Огляд, статті
Про експорт зерна

1zernСтаном на 19 березня Україна з початку 2020/21 МР експортувала 33,936 млн. тонн зернових і зернобобових культур. 

За даними Держмитслужби, відставання обсягів зернового експорту від минулорічного показника досягло вже 9,985 млн. тонн. Експорт пшениці  на звітну дату склав 13,978 млн. тонн, що на 3,349 млн. тонн менше відповідного показника сезону 2019/20. Ячменя експортовано 4,046 млн. тонн, що на 153 тис. тонн менше, ніж торік. Жита експортовано 1,7 тис. тонн проти 5 тис. тонн на ту ж дату у минулому сезоні.

Поставки кукурудзи за кордон становлять 15,326 млн. тонн, що на 6,555 млн. тонн менше, ніж торік. Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 95,7 тис. тонн борошна зернових культур (у т. ч. 94,8 тис. тонн пшеничного), що також на 170,1 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.

Загалом з початку березня 2021 року експорт зерна з України склав 1,816 млн. тонн, в тому числі 269 тис. тонн пшениці, 84 тис. тонн ячменя й 1,447 млн. тонн кукурудзи.

Джерело


 

Президенти України та Литви підписали Спільну декларацію щодо європейської перспективи України

8477ba6ebb46a4406abf85c8c73f6c47Президент України Володимир Зеленський та Президент Литовської Республіки Гітанас Наусєда, який перебуває в Україні з офіційним візитом, підписали Спільну декларацію щодо європейської перспективи України.

Спільна декларація фіксує підтримку європейської перспективи нашої держави з боку Литовської Республіки.

Документ визначає, що, відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз, Україна, як і будь-яка європейська держава, яка поважає цінності, закріплені у статті 2 цього Договору, і зобов’язується їм слідувати, може подати заявку на членство у Євросоюзі у разі дотримання всіх умов і зобов’язань.

При цьому Литовська Республіка підтримає Україну, коли наша держава вирішить подати заявку на членство в ЄС.

Джерело


 

Про експорт зерна

ya-26427Станом на 12 березня Україна з початку 2020/21 МР експортувала 33,153 млн. тонн зернових і зернобобових культур. 

Зокрема, за даними Держмитслужби, на означену дату за кордон поставлено 13,848 млн. тонн пшениці, що на 3,092 млн. тонн менше відповідного показника сезону 2019/20. Ячменя експортовано 4,042 млн. тонн, що на 24 тис. тонн менше, ніж торік. Жита відвантажено 1,7 тис. тонн проти 5 тис. тонн на ту ж дату у минулому сезоні.

Поставки кукурудзи за кордон становлять 14,865 млн. тонн, що на 6,5 млн. тонн менше, ніж торік. Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 94,6 тис. тонн борошна зернових культур (у т. ч. 93,7 тис. тонн пшеничного), що також на 168,3 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.

Загалом з початку березня 2021 року експорт зерна з України склав 1,033 млн. тонн, в тому числі 139 тис. тонн пшениці, 80 тис. тонн ячменя й 806 тис. тонн кукурудзи.

Джерело


 

Відбулося Друге засідання українсько-афганської Спільної міжурядової комісії

flag-pins-afghanistan-ukraine-110 березня у Києві відбулося Друге засідання українсько-афганської Спільної міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва під співголовуванням заступниці Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлани Панаіотіді та Міністра промисловості та торгівлі Ісламської Республіки Афганістан Нісара Горьяні.

Сторони відзначили, що проведення засідання Комісії є одним з ключових елементів активізації двостороннього співробітництва у сферах, що становлять взаємний інтерес.

Результатом роботи Комісії стало визначення та обговорення нових проектів на основі стратегічних інтересів обох країн, в тому числі у галузях машинобудування, літакобудування, розбудови транспортної інфраструктури тощо.

Делегації обговорили питання розширення торгівлі сільськогосподарською продукцією та забезпечення продовольчої безпеки Афганістану. Україна, як надійний партнер, має можливість поставляти на афганський ринок таку продукцію, як фрукти, овочі, крупи та олію, м’ясо птиці, продукцію тваринного походження тощо.

Важливим напрямком роботи Комісії також стало питання розвитку та удосконалення договірно-правової бази в економічній сфері між державами.

Сторонами також домовилися активізувати співробітництво на рівні ділових кіл обох країн у форматі проведення спільних бізнес-форумів, посилення їх участі у виставково-ярмаркових заходах, а також налагодження відносин у сфері обміну інформацією для пошуку взаємовигідних проектів та пропозицій.

Джерело


 

Україна, Єврокомісія та ООН співпрацюватимуть для досягнення Цілей сталого розвитку за допомогою інновацій та технологій

global-initiativeУкраїна приєдналася до Глобальної пілотної програми ООН, спрямованої на підтримку країн у розробці дорожніх карт з досягнення Цілей сталого розвитку за допомогою науки, технологій та інновацій. Програма стартує в Україні у березні 2021 року. 

Участь у такій програмі ООН допоможе Україні розробити всебічну національну політику щодо розвитку науки, технологій та інновацій. Підготовка політики відбуватиметься за допомогою багатостороннього аналізу фактичних даних та базуватиметься на підході смарт-спеціалізацій Єврокомісії. Це дозволить зробити політику максимально реальною для впровадження у майбутньому. 

«В Україні працює багато талановитих науковців, розробки яких мають використовуватися для розвитку національної економіки та бути внеском у майбутнє наступних поколінь. Українці також можуть поділитись своїми напрацюваннями із закордонними колегами, чому сприятиме участь України у Глобальній пілотній програмі ООН. Така синергія зусиль стане імпульсом до зростання економіки після COVID-19, а також сприятиме реалізації курсу на зелену трансформацію», – зазначила Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. 

Партнерами України для участі в Глобальній пілотній програмі ООН є Спільний дослідницький центр Європейської Комісії (JRC) та Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО).

Зокрема, при реалізації Глобальної пілотної програми ООН в Україні братиметься до уваги вже наявний досвід України у співпраці зі Спільним дослідницьким центром Єврокомісії щодо впровадження смарт-спеціалізацій у регіонах, а також враховуватиметься підхід ЮНІДО у сфері зеленої трансформації промисловості. 

Довідково: 

Згідно з порядком денним та програмою дій з досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР), ухваленої в 2015 році в Аддис-Абебі, наука, технології та інновації (НТІ) є одними з ключових засобів для досягнення ЦСР.  Для практичної реалізації цього підходу, ООН на глобальному рівні було створено Механізм сприяння технологіям та Міжвідомчу Цільову групу ООН з НТІ для ЦСР, яка у 2018 році започаткувала Глобальну пілотну програму з НТІ для дорожніх карт ЦСР. Ключові агенції та інституції ООН, включаючи Департамент з економічних та соціальних питань ООН, ЮНІДО, ЮНЕСКО, ЮНКТАД та Спільний дослідницький центр Європейської Комісії (JRC), беруть участь у проєкті та діляться своїми методологіями НТІ для ЦСР.

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 199 200 >