UA
Огляд, статті
Зміни до Угоди про вільну торгівлю з Грузією

330027755_w640_h640_gru_ukr21 травня Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів та Міністр економіки Грузії Натела Турнава підписали Протокол, яким внесли зміни до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю.

Зміни до Угоди дозволять Україні та Грузії використовувати ідентичні правила походження товарів у двосторонній торгівлі та застосовувати положення Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед), зокрема ефект діагональної кумуляції. Як відомо, з 1 січня 2019 року Україна почала застосовувати положення Конвенції Пан-Євро-Мед в торгівлі з ЄС.

“Зміни до Угоди про вільну торгівлю з Грузією дозволять створити нам перший діючий трикутник діагональної кумуляції ЄС-Україна-Грузія”, - підкреслив Степан Кубів. - “На практиці це означає, що в українські виробники зможуть імпортувати сировину та комплектуючі з Грузії, переробляти їх в Україні та експортувати, наприклад, до Німеччини з українськими сертифікати походження з нульовою або пільговою ставкою мита. Пан-Євро-Мед - один з інструментів для зміни акцентів міжнародної торгівлі з експорту переважно сировини на експорт більш високотехнологічної продукції з доданою вартістю, яка формується в Україні”.

Зміни до Угоди про вільну торгівлю набудуть чинності після ратифікації Парламентами обох країн. Як відомо, режим вільної торгівлі між Україною та Грузією діє з 1996 року.

Джерело


 

Засідання Міжурядової комісії українсько-латвійської комісії з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва

111111lat_ukr1Україна та Латвія посилять співпрацю у сфері транспорту та логістики, сільського господарства, IT-технологій, охорони навколишнього середовища, технічного регулювання та стандартизації. Про це йшлося під час засідання Міжурядової українсько-латвійської комісії з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва у Ризі (Латвійська Республіка).

З українського боку комісію очолює Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, латвійського – Міністр економіки Латвійської Республіки Ралфс Неміро. В засіданні комісії взяли участь представники Урядів двох країн.

За результатами засідання Комісії сторонами досягнуто домовленостей у частині розроблення перспективних логістичних рішень Латвія – Україна в контексті вантажопотоків Європа – Азія з використанням транскаспійських маршрутів та контейнерного потяга «ЗУБР». Розширення співробітництва планується також через продовження започаткованого у 2018 р. проекту з перевезення українських зернових вантажів територією Білорусі до Лієпайського зернового порту (Латвія) з подальшим реекспортом.

Також досягнуто позитивного рішення в реалізації заходів у рамках двосторонньої Програми співробітництва у сфері АПК та проектів з підтримки реформування агросектора України і розширення доступу українських сільськогосподарських підприємств на ринок ЄС. Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала латвійській стороні за проекти сільськогосподарської дорадчої системи в Україні, які є життєво важливими з точки зору інтеграції України до єдиного ринку ЄС. Віце-прем’єр-міністр висловила сподівання на реалізацію цих проектів у 2019-2020 роках. За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, поглиблення співпраці в сільському господарстві, на яке припадає понад 20% загальної вартості двосторонньої торгівлі товарами (95 млн дол. США), має значну перспективу. Для ефективної операційної взаємодії та координації виконання спільних заходів комплексної Програми співробітництва в АПК планується візит відповідної місії з Латвії до МінАПК України.

Крім того, сторони погодили наміри щодо розвитку промислової співпраці.

Україна і Латвія планують продовжити започаткований у 2018 р. спільний з Агентством інвестицій та розвитку Латвії проект з використанням загальнодержавних інструментів залучення зовнішнього фінансування за рахунок коштів з фондів ЄС. Очікується поновлення роботи в Україні Офісу державного Агентства інвестицій та розвитку Латвії (LIAA) з можливістю використання латвійських механізмів залучення зовнішнього фінансування з фондів ЄС для реалізації стартапів та інновацій.

