Огляд, статті
Про експорт аграрної продукції

1500_8.640Протягом січня-липня 2019-го року Україна експортувала продукції АПК майже на 12 млрд. доларів США, що у порівняні з аналогічним періодом 2018-го року більше на 20,8%. Передає Національний Промисловий Портал.

Найбільше за цей період Україна експортувала до країни Азії – 4,9 млрд. дол. США, або 41,3% експорту. До країни ЄС було відвантажено 4,1 млрд. дол. США, або 34,2% експорту. На африканські країни припадає 14,8%, або 1,8 млрд. дол. США. До країн СНД було експортовано агропродукції на 822,8 млн. дол. США, або 6,9% експорту.

У трійку лідерів експорту потрапили кукурудза, соняшникова олія та пшениця і її суміш із житом – 3,6 млрд., 2,6 млрд, та 1,3 млрд. дол. США відповідно. Також до десятки найбільш експортованої продукції АПК увійшли макуха та інші тверді відходи, одержані під час добування рослинних жирів та олій (616.5 млн дол. США), соя (560 млн дол. США), м’ясо та субпродукти домашньої птиці (356.6 млн дол. США), насіння ріпаку (271.7 млн дол. США), ячмінь (244.3 млн дол. США), макуха та інші тверді відходи соєвої олії (188.5 млн дол. США), сигари, сигарили та сигарети, цигарки, з тютюном або його замінниками (168.1 млн дол. США)

Необхідно зазначити, що до переліку найбільш експортованих товарів також потрапили хлібобулочні, кондитерські вироби (89.4 млн дол. США), кондитерські вироби з цукру (83.9 млн дол. США), шоколад та інші продукти з вмістом какао (82.9 млн дол. США), яйця птиць (78.3 млн дол. США).

Джерело


 

До уваги експортерів!

turkey_flagМіністерство сільського та лісового господарств Республіки Туреччина оприлюднило вимоги до експорту продукції рослинного або тваринного походження, що містяться у желатинових капсулах, які експортуються з України до Турецької Республіки.

Ознайомитися з вимогами щодо ввезення до Туреччини продукції можна на офіційному сайті Держпродспоживслужби у рубриці «Міжнародне співробітництво» - «Вимоги країн світу».

Джерело


 

Верховна Рада підтримала законопроєкт про запровадження програми авторизованих економічних операторів

12 вересня Верховна Рада в першому читанні віддала 332 голоси «за» законопроєкт №1048 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів». 

«Запровадження інституту АЕО дозволить нам застосувати найкращі світові практики та спростити митні формальності і процедури для відповідального бізнесу, який дотримується законодавства. Це дозволить нашому бізнесу, який займається імпортом та експортом, а також виробникам, які знайшли на ринку ЄС своїх покупців, підвищити їхню конкурентоспроможність», - сказала Міністр фінансів Оксана Маркарова.

У чому суть?

Відповідно до статті 84 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Україна взяла на себе зобов’язання поступово наближувати національне митне законодавство до митного законодавства ЄС. Це передбачає, зокрема, і запровадження в Україні програми авторизованого економічного оператора (АЕО).

Концепцію АЕО на сьогодні запроваджено 83 країнами світу, ще 19 країн знаходяться в активній стадії впровадження (всього 102 країни). Кількість укладених в світі міжнародних угод про взаємне визнання АЕО різних країн (груп країн) за останній рік зросла з 57 до 78. 

За даними ЄС, понад 80% усіх митних оформлень здійснюється підприємствами, які використовують інструменти програми АЕО.

Схвалений законопроєкт запроваджує дієвий механізм інституту АЕО в Україні аналогічний тому, що функціонує в ЄС, з перспективою подальшого взаємного визнання, що передбачено статтею 80 Угоди про асоціацію. Майбутнє визнання статусу АЕО митними органами країн ЄС забезпечить участь українських АЕО у формуванні так званих безпечних ланцюгів постачання товарів, надасть суттєві спрощення при здійсненні митних формальностей для відповідального бізнесу, підвищить їхню конкурентоспроможність на зовнішньому та внутрішньому ринках.

Програма АЕО є інструментом для підвищення ефективності ведення бізнесу. 

Статус АЕО – це:

(1) швидкість: 
- знижений рівень ризику;  
- процедура спрощеного декларування;
(2) сервіс:
 - можливість надходження товарів відразу на склад компанії; 
- самостійне накладання пломб спеціального типу.
(3) економія: 
 - зменшення затримок на кордоні;
  - зменшення витрат на послуги митних терміналів. 
 (4) передбачуваність: 
 - прозорі та заздалегідь зрозумілі процедури митного оформлення;
 - підвищення рівня безпеки та поліпшення зв'язку між партнерами в ланцюгу постачань. 

Джерело


 

КНР затвердила перелік українських потужностей з виробництва яловичини для експорту до КНР

1418850150За результатами першої міжнародної офіційної зустрічі Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова з Віце-міністром делегації Генеральної митної адміністрації Китайської Народної Республіки  (GACC) на чолі з Віце-міністром паном Лі Гуо українські потужності з виробництва яловичини отримали право експорту до КНР.

