Учора, в рамках Саміту Україна-ЄС, Ольга Стефанішина, Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, підписала три угоди з Європейською Комісією на загальну суму у 60 млн євро.
«Разом з Європейським Союзом ми долаємо багато спільних викликів. Це - боротьба з COVID-19, гібридними загрозами, перехід до ресурсоефективної економіки, яка не шкодить довкіллю. Це - спільні завдання, адже подолання цих викликів позитивно вплине на роботу бізнесу та якість життя громадян», – зазначила Ольга Стефанішина.
Перша і найбільша угода «Програми ЄС «Міцні регіони» на суму 30 млн євро передбачає фінансування місцевим органам влади для реагування на наслідки пандемії COVID-19, підвищення безпеки людей в регіонах, постраждалих від конфлікту на Сході України і незаконної анексії Криму, а також на підтримку незалежних ЗМІ, журналістів, просування нових медіа ініціатив.
Друга угода між Урядом України та Європейською Комісією стосується фінансування заходу“Механізм розвитку громадянського суспільства України” на суму 20 млн євро. Кошти спрямують на розвиток громадських організацій, аби вони могли брати участь у розробці національних політик, допомагати у впровадженні реформ, залучати громадян України до участі у соціальних і громадських ініціативах, у тому числі для боротьби з домашнім та гендерним насильством.
Третя угода стосується фінансування заходу «Кліматичний пакет для стабільної економіки: (САSЕ) в Україні» на суму 10 млн євро, що сприятиме роботі у напрямку долучення України до Європейського зеленого курсу.
"Ця угода дозволить нам профінансувати проекти з переходу до чистої, ресурсоефективної, кліматично нейтральної і кругової економіки. А ще це додаткові можливості для залучення інвестицій в економіку українських регіонів та якісну розробку Урядом необхідних політик та програм", - коментує документ Ольга Стефанішина.
Зокрема, в рамках угоди планується надати гранти для енергоаудитів та підвищення енергоефективності малих та середніх підприємств, розвивати проекти з відновлюваної енергії, надавати консультації муніципалітетам з економічно ефективного постачання тепла і гарячої води та розробляти плани сталої міської мобільності, підтримувати місцеві громади в секторах відновлюваної енергетики і створення повного життєвого циклу продукції від виробництва і до споживання до ринку вторинної сировини. Також угодою передбачається створення спільного ресурсного центру з питань кліматичних інновацій між Україною та ЄС і впровадження надійного обліку викидів парникових газів та речовин, що руйнують озоновий шар.
Торгово-промислова палата України, член міжнародного консорціуму SEEK PLUS, що вже четвертий рік поспіль реалізує проєкт Європейської комісії на території України, проводить ONLINE тренінг/практичний воршоп, який надасть можливість в режимі реального часу подати заявку на програму та отримати можливість розвивати свою бізнес-ідею та отримувати новий досвід та контакти.
Під час заходу Ви отримаєте змогу:
1. Ознайомитись з основними правилами проєкту;
2. Зареєструватись в системі як приймаючий або новий підприємець;
4. Створити мотиваційну форму та отримати доступ до каталогу підприємців, що в подальшому надасть можливість взяти участь в проєкті (Off та Online)
Для участі необхідно зареєструватись за посиланням. Реєстрація триває до 08.10.2020 року.
Учасники, які мають намір подати свою реєстраційну форму під час заходу повинні мати бізнес-план та CV (бажано формат europass) англійською мовою.
Захід відбудеться 12.10.2020 року (посилання для подальшої участі Ви отримаєте в повідомленні за 24 години до початку заходу).
За додатковою інформацією звертайтесь за електронною адресою - soo-ird@ucci.org.ua
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина доповіла про стан виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС та хід підготовки до оновлення Угоди про асоціацію під час засідання Уряду у середу, 30 вересня 2020 року.
«Ми достатньо впевнено виходимо на консультації з ЄС, бо можемо потужно продемонструвати прогрес України у виконанні Угоди про асоціацію. Тому вимагаємо і від ЄС взаємності у визнанні наших стандартів, законодавства та інституцій», – прокоментувала Ольга Стефанішина.
