Про комунікацію та просування євроінтеграційних реформ в області говорили під час зустрічі-дискусії в ОДА. Обговорення відбулося у рамках інформаційних заходів проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що втілюється Польським Фондом міжнародної солідарності (Solidarity.FundPL) та двома українськими громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Товариство Лева».
У дискусії взяла участь заступник голови облдержадміністрації Наталія Романова, представники Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА, ЗМІ, громадські активісти.
— Важливо, що таку дискусію ініціювали саме на Чернігівщині. Адже регіон є прикордонним до країни-агресора. І це викликає потребу більше працювати над якісним інформуванням спільноти про необхідність та успіхи євроінтеграційних реформ.
Маю зазначити, що в області діє план заходів на 2018 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки, — зазначила Наталія Романова.
Керівник проекту Ізабелла Хруслінська зауважила:
— У рамках проекту для журналістів проводяться вишколи. Чернігів обраний для навчання не лише тому, що тут маємо учасників, а ще й тому, що регіон має багату історію та досягнення, які впливають на становлення всієї країни.
На найближчі роки вересень, схоже, залишиться традиційним часом підведення підсумків у відносинах Україна-ЄС, адже саме у вересні 2017 року Угода про асоціацію з Євросоюзом остаточно набула чинності.
Хоча значення цієї дати – символічне, а не змістовне, адже велика частина Угоди почала застосовуватися раніше, у 2016 і навіть у 2014 році, коли ЄС скасував більшість ввізних мит для українських товарів, в односторонньому порядку запустивши зону вільної торгівлі. А отже, відлік для оцінки впливу більшості норм Угоди про асоціацію варто було б вести від інших дат.
Тим не менше, річниця набуття чинності Угодою теж є добрим приводом для того, щоб оцінити досягнуте.
Наприкінці серпня Державна служба статистики України опублікувала детальні дані про український товарний експорт за перше півріччя 2018 року. Позитивна новина: експорт до ЄС продовжує зростати, причому швидше, ніж до інших країн світу. За перше півріччя експорт виріс на 19,2% у вимірі рік до року, що більш ніж удвічі вище, ніж експорт в інші країни (8,3%). В цілому, експорт в ЄС забезпечує приблизно 60% приросту загального експорту товарів України у січні-червні, а отже, торгівля з Євросоюзом є фактичним драйвером зростання нашого експорту.
Частка ЄС сягнула 42% від загального обсягу українського експорту.
Зауважимо, що збільшення значущості Євросоюзу відбувається за рахунок скорочення частки Росії, експорт до якої у 2018 році відновив падіння після тимчасового пожвавлення минулого року.
Водночас половина експорту України спрямовується на ринки "третіх країн", тобто і не ЄС, і не Росії. причому їхня частка залишається сталою протягом тривалого періоду. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС не змінило цей тренд, оскільки дотримання європейських вимог щодо безпечності та якості товарів полегшило доступ виробників й на інші ринки.
У першому півріччі 2018 року структура експорту в ЄС змінилася.
Помітно її зміщення від продукції сільського господарства та харчової промисловості в бік інших промислових товарів, в першу чергу виробів з металу, а також машин та обладнання.
Це відбулось внаслідок скорочення експорту в ЄС двох ключових товарних позицій – кукурудзи та соняшникової олії, яке сталося на тлі нижчого минулорічного врожаю, тоді як експорт промислових товарів продовжував зростати.
Найдинамічніше зростав експорт металевих виробів, зокрема напівфабрикатів з вуглецевої сталі (з масовою часткою вуглецю менш як 0,25%), експорт яких збільшився на понад 50% і які зараз займають третє місце (5%) за вартістю експорту в переліку ключових експортних товарів на рівні 6 знаків УКТ ЗЕД.
Також стабільно збільшується експорт різноманітних машин та обладнання в ЄС. Приміром,експорт комплектів для свічок запалювання у січні-червні 2018 року зріс на 24% та посів друге місце за вартістю експорту (7%) після кукурудзи, частка якої склала 8%. Це стало наслідком активізації інвестицій у виробництво запасних частин для автомобілів, що обслуговує європейський ринок. За даними Карти підприємств України, що були відкриті з початку 2015 року, у 2015 – першій половині 2018 року в Україні було відкрито 9 нових заводів із виробництва кабельної продукції, що створило близько 16 тисяч нових робочих місць. Ще кілька заводів зараз будуються.
