8 - 9 грудня 2020 р. відбулось п’яте засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі у режимі відеоконференції м. Київ – м. Брюссель.
Під час інтенсивної дводенної роботи сторонами обговорено комплекс питань, пов’язаних із імплементацією розділу IV “Торгівля та питання пов’язані із торгівлею” Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема технічні бар’єри у торгівлі, митні питання, санітарні та фітосанітарні заходи, питання інтелектуальної власності, публічних закупівель, конкуренції, сфери послуг, торгівлі та сталого розвитку.
Під час заходу особливу увагу приділено узгодженню сторонами подальших кроків щодо перегляду торговельних положень Угоди про асоціацію, оцінки готовності інфраструктури якості до укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА), приєднання до Конвенцій про процедуру спільного транзиту та про спрощення формальностей у торгівлі товарами, визнання заходів регіоналізації та зонування хвороб тварин, взаємного відкриття ринків публічних закупівель, наближення українського законодавства до положень asquis ЄС у сфері державної допомоги, інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, подальшої лібералізації руху капіталу.
На заході сторонами також обговорено результати роботи підкомітету з питань торгівлі та сталого розвитку, підкомітету з питань географічних зазначень, підкомітету з митних питань та підкомітету з питань санітарно-фітосанітарних заходів.
За результатами дискусії констатовано прогрес в імплементації Україною торговельних положень Угоди про асоціацію, а також досягнуто ключових двосторонніх домовленостей, зокрема щодо:
- проведення у 2021 році офіційних консультацій щодо перегляду торговельних положень Угоди про асоціацію;
- наступних кроків стосовно оцінки готовності української інфраструктури якості, необхідної для підписання Угоди АСАА;
- завершення узгодження та підписання у 2021 році рішення Комітету про оновлення додатка XVII «Нормативно-правове наближення» до Угоди про асоціацію;
- подальшого обговорення питання дотримання державами-членами ЄС положень Угоди про асоціацію стосовно взаємного доступу до ринку послуг міжнародних автомобільних перевезень;
- продовження підтримки стороною ЄС заходів України у цифровій та телекомунікаційній сфері;
- заходів стосовно взаємного визнання електронних довірчих послуг між Україною та ЄС;
- налагодження комунікації між регуляторами фінансового сектору України та європейськими наглядовими органами.
Сьогодні Парламент та Уряд найбільш системно працюють над впровадженням законодавства, передбаченого Угодою про асоціацію, а також більшими амбіціями щодо інтеграції до внутрішнього ринку ЄС. Успішність цих кроків відкриває для України можливість говорити про оновлення Угоди про асоціацію і такий діалог уже триває з Євросоюзом.
На цьому наголосила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина за результатами засідання Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС.
«Комісія щодо виконання Угоди про асоціацію, яку ми створили у вересні 2020 року, вже продемонструвала свою ефективність. У поєднанні з широким політичним діалогом Уряду з Парламентом та попри виклики, пов'язані з рішеннями Конституційного суду щодо антикорупційних реформ, Верховна Рада продовжує ухвалювати структурне євроінтеграційне законодавство, яке змінює правила гри на всьому ринку», – зазначила Ольга Стефанішина.
Серед таких реформ Віцепрем’єрка виокремила - закон про розвиток внутрішніх водних шляхів, електронні комунікації, безпеку і якість донорської крові, а також компонентів крові. Ольга Стефанішина також відзначила прогрес щодо укладання угоди про «промисловий безвіз» (АСАА), і Україна очікує на висновки оціночної місії до кінця весни 2021 року.
«Законодавство, ухвалене у рамках реалізації Угоди про асоціацію, прокладає шлях до економічної трансформації України, впровадження добросовісної конкуренції та посилення сумісності нашого ринку з європейським. Такі кроки відкривають можливість до глибшої інтеграції з європейським ринком, створюють додаткові стимули для зростання малого та середнього бізнесу, а також розвитку їхнього потенціалу через прозору конкуренцію», – сказала Віцепрем’єрка.