Віцепрем’єр-міністр додала, що суттєвий прогрес у виконанні Угоди про асоціацію також дає робота Уряду з прийняття підзаконних актів у сфері євроінтеграції та взаємодія з Верховною Радою України щодо схвалення відповідних законів.
«На щотижневій основі Уряд приймає акти, які передбачені Планом заходів з виконання Угоди про асоціацію. Це, а також імплементація законодавства, яке ухвалено Верховною Радою, дозволило суттєво підвищити динаміку виконання Угоди про асоціацію та “підтягнути” виконання завдань навіть за 2014-2019 роки. В середньому ми на 20-30% збільшили виконання Угоди про асоціацію за різні роки», – коментує Віцепрем’єр-міністр прогрес України у цій сфері.
Вона додала, що український бізнес очікує на розширення доступу на ринки ЄС завдяки укладанню “промислового безвізу” з ЄС (Угоди АСАА) та скасуванню технічних бар’єрів у торгівлі. Такий запит надійшов від більш ніж 50 асоціацій, а також більше 2000 підприємств з якими Уряд проводив консультації впродовж двох місяців.
«На Саміті Україна-ЄС і на Раді Асоціації ми будемо інціціювати відповідні рішення щодо оновлення Угоди про асоціацію та доступу на ринки Європейського Союзу», – зазначила Ольга Стефанішина.
22 вересня 2020 року в рамках візиту до України високого представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики, віцепрезидента Європейської комісії Жозепа Борреля відбулася його зустріч з Міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.
Сторони узгодили позиції з широкого кола питань напередодні 22-го Саміту Україна-ЄС, який відбудеться 1 жовтня у Брюсселі.
“У нас дуже інтенсивний, динамічний діалог з Європейським Союзом, а Угода про асоціацію між Україною і ЄС є дороговказом наших реформ”, - підкреслив глава МЗС України.
Україна залишається вірною реформаторському порядку денному. “Ми зацікавлені у функціонуванні незалежної антикорупційної інфраструктури в Україні і продовжуватимемо економічні реформи, які сприятимуть поступовій інтеграції української економіки до Внутрішнього ринку Європейського Союзу”, - запевнив Дмитро Кулеба.
Високий представник висловив підтримку програми реформ в Україні, спрямованих на реалізацію євроінтеграційного курсу нашої держави. Він також підтвердив готовність європейських партнерів і надалі надавати гуманітарну допомогу східним регіонам нашої держави в умовах пандемії. “Ми робимо це не з міркувань благодійності або як неурядова організація, адже ЄС - це політична інституція. Наш спільний інтерес в тому, що, допомагаючи Україні, ми допомагаємо самі собі. Ми надзвичайно зацікавлені у процвітаючій, демократичній та стабільній Україні,” - наголосив очільник європейської дипломатії.
Міністр закордонних справ висловив вдячність ЄС за підтримку зусиль Уряду України з протидії COVID-19 та посилення спроможностей української медичної системи у боротьбі з пандемією. Сторони домовились про подальшу солідарність, зокрема, у доступі до майбутньої вакцини.
ЄС непохитно підтримує суверенітет та територіальну цілісність України, а політика ЄС щодо РФ залишається незмінною. Санкційна політика ЄС щодо РФ зберігатиметься до повного виконання Москвою своїх зобов’язань за Мінськими домовленостями.
Українська сторона ознайомила ЄС з новими ініціативами щодо деокупації Криму, зокрема новим міжнародним консультативним форматом "Кримська платформа". Сторони обговорили шляхи підтримки цієї ініціативи з боку міжнародних партнерів.
Високий представник ЄС спільно з Міністром закордонних справ вшанував полеглих українських героїв, поклавши квіти до Стіни пам'яті біля Михайлівського Золотоверхого Собору.
Митницями Держмитслужби у межах угод про вільну торгівлю між Україною та країнами ЄC, ЄАВТ (Норвегія, Ісландія, Швейцарія та Ліхтенштейн) розпочато видачу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED на експорт товарів українського походження до цих країн.