Експорт іншої продукції машинобудування в ЄС також зростає. Наприклад, у першому півріччі експорт антен або їхніх частин збільшився на 74% та досягнув 1% загального українського експорту в ЄС. Або інший приклад: цілий відсоток експорту займають чайники, експорт яких збільшився на 111% протягом року (точніше, ця товарна позиція із кодом 8516 71 має назву "Чайники і кавоварки")
За результатами першого півріччя експорт сировини склав лише 26% від загального експорту в ЄС, тоді як минулого року в цей період сировина складала 29% експорту. На другому місці – напівфабрикати з часткою експорту 31%.
Перше місце, як і минулого року, займає експорт переробленої продукції з часткою 43% від загального.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що у 2018 році експорт товарів в ЄС зберіг високі темпи зростання, незважаючи на негативний вплив нижчого минулорічного врожаю.
Лідерами зростання є продукція металургії та машинобудування. В комплексі це зумовило подальше зниження частки сировини, яка за результатами першого півріччя складає лише близько чверті загального експорту товарів до ЄС.
За підсумками січня - липня 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними товарами між Україною та країнами ЄС збільшився на 4,4% та склав майже $ 4,6 млрд. Український експорт при цьому становить майже $3,1 млрд, тобто Україна має позитивний торговельний баланс.
Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.
«Незважаючи на те, що український аграрний експорт до країн ЄС за сім місяців поточного року зменшився на 3,7% порівняно з аналогічним періодом 2017 року, він склав майже $3,1млрд. При цьому, ЄС залишається другим за важливістю ринком в регіональній структурі нашого експорту продукції АПК з часткою 35,3%, поступаючись лише країнам Азії», - підкреслила заступник Міністра Ольга Трофімцева.
За її словами, ТОП-10 найактивніших європейських покупців вітчизняних аграрних та харчових товарів в 2018 році очолюють Нідерланди, з часткою 15,5%. Далі йдуть Польща – 14,5%, Італія – 13,8%, Іспанія – 12,9%, Німеччина – 10,6%, Франція – 6,5%, Бельгія – 3,3%, Великобританія – 3%, Угорщина – 2,8%, Португалія – 2,7%, Румунія – 1,8%.
«За цей період дуже помітно збільшився попит європейських споживачів на цілу низку українських аграрних та харчових товарів. Наприклад, пташиного м’яса та субпродуктів було експортовано до ринків ЄС майже в 2,2 рази більше, ніж у той самий період минулого року, на $152,1 млн»,- відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що також збільшились обсяги експорту наступних товарів: насіння свиріпи або ріпаку – на $73,4 млн або на 96,7%; пшениці – на $52,8 млн (на 52%); сої – на $17,2 млн (на 11,6%); інших горіхів – на $17,1 млн (на 80,8%); шкіри із шкур інших тварин – $13,6 млн (на 56%); овочів бобових сушених – на $10,8 млн (в 3 рази); кондвиробів з цукру – на $10,8 млн (на 78,9%); плодів та горіхів сирих або варених, морожених – на $9,9 млн (на 38,9%); соків – майже на $9,2 млн (на 51,3%); шоколаду та інших продуктів з вмістом какао – на $9,1 млн (на 69,6%).
«Що стосується імпорту в Україну товарів з ЄС, то він збільшився майже на 30% та становив трохи більше ніж $1,5 млрд. Ключовими товарами нашого імпорту стали: продукти для годівлі тварин, шоколад та продукти з какао-бобів, тютюн та вироби з нього, насіння олійних культур, м'ясо та субпродукти та інші харчові товари»,- резюмувала заступник Міністра Ольга Трофімцева.
Торік, 1 вересня 2017 року – після того, як Нідерланди ратифікували Угоду про асоціацію – цей документ нарешті набрав чинності у повному обсязі.
Сьогодні – гарна нагода підбити проміжні підсумки його виконання.
Хочу вкотре наголосити: це найбільша за обсягом та найамбітніша за змістом угода, яку Євросоюз коли-небудь укладав з будь-якою країною поза межами ЄС.