Під час дискусії представники ЄС також відзначили успіхи України у низці секторів за час впровадження Угоди про асоціацію. Зокрема, європарламентар Петрас Ауштрявічус (Литва), відзначив успішні зусилля Уряду та країни щодо подолання викликів в економічній сфері.
Люк Девінь, в. о. керівного директора з питань Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішніх дій, наголосив на прогресі у сфері реформ, якого досягла Україна, незважаючи на дестабілізуючі дії Росії, конфлікт на Донбасі, а також пандемію коронавірусу. Серед важливих змін в Україні він відзначив банківську та земельну реформи, а також децентралізацію, як беззаперечну “історію успіху”. Разом з тим, він відзначив негативні тенденції останніх місяців, пов'язані з рішенням Конституційного Суду.
«Останні рішення КСУ мали негативні наслідки для антикорупційних інституцій та поставили під питання антикорупційні зусилля. Потужна судова реформа залишається життєво важливою. Боротьба з корупцією залишається постійним викликом. Незалежність суду не означає відсутність відповідальності. Але для подолання наявних викликів необхідні зусилля не лише керівництва країни, а й всіх політичних сил, які прагнуть реформ», – зазначив Девінь.
Представниця Єврокомісії, в.о. керівника Групи підтримки України Катерина Матернова також звернула увагу на низку важливих реформ, реалізованих цього року, зокрема проведення анбандлінгу НАК «Нафтогаз України»:
«Незважаючи на пандемію, рік був надзвичайно насиченим у світлі проведених реформ. А ця осінь була надзвичайно активною у контексті відносин України та ЄС».
Окремо Катерина Матернова наголосила на готовності ЄС надати всю необхідну підтримку для реалізації судової реформи.
«Представники ЄС, як у Брюсселі, так і в Києві, готові працювати невтомно у режимі реального часу з українською владою, членами ВРУ, щоб відновити антикорупційну архітектуру, але у контексті ширшої судової реформи. Необхідно перезапустити реформу, щоб судова система стала справді сильною та компетентною», – зазначила Матернова.
8 грудня відбулась онлайн-зустріч співголів Ради асоціації - Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Високого представника ЄС, Віцепрезидента Європейської Комісії Жозепа Борреля, а також Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної та Комісара Європейського Союзу з питань сусідства та розширення Олівера Варгеї.
Засідання Ради асоціації сторони домовились перенести на 11 лютого 2021 року у Брюсселі. Воно стане важливим кроком для розвитку діалогу у напрямку оновлення Угоди про асоціацію.
Під час зустрічі Ольга Стефанішина наголосила, що спад у світовій економіці через пандемію коронавірусу загострює необхідність оновити Угоду. Це дозволить адаптувати Зону вільної торгівлі між Україною та ЄС до сучасних економічних реалій, покращити умови для ведення бізнесу з обох сторін.
«Засідання Ради асоціації має стати не менш важливою історичною подією у відносинах Україна-ЄС, аніж 22-й Саміт. Адже ми ставимо перед собою амбітну мету - почати оновлення роботи Зони вільної торгівлі уже наступного року. Зі січня 2016 року, відколи почала застосовуватися Поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі, наша двостороння торгівля зросла приблизно на 65%. Це говорить про великий торговельний потенціал між нашими економіками. Тому оновлення Угоди про асоціацію однозначно дозволить наростити взаємну торгівлю, у чому зацікавлений як бізнес України, так і ЄС», – сказала Ольга Стефанішина.
Урядовиця зазначила, що для розвитку торговельного співробітництва Україна сьогодні очікує на перші висновки попередньої оціночної місії щодо готовності України до укладання «промислового безвізу» з ЄС, а також визначення перших кроків для початку офіційних переговорів щодо укладення Угоди АСАА. На порядку денному також подальша інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС; залучення України до впровадження Європейського зеленого курсу; підписання Угоди між Україною та ЄС про спільний авіаційний простір; визначення кроків з визнання європейськими партнерами інституту Уповноважених економічних операторів України.
