Європейська комісія схвалила пакет пропозицій, спрямованих на збільшення торгівлі між Європейським Союзом і країнами у пан-євро-середземноморському регіоні, зокрема Україною. Таке рішення має допомогти економічному відновленню після спалаху коронавірусу. Пропозиції Єврокомісії модернізують преференційні торговельні угоди ЄС з 20 торговими партнерами з Пан-Євро-Мед, роблячи відповідні "правила походження" в цих угодах більш гнучкими і зручними для бізнесу.
По це повідомляється на веб-порталі Європейської комісії.
“Я визначила оновлення Угоди про асоціацію одним з найбільших пріоритетів своєї роботи в якості Віцепрем’єрки і сьогоднішня заява з боку Єврокомісії свідчить, що ми на правильному шляху. Це - сигнал готовності європейських колег до оновлення умов торгівлі з ЄС, зокрема, і для України. А ми зі свого боку уже забезпечили вчасний початок підготовки пропозицій. Це дозволить нам уже в жовтні запропонувати європейцям своє амбітне бачення. А ще - це будуть дуже зважені та обґрунтовані пропозиції, бо до їхньої підготовки залучений бізнес та суспільство”, – коментує заяву Єврокомісії Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Окрім України, пропозиції Єврокомісії вносять поправки в двосторонні угоди ЄС з такими країнами: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія, Фарерські острови, Туреччина, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Палестина, Грузія, Республіка Молдова, Албанія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія та Косово.
“Правила походження” є необхідними в рамках будь-якої торгової угоди, оскільки вони визначають, які товари можуть користуватися преференційним режимом. Такі процедури гарантують, що митні органи можуть перевірити походження товару, а також дозволяють бізнесу довести походження своїх товарів. При дотриманні всіх необхідних вимог товари з преференційним походженням можуть ввозитися з більш низькими ставками мит або навіть з нульовою ставкою, в залежності від режиму преференційного тарифу.
Україна планує домовитись про початок переговорів з ЄС щодо оновлення Угоди про асоціацію вже у 2021 році. На цьому наголосила Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час публічних консультацій «Оновлення Угоди про асоціацію з ЄС: потреби та очікування бізнесу Одещини».
«Український бізнес, зокрема, Одещини має більше можливостей для торгівлі та інвестиційної співпраці з ЄС. Уряд працює, щоб Угода про асоціацію дала змогу активніше їх використовувати. Але і для бізнесу є “домашнє завдання” - оцінити власні амбіції і дати відповідні сигнали для врахування їх урядовою командою при формуванні переговорної позиції України в рамках оновлення Угоди», - зазначила Ольга Стефанишина.
За словами Віце-прем'єр-міністра, у 2016-2019 роках очевидною є позитивна динаміка розвитку торгівлі з Європейським Союзом, який сьогодні є головним торговельним партнером України з часткою у понад 41% від загального обсягу торгівлі товарами. Зростає торгівля товарами з високою доданою вартістю.
«До частини української продукції застосовуються тарифні квоти, хоча за деякими з них експортуємо значно більше, ніж сама квота. Це свідчить про потенціал та якість української продукції, яку хочуть бачити на європейському ринку. Зменшення обсягів зовнішньої торгівлі через коронавірус є тимчасовим явищем у світовій економіці. Діалог Уряду з українським бізнесом дозволить підготувати інклюзивну позицію України, яка відповідатиме новим амбіціям та можливостям наших підприємців”, - зазначила Ольга Стефанішина.
Віце-прем'єр-міністр підкреслила, що серед пріоритетних напрямків співпраці Україна-ЄС - укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА), посилення торгівлі послугами, а також оновлення підходу до державної допомоги, яка має стати більш гнучкою та швидкою у реагуванні на надзвичайні ситуації, як-от боротьба з COVID-19.
Довідково
Угода про асоціацію Україна-ЄС не передбачає квот, які б кількісно обмежували ввезення товарів до ЄС. Українські експортери можуть постачати до ЄС будь-які обсяги товарів європейської якості. Натомість, зона вільної торгівлі передбачає використання тарифних квот для частини товарів. Коли квота з нульовим митом вичерпується, то торгівля продовжується з використанням стандартних ставок ввізного мита.
