За результатами січня-жовтня 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами ЄС збільшився на 7,1% порівняно з аналогічним періодом 2017 року та склав $ 6,9 млрд. Український експорт також продемонстрував збільшення за цей період та становив $4,7 млрд.
Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.
«Країни ЄС є для України надзвичайно важливими партнерами з точки зору торговельно-економічних відносин в галузі АПК. Динаміка розвитку двосторонньої торгівлі аграрними та харчовими продуктами це підтверджує. Частка ЄС в регіональній структурі українського агроекспорту за 10 місяців 2018 року становить 31,6%», - підкреслила Ольга Трофімцева.
За її словами, найбільшими імпортерами української продукції серед країн ЄС за вказаний період стали Нідерланди ($ 865, 5 тис.), Іспанія ($713,6 тис.), Італія ($583,7 тис.) та Польща ($535,3 тис.).
«За цей вказаний період українські виробники збільшили обсяги експорту низки продуктів на ринки ЄС. Насамперед, йдеться про насіння свиріпи або ріпаку, м’ясо та харчові субпродукти птиці, пшеницю, кукурудзу, овочі бобові сушені, горіхи, кондвироби з цукру, олії зі свиріпи, ріпаку або гірчиці, шоколад та інші продукти», - прокоментувала Ольга Трофімцева.
Заступник Міністра повідомила, що обсяги імпорту європейських товарів також продемонстрували збільшення за вказаний період, наразі він складає майже $2,2 млрд. Вона додала, що в 2018 році Україна найбільше імпортувала з країн ЄС тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, продукти для годівлі тварин, м'ясо та субпродукти, алкогольну продукцію, вироби із зерна і хлібних злаків та інші товари».
У січні-вересні 2018 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 5% і перевищив $6 млрд.
Позитивне сальдо склало $2,2 млрд.
Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн - Нідерланди, Польща, Італія, Іспанія, Німеччина та Франція.
На помітне місце у рейтингу претендує Бельгія, з якою у порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяги взаємної торгівлі України аграрною продукцією збільшились майже на 35% - до $336 млн.
Сукупна частка цих семи країн складає близько 3/4 обороту взаємної торгівлі сільськогосподарськими товарами. Очевидно, потенціал у цій сфері щодо решти країн для України далеко не вичерпаний.
Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії і макухи.
За даними на початок жовтня, у 2018 році вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні експортні квоти на поставки до Європейського Союзу пшениці, кукурудзи, ячмінної крупи і борошна, яблучного і виноградного соків, солоду і клейковини, оброблених томатів, меду, вершкового масла.
Вони також закрили три квартальні квоти на м’ясо птиці. До того ж, вичерпані додаткові преференційні квоти на мед, пшеницю і кукурудзу, які почали діяти протягом поточного року.
Майже повністю закрита квота на оброблений крохмаль, в межах 90% фіксується заповнення по крохмалю, часнику, продуктах переробки солоду і крохмалю.
Як і в попередні роки, значна частка квот залишається з нульовим або дуже низьким відсотком використання. А це означає, що вітчизняні виробники агропродовольчої продукції не готові повною мірою реалізувати свій експортний потенціал на європейському ринку.
З метою забезпечення функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, підтримки експорту українських товарів на зовнішніх ринках митниці ДФС здійснюють видачу сертифікатів з перевезення форми EUR.1 на товари українського походження.
Загалом протягом 2016-2018 років (станом на 27.11.2018) видано 200 тис. сертифікатів EUR.1 до країн ЄС.
Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 57281 шт., або 29%, Німеччини – 27355 шт., або 14%, Румунії – 14816 шт., або 7%, Італії – 10534 шт., або 5%, Нідерландів – 8075 шт., або 4%, Литви – 7291 шт., або 4%, Словаччини – 6345 шт., або 3%.
Двохсоттисячний сертифікат видано Львівською митницею на шкіряні чохли для автомобільних крісел, які експортувалися з України до Польщі.
Сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС як доказ, що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Термін дії сертифіката складає 4 місяці з дати його видачі.
Сертифікат видається безоплатно у найкоротший термін, але не більше восьми робочих годин після реєстрації заяви у структурному підрозділі митниці ДФС, на який покладено функції з видачі сертифіката.
Сертифікат видається під час здійснення експорту товару(ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення або після експорту товару(ів) за місцем здійснення митного оформлення товару(ів) або за місцем державної реєстрації експортера.
ДФС для видачі сертифікатів форми EUR.1:
визначено місця видачі сертифікатів – 197 підрозділів митниць ДФС, які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників;
уповноважено на видачу сертифікатів 770 посадових осіб митниць ДФС.
Перелік підрозділів митниць ДФС та їх адреси розміщення, які здійснюють оформлення та видачу сертифікатів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://bit.ly/2KEwAEK .
Запрацював онлайн-ресурс "Карта можливостей для малого та середнього бізнесу" від Предстаництва Європейського Союзу в Україні.
За допомогою цієї карти можливостей дізнайтесь, як вийти на міжнародні ринки, де знайти фінансові ресурси та як розвинути навички ведення бізнесу і покращити діловий клімат в країні.