Це – документ, дотримуючись якого, ми максимально наблизимо до європейських норм всі без винятку сфери нашого життя. Для цього ми маємо змінити українське законодавство на основі тих директив, що діють всередині ЄС. Тих, що формують Європу, яку ми його знаємо і до якої прагнемо.
Що вже змінила Угода про асоціацію?
Якщо говорити мовою цифр, то найбільш промовистими будуть показники зростання нашого експорту до ЄС.
За даними МЕРТ, у першому півріччі цього року, порівняно з аналогічним періодом торік, наш експорт до ЄС зріс на 19,2%. Його частка в загальному експорті вже сягає 42,1%.
Багато виробників по всій країні, відчувши переваги співпраці з ЄС, впроваджували нові стандарти якості для своїх товарів і послуг. А це означає що, окрім покращення конкурентоздатності на зовнішніх ринках, наші підприємці забезпечують і кращу якість всередині країни.
Однак євроінтеграція – це далеко не лише про торгівлю.
Розгляньмо її глибше – на прикладі кількох "свіжих" євроінтеграційних законів, що стали результатом тривалої і кропіткої співпраці уряду та парламенту. Це ті зміни, які можна буде "помацати", які крок за кроком наближають Україну до європейської мрії.
Приклад – Закон "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині". В Україні гинуть донори, які моли би врятувати багато життів (за деякими підрахунками – тисячі щорічно). Тепер у нас має бути створена Єдина державна інформаційна система трансплантації, яка буде визначати пари донор-реципієнт.
Є інші, на перший погляд далекі від повсякденного життя сфери, які ми зараз реформуємо.
Не секрет, що Україна має проблеми із захистом авторських прав. Той стан, як є зараз, роками бив по творчій діяльності, не дозволяючи, приміром, авторам музики отримувати гонорари за використані твори, знецінюючи інтелектуальну працю багатьох людей. Зрештою, йдеться і про цивілізований ринок розваг, і про імідж країни. Та ухвалений закон "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", сподіваюся, поклав початок наведенню ладу в цій царині.
Нещодавно виповнилася 1000 днів, відколи ми не купуємо газ у Росії. Ще кілька років тому це здавалося недосяжним, а тепер – точно така даність, як, приміром "безвіз". Та нині дедалі частіше можна почути вже не про диверсифікацію імпорту, а про перспективи експорту енергоносіїв з України до ЄС. Для цього навесні був ухвалений закон щодо дерегуляції в нафтогазовій галузі.
Через бюрократичні складнощі з отриманням земельних ділянок для нафтогазового видобутку держава втрачає 1 млрд. кубометрів газу щороку. На практиці для відведення таких земельних ділянок в середньому потрібно 4 роки та 44 погодження у 16 установах. Годі й казати про інвестпривабливість газузі. Навпаки, така зарегульованість сприяє корупції. Вірю, що згаданий закон допоможе переломити ситуацію.
Насамкінець про найважливіше. Про те, без чого успішна економіка втрачає сенс – про довкілля.
Багато років його захист був, м`яко кажучи, не в пріоритеті.
Та підходячи до екологічних проблем декларативно, ми залишаємо бомбу сповільненої дії своїм дітям та онукам. Наслідки екологічних лих потягнуть за собою проблеми в усіх інших галузях, тому, бездумно заробивши гроші зараз, ми все одно витратимо їх пізніше – на медицину чи відновлення екосистем.
Тому попри, говорімо чесно, не найсприятливішу фінансову ситуацію – ми все ж ухвалили закон про стратегічну екологічну оцінку.
Трохи історії цього питання. Якщо в ЄС процедуру оцінки впливу на екологічну ситуацію запровадили ще у 2001 році, то в Україні дотепер були відсутні механізми, за допомогою яких проекти державного планування могли би враховувати екологічні міркування.
Ще у 1999 році Україна ратифікувала дві міжнародні конвенції з цього приводу, ухвалені під егідою ООН – Оргуську конвенцію та Конвенцію Еспо, за якими взяла на себе зобов’язання інформувати та залучати громадськість до ухвалення рішень у питаннях, що стосуються довкілля. До того ж, Україна була однією зі сторін-підписантів розробленого Європейською економічною комісією ООН та ухваленого в Києві (!) Протоколу про стратегічну екологічну оцінку, у якій було детально розписано процедуру проведення такого оцінювання.