Використовуючи діагональну кумуляцію при встановленні преференційного походження товару дозволить українським виробникам закупляти матеріали, сировину і комплектуючі в країнах ЄC або ЄАВТ, виробляти з них товари в Україні і продавати готову продукцію до країн ЄС або або ЄАВТ без сплати мита.
Застосування діагональної кумуляції у торгівлі з країнами ЄС та ЄАВТ залучить Україну до європейських та глобальних ланцюжків доданої вартості, збільшить обсяги прямих інвестицій до нашої країни.
Сертифікати EUR.1 або EUR-МЕД видаються у разі, якщо їх потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС та ЄАВТ як доказ, що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.
Сертифікати видаються безоплатно посадовою особою митниці Держмитслужби під час здійснення експорту товару(ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення або після експорту товару(ів) за місцем здійснення митного оформлення товару(ів) або за місцем державної реєстрації експортера. Термін дії сертифікатів складає 4 місяці з дати їх видачі.
Презентаційні матеріали щодо застосування діагональної кумуляції та практичні приклади видачі сертифікатів з перевезення EUR-MED розміщено на офіційному сайті Держмитслужби.
Продовжується п'ятий раунд конкурсу есе для молоді з України, Грузії та Молдови від проєкту 3DСFTAs «Розуміємо Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, Молдовою і Грузією». Приймаються роботи на будь-яку актуальну тему, що має відношення до Угоди про асоціацію між країною учасника та ЄС.
До участі у конкурсі запрошується молодь (до 30 років) з України, Грузії та Молдови. Обсяг есе: до 3000 слів.
Есе повинні бути написані англійською мовою, хорошої аналітичної та лінгвістичної якості, а також присвячені темі, в межах якої автор може продемонструвати глибину своїх знань, досліджень або професійний досвід. Есе мають включати цікаву аргументацію або пропозиції.
Автори найкращих робіт отримають грошовий приз у розмірі 500 євро - загалом буде обрано до 4 переможців. Зокрема, обрані найкращі есе будуть опубліковані на порталі www.3dcftas.eu. Надсилати свої есе можна включно до 30 вересня 2020 року на електронну пошту remizov@ier.kyiv.ua.
Європейський зелений курс - це програма не лише екологічного, а, передусім, економічного розвитку ЄС, яка передбачає перетворення Європи на кліматично нейтральний континент та технологічне лідерство ЄС через мінімізацію використання викопного палива та зменшення негативного впливу на довкілля до 2050 року.
Залучення України до ЄЗК потребуватиме оновлення додатків до Угоди про асоціацію, а також перегляду і узгодження національних і регіональних стратегій розвитку секторів економіки на предмет їх кліматичної амбітності.
“Ми розділяємо амбітний кліматичний порядок денний, але маємо виходити з реальної спроможності економіки і формувати нашу Дорожню карту взаємодії, яка базуватиметься на правильному балансі між нашими амбітними завданнями і часовими рамками, в які ми можемо це досягти. Це двосторонній процес, в якому Україна має розділяти амбітний порядок денний Європейського Союзу, а Європейський Союз має враховувати зобов'язання в рамках Угоди про асоціацію при формуванні політик в рамках Європейської зеленої угоди”, - зауважила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час комітетських слухань “Європейський зелений курс”.
Віце-прем’єр-міністр наголосила на:
створенні підкомітету на Раді асоціацій або започаткуванні у форматі окремого органу Діалогу щодо Green Deal на найвищому політичному рівні з української та європейської сторін;
розробці Дорожньої карти участі України в ЄЗК в рамках цього діалогу, яка буде покладена в основу і бюджетного планування, планування діяльності Уряду з урахуванням курсу на зелену економіку;
реалізації цієї Дорожньої карти після схвалення її Європейським Союзом.
А також озвучила позицію Уряду, яка полягає у тому, що Україна вже робить свій внесок щодо декарбонізації економіки в рамках Паризької Угоди, Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року та Угоди про асоціацію з ЄС.