Проект створено в межах Європейського тижня підприємництва в Україні, що є частиною загальноєвропейської кампанії з розвитку малого та середнього бізнесу, сприяння підприємництву та інформування про підтримку ЄС для розвитку приватного сектору.
Сайт доступний за посиланням: http://smemap.eu4business.eu/
Можливість експорту молочної продукції до країн ЄС - це ще один результат функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, що діє в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
І щоб більше національних виробників скористалися цією можливістю, проект U open EU, Офіс віце-прем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Association4U розробили покрокову схему отримання всіх необхідних документів та сертифікатів, що відповідають європейському законодавству.
13 листопада 2018 року у м. Київ відбулось друге засідання Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку.
У рамках заходу були проведені дискусійні сесії щодо інституційних питань, питань зайнятості, навколишнього середовища та клімату, сталого управління лісовим господарством, співробітництва з питань управління ресурсами рибальства Чорного моря та відновлюваної енергетики.
Представники української делегації поінформували європейську сторону щодо утворення інституційної складової для виконання цілей глави 13 “Торгівля та сталий розвиток” Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Сторонами також були обговорені актуальні питання імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
14 листопада 2018 року був організований відкритий Форум громадянського суспільства. Під час останнього представники Підкомітету поінформували громадянське суспільство про питання, розглянуті у ході його засідання (Joint statement – англійська та українська версії) та досягнуті домовленості за його результатами.
За результатами січня-вересня 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами ЄС складає $6,07 млрд та збільшився на 5,4%, порівняно з відповідним періодом попереднього року. Український експорт при цьому складає $4,12 млрд, а імпорт - $1,9 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.
За її словами, позитивна динаміка розвитку двосторонньої торгівлі спостерігається третій рік поспіль.
«ЗВТ працює як для наших виробників, так і для європейських. Наприклад, за 9 місяців 2016 року український аграрний та харчовий експорт до ринків ЄС склав майже $2,9 млрд, але за той самий період 2017 року – вже $4,2 млрд. Попри зниження темпів росту українського аграрного та харчового експорту на ринки ЄС в поточному році, ми впевнені в тому, що подальше зниження торгівельних бар’єрів між Україною та ЄС даватиме позитивний ефект для двох сторін, і все більше українських експортерів буде виходити на ринки ЄС зі своєю продукцією», - наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.
За її словами, якщо подивитись на товарну структуру українського аграрного експорту до європейських країн, можна виділити ТОП-5 ключових товарних груп, експорт яких помітно збільшився порівняно з 2017 роком. «Йдеться про насіння свиріпи або ріпаку, пшеницю, горіхи та кондитерські вироби, м’ясо птиці, жито, шоколад та вироби з нього», - розповіла Ольга Трофімцева.
Також заступник Міністра розповіла, що в 2016 році за січень-вересень вартість імпорту аграрних та харчових товарів з країн ЄС Україною складала $1,4 млрд, в 2017 році – майже $1,6 млрд, а в 2018 році, за той самий період, вона сягнула майже $1,9 млрд.
Найбільш активно ми купували в ЄС в 2018 році такі товари АПК як: тютюн та вироби з нього, продукти для годівлі тварин, шоколад та продукти з какао-бобів, м'ясо та субпродукти, насіння олійних культур, алкогольну продукцію та інші товари.
«Рада відмітити, що вже три роки поспіль стабільно в ТОП-5 наших торговельних партнерів в сфері АПК серед країн ЄС входять Нідерланди, Польща, Італія, Німеччина та Іспанія», - підкреслила Ольга Трофімцева.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе провела щоквартальну нараду із заступниками міністрів із європейської інтеграції щодо прогресу виконання Угоди про асоціацію.
Учасники наради зосередились на оцінці прогресу та аналізі низки проблемних моментів у роботі міністерств з підготовки законодавчих пропозицій для Парламенту, обговорили питання секторальної інтеграції України з Євросоюзом, зокрема, напрацювання задля інтеграції до енергетичного та цифрового ринків ЄС, виконання дорожньої карти приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАФТ та підготовку до засідання Ради асоціації, яке відбудеться 17 грудня у Брюсселі.
Віце-прем’єр-міністр наголосила, що проведений аналіз свідчить про низку інших системних проблем. Зокрема, часто розроблені ЦОВВ проекти законодавчих актів місяцями не вносяться міністерствами на розгляд Уряду (наприклад, законопроект про енергетичну ефективність чи законопроект про імплементацію директив щодо боротьби з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму). Іншою проблемою є те, що міністерства розробляють і вносять на засідання Уряду або реєструють через народних депутатів законопроекти, які стосуються виконання Угоди, але не враховують при цьому досконало положень відповідних директив ЄС (наприклад, зміни до законодавства в частині державних закупівель, щодо безпеки дорожнього руху, зміни до Митного кодексу). Міністерства ігнорують строки, передбачені Угодою про асоціацію (як, наприклад, щодо законопроектів про туризм та захист прав споживачів, право компаній щодо акціонерних товариств, законодавство з питань безпеки дорожнього руху та документів, що посвідчують право на керування транспортним засобом).