Однак держава не виконувала умов документів, до яких приєдналася.
У 2005 році в ООН офіційно визнали, що Україна не дотримується міжнародних зобов’язань в рамках Оргуської конвенції. А у 2008 році нам винесли офіційне попередження вже через нехтування умовами Конвенції Еспо.
Лише зараз ми виправляємо ці помилки.
Якщо дотепер стратегії, плани, схеми та програми органів державної влади та місцевого самоврядування могли розроблятися без жодного обов’язкового розгляду та врахування можливих наслідків для екології, то за новим законом державний орган або орган місцевого самоврядування, що виступає замовником і розробником державного проекту чи програми, зобов’язані спочатку подати до природоохоронного органу заяву, де описано проект та ймовірні його наслідки для довкілля та здоров’я населення.
Це далеко не вичерпний перелік лише законодавчих змін, які вже працюють на добробут кожної української родини.
Зараз разом з колегами з Верховної ради ми оновлюємо Дорожню карту "євроінтеграційних" законопроектів. У новій редакції їх буде понад 50. Двадцять з них будуть першочерговими для наступної сесії Парламенту.
Процес євроінтеграції, що включає в себе імплементацію Угоди про асоціацію включно з Поглибленою та всебічною зоною вільної торгівлі, полягає у входження до європейського простору у різних сферах - політичній, правовій, соціальній та ін. Частиною Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію є Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності", який має наблизити Україну до європейського спільного ринку.
Угода про Асоціацію у статті 56 передбачає гармонізацію українського законодавства у сфері технічного регулювання, стандартів та оцінки відповідності із європейськими нормами. Додатку ІІІ Угоди містить перелік сфер та терміни прийняття відповідних норм.
Верховна Рада України прийняла проект закону у першому читанні 20 березня 2018 року і станом на початок липня він готується на друге читання профільним комітетом.
Закон керується нормами європейського законодавства щодо технічних вимог, викладених у Рішення № 768/2008/ЄС від 9 липня 2008 року. Ухвалення Рішення ґрунтувалось на деталізації процедури оцінки та перевірки якості продукції європейського ринку для підвищення конкурентності європейських товарів.
Сфера технічних регламентів та оцінки відповідності є надзвичайно важливою як для держави, що є контролюючим актором у даній сфері, для бізнесу, який залучений у процес виробництва, так і для простих громадян, споживачів товарів.
На сьогодні, вимоги у сфері технічних регламентів та оцінки відповідності розпорошено у 11 законодавчих актів, серед яких 10 Законів України, Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Закон усуває неузгодженості норм у сфері стандартизації, сертифікації, реєстрації та іншого технічного регулювання.
Нагальна важливість прийняття нового закону полягає в його необхідності для підготовки підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА) з Європейським Союзом, яка значно зменшить нетарифні бар’єри для українського промислового експорту на ринок ЄС.
Угода АССА дозволить українським виробникам промислової продукції (машини, обладнання та ін.) отримати сертифікат відповідності від національного уповноваженого органу без потреби проходження додаткових процедур в країнах ЄС.
Відповідно до АССА Торгівля товарами між Україною і ЄС відбуватиметься майже на таких умовах, що і між країнами-членами ЄС.
Також, прийняття закону призведе до зменшення витрат підприємств та юридичних осіб на отримання відповідної документації, а також на проходження процедур відповідності. У свою чергу, країна отримає ефективне управління та регулювання сфери технічного обслуговування.
Таким чином, гармонізація різних технічних вимог продукції буде важливим кроком для збільшення інтенсивності торгівельних зв’язків між Україною та ЄС та відкриє ринки ЄС для українських виробників.
Українському бізнесу, який хоче вийти на зовнішні ринки, доведеться вкладати чималі кошти у свій розвиток. Компаніям та підприємцям необхідні ресурси на вивчення зовнішніх ринків, відвідування інших країн, адаптацію їх продукту до потреб ринку, пошук партнерів, просування товару.
Програми Євросоюзу
В Україні вже майже 10 років працює ініціатива з підтримки малих та середніх підприємств (МСП) "EU4Business", яка фінансується Європейським Союзом і реалізується Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Німецьким банком розвитку, ОЕСР, Міжнародним торговельним центром, Світовим банком та іншими партнерами. Ініціатива "EU4Business" складається з безлічі проектів та програм для підприємців.
