14 березня 2019 року в Києві в рамках чергової зустрічі українсько-боснійсько-герцеговинського Комітету відбудеться українсько-боснійсько-герцеговинський Круглий Стіл.
Програма заходу включатиме пленарну частину, у якій будуть висвітлені найближчі перспективи та пріоритетