Міністри закордонних справ України, Польщі та Литви Дмитро Кулеба, Яцек Чапутович і Лінас Лінкявічюс створили Люблінський трикутник як формат.
Новий тристоронній формат ґрунтується на традиціях та історичних зв’язках трьох країн, коріння яких сягає глибини багатьох сторіч. Він є важливим механізмом зміцнення Центральної Європи та сприяння європейській і євроатлантичній інтеграції України.
Відповідну спільну декларацію міністри ухвалили 28 липня у Любліні, Польща.
“Люблінський трикутник підкреслює важливу роль, яку Україна, Польща та Литва відіграють у Центральній Європі та світі. Наша єдність здатна не лише зміцнити наші країни, але і ефективно протидіяти спільним загрозам, гарантувати безпеку та процвітання нашого регіону.
Україна не лише намагається приєднатися до наявних форматів взаємодії. Україна має достатньо сил та авторитету, щоб створювати нові ефективні формати з партнерами”, - заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Учасники формату домовилися координувати дії задля захисту міжнародного права у контексті триваючої російської агресії проти України. Як у тристоронній координації, так і в міжнародних організаціях: НАТО, ООН, ЄС, Раді Європи та ОБСЄ.
Розвиток торгівлі, інвестицій та інфраструктурних проєктів буде одним з важливих блоків взаємодії Люблінського трикутника.
Україна, Польща та Литва задекларували, що не визнають незаконну окупацію Росією Криму та за жодних обставин не визнають її у майбутньому. Вони закликали Росію вивести війська з тимчасово окупованих територій України, включно з окремими районами Донецької та Луганської областей.
Країни Люблінського трикутника підтримують відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах та закликають до припинення російської агресії проти нашої держави. Вони також підтримують надання Україні статусу партнера із розширеними можливостями НАТО та заявляють, що надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО є наступним необхідним кроком у цьому напрямі.
“Альянс наших трьох країн не лише сягає корінням глибокої давнини. Наша взаємодія має вимір Парламентської асамблеї Польща-Литва-Україна, а також спільний військовий підрозділ, Українсько-польсько-литовську бригаду. Люблінський трикутник у своїх діях спирається на цей історичний, парламентський та безпековий фундамент”, - заявив Дмитро Кулеба.
Люблінський трикутник підкреслює важливість інтенсифікації взаємодії між Європейським Союзом, Північноатлантичним альянсом та Східним партнерством та приділяє особливу увагу розвитку Ініціативи Трьох Морів. Країни формату підтримують співпрацю України з Тримор’ям та іншими регіональними форматами взаємодії.
Задля втілення зазначених цілей, міністри трьох країн створюють платформу політичної, економічної, соціальної взаємодії між Республікою Польща, Республікою Литва та Україною - Люблінський трикутник. Вона передбачає, зокрема, регулярні зустрічі, включно із зустрічами на полях багатосторонніх форматів та із залученням обраних партнерів, а також консультації найвищого рівня між МЗС трьох країн.
Глави МЗС України, Польщі та Литви також скоординували подальші дії та обговорили майбутні зустрічі у форматі Люблінського трикутника.
28 липня Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина провела Перший діалог з українським бізнесом щодо оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
«Наступного року виповнюється 5 років з дати набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка є найбільшою Угодою ЄС з третьою країною. Зона вільної торгівлі з ЄС відкрила нам доступ до найбільшого ринку на європейському континенті, і наразі ЄС – це основний торговельний партнер України та найбільший інвестор в українську економіку. Сьогодні на ЄС припадає близько 42% товарообігу», – наголосила Ольга Стефанішина.
Ольга Стефанішина додала, що мета цього діалогу – дати старт процесу поглиблених консультацій з українською бізнес-спільнотою щодо потреб та очікувань від оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Результатом таких діалогів стане узагальнена позиція бізнесу, яка буде врахована під час підготовки переговорної позиції України в рамках оновлення Угоди.
«Позиція Уряду України має базуватися на очікуваннях та потребах українського бізнесу, національного виробника, – заявила Ольга Стефанішина. – Вперше бізнес-гравці мають можливість свідомо та прозоро оцінити ефективність роботи зони вільної торгівлі з ЄС, визначити наявні бар'єри у торгівлі, відстояти свої інтереси та примножити свої можливості».