«Сьогоднішнє засідання міжурядової комісії дасть поштовх подальшому розвитку наших взаємовигідних відносин. Україна може надати вигідні економічні можливості латвійській стороні. Незважаючи на значні збитки від війни, Україна досягла фінансової стабільності та стабільного економічного зростання», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

За її словами, у 2018 році українська економіка продемонструвала найкращі показники за попередні сім років, а реальний ВВП збільшився на 3,3%. Позитивні економічні тенденції продовжувались і на початку 2019 року. Крім того, тіньова економіка в Україні знизилась з 50% у 2014 році до 32% сьогодні. «Торгівля між Україною та ЄС зростає, оскільки ми впроваджуємо Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Євросоюз став найбільшим експортним партнером України, на його ринки у 2018 році ми продали 42,6% нашого загального експорту», – зауважила представниця українського Уряду.

Україна покращує бізнес-клімат і впроваджує розумнішу регуляторну політику. Також підвищується ефективність управління державними компаніями та реформується енергетичний сектор. А це економить державні кошти для інших потреб. «Ми працюємо над розвитком інституційних механізмів захисту прав інвесторів. Для цього в Україні створили державну установу для залучення та підтримки інвестицій. Також ми поліпшуємо умови для державно-приватного партнерства», – підкреслила Віце-прем’єр-міністр.

Іванна Климпуш-Цинцадзе нагадала, що за два роки між Україною та Латвією з’явились прямі авіарейси – між Києвом і Ригою та Львовом і Ригою. Також щочотири дні між Києвом і Вільнюсом курсують потяги з зупинками у Мінську та Вільнюсі.

Вона закликала латвійських колег підтримати амбітні плани України в Європейському Союзі. Зокрема, Україна розраховує укласти Угоду про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (Угода ACAA). Також Україна зацікавлена у підписанні Меморандуму про взаєморозуміння щодо взаємного визнання електронних довірчих послуг з ЄС. Пілотні проекти допоможуть визначити можливі перешкоди, що заважають транскордонному використанню інструментів для електронного підписання контрактів та виставлення рахунків.

«Ми сповнені рішучості продовжувати модернізовувати країну відповідно до нашого курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію», – наголосила Співголова комісії.

Вона подякувала латвійським партнерам за принципову позицію щодо територіальної цілісності та суверенітету України. «Безпека та зростання економіки – це дві сторони однієї медалі. Ми маємо залишатись єдиними у протистоянні російським гібридним стратегіям», – додала Віце-прем’єр-міністр. Вона нагадала, що Росія вдається не лише до прямих військових нападів, а й шантажу в енергетиці, блокад і торгових війн. Україна вдячна Латвії за дипломатичний та економічний тиск на Росію, а також за підтримку його посилення, якщо це стане необхідно для дотримання безпеки і стабільності у Європі. Крім того, українська сторона розраховує на підтримку наших європейських та євроатлантичних прагнень.

Іванна Климпуш-Цинцадзе запросила Міністра економіки Латвії відвідати Київ у 2020 році для проведення Восьмого засідання СМК.

Довідково

Сьоме засідання Міжурядової українсько-латвійської комісії з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва відбулося 17 травня у Ризі (Латвія). Українську частину Комісії очолює Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Попереднє засідання відбулося 13 грудня 2016 року, до цього минулим Урядом проводилося в липні 2012 року.

Іванна Климпуш-Цинцадзе також головує в міжурядових комісіях, що співпрацюють з Хорватією та Грузією.

Міжурядова комісія – це постійно діючий орган, який згідно з покладеними на нього функціями представляє Кабінет Міністрів України в його відносинах з урядами інших країн.

Джерело


 

Ділові зустрічі

images_512 червня 2019 року в м.Київ відбудеться  Українсько-пакистанська  ділова зустріч та Українсько-туніська ділова зустріч.

Партнери з Пакистану та Тунісу виявили зацікавленість у співробітництві в таких сферах, як:сільське господарство, нерухомість, харчова промисловість, текстильна галузь, медичне обладнання, туризм, автобомільні запчастини.

Початок заходу з пакистанською делегацією – об 11:00.

Початок заходу з туніською делегацією о 15:00.

Синхронний переклад з англійської\франзузької на українську буде забезпечено.

За додатковою інформацією звертайтесь до Дирекції міжнародного співробітництва ТПП України за тел.: (044) 461-98-07, конт.особа Ольга Сухенко або ел. поштою:  oas-ier@ucci.org.ua, Анна Гусак +380955466509, ast-ier@ucci.org.ua.