У 2020 році українські експортери використовують можливості 31 з 40 тарифних квот. Станом на 17.08.2020 вже повністю використано 8 тарифних квот на: мед, ячмінну крупу та борошно, оброблені томати, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, продукти переробки солоду та крохмалю, цукор. Використовуються тарифні квоти на: оброблену продукцію із зернових (81,2%), яйця та альбуміни (75,0%), м’ясо птиці (73,4%), крохмаль (73,3%), солод та пшеничну клейковину (72,2%), яйця та альбуміни додаткова (60,4%), висівки, відходи та залишки (55,2%), м’ясо птиці додаткова (53,1%), овес (45,3%), пшеницю (40,2%) та інші.
Україна готова долучитися до реалізації Європейської зеленої угоди і вже напрацювала попередні пропозиції до спільної Дорожньої карти з ЄС. Амбітність “зеленого переходу” залежатиме від глибини співпраці між Україною та європейськими партнерами. На цьому 19 серпня наголосила Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України під час зустрічі з делегацією Представництва ЄС в Україні.
“Залучення України до реалізації Європейського зеленого курсу є одним з моїх пріоритетів. Ми вже є частиною цього процесу в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Серед пріоритетних секторів у цьому напрямку ми розглядаємо підвищення енерго- та ресурсоефективності економіки, реформу вугільного сектору та справедливу трансформацію вугледобувних регіонів, розвиток відновлювальної та водневої енергетики, розбудову національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, розвиток сталого сільського господарства, зокрема, виробництво органічної продукції, діджиталізацію економіки, екологізацію транспорту, співпрацю у наукових та інноваційних проєктах, стимулювання трасферу технологій” - зазначила Ольга Стефанішина.
Віцепрем’єрка також повідомила європейських партнерів про підготовку другого Національно визначеного внеску (НВВ) до Паризької Угоди. Це ключовий документ в рамках боротьби зі зміною клімату, що готують всі країни, та який визначає зобов’язання України щодо скорочення викидів парникових газів. Попередній документ від 2015 року передбачає зобов’язання не перевищити 60% від рівня 1990 року.
“Ми підтримуємо загальноєвропейській тренд на збільшення зусиль по боротьбі зі зміною клімату, і наш другий НВВ буде більш амбітний, ніж попередній. Однак, екологізація економіки, особливо під час коронавірусу, вимагатиме реалізації спільних проєктів, трансферу передових технологій та залучення інвестицій і значної фінансової підтримки, зокрема, зі сторони міжнародних інституцій” - зазначила Ольга Стефанішина
Продовжуються консультації Уряду з бізнесом щодо оновлення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Запрошуємо надсилати пропозиції зацікавлених українських компаній та бізнес асоціацій, на основі яких буде формуватися консолідована позиція української сторони на переговорах з Європейським Союзом. Анкету можна заповнити за посиланням.
Представники бізнесу також можуть надсилати свої пропозиції до групи радників при Офісі Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Email: dcfta@ubta.com.ua та/або nahornyak@kmu.gov.ua
Кінцева дата проведення опитування – 31 серпня.
Нагадаємо, під егідою Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної розпочато процес консультацій з українським бізнесом щодо очікуваних параметрів оновлення Угоди про асоціацію.
Довідково
Угода про асоціацію відкрила для українського бізнесу доступ до найбільшого ринку на європейському континенті. Завдяки цьому, сьогодні близько 42% всього товарообігу України припадає саме на ЄС. У 2021 році, відповідно до статті 481, Україна може розпочати оцінку ефективності виконання Угоди та ініціювати зміни до неї. Відповідний запит вже є в українського бізнесу, який прагне більш широко використовувати можливості Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС.
12 серпня 2020 року, Уряд врегулював питання щодо звернення підприємств з високим рівнем довіри для отримання спеціального транзитного спрощення.
Відповідно до зобов'язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС урядовці ухвалили постанову Кабінету Міністрів України “Про деякі питання надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення”, яка дозволяє приєднання до Нової комп’ютеризованої транзитної системи (New Computerised Transit System - NCTS).
Застосування механізму спеціального транзитного спрощення, як передбачено зазначеною постановою, дозволяє Україні отримати запрошення від Об’єднаного Комітету Конвенції про процедуру спільного транзиту щодо приєднання до цієї Конвенції.