«Минулого тижня Верховна Рада ухвалила революційний закон про внутрішній водний транспорт, який запускає розвиток відкритого і конкурентного ринку вантажних і пасажирських перевезень по воді в Україні. Цей крок є дуже важливим, зважаючи на необхідність приєднання українських внутрішніх водних шляхів до регіональної мережі TEN-T», – зазначила Ольга Стефанішина.
Віцепрем’єрка також підкреслила, що Україна та ЄС мають спільне розуміння важливості вирішення кризи, спричиненої рішеннями Конституційного суду, відновлення повноцінної роботи антикорупційної інфраструктури, а також невідкладності запуску судової реформи в Україні.
3 грудня Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина провела онлайн-зустріч з Комісаром ЄС з питань сусідства та розширення Олівером Варгеї.
Під час зустрічі Ольга Стефанішина проінформувала про активізацію роботи над ухваленням євроінтеграційного законодавства на рівні Уряду та Парламенту, що відкриває нові можливості.
«Маємо безсумнівний прогрес у євроінтеграційному напрямі. Сьогодні Парламент підтримав важливий євроінтеграційний законопроєкт про внутрішній водний транспорт, який надасть друге дихання для відкритого і конкурентного ринку річкових перевезень в Україні та відкриває для всіх нас додаткові транзитні можливості. Важливо обговорити рішення про включення водних шляхів України до регіональної Транс'європейської транспортної мережі (ТЕN-T) на засіданні Ради асоціації Україна-ЄС. Україна вже є частиною ринку ЄС, інтеграція України в ланцюги виробництва та постачання вигідна обом сторонам», – зазначила Ольга Стефанішина.
Віцепрем'єрка також обговорила з Єврокомісаром реалізацію рішень 22-го Саміту Україна-ЄС, відзначивши прогрес за низкою напрямків секторальної інтеграції, майбутній розвиток Східного партнерства, розширення співпраці у сфері безпеки та інше.
Окремо учасники зустрічі обговорили ситуацію навколо антикорупційних органів. Ольга Стефанішина зазначила, що Україна напрацьовує рішення щодо забезпечення ефективної роботи антикорупційних органів та виходу із кризи, викликаної рішеннями Конституційного суду.
Україна та ЄС домовилися провести засідання Ради асоціації Україна-ЄС за фізичної участі делегацій у лютому 2021 року.
«З європейськими партнерами ми вирішили провести Раду асоціації саме у форматі фізичної зустрічі. Але у зв’язку з жорстким локдауном у Брюсселі, який не дозволяє провести візит офлайн, ми погодили доцільність його перенесення на лютий 2021 року. Тим часом домовилися тримати діалог на високому політичному рівні до найшвидшої можливості фізичного візиту української делегації до Брюсселя», – пояснила Ольга Стефанішина.
Серед питань цьогорічної Ради асоціації – продовження роботи на основі спільної заяви 22-го Саміту Україна-ЄС, зокрема щодо оцінки результатів Угоди про асоціацію, започаткування процесу оновлення Угоди про асоціацію, підписання Угоди про спільний авіаційний простір, обговорення прогресу у запровадженні «промислового безвізу», діалог про залучення України до реалізації можливостей Європейського зеленого курсу, зміцнення економічної інтеграції та подальші кроки щодо виходу із кризи, спричиненої рішеннями Конституційного суду тощо.
«Наступного тижня ми разом з Прем’єр-мністром Денисем Шмигалем маємо заплановану розмову з Верховним представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем та Комісаром ЄС з питань сусідства та розширення Олівером Варгеї, після якої уже зможемо говорити про конкретну дату засідання Ради асоціації», – прокоментувала Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Нагадаємо, засідання Ради асоціації Україна-ЄС було заплановане 8 грудня у Брюсселі. Це щорічний захід, де на вищому політичному рівні проводиться оцінка виконання Угоди про асоціацію та окреслюються майбутні плани.