Для українського бізнесу зараз доступні десять програм фінансування та чотири програми консалтингової допомоги.
Одна з актуальних програм "EU4Business" це — створення в Україні мережі Центрів підтримки бізнесу.
Допомога консультантів
Звернувшись до одного з регіональних офісів ЄБРР або до Центру підтримки бізнесу, українська компанія може отримати грант на залучення бізнес-консультанта. Консультанта можна залучати для вирішення різноманітних завдань, для розробки стратегії, аналізу енегроефективності виробництва, підготовки компанії до експорту, пошуку партнерів на зовнішньому ринку, підготовки типових експортних контрактів.
Щоб отримати грант на залучення консультанта, компанії потрібно звернутися до одного з регіональних офісів ЄБРР або одного з регіональних Центрів. Компанія повинна вказати, які експертні знання і в якій сфері їй потрібні. Консультанта можна вибрати з переліку фахівців, акредитованих у Європейському банку реконструкції та розвитку.
Компанія сама оплачує послуги консультанта. Але завдяки підтримці з боку "EU4Business" компанія може отримати компенсацію в розмірі від 50 до 70% вартості консультаційного проекту. Максимальна сума, яку може покрити грант від ЄС, — 10 тисяч євро.
Пільгові кредити
Однією з актуальних ініціатив "EU4Business" є спільна програма з Німецько-Українським фондом, в рамках якої малий і середній бізнес може отримати дешевші позики.
Уряд Німеччини для цієї програми надав 10 млн євро на кредитування українських підприємців, а Євросоюз — ще 5 млн євро на компенсацію валютних ризиків. "Тобто банки та безпосередні позичальники отримали більш дешеві фінансові ресурси в загальному розмірі 300 млн грн", — пояснює Валерій Майборода, в.о. керівника Німецько-Українського фонду.
За півроку 78 українських підприємств отримали за цією програмою позики на суму 240 млн грн.
За його словами, український бізнес може отримати кредит за пільговою ставкою 15% річних, в той час як середня ринкова становить 18-20%. Такий кредит можна отримати на термін до шести років в одному з шести банків-партнерів Фонду.
Таким чином, Євросоюз підтримує безліч програм, які допомагають українському малому і середньому бізнесу розвиватися.
Відбулося установче засідання Координаційної ради з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018—2021 роки. Координаційна рада є консультативно-дорадчим органом Кабміну, головним завданням якого є забезпечення координації заходів усіх органів влади з реалізації Стратегії комунікації у сфері євроінтеграції. Її очолила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Під час засідання був затверджений персональний склад Координаційної ради. До складу ради увійшли представники міністерств і відомств на рівні не нижче заступника міністра з питань європейської інтеграції та заступника керівника органу державної влади, до компетенції якого належать питання європейської інтеграції. Окрім того, було ухвалене рішення про створення групи експертів при Координаційній раді та сформований попередній склад цієї групи, яка буде збільшуватися.
Також на засіданні ішлося про виконання плану заходів на 2018 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.
Окремо було порушено питання використання фінансової допомоги ЄС щодо комунікації євроінтеграційних процесів. «Формування «карти» донорської допомоги в комунікаційній сфері є важливим для ефективності її використання», – переконана Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Головним завданням Координаційної ради з реалізації Стратегії комунікації сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки, створеної рішенням Уряду 18 липня, є підвищення ефективності комунікації у цій сфері. Про це повідомила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, коментуючи ухвалення постанови «Про Координаційну раду з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки».
«Координаційна рада має, в першу чергу, покращити ситуацію з інформуванням населення щодо євроінтеграції України, адже імплементація положень Угоди про асоціацію з ЄС є нашим головним завданням на шляху глибокого реформування, яким, починаючи з 2014-го року, йде наша країна», – зазначила вона.