Таким чином, Україна зробила ще один важливий крок для імплементації положень Конвенції про процедуру спільного транзиту, що передбачає обмін митною інформацією з 35 країнами європейського регіону і забезпечення ефективного митного контролю завдяки NCTS через використання сучасних технологій під час здійснення контролю за доставкою товарів.
“Впровадження європейських підходів на митниці - це частина нашої інтеграції у внутрішній ринок ЄС, формування безпечних ланцюгів постачання товарів. Уряд спрощує митні формальності для підприємств з високим ступенем довіри, що підвищує також легкість та прозорість ведення бізнесу в Україні. Важливо, що маємо підтримку та допомогу ЄС на цьому шляху”, – зазначила Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Довідково
Ухвалена Постанова забезпечує практичне застосування норм Закону України від 12 вересня 2019 року № № 78-IX “Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи” (реєстр. номер 1082 від 23.08.2019). Закон впроваджує в українське законодавство положення Конвенції про процедуру спільного транзиту, які дозволять Україні обмінюватися митною інформацією з 35 країнами, отримувати дані для переміщення товарів транзитом, ввести спеціальні транзитні спрощення, використовувати єдину митну декларацію для переміщення товарів від країни-відправника до країни-одержувача через інші країни з використанням загального ІТ-продукту (New Computerised Transit System (NCTS)).
NCTS – це ІТ продукт, який дає можливість налагодити обмін інформацією про етапи митного оформлення товарів з використанням електронних повідомлень в режимі реального часу та підвищити ефективність використання системи аналізу ризиків.
Уряд ухвалив протокольне рішення, яким ініціював створення координаційного механізму з питань європейської інтеграції України. Відповідне доручення Прем'єр-міністр Денис Шмигаль озвучив під час чергового засідання Уряду. Очільник Уряду додав, що установче засідання слід провести до кінця серпня цього року.
"Інтеграція до ЄС і НАТО - це великий системний процес, який ми рухаємо щодня. Я надзвичайно вдячна Прем'єр-міністру за підтримку у питаннях координації цієї роботи. Новий механізм дасть додатковий поштовх нашій спільній роботі з профільними заступниками в міністерствах над імплементацією Угоди про асоціацію з ЄС. Важливо максимально синхронізувати наші зусилля для досягнення пріоритетів інтеграції України до ЄС та НАТО", - наголосила Ольга Стефанішина.
Віцепрем'єрка також переконана, що оновлення найближчим часом уже наявної дорожньої карти євроінтеграційних законопроектів та пріоритетних напрямків роботи у міністерствах є важливим сигналом для усіх залучених сторін.
"Певна, що "звірити годинники" завжди корисно, тож вдячна Прем'єр-міністру за принципову та чітку позицію в питаннях координації. Система моніторингу "Пульс Угоди", яка доступна онлайн, є дієвим інструментом оцінки нашого руху у напрямку інтеграції до ЄС. Але тільки реальна жива координації дозволяє дійсно якісно прискорити роботу у кожній зі сфер ", - зазначила Ольга Стефанішина.
При Офісі Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної розпочала роботу група радників, які відповідають за взаємодію з бізнесом в процесі оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
Віцепрем’єрка закликала представників українського бізнесу та бізнес-асоціацій надсилати предметні пропозиції, аналітичні дані та правову аргументацію для того, аби їхні потреби та очікування від оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС були максимально враховані.
Усі пропозиції, які надходитимуть до Офісу, будуть ретельно опрацьовані та враховані в подальших перемовинах щодо оновлення Угоди про асоціацію.
Пропозиції можна надсилати за зазначеними контактами (координатори групи радників):
Назар Бобицький: n.bobitski@ubta.com.ua
Ірина Дацюк: i.datsiuk@ubta.com.ua
Іван Нагорняк: nahornyak@kmu.gov.ua
Найближчим часом до уваги зацікавлених асоціацій та об'єднань українського бізнесу буде представлена деталізована інформація про порядок організації процесу консультацій, в тому числі стосовно збору пропозицій до очікуваних параметрів оновлення Угоди шляхом анкети-опитування. Ця інформація буде доступна на веб-сайті офісу Віцепрем’єрки О.Стефанішиної та на сайті УАБТ:https://ubta.com.ua/
Довідково
28 липня Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина провела Перший діалог з українським бізнесом щодо оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
Діалог дав початок процесу поглиблених консультацій з бізнес-спільнотою щодо потреб та очікувань українських виробників від оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Результатом таких діалогів стане узагальнена позиція бізнесу, яка буде врахована під час підготовки переговорної позиції України в рамках оновлення Угоди.