Джерело


 

Про експорт молочних продуктів

466e96642055e72dc775c4703cd9dd4aУ квітні експорт молочних продуктів приніс Україні $23 млн, що на 4,5% більше, ніж минулому році. Скорочення продажів характерно для масла, сиру та сироватки. Продажі цільномолочної продукції та сухого молока, навпаки, ростуть.

Експорт молока та вершків незгущених у квітні склав 3,5 тис. тонн (+37%) на загальну суму $2 млн (+20,7%). Основними покупцями були: Лівія ($938 тис.), Молдова ($486 тис.) та Грузія ($200 тис. ).

Продажі сухого молока та згущенки в порівнянні з минулим роком показали приріст у 85% та склали 3,9 тис. тонн, а в грошовому виразі зростання склало 134% - $8,4 млн. Торгували переважно з Китаєм ($2,8 млн), Вірменією ($331 тис.) та Ізраїлем ($157 тис.).

Торгівля кисломолочною продукцією принесла Україні у квітні $1 млн (+78,2%). Загалом було продано 576 тонн продукції, що на 56% перевищує минулорічні показники. Купували наші йогурти та кефір переважно сусідні країни: Казахстан ($588 тис.), Молдова ($213 тис.) та Грузія ($102 тис.).

Експорт молочної сироватки в порівнянні з квітнем минулого року скоротився на 21% в натуральному виразі - 2,6 тис. тонн та на 13,8% в грошовому - $1,9 млн. Контрагенти залишаються незмінними: Китай ($792 тис.), Малайзія ($110 тис.) та В'єтнам ($205 тис. ).

Експорт масла у квітні скоротився найбільше - на 44% в натуральному виразі - до 1,7 тис. тонн та на 47%, в грошовому виразі, $7 млн. Лідери мають наступний вигляд: Азербайджан ($1,5 млн.), Нідерланди ($88 тис.) та Грузія ($46 тис. ).

Продажі групи сирів в порівнянні з минулим роком зросли в тонажі, але скоротилися по грошових надходженнях. На зовнішні ринки було поставлено 776 тонн продукту, що на 2,5% більше, ніж торік. У грошовому виразі це склало $2,8 млн, що на 4,7% менше, ніж у квітні минулого року. Найбільше його імпортували: Молдова ($1,1 млн ), Казахстан ($1 млн ) та Єгипет ($303 тис.).

Джерело


 

Презентація організації та можливостей партнерства в рамках програм обміну експертами

ectfВ рамках співпраці Торгово-промислової палати України та Асоціації з міжнародного професійного обміну та технічних консультацій (ECTI) (м. Париж, Франція) 12 червня 2019 року  в м.Київ відбудеться презентація організації та можливостей партнерства в рамках програм обміну експертами.

Асоціація зацікавлена у співпраці з українськими компаніями - представниками бізнесу, міжгалузевими та професійними асоціаціями, державними установами та представниками наукової сфери.

Запрошуємо Вас взяти участь  у презентації  та спілкуванні з представником асоціації ECTI.

Умови участі: Участь у заході безкоштовна, кількість місць обмежена.

Посилання на реєстрацію: https://goo.gl/forms/BQT0phSbyxjI1D4X2

Додаткова інформація за телефоном 044 584 28 14 та e-mail soo-ird@ucci.org.ua , lvo-ird@ucci.org.ua

Довідково: ECTI, Echanges et Consultation Techniques Internationaux – незалежна, неприбуткова організація, яка працює з 1974 року, налічує понад 3000 експертів та більше ніж 5 000 професійних навичок (менеджмент, технічна експертиза, право, фінанси та інш.).

Основна мета діяльності:

 - сприяти економічному та культурному соціальному розвитку, надаючи допомогу та консультації малим та середнім підприємствам;

- брати участь у проектах компанії та сприяти успішному завершенню проектів, допомагати розвитку приватних секторів економіки. 

Види діяльності: проведення тренінгів, надання спеціалізованої допомоги та підтримки реалізації проектів, консалтингова діяльність та інш.

Географія компанії: Африка, Латинська Америка, Азія, Європа.

Пріоритетні сектори:

- асоціації та організації для розвитку та підтримки МСБ;

- професійні асоціації;

- державні та місцеві установи;

- професійні школи, університети та лікарні.

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 193 194 >