Віце-прем’єр-міністр нагадала, що положення Угоди розроблялися ще у 2010 році, за 10 років змінилися стандарти та запити як в Європейському Союзі, так і в Україні, зокрема в торгівлі, тож вони потребують інших підходів. Тому оновлення Угоди про асоціацію, зокрема модернізація торговельної частини угоди, – це необхідність та рушій поглиблення європейської інтеграції України.
«У рамках Угоди маємо можливість для оцінки ефективності виконання, що передбачено статтею 481 Угоди. Цей інструмент політичного діалогу між українською та європейською стороною дозволить зважити кожен елемент імплементації Угоди та виокремити ті галузі та сектори, де можна досягнути більшого прогресу завдяки оновленню», – підкреслила Ольга Стефанішина.
Віце-прем’єр-міністр додала, що для організації системної роботи у цьому напрямі при Офісі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України створена спеціальна група радників.
«При моєму офісі працюватиме спеціальна група радників, які будуть відповідати за взаємодію з бізнесом в процесі оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Усі пропозиції, які будуть надходити, вони ретельно опрацюють, тому я закликаю бізнес проявити активність та надсилати відповідні дані. Щоб кожна важлива позиція була врахована в загальній переговорній позиції України з цього питання», – зазначила Ольга Стефанішина.
Довідково
Основні акценти оновлення Угоди передбачають такі напрямки: оновлення Додатків - поглиблення секторальної інтеграції; оновлення торговельних (тарифних та нетарифних) параметрів – збільшення обсягів безмитного експорту на ринок ЄС та усунення нетарифних заходів, що обмежують торгівлю з ЄС.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час робочого візиту до Брюсселя 23 липня зустрівся з Високим представником Європейського Союзу Жозепом Боррелем.
Під час зустрічі Глава Уряду висловив надію, що найближчим часом вдасться розпочати роботу над Спільною декларацією Шостого Саміту Східного партнерства.
«Україна очікує на результативність і готова докласти максимальних зусиль для успішного Саміту. Декларація повинна підтвердити європейські прагнення і європейський вибір партнерів, а також підтримку їхньої територіальної цілісності у межах міжнародно визнаних кордонів», — зазначив Денис Шмигаль.
На думку Прем’єр-міністра, новий порядок денний Саміту Східного партнерства на період після 2020 року повинен містити такі ключові завдання:
— започаткування додаткового формату діалогу «ЄС+3 асоційованих партнерів»;
— посилення співпраці у сфері безпеки;
— поступова інтеграція партнерів до внутрішнього ринку ЄС;
— поширення на партнерів переваг Єдиного цифрового ринку і зниження тарифів на роумінг з ЄС;
— доступ до Спільної зони платежів у євро (SEPA);
— укладення угод про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA).
Денис Шмигаль підкреслив, що сторони мають докласти максимум зусиль для реалізації тих завдань з «20 досягнень до 2020 року», які досі залишаються невиконаними: «Маю на увазі підписання Угоди про спільний авіаційний простір. Необхідно знайти можливість підписати цю угоду з Україною якомога швидше».
«Ми розраховуємо на підтримку Європейської Комісії в цьому питанні. Це сприятиме подальшому розвитку української авіаційної галузі, збільшенню кількості польотів та пасажирських перевезень», — додав очільник Уряду.
27 липня відбулася онлайн-конференція «Торговельна Асоціація з ЄС як інструмент подолання економічних наслідків COVID-19» в рамках проєкту GIZ «Впровадження Торговельної Асоціації з ЄС в Україні, Молдові та Грузії».
До обговорення приєдналися більше 60 учасників, зокрема представники структур Європейського Союзу, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Мінекономіки, ДУ Офіс з просування експорту, аналітичних центрів та бізнес-асоціацій, а також українських компаній.
Участь в конференції взяли також представники відділу зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності та міжрегіонального співробітництва Департаменту розвитку економіки та сільського господарства облдержадміністрації.