3 грудня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні євроінтеграційний законопроєкт №2477 про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію». 252 народних депутатів підтримали цей законопроєкт.
Головна зміна, яку передбачає законопроєкт, – це європейський добровільний підхід до конкретних стандартів при виробництві промислової продукції. Тобто бізнес зможе самостійно обирати, які кращі світові стандарти або практики використовувати при виробництві продукції, при цьому головним орієнтиром стає безпечність для здоров'я споживача.
Ці зміни реалізують Угоду про асоціацію з ЄС в частині технічних вимог до промислової продукції, а отже – відкривають шлях до інтеграції у внутрішній ринок Євросоюзу.
Напередодні неформальної зустрічі членів Ради асоціації Україна-ЄС 8 грудня, Європейський Союз презентував щорічний Звіт щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У звіті описується впровадження Україною реформ в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом за останній рік.
«Незважаючи на дестабілізуючі дії Росії, конфлікт на Сході та спалах пандемії коронавірусу, Україна продовжує демонструвати прогрес на своєму шляху реформ. Дуже важливо, щоб українські політичні лідери продовжували ці зусилля та робили незворотні реформи, особливо щодо верховенства права. Український народ цього очікує», – заявив високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, Віце-президент Європейської комісії Жозеп Боррелл.
Попри наявні виклики, ЄС відзначає низку позитивних зрушень, а саме:
- у сферах правосуддя, верховенства права та боротьби з корупцією – початок роботи Вищого антикорупційного суду України, а також покращення співпраці між Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП);
- реалізація банківської реформи, яка допомагає захистити фінансову стабільність України;
- значний прогрес у реформуванні цифрової сфери;
- політика розвитку сільського господарства та сільських територій.
«Мовою міжнародної дипломатії це позитивна оцінка прогресу реформ в Україні. Це означає, що в ЄС не бачать загроз нашому подальшому руху до ЄС. У звіті відзначено важливі зусилля влади для впровадження земельної реформи, реформи банківської системи, а також інтеграції до Цифрового ринку ЄС. Звісно, нам іще є над чим працювати, але це нормальний процес в країні, яка одночасно бореться з російською агресією, корупцією та трансформує власну країну в непростих умовах і в часі, обмеженому високими очікування українського суспільства», – коментує звіт Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
У звіті ЄС також позитивно відзначають законодавчу діяльність Парламенту в «турборежимі», яка характеризувала перші місяці роботи нового Парламенту та Уряду України, відображаючи очікування громадян України. Такі ключові реформи, як банківська та земельна реформи, були ухвалені, незважаючи на спалах пандемії коронавірусу.
Європейський комісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгелі наголосив, що Європейський Союз продовжуватиме всебічно підтримувати Україну на шляху впровадження подальших реформ:
«ЄС буде продовжувати підтримувати Україну у виконанні порядку денного реформ, повному впровадженні та використанні переваг Угоди про асоціацію та пом'якшенні негативного впливу коронавірусної кризи. Ми очікуємо, що Україна підтримуватиме спільні цінності демократії, верховенства права, поваги міжнародного права та прав людини, включаючи права осіб, які належать до меншин. Наша спільна мета – підтримати стратегічну орієнтацію України на поглиблену інтеграцію з Європейським Союзом».
30 листопада у м. Дніпро Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина разом з Головою Представництва ЄС в Україні Матті Маасікасом відкрили другий в Україні регіональний Офіс євроінтеграції.
