 млн, соків – на $ 28,3 млн, меду – на $ 25,5 млн, кондитерських виробів - на $ 15,4 млн, масла вершкового – на $ 11,7 млн»,- відмітила заступник Міністра з питань євроінтеграції.
Ольга Трофімцева розповіла, що ТОП-5 торговельних партнерів України в ЄС очолюють Нідерланди з часткою 18%. А далі йдуть Іспанія – 14,3%, Польща – 13,2%, Італія – 12% та Німеччина – 10,5%.
«За минулий рік ми також імпортували європейських агротоварів на 17,2% більше ніж у 2016 році. Загалом імпорт становив $ 2,3 млрд. А основними товарами нашого імпорту були тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, корми для тварин, алкогольна продукція та різні інші харчові товари»,- резюмувала Ольга Трофімцева.
Довідково:
Найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС мали такі види сільськогосподарської продукції: зернові злаки–$ 1,7 млрд; олія–$ 1,4 млрд; насіння олійних культур – $ 1,1 млрд ; залишки і відходи харчової промисловості – $ 497,5 млн; плоди, горіхи та цедра – $ 139,2 млн; м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці –$ 133,7 млн; мед – $ 98,8 млн; вироби із зерна та хлібних злаків – $ 96,1 млн; шкіра із шкур ВРХ, овець, ягнят та інших тварин – $ 75,7 млн; соки – $ 70,7 млн; казеїни, альбуміни – $ 40,3 млн; продукти з какао-бобів, шоколад – $ 38,2 млн; продукти переробки овочів, плодів– $ 38 млн та інші товари.
Україна з 1 лютого набула повноправного членства в Регіональній конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед).
Про це повідомила Торговий представник України Наталія Микольська на своїй сторінці у Facebook.
Частка українського експорту до країн-учасниць Пан-Євро-Мед вже зараз складає 58,9%, з них 40,3% - до країн ЄС.
Країни-учасниці Конвенції можуть використовувати матеріали і сировину одна одної без втрати преференційного статусу походження (двостороння та діагональна кумуляція).
При виробництві товарів в Україні можна закуповувати сировину та комплектуючі в країнах-учасницях Конвенції, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю, а вже готову продукцію експортувати до інших членів Конвенції, використовуючи ефект діагонального накопичення при встановленні преференційного статусу товару.
Відповідно, і українські матеріали та комплектуючі можуть використовуватись у виробництві в країнах-учасницях Конвенції для подальшого експорту у вигляді складових готової продукції.
"Це також нові можливості для участі українського бізнесу у регіональних ланцюжках доданої вартості. Наступний крок - імплементація Конвенції. Це диверсифікує наш експорт як з точки зору географії, так і з точки зору кошика товарів, – збільшиться обсяг поставок на ринок ЄС", - зазначила Микольська.
Конвенція також дозволить розширити присутність українськиї товарів на ринках третіх країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, а саме ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Молдова та Македонія.
21 лютого 2018 року, вперше в Україні, в рамках найбільшої європейської події в галузі індустріальної політики – European Union Industry Day – відбудеться унікальнийЄВРОПЕЙСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ФОРУМ«Український бізнес в системі європейських ланцюжків доданої вартості та створенні нових потоків цінностей».
Європейський регіональний форум у Києві - це безпрецедентна можливість для українського бізнесу долучитись до процесів формування європейської індустріальної політики в рамках офіційного комунікативного майданчику у Києві під брендом «EU Industry Day».
У рамках форуму відбудуться 4 тематичні сесії:
- Виклики та можливості для розвитку Індустрії 4.0 в Україні в результаті колаборації між корпоративним сектором, малим та середнім бізнесом, науково-дослідними центрами та владою;
- Автомобільна промисловість та машинобудування у системі побудови європейських ланцюгів доданої вартості;
- Потенціал українського аерокосмічного сектору для розвитку спільних із ЄС стратегічних проектів;
- Поточний стан та перспективи розвитку логістичних та інфраструктурних проектів в контексті підвищення конкурентоспроможності європейської продукції на глобальних ринках.
До участі у заході запрошені українські та європейські чиновники, представники бізнесу, експерти, зокрема:
- Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової Палати України;
- Степан Кубів - Перший Віце-прем’єр-міністр України — Міністр економічного розвитку і торгівлі;
- Хюг Мінгареллі - голова представництва ЄС в Україні;
- Максим Нефьодов - заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України;
- Євген Рокитськи - співголова Правління Асоціації “Українська оборонна та безпекова промисловість”;
- Олександр Кривоконь - президент ДП "Антонов";
- Сергій Войт – генеральний директор Південного машинобудівного заводу.
ОРГАНІЗАТОРИ ЗАХОДУ:
- «ЕМХ Індустрія 4.0»:
Українсько- Ізраїльський інститут стратегічних досліджень імені Голди Меїр;
Інститут професійного лобіювання та адвокасі;
- Торгово-промислова палата України;
- Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України;
- Асоціація підприємств промислової автоматизації;
- Асоціація «Український логістичний альянс»;
За підтримки:
- Офісу реформ Кабінету Міністрів України;
- Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Увага!
Початок реєстрації - о 08:30, початок форуму - о 09:00
Форум відбудеться у залі GrandHall (ТПП України, вул. Велика Житомирська, 33)
Акредитація представників ЗМІ та органів державної влади за посиланням нижче. З питань акредитації преси прохання звертатися за тел.: +38 (044) 584-28-36 або ел. поштою: press@ucci.org.ua
Деталі та реєстрація учасників заходу на сайті http://euindustryday.in.ua/
24 січня набув чинності наказ МФ України від 20.11.2017 № 950 "Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1".
Цим порядком внесено певні зміни до процедури заповнення та видачі сертифікатів EUR.1, зокрема введено нову, необхідну для заповнення та подання форму - "Декларація постачальника (виробника) товарів".
Із урахуванням положень цього наказу змінено інформацію в розділі "Сертифікати з перевезення товарів з України за формою “EUR.1", що знаходиться за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/vilna-torgivlya/sertifikati-z-per/ на офіційному сайті ДФС.
Також за вказаним посиланням розміщені форми таких декларацій та приклади їх заповнення.