Під час заходу учасникам представлено пропозиції від приватного сектору щодо посилення євроінтеграції та економічного розвитку через застосування DCFTA/ПВЗВТ. Зокрема, рекомендації у двох ключових напрямках: «Технічні бар’єри» (гармонізація інфраструктури якості із європейськими вимогами) та «Інфраструктура підтримки експорту». Також експерти обговорили питання адаптації українського законодавства до європейського, у тому числі в контексті укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (ACAA, або так званий «промисловий безвіз»). Окремо представлено діяльність Офісу з просування експорту з підтримки українського бізнесу.
Про ключові напрямки та пріоритети співпраці України та НАТО у контексті євроатлантичних прагнень України йшлося сьогодні під час онлайн-зустрічі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної з послами держав-членів НАТО, акредитованих в Україні.
«З першого дня свого призначення в Уряді я відстоюю переконання, що підтримання регулярного діалогу у форматі Україна-НАТО у столицях держав-членів НАТО, штаб-квартирі та структурах Альянсу, а також безпосередньо в Україні, є надзвичайно важливим для системного просування українського питання, нарощування темпу реформ, підвищення обізнаності щодо питань євроатлантичної інтеграції як в Україні так і в країнах-членах Альянсу», - зазначила Ольга Стефанішина.
Віце-прем'єр-міністр додала, що Річна національна програма під егідою Комісії Україна-НАТО (РНП) залишається ключовим інструментом для досягнення необхідних критеріїв членства в Альянсі.
«Щоденні задачі, на які спрямована робота моя і колег - це робота в рамках Річної національної програми на 2020 рік. Вона суттєво відрізняється від усіх попередніх, які Україна розробляла, починаючи з Бухарестського саміту. Тепер РНП є програмою стратегічних та вимірюваних реформ, які забезпечують ефективну, цілеспрямовану та системну підготовку до членства в Альянсі», – зазначила Ольга Стефанішина.
Віце-прем’єр-міністр також додала, що Україна розпочала консультації для наповнення практичним змістом участі у Партнерстві розширених можливостей НАТО.
«Під час мого нещодавнього візиту до Брюсселя ми погодилися з керівництвом НАТО, що для ефективної роботи та розвитку більш широкого порядку денного Україна-НАТО, нам потрібно відновити регулярні засідання комісій Україна-НАТО на міністерському рівні. І з угорськими колегами маємо спільне розуміння того, що діалог ведеться, відтак маємо гарні шанси на конструктив», – резюмувала Ольга Стефанішина.
Під час заходу було також обговорено актуальні питання порядку денного відносин Україна-НАТО, зокрема, щодо підтримки інтенсивного діалогу на найвищому рівні, підготовки пріоритетних питань євроатлантичної інтеграції, реформування сектору безпеки і оборони, оновлення Комплексного пакету допомоги НАТО, участі у процесі ретельного обдумування та обговорення рішень щодо стратегічного бачення розвитку Альянсу «НАТО-2030», імплементації Закону України «Про нацбезпеку», зміцнення спроможностей Військово-морських Сил, розвитку взаємодії у Чорноморському регіоні, інформування громадськості у контексті євроатлантичної інтеграції України, а також гендерної рівності.
23 липня під час робочого візиту до Брюсселя відбулася зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом.
У рамках зустрічі сторони обговорили питання:
спільної протидії коронавірусу;
агресії Російської Федерації на Донбасі, санкційного режиму та погіршення ситуації із правами людини в Криму, що потребує підвищеної уваги світової спільноти;
курсу України до ЄС та НАТО, а також структурні реформи на цьому шляху;
оновлення Угоди про Асоціацію Україна-ЄС та інтенсифікації діалогу щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції;
макрофінансової допомоги Україні з боку європейських партнерів.
Прем’єр-міністр України розповів європейському колезі, що «Уряд України виходить із необхідності продовження реформ, спрямованих на поглиблення економічної інтеграції з Європейським Союзом. Ми також почали формувати Дорожню карту з понад 60 євроінтеграційних законів, які плануємо винести на голосування в Парламент».