Українська асоціація бізнесу і торгівлі (УАБТ) підтримує зусилля Уряду України, зокрема офісу Віцепрем'єр-міністерки О.Стефанішиної з підготовки переговорного процесу щодо оновлення Угоди про асоціацію, та закликає українські бізнес-асоціації приєднуватися до підготовчого процесу.
Міністри закордонних справ України, Польщі та Литви Дмитро Кулеба, Яцек Чапутович і Лінас Лінкявічюс створили Люблінський трикутник як формат.
Новий тристоронній формат ґрунтується на традиціях та історичних зв’язках трьох країн, коріння яких сягає глибини багатьох сторіч. Він є важливим механізмом зміцнення Центральної Європи та сприяння європейській і євроатлантичній інтеграції України.
Відповідну спільну декларацію міністри ухвалили 28 липня у Любліні, Польща.
“Люблінський трикутник підкреслює важливу роль, яку Україна, Польща та Литва відіграють у Центральній Європі та світі. Наша єдність здатна не лише зміцнити наші країни, але і ефективно протидіяти спільним загрозам, гарантувати безпеку та процвітання нашого регіону.
Україна не лише намагається приєднатися до наявних форматів взаємодії. Україна має достатньо сил та авторитету, щоб створювати нові ефективні формати з партнерами”, - заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Учасники формату домовилися координувати дії задля захисту міжнародного права у контексті триваючої російської агресії проти України. Як у тристоронній координації, так і в міжнародних організаціях: НАТО, ООН, ЄС, Раді Європи та ОБСЄ.
Розвиток торгівлі, інвестицій та інфраструктурних проєктів буде одним з важливих блоків взаємодії Люблінського трикутника.
Україна, Польща та Литва задекларували, що не визнають незаконну окупацію Росією Криму та за жодних обставин не визнають її у майбутньому. Вони закликали Росію вивести війська з тимчасово окупованих територій України, включно з окремими районами Донецької та Луганської областей.
Країни Люблінського трикутника підтримують відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах та закликають до припинення російської агресії проти нашої держави. Вони також підтримують надання Україні статусу партнера із розширеними можливостями НАТО та заявляють, що надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО є наступним необхідним кроком у цьому напрямі.
“Альянс наших трьох країн не лише сягає корінням глибокої давнини. Наша взаємодія має вимір Парламентської асамблеї Польща-Литва-Україна, а також спільний військовий підрозділ, Українсько-польсько-литовську бригаду. Люблінський трикутник у своїх діях спирається на цей історичний, парламентський та безпековий фундамент”, - заявив Дмитро Кулеба.
Люблінський трикутник підкреслює важливість інтенсифікації взаємодії між Європейським Союзом, Північноатлантичним альянсом та Східним партнерством та приділяє особливу увагу розвитку Ініціативи Трьох Морів. Країни формату підтримують співпрацю України з Тримор’ям та іншими регіональними форматами взаємодії.
Задля втілення зазначених цілей, міністри трьох країн створюють платформу політичної, економічної, соціальної взаємодії між Республікою Польща, Республікою Литва та Україною - Люблінський трикутник. Вона передбачає, зокрема, регулярні зустрічі, включно із зустрічами на полях багатосторонніх форматів та із залученням обраних партнерів, а також консультації найвищого рівня між МЗС трьох країн.
Глави МЗС України, Польщі та Литви також скоординували подальші дії та обговорили майбутні зустрічі у форматі Люблінського трикутника.
28 липня Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина провела Перший діалог з українським бізнесом щодо оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
«Наступного року виповнюється 5 років з дати набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка є найбільшою Угодою ЄС з третьою країною. Зона вільної торгівлі з ЄС відкрила нам доступ до найбільшого ринку на європейському континенті, і наразі ЄС – це основний торговельний партнер України та найбільший інвестор в українську економіку. Сьогодні на ЄС припадає близько 42% товарообігу», – наголосила Ольга Стефанішина.
