У січні-березні 2026 року Експортно-кредитне агентство підтримало експортні контракти загальною вартістю 6,14 млрд грн. За цей період  було застраховано 17 кредитів та підтримано 25 експортних угод для 21 українського експортера. Кожна гривня страхової відповідальності ЕКА конвертувалася у 24,2 грн майбутньої експортної виручки.

Найбільший обсяг підтриманого експорту забезпечили підприємства:

• Хмельницької області — 4 600,0 млн грн,
• Львівської області — 501,9 млн грн,
• Чернігівської області — 419,4 млн грн.

Основними країнами-імпортерами української продукції у першому кварталі 2026 стали:

• Німеччина — 1 109,9 млн грн,
• Польща — 678,5 млн грн,
• Угорщина — 677,7 млн грн,
• Молдова — 281,8 млн грн.

За товарною структурою найбільше підтримано експорт:

• меблів та суміжної продукції — 4 611,8 млн грн,
• друкованої продукції та періодичних видань — 501,9 млн грн,
• виробів з чорних металів — 424,6 млн грн,
• паперу і картону — 268,4 млн грн.

Довідково:

Діяльність Експортно-кредитного агентства України — це одна зі складових політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні». Її мета — підтримка несировинного експорту, розвиток виробництв та залучення інвестицій у реальний сектор. Детальніше про інструменти, які пропонує бізнесу ЕКА можна прочитати на сайті.

Джерело

Посольство України в Туреччині отримало пропозицію про співпрацю для українських виробників. Так, запропоновано співпрацю з турецькою електронною торговельною платформою PttAVM, яка може стати ефективним каналом виходу на ринок Туреччини для споживчих товарів.

Про платформу
Операційна діяльність платформи здійснюється компанією PtteM A.Ş., мажоритарним акціонером якої є національний поштовий оператор PTT (T.C. Posta ve Telgraf Teşkilatı A.Ş.). У свою чергу, 100% акцій PTT належать Державному фонду добробуту Туреччини, що забезпечує платформі інституційну стабільність і розвинену логістичну інфраструктуру.

Пріоритетні товарні категорії

Платформа зацікавлена у залученні українських виробників, передусім у таких сегментах:

• продовольчі товари тривалого зберігання;

• косметична продукція;

• побутова хімія;

• інші споживчі товари, що не потребують складних процедур сертифікації.

Формат співпраці та умови виходу на ринок

Співпраця передбачає:

• розміщення продукції українських експортерів на платформі на комерційній основі;

• відкриття власного онлайн-магазину;

• організацію дистрибуції товарів на території Туреччини.

Водночас платформа забезпечує повний цикл обробки замовлень, включаючи:

• зберігання товарів;

• пакування;

• доставку через логістичну мережу PTT.

Це дозволить українським компаніям суттєво знизити витрати та спростити вихід на зовнішній ринок.

Наступні кроки та вимоги до продукції

Досягнуто домовленості з керівництвом PttAVM щодо надання інформації про українську продукцію для її попереднього аналізу та оцінки потенціалу продажів на турецькому ринку.

При цьому експортерам варто враховувати:

• культурні та релігійні особливості Туреччини;

• вимоги до маркування продукції.

Джерело

У січні–лютому 2026 року Україна продемонструвала активну зовнішньоторговельну діяльність:

• імпорт товарів — $14,8 млрд;

• експорт товарів — $6,5 млрд.

Про це повідомляє Державна митна служба України.

Структура імпорту та податкове навантаження

Оподаткований імпорт становив $5,2 млрд або 78% загального обсягу.

• Середнє податкове навантаження: 0,54 дол/кг оподаткованого імпорту

 Основні категорії імпорту

71% імпорту припадає на ключові товарні групи:

• Машини, устаткування та транспорт — $6 млрд

- 32,9 млрд грн митних платежів (26% надходжень)

• Паливно-енергетичні товари — $2,6 млрд

- 49,7 млрд грн (39% надходжень)

• Продукція хімічної промисловості — (значні обсяги імпорту)

- 15,9 млрд грн (12% надходжень)

Географія імпорту

Найбільші країни-постачальники товарів в Україну:

• Китай — $4 млрд

• Польща — $1,4 млрд

• Туреччина — $1,1 млрд

Географія експорту

Основні ринки збуту української продукції:

• Польща — $713 млн

• Туреччина — $563 млн

• Італія — $428 млн

Товарна структура експорту

До трійки основних експортних категорій увійшли:

• Продовольчі товари — $4 млрд

• Метали та вироби з них — $589 млн

• Машини, устаткування та транспорт — $532 млн

Бюджетні надходження

• Під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, у січні–лютому 2026 року сплачено 318,5 млн грн.

Джерело

У січні–лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн тонн аграрної продукції на суму $4 млрд. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Порівняно з аналогічним періодом 2025 року:

• фізичні обсяги експорту залишилися майже незмінними;

• валютна виручка зросла на 9,3%.

Перехід до продукції з доданою вартістю

За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, агросектор демонструє стійкість навіть в умовах війни та поступово змінює структуру експорту.

Україна нарощує частку продукції переробки, що дозволяє збільшувати валютну виручку без суттєвого зростання фізичних обсягів.

Яскравим прикладом є стрімке зростання експорту ріпакової олії, що свідчить про розвиток внутрішньої переробки.

Географія експорту

Основні ринки збуту

• Європейський Союз — близько 50% валютної виручки;

• країни регіону MENA — 20% експорту;

• Туреччина — 13% (стрімке зростання).

Роль Туреччини
Експорт до Туреччини зріс більш, ніж удвічі:

• з $247 млн у 2025 році

• до $507 млн у 2026 році.

Це робить країну одним із ключових торговельних партнерів України в агросекторі.

Товарна структура

Основні експортні товари

Найбільші обсяги експорту традиційно припадають на:

• кукурудзу;

• соняшникову олію;

• пшеницю;

• соєві боби;

• м’ясо.

Ріпакова олія

Ріпакова олія стала одним із головних відкриттів 2026 року:

• експорт — $102 млн;

• 8 місце серед усіх аграрних товарів;

• рік тому — лише $3 млн і 61 позиція.

Це результат цілеспрямованої політики розвитку переробки та збільшення доданої вартості.

Динаміка ключових культур

Кукурудза

• експорт зріс на 20% — з 4,7 до 5,6 млн тонн;

• головний драйвер — збільшення поставок до Туреччини (з 530 тис. тонн до 1,6 млн тонн).

Пшениця

• експорт зменшився на 43% — з 2,1 до 1,2 млн тонн;

• особливо скоротилися поставки до Європейський Союз (з 850 тис. тонн до 88 тис. тонн).

Причина: рекордний урожай пшениці в ЄС у 2025 році — 134,4 млн тонн, що суттєво знизило попит на імпорт.

Джерело