Також Денис Шмигаль наголосив, що важливо розпочати системний та продуктивний діалог щодо оновлення поглибленої зони вільної торгівлі Україна-ЄС, так і про більш широкий контекст, пов’язаний зі взаємним доступом до ринків.
«Україні важливо інтенсифікувати діалог щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції. У цього завдання є дві основних мети: по-перше, привести нашу інфраструктуру якості у відповідність до європейських стандартів; по-друге, полегшити доступ української продукції на ринок ЄС. Практика свідчить, що доступ на ринок ЄС відкриває нам і інші світові ринки», - розповів очільник українського Уряду.
Зі свого боку Виконавчий віце-президент Єврокомісії відзначив, що Європейський Союз і надалі буде підтримувати позитивні реформи у сфері медицини, освіти, децентралізації, земельних відносин, а також реформу митних та фіскальних органів.
Також Денис Шмигаль запросив Валдіса Домбровскіса відвідати Україну та розглянути можливість спільного візиту в східні регіони України або на лінію розмежування з Кримом.
15 липня Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина долучилася до обговорення звіту про прогрес впровадження Україною європейських норм у 2014-2019 рр. та стратегічні пріоритети Уряду України у напрямку політичної асоціації та економічної інтеграції Україна-ЄС.
“Між Україною та ЄС дуже високий рівень політичного діалогу. Є розуміння того, що Україна добре рухається шляхом реформ. Ми формуємо Дорожню карту з понад 60 євроінтеграційних законів, які в пріоритеті для ухвалення Парламентом вже цієї осені. Це колосальна робота, але запевняю: Україна юридично і технічно готова стати частиною європейської системи, тобто Україна точно стане членом ЄС – це лише питання часу", - запевнила Ольга Стефанішина.
Віце-прем’єр-міністр підкреслила, що Угода дозволяє у 2021 році здійснити всебічний огляд досягнення цілей, щоб закріпити досягнення і сформулювати оновлені пріоритети. Усі процеси в ЄС і в Україні перебувають у русі, змінюється законодавство ЄС. Ці зміни важливі при оцінці наших здобутків і постановці нових спільних задач та пріоритетів.
"Важливо, щоб при підготовці концепції оновлення Угоди були враховані потреби українського бізнесу, які стануть основою переговорної позиції щодо Угоди. До кінця липня цього року розпочнуться систематичні консультації з українськими підприємцями, які стануть основою переговорної позиції України щодо Угоди та частиною амбітних планів України на Саміт у жовтні цього року", - додала Віце-прем'єр-міністр.
Ольга Стефанішина нагадала, що Президент та Прем’єр-міністр заявили про чітку політичну позицію – Саміт Україна-ЄС у жовтні має принести конкретні результати.
"Готується низка взаємовигідних ініціатив, які зроблять Україну та ЄС ще ближчими. Маємо пропозиції щодо інтеграції в єдиний цифровий ринок, прийняття України в мережу регуляторів електричної енергії. Розраховуємо на підписання Угоди про спільний авіаційний простір і початок місії у рамках так званого "промислового безвізу" або угоди АСАА після оцінки відповідності нашого законодавства. Відповідні питання я уже обговорила з представниками Єврокомісії у Брюсселі під час свого візиту до інституцій ЄС минулого тижня”, - повідомила Віце-прем’єр-міністр.
Довідково
Звіт “Україна та Угода про асоціацію. Моніторинг виконання за 2014-2019 роки” підготовлений Українським центром європейської політики за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні та в рамках ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою “Відкрите суспільство для Європи” (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Повний запис прес-конференції дивіться за посиланням: bit.ly/3fwAKNw.
3 липня 2020 року у форматі онлайн зустрічі відбулося 4-те засідання Кластера 2 Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС.
Українську делегацію очолив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торговий представник України Тарас Качка, делегацію ЄС очолила керівник підрозділу стратегії та інструментів європейської політики сусідства Європейської служби зовнішніх справ Анна Стражска.
У зустрічі також взяли участь представники ДКА, ДФС, МКІП, Мінфіну, НКЦПФР, Держгеонадр.