Ольга Стефанішина додала, що мета цього діалогу – дати старт процесу поглиблених консультацій з українською бізнес-спільнотою щодо потреб та очікувань від оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Результатом таких діалогів стане узагальнена позиція бізнесу, яка буде врахована під час підготовки переговорної позиції України в рамках оновлення Угоди.
«Позиція Уряду України має базуватися на очікуваннях та потребах українського бізнесу, національного виробника, – заявила Ольга Стефанішина. – Вперше бізнес-гравці мають можливість свідомо та прозоро оцінити ефективність роботи зони вільної торгівлі з ЄС, визначити наявні бар'єри у торгівлі, відстояти свої інтереси та примножити свої можливості».
Віце-прем’єр-міністр нагадала, що положення Угоди розроблялися ще у 2010 році, за 10 років змінилися стандарти та запити як в Європейському Союзі, так і в Україні, зокрема в торгівлі, тож вони потребують інших підходів. Тому оновлення Угоди про асоціацію, зокрема модернізація торговельної частини угоди, – це необхідність та рушій поглиблення європейської інтеграції України.
«У рамках Угоди маємо можливість для оцінки ефективності виконання, що передбачено статтею 481 Угоди. Цей інструмент політичного діалогу між українською та європейською стороною дозволить зважити кожен елемент імплементації Угоди та виокремити ті галузі та сектори, де можна досягнути більшого прогресу завдяки оновленню», – підкреслила Ольга Стефанішина.
Віце-прем’єр-міністр додала, що для організації системної роботи у цьому напрямі при Офісі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України створена спеціальна група радників.
«При моєму офісі працюватиме спеціальна група радників, які будуть відповідати за взаємодію з бізнесом в процесі оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Усі пропозиції, які будуть надходити, вони ретельно опрацюють, тому я закликаю бізнес проявити активність та надсилати відповідні дані. Щоб кожна важлива позиція була врахована в загальній переговорній позиції України з цього питання», – зазначила Ольга Стефанішина.
Довідково
Основні акценти оновлення Угоди передбачають такі напрямки: оновлення Додатків - поглиблення секторальної інтеграції; оновлення торговельних (тарифних та нетарифних) параметрів – збільшення обсягів безмитного експорту на ринок ЄС та усунення нетарифних заходів, що обмежують торгівлю з ЄС.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час робочого візиту до Брюсселя 23 липня зустрівся з Високим представником Європейського Союзу Жозепом Боррелем.
Під час зустрічі Глава Уряду висловив надію, що найближчим часом вдасться розпочати роботу над Спільною декларацією Шостого Саміту Східного партнерства.
«Україна очікує на результативність і готова докласти максимальних зусиль для успішного Саміту. Декларація повинна підтвердити європейські прагнення і європейський вибір партнерів, а також підтримку їхньої територіальної цілісності у межах міжнародно визнаних кордонів», — зазначив Денис Шмигаль.
На думку Прем’єр-міністра, новий порядок денний Саміту Східного партнерства на період після 2020 року повинен містити такі ключові завдання:
— започаткування додаткового формату діалогу «ЄС+3 асоційованих партнерів»;
— посилення співпраці у сфері безпеки;
— поступова інтеграція партнерів до внутрішнього ринку ЄС;
— поширення на партнерів переваг Єдиного цифрового ринку і зниження тарифів на роумінг з ЄС;
— доступ до Спільної зони платежів у євро (SEPA);
— укладення угод про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA).
Денис Шмигаль підкреслив, що сторони мають докласти максимум зусиль для реалізації тих завдань з «20 досягнень до 2020 року», які досі залишаються невиконаними: «Маю на увазі підписання Угоди про спільний авіаційний простір. Необхідно знайти можливість підписати цю угоду з Україною якомога швидше».
«Ми розраховуємо на підтримку Європейської Комісії в цьому питанні. Це сприятиме подальшому розвитку української авіаційної галузі, збільшенню кількості польотів та пасажирських перевезень», — додав очільник Уряду.