«Дуже символічно, що другий регіональний Офіс євроінтеграції відкривається у східній частині України у м. Дніпро – форпості територіальної цілісності й незалежності країни. Це – велика індустріальна столиця, тому пріоритетом роботи Офісу буде покращення динаміки залучення інвестицій, взаємодія з бізнесом, формування пропозицій та експертизи щодо потреб бізнесу, їхня комунікація на рівні Уряду України та Євроінституцій Брюсселя, – зазначила Ольга Стефанішина. – У майбутньому ми використаємо цю інформацію для консультацій з ЄС щодо оновлення торгових параметрів Угоди про асоціацію, долучення України до проектів ЄС щодо «зеленої» економіки, зокрема «зеленої» металургії. Офіс євроінтеграції в Дніпрі сприятиме також розвитку малого й середнього бізнесу, адже в консультаціях щодо оновлення Угоди про асоціацію ми хочемо зробити акцент на формуванні потужних стимулів для МСБ».
Під час поїздки Ольга Стефананішина також провела нараду в обласній державній адміністрації Дніпропетровської області щодо посилення участі регіонів у процесах євроінтеграції.
«Пілотний проект зі створення офісів євроінтеграції – це важливий майданчик для взаємодії регіонів між собою. У першому півріччі 2021 року будуть відкриті 4 регіональні офіси і ми започаткуємо програму взаємодії регіонів для обміну досвідом та знаннями з усіх питань. Це дуже важливий елемент децентралізації та євроінтеграції, коли регіони України взаємодіятимуть безпосередньо», – резюмувала Віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина.
Серед інших задач Офісу та новоствореної агенції регіонального розвитку у Дніпрі будуть:
- підвищення інвестиційної привабливості регіону, залучення інвестиційних та кредитних ресурсів, міжнародної технічної допомоги для регіонального розвитку;
- реалізація Угоди про асоціацію Україна-ЄС та сприяння досягненню Цілей сталого розвитку;
- поширення інформації про європейську інтеграцію, проведення культурних та освітніх заходів для підвищення обізнаності про європейський курс України;
- розвиток та поглиблення співробітництва між Україною та ЄС у сфері освіти та науки, історії та культури;
- розвиток та поглиблення співробітництва між областю та регіонами країн ЄС;
- налагодження бізнес-контактів між підприємцями області та країнами ЄС;
- експертна підтримка щодо міжрегіонального та транскордонного співробітництва з країнами ЄС.
Нагадаємо, що перший пілотний регіональний Офіс з євроінтеграції відкрився 15 жовтня 2020 року у м. Херсон. Очікується, що наступні євроінтеграційні Офіси відкриються у Полтаві та Хмельницькому.
4 листопада Європейський Союз і Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH підписали угоду про реалізацію проєкту тривалістю 3,5 роки задля підвищення конкурентоспроможності малих і середніх підприємств та сприяння їхнього виходу на міжнародний ринок. Аби надати українським МСП оперативну підтримку в умовах загострення пандемії COVID-19, проєкт розпочне мобілізацію грантової підтримки й відповідних консультаційних послуг, щоб послабити вплив кризи на малий і середній бізнес, а також, за можливості, сприяти його відновленню.
«Цей проєкт є частиною пакету підтримки в боротьбі з наслідками пандемії COVID-19, який ЄС мобілізував на початку весни для допомоги Україні. Його метою є надання інструментів практичної підтримки малим і середнім підприємствам, які мають допомогти бізнесу пройти через цю кризу й покращити перспективи розвитку після її завершення», – зазначив Фредерік Куне, керівник відділу програм співробітництва Представництва ЄС в Україні.
«Сталий розвиток – це основа нашої діяльності. GIZ допомагає Україні на шляху до сталого економічного розвитку з 1993 року. Для нас важливо підтримувати поступове зростання економіки Україні в умовах кризи та невизначеності. Малі та середні підприємства є рушійною силою української економіки. Ми із задоволенням приєднались до ініціативи Європейського Союзу щодо підвищення конкурентоспроможності та сприяння виходу на міжнародні ринки українських малих і середніх підприємств. Цю ініціативу ми підтримуємо в рамках нашого доручення від уряду Німеччини щодо сприяння розвитку торгівлі між Україною та ЄС. У нинішній ситуації пакет заходів підтримки українських МСП, спрямований на подолання наслідків COVID-19, має особливо важливе значення" – наголосила Бернадетт Ной, регіональний директор GIZ в Україні та Білорусі.