З цією метою урядовою міжвідомчою робочою групою з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії “Європейський зелений курс” з врахуванням результатів низки консультацій із зацікавленими сторонами, в тому числі з органами виконавчої та законодавчої влади, експертного та наукового середовища, неурядових організацій, асоціацій підготовлено та направлено Стороні ЄС позиційний документ щодо можливих механізмів долучення України до ЄЗК.
Кабінет Міністрів України прийняв оновлену редакцію постанови «Про затвердження Порядку підготовки, схвалення та виконання плану залучення зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках ТАІЕХ».
Проект акта розроблено Національним агентством України з питань державної служби. Головна мета - підвищити якість та ефективність використання інструменту TAIEX в Україні, а також надати Порядку підготовки, схвалення та виконання плану залучення зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках ТАІЕХ структурованості, логічної послідовності та лаконічності.
Документ враховує оновлений підхід Європейською Комісією у застосуванні інструменту інституційної розбудови ТАІЕХ, який передбачає перехід до стратегічного планування у ключових секторах державного управління.
Координацію реалізації інструменту інституційної розбудови TAIEX в Україні здійснює Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проєкт Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку». Цей Закон покликаний гармонізувати законодавство України зі стандартами ЄС.
Ухвалення зазначеного законопроєкту необхідне для укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA або так званий «промисловий безвіз»), що відкриє нові можливості для українського бізнесу на ринку ЄС.
Реалізація Закону допоможе подолати проблему масового фальсифікату на ринку будівельної продукції України, забезпечити дієвий ринковий нагляд за якістю будівельної продукції, створити умови щодо вільного обігу будівельної продукції на ринках України та ЄС та збільшити залучення міжнародних інвестицій в Україну.
Проєктом Закону, зокрема, передбачено перехід на декларативний принцип оцінки відповідності будівельних матеріалів та виробів. Відтак, виробники матимуть зобов’язання декларувати показники будівельної продукції та надавати цю інформацію у вільному доступі.
Задля захисту споживачів від недоброякісної та небезпечної для здоров’я та життя будівельної продукції органи державного ринкового нагляду здійснюватимуть заходи щодо обмеження, заборони, вилучення з обігу та/або відкликання продукції, що не відповідає встановленим вимогам.
Крім того, законопроєктом встановлюються основні вимоги до будівель та споруд з точки зору безпеки, охорони здоров’я, довговічності, енергозбереження, охорони довкілля протягом усього їх життєвого циклу ‒ від проєктування до демонтажу.
Нова, гармонізована з європейською система надання будівельної продукції на ринку в Україні має запрацювати в повному обсязі у 2023 році після розробки та ухвалення відповідних нормативно-правових актів. За середньою оцінкою це близько кілька десятків документів.
2 вересня Уряд прийняв постанову, якою створює Комісію з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Комісія працюватиме як консультативно-дорадчий орган, а одне з її основних завдань – забезпечити підготовку пропозицій для розвитку відносин з ЄС у сфері європейської інтеграції України.“Україна встановила високу планку у взаємодії з ЄС, зокрема в інтеграції до європейського внутрішнього ринку. Така робота потребує максимального залучення усіх органів влади. Створена Комісія допоможе забезпечити всебічну та ефективну координацію виконання Угоди про асоціацію на рівні міністерств, а також тримати результативний рівень діалогу з Верховною Радою, бізнесом та громадянським суспільством”, – зазначає Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Серед основних завдань Комісії, зокрема:
- координація органів виконавчої влади щодо комунікації на рівні двосторонніх органів асоціації Україна-ЄС та діалогу з ЄС щодо виконання Угоди про асоціацію;
- удосконалення нормативно-правової бази з питань, що належать до компетенції Комісії.
Новостворену Комісію очолюватиме Прем'єр-міністр України, заступником Уряд призначив Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. До складу також входитимуть віце-прем’єр-міністри та міністри, Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, та (за згодою) заступник Керівника Офісу Президента України та голови Комітетів Верховної Ради України.