Китайська Народна Республіка затвердила перелік українських потужностей з виробництва замороженої яловичини для експорту цієї продукції на китайський ринок. Наразі до зазначеного переліку внесені три потужності з виробництва замороженого м’яса яловичини, але процес триває, продовжують надходити заявки на відкриття китайського ринку для інших українських виробників.

Це рішення стало результатом роботи інспекційної місії GACC, яка перебувала в Україні 3-10 червня 2019 року з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом м’яса великої рогатої худоби (ВРХ).

Можливість експорту української яловичини на китайський ринок вивчалася ще з 2016 року. За цей час відбулося ряд переговорів, зустрічей, місій і візитів представників Держпродспоживслужби, українського і китайського посольств, компетентного органу КНР, урядових делегацій, зокрема Мінагрополітики та Мінекономрозвитку.

Активізацією співробітництва слугувала місії компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні у квітні 2017 року з метою оцінювання вітчизняної системи державного контролю за безпечністю харчових продуктів у частині виробництва яловичини. За її результатами у Києві у травні 2017 року Держпродспоживслужба та Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР (AQSIQ) підписали Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до Китайської Народної Республіки. Підписання протоколу свідчило про офіційне відкриття китайського ринку для української яловичини. Але для практичного виходу цієї вітчизняної продукції на ринок КРН українські підприємства повинні були пройти аудити компетентного органу КРН. Тепер із затвердженням списку українських підприємств, яким відкрито доступ до експорту яловичини до Китаю, і цей рубіж подолано.

Підприємства, які мають намір експортувати заморожену яловичину до КНР повинні насамперед ознайомитися з вимогами цієї країни до експорту зазначеної продукції, які розміщені на сайті Держпродспоживслужби (відповідні рекомендації розміщені у рубриці «Міжнародне співробітництво» - «Вимоги країн світу»). 

Джерело


 

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств області за 8 місяців 2019 року

000021_1514271166_bigСтаном на 1 вересня поточного року в зоні діяльності Чернігівської митниці перебуває на обліку 5 424 суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Із загальної кількості узятих на облік суб'єктів ЗЕД фактично здійснювало зовнішньоекономічну діяльність 2 966 суб'єктів господарювання, що становить 55 відс від їх загальної кількості та на 2 268 суб'єктів (у 4 рази) більше ніж у відповідному періоді минулого року.

Крім того, зовнішньоторговельні операції здійснювали 337 суб'єктів ЗЕД, які знаходяться на обліку в інших митницях, що на 40 суб'єктів більше ніж у 2018 році.

Загальна кількість суб'єктів ЗЕД, що проводили операції в зоні діяльності митниці становила 3 303 суб'єктів, що на 2 308 суб'єктів (у 3 рази) більше порівняно з 2018 роком.

За питомою вагою зовнішньоторговельного обігу товарів в зоні діяльності митниці можна виділити наступні підприємства: ПрАТ «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т-Прилуки», ПрАТ «Слов'янські шпалери-КФТП», ТОВ з II «БНХ Україна», ДСП «Чорнобильська АЕС», ТОВ «Алітоні», ТОВ «Агропартнер».

Загальний зовнішньоторговельний баланс експортно-імпортних операцій Чернігівської області (за фактурною вартістю товарів) з початку року складає 22 967,97 млн грн, з них експорт складає 7 709,91 млн грн та імпорт 15 258,06 млн грн, що за вартісними та ваговими показниками більше на 3відс (679,86 млн грн та 50,91 тис т) ніж за відповідний період минулого року.

На ряду із збільшенням обсягів імпортних операцій за вартісними показниками на 2 відс та зменшення за ваговими показниками - на 8 відс протягом звітного періоду також спостерігається тенденція збільшення обсягів експорту за вартісними показниками на 6 відс та ваговими показниками на 52 відсотки.

Слід відзначити також зменшення обсягів оподаткованого імпорту у поточному році, який складає 13 468,68 млн грн, на 6 відс за митною вартістю та на 11 відс у ваговому показнику у порівнянні з минулим роком.

Основними торгівельними країнами-партнерами при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб'єктами ЗЕД :

- з оподаткованого імпорту є Білорусь (39 відс), Великобританія (9 відс), Швейцарія (6 відс), Польща (6 відс) та Німеччина (5 відс);

- з загального експорту є Азербайджан (15 відс), Білорусь (12 відс), Румунія (7 відс), Польща (5 відс) та Казахстан (4 відс).

Найбільшу    питому    вагу    зовнішньоторговельного    обігу    імпорту становлять: міндобрива, вироби з чорних металів та алюмінію, вугілля, тютюн.

Основу експорту товарів складають: сигарети з фільтром, шпалери, кукурудза, лісоматеріали, заготовки верхньої частини взуття, соєві боби, тютюні.

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 198 199 >