У Положенні про Координаційну раду вказані основні її завдання, а саме: забезпечення координації дій органів виконавчої влади задля реалізації Стратегії і виконання плану заходів з її реалізації; сприяння ефективній співпраці місцевої влади зі ЗМІ на всіх рівнях; надання рекомендацій щодо інформаційних повідомлень для поширення публічної інформації та інформування громадян про процеси європейської інтеграції; сприяння залученню бізнесу та навчальних закладів, інформаційних центрів, бібліотек тощо до поширення інформації з актуальних питань європейської інтеграції та результатів імплементації Угоди про асоціацію. Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що реалізація цих та інших завдань дозволить, в першу чергу, підвищити обізнаність українців щодо євроінтеграційних процесів, позаяк, за даними опитувань, більшість українців не знають про програми ЄС в Україні.
Інформаційний день щодо можливостей програми ЄС Erasmus for young entreprenuers відбудеться 25 липня 2018 року в м.Київ.
Під час заходу до уваги учасників пропонуються наступні теми до обговорення:
- цілі програми;
- основні кроки для участі в проекті « ERASMUS для молодих підприємців»;
- підготовка документів для подачі та основні правила заповнення електронної форми;
- переваги, які отримують підприємства при участі в програмі.
Участь у заході безкоштовна за умови попередньої реєстрації за посиланням
У разі виникнення запитань, Ви можете отримати консультацію за тел. 044 586 40 67, 044 584 28 14 та e-mail: lvo-ird@ucci.org.ua, soo-ird@ucci.org.ua
Довідково:
Програма «ERASMUS для молодих підприємців» – програма професійного обміну, яка дає можливість новим підприємцям (мається на увазі не вік підприємця, а час з моменту започаткування підприємницької діяльності – до 3х років) навчатися у досвідчених підприємців в інших країнах-учасницях програми ЄС COSME. Програма започаткована у 2009 році, вона надає можливість новим, молодим та амбіційним підприємцям набувати навичок і знань у досвідчених підприємців, які володіють малими підприємствами в інших країнах-учасниках цієї Програми, а досвідченим підприємцям - дізнаватися про перспективи й нові бізнес-ідеї молодих підприємців, започатковувати співробітництво з іноземними партнерами. Обмін досвідом здійснюється шляхом організації відрядження молодого (нового) підприємця до країни підприємця-господаря строком від 1 до 6 місяців. Програма ЄС «ERASMUS для молодих підприємців» є частиною програми ЄС COSME. Вперше в 2018 році в програмі можуть приймати участь громадяни України. Додаткова інформація за посиланням https://www.erasmus-entrepreneurs.eu/.
За січень - травень 2018 року зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС збільшився на 7,8%, порівняно з аналогічним періодом минулого року та склав майже $3,4 млрд, з яких $2,3 млрд - це експорт українських аграрних та харчових продуктів на ринки ЄС. Позитивне сальдо в двосторонній торгівлі за цей період становить $1,1 млрд.
Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.
«За п’ять місяців 2018 року ми бачимо зростання нашого агроекспорту до країн ЄС майже на $13 млн порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Найбільшу питому вагу в структурі агроекспорту до ЄС займали: зернові злаки, яких було експортовано на суму майже $862 млн, олія - $465,8 млн, залишки і відходи харчової промисловості - $220 млн, насіння олійних культур - $211,5 млн, м’ясо птиці та субпродукти - $100,5 млн»,- прокоментувала Ольга Трофімцева.
Вона додала, що за цей час також помітно зросли показники експорту українських перероблених та нішевих аграрних товарів до ринків ЄС. Зокрема, помітно збільшився експорт соків – на $ 11 млн, а це майже в 2 рази, кондвиробів з цукру – на $ 8,3млн або на 89,4%, шоколаду та інших продуктів з вмістом какао – на $6,5 млн (на 66,2%); овочів бобових сушених – на $6,5 млн (в 2,4 рази), яєць птиці без шкарлупи та яєчних жовтків – на $6,1 млн (або в 20 разів).
«Головними імпортерами нашої продукції є Нідерланди з часткою експорту 15,9%, Іспанія – 14,1%, Італія – 14%, Польща – 14%, Німеччина – 9,3% та Франція – 6,8%», - розповіла заступник Міністра.
За її словами, імпорт європейських харчових товарів в Україну також помітно збільшився за вказаний період, а саме – на $230 млн та склав $1,1 млрд. Основними імпортованими товарами стали: кукурудза, продукти для годівлі тварин, шоколад та продукти з какао-бобів, насіння соняшнику, тютюн та інші харчові продукти.