Оцінюючи виконання Угоди не лише у цьому році, а й в цілому за останні три роки, Віце-прем’єр-міністр зазначила, що, попри численні ефективні зусилля та позитивні досягнення, є сфери, у яких з різних причин не було досягнуто жодних зрушень. Це, зокрема, укладення Угоди АСАА, запровадження інституту Уповноваженого економічного оператора та ухвалення технічних рішень щодо створення єдиного режиму транзиту між Україною та ЄС, виконання завдань законодавчого забезпечення у сфері транспорту та підписання Угоди про спільний авіаційний простір. Вона закликала міністерства пріоритезувати та активізувати роботу з виконання Угоди в законодавчому полі.
9 листопада 2018 р. проект «Громадська синергія» запрошує всіх, хто цікавиться темою євроінтеграції️, на вебінар "Сталий розвиток та торгівля в Угоді про асоціацію: просто про складне".
Основні питання семінару:
- що таке сталий розвиток, які його основні компоненти та як вони пов'язані з торгівлею
- як торгівля може вплинути на довкілля
- чому питання сталого розвитку є частиною Угоди про асоціацію
- яка роль торговельної політики у досягненні цілей сталого розвитку в ЄС та Україні
- які питання регулює глава 13 Угоди про асоціацію "Торгівля та сталий розвиток"
- які інструменти оцінки впливу торгівлі на сталий розвиток
Зареєструватися та дізнатися більше про вебінар - за посиланням
Використання інструментів Східного партнерства є додатковим фактором ефективнішої взаємодії України з Європейським Союзом у контексті імплементації Угоди про асоціацію. Маючи унікальний досвід, Україна готова ним ділитися з іншими державами Східного партнерства. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе на щорічній конференції Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.
«Надзвичайно приємно, коли представники громадянського суспільства називають владу партнером. Це є свідченням довіри між нами, як рівноправними учасниками державотворення. Переконана, що саме у середовищі однодумців ми здатні реалізувати найамбітніші плани, що обֹ’єднують нас всіх довкола єдиної мети – демократичної, мирної, сильної та заможної України», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Віце-прем’єр-міністр зазначила, що «20 досягнень до 2020 року», визначених в рамках Східного партнерства, стали дорожньою картою України для більш сфокусованого підходу для реалізації цілей СхП. Україна доклала значних зусиль для реалізації визначених досягнень, приділяючи особливу увагу зміцненню інституцій та належному урядуванню, додала Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, значного прогресу було досягнуто у сфері гармонізації цифрових ринків. «Цифрова економіка є одним із 4-х найважливіших напрямів співпраці, які виокремив 20-й Саміт Україна-ЄС. Наразі ми опрацьовуємо з ЄС пропозиції щодо інтеграції України до єдиного цифрового ринку ЄС. Ми твердо віримо, що поглиблена співпраця в цифровій сфері принесе користь та нові можливості для українських та європейських громадян і підприємств», – наголосила Віце-прем’єр-міністр.
Серед інших пріоритетних сфер співпраці у рамках Східного партнерства Іванна Климпуш-Цинцадзе виокремила енергетику, питання спрощення торгівлі, поглиблення діалогу у форматі Східного партнерства+ та безпекові виклики. «Безпека є одним із безумовних пріоритетів для регіону Східного партнерства, особливо для України. Ми можемо і повинні співпрацювати активніше задля запобігання гібридним загрозам, екологічним катастрофам, для посилення кібербезпеки, особливо з огляду на майбутні вибори», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.
Також на відкритті конференції виступили Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Мартін Хагстрьом, Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні Ян Пєкло, заступник Посла Румунії в Україні Георге Ангел, заступник Посла Австрії в Україні Флоріан Кольфюрст, заступник Голови Представництва ЄС в Україні Анніка Вайдеманн, Національний координатор Української платформи Форуму громадянського суспільства Геннадій Максак та Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко.
За словами Анніки Вайдеманн, великим викликом для України є недостатня комунікація власних успіхів у реалізації реформ. «Нещодавній моніторинг демонструє позитивні результати в Україні, зокрема, це стосується безвізу, правового наближення у рамках імплементації Угоди про асоціацію та суттєвого збільшення українського експорту до ЄС. І саме цю позитивну динаміку потрібно доносити до суспільства, і роль громадських активістів тут, безумовно, може бути дуже цінною», – зазначила дипломат.
Довідково
Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства – це мережа з понад 200 громадських організацій України, створена у 2011 р., що відстоює українські інтереси в рамках СхП. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства СхП – об’єднання представників громадських організацій України, Грузії, Молдови, Білорусі, Вірменії, Азербайджану, а також ЄС. Форум допомагає громадським організаціям регіону СхП адвокатувати важливі для їхніх країн питання на рівні ЄС, сприяє аналітично-адвокаційній діяльності та обміну досвідом між організаціями громадянського суспільства регіону, здійснює громадський моніторинг виконання цілей СхП.