Метою зустрічі стало обговорення актуальних питань двостороннього співробітництва у сферах промислової та підприємницької політики, туризму, космосу, розвитку законодавства про товариства та корпоративне управління, а також захисту прав споживачів та оподаткування.
Сторони окреслили подальші спільні кроки з розвитку співробітництва у сфері космосу між Україною та ЄЄ, а також з Європейським космічним агентством, обговорили питання залучення України до Європейської Зеленої Угоди, як політики посилення співпраці між Україною та ЄС, модернізації економіки.
Крім того, українська сторона ознайомила європейських колег із останніми змінами у законодавстві з питань оподаткування, наголосивши на заінтересованості України у продовженні співробітництва в рамках підтримки реформ у цій сфері, включаючи обмін найкращими практиками.
Окремо було приділено увагу реформам, які здійснюються Українською Стороною у сфері реформування туристичної галузі, корпоративного управління та захисту прав споживачів.
За результатами засідання сторони досягли домовленостей щодо продовження співпраці у сферах промислової та підприємницької політики, туризму, космосу та геології.
Довідково
За домовленістю України та ЄС засідання підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва проводиться за кластерним принципом – з фокусом на ключові питання, які закріплені за підкомітетом.
Кластер 2 - це промислова та підприємницька політика, гірнича справа і металургія, туризм, космос, законодавство про товариства та корпоративне управління, захист прав споживачів, оподаткування.
25 червня Кабінет Міністрів України затвердив план заходів на 2020 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.
Мета - налагодити інформування та комунікацію з українським суспільством про можливості та перспективи, які відкриває для громадян Угода про асоціацію Україна-ЄС, на прикладі ключових пріоритетів та реформ.
Серед цілей, що визначені схваленим Планом є, зокрема:
✅ підвищення поінформованості населення про європейські цінності;
✅ інформування про можливості та перспективи, які відкриває для держави Угода про асоціацію, на прикладі результатів впроваджених реформ;
✅ протидія дезінформації, спрямованої на дискредитацію відносин України з ЄС та майбутнього членства України в ЄС;
✅ вдосконалення комунікаційних навичок у представників органів державної влади та місцевого самоврядування тощо.
“Європейська інтеграція України - це, передусім, про спільні цінності. Серед них - кращі умови для життя громадян в Україні, більше демократії, сильніша економіка, краща медицина та соціальна підтримка. Цей процес потребує підтримки громадян в усіх куточках нашої країни”, – коментує рішення Уряду Ольга Стефанішина.
Оновлення Угоди про асоціацію є одним із пріоритетів України, який є важливим пунктом порядку денного на саміті Україна-ЄС у жовтні.
«Ми маємо рухатися в напрямку повної лібералізації по всіх чотирьох свободах (вільне переміщення товарів, послуг, робочої сили і капіталу – ред.). Саме у цьому контексті і відбувається підготовка України до саміту та до Ради асоціації, яка закріпить домовленості саміту» – зазначила Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, під час інтерв’ю «Європейській правді».
Зокрема, може йтися про оновлення всіх додатків та торговельної частини. Ставки також будуть предметом переговорів з ЄС, однак не йдеться про обнулення всіх ставок.
Серед інших пріоритетів України у діалозі з ЄС Ольга Стефанішина назвала:
-
відновлення діалогу щодо підписання Угоди про спільний авіаційний простір;
- підготовка місії, яка розпочне оцінку України в рамках підготовки до переговорів по ACAA («промисловий безвіз»). Ця місія очікується найближчим часом;
- інтеграція до Цифрового ринку ЄС. Україна розраховує на оновлення ключових додатків Угоди у цій сфері, а також схвалення дорожньої карти інтеграції України у Цифровий ринок ЄС.
«Ще один пріоритет – виконання Угоди в сфері санітарних і фітосанітарних заходів. Україна тут вже провела велику роботу, у багатьох сферах вже діють європейські стандарти, і я хотіла би рухатися в напрямку автоматизації, визнання еквівалентності нашого і європейського санітарного контролю» – розповіла Віцепрем’єр-міністерка.
Вона також зазначила, що на осінню сесію парламенту планується підготувати пропозиції щодо євроінтеграційних законопроєктів, які необхідно ухвалити.