Проєкт запроваджуватиме заходи екстреної підтримки малого бізнесу, зокрема, у низці секторів, які мають великий потенціал для зростання, інновацій та експорту. Критерії відбору і процедура подання заявок на участь у проєкті будуть визначені й оголошені найближчим часом. Декілька потужних українських організацій із підтримки бізнесу отримають сприяння у створенні «бізнес-клінік», які допомагатимуть МСП належним чином реагувати на ринкові умови, що значно змінилися через пандемію COVID-19. У межах запланованої підтримки на місцевому рівні проєкт ініціюватиме цільові заходи, що мають допомогти місцевим громадам-партнерам визначити необхідні кроки для подолання наслідків пандемії, установивши баланс між збереженням здоров'я громадян і виживанням малого і середнього бізнесу.
Очікується, що з 2021 року проєкт налагодить повномасштабну роботу, метою якої буде підтримка місцевих громад у створенні сталих екосистем для розвитку малих і середніх підприємств та запровадження довгострокових заходів з інноваційної допомоги бізнесу. Також планується, що проєкт буде взаємодіяти з низкою організацій із підтримки бізнесу задля покращення рівня надання послуг МСП, зокрема з питань прискорення інновацій і діджиталізації. Він сприятиме бізнес-кластерам у налагодженні співпраці між компаніями, посилюватиме бізнес-інтеграцію та допомагатиме будувати торгівельні зв’язки з ринками Європи й світу. Проєктом передбачена безпосередня підтримка обраних малих і середніх підприємств у розробці інноваційних продуктів чи послуг, або нових бізнес-моделей завдяки використанню цифрових інструментів. Проєкт має на меті стимулювати сталий розвиток підприємництва, а також сприяти підвищенню конкурентоспроможності та виходу на міжнародні ринки малого і середнього бізнесу, допомагаючи в такий спосіб сталому і рівномірному зростанню української економіки.
19 листопада 2020 року відбулося 10-е засідання Спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження”.
Україна є учасницею Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (набула участі 1 лютого 2018 року).
Регіональна конвенція (Пан-Євро-Мед) – інструмент, який встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в рамках угод про вільну торгівлю, укладених між її Договірними сторонами (учасницями Регіональної конвенції Пан-Євро-Мед є 52 країни світу: країни ЄС, ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Косово, Північна Македонія, Марокко, Молдова, Палестина, Сербія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна, Фарерські острови та Чорногорія).
Україна увійшла до 5 країн-учасниць Пан-Євро-Мед (Норвегія, Швейцарія, Ізраїль та Турція), якими на засіданні презентовано механізм видачі електронних сертифікатів з перевезення товару EUR.1”.
На сьогодні, з метою забезпечення спрощеного допуску товарів українського походження на зовнішні ринки з наданням преференційного режиму оподаткування Держмитслужбою на вебпорталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за адресою https://cabinet.customs.gov.ua/certorigcheck запроваджено сервіс перевірки факту видачі сертифікатів з перевезення (походження) форми EUR.1 в режимі реального часу.
Для перевірки сертифікатів достатньо зазначити дату, номер сертифіката та вагові показники партії товару.
Крім того, за допомогою програмно-інформаційного комплексу автоматизованої системи митного оформлення при видачі сертифікатів EUR.1 в графі 7 проставляється QR-код (двовимірний штрих код), що дає можливість при розпізнаванні його сканувальним пристроєм (в тому числі за допомогою камери смартфону) встановити факт видачі сертифіката EUR.1 та переглянути в електронному вигляді відомості, що містяться в ньому, на Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».
Така технологія буде використана при видачі митницями Держмитслужби електронних сертифікатів EUR.1, застосування яких передбачено Угодою про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль, ратифікованої Законом України від 11 липня 2019 року № 2753-VIII, яка набере чинності з 01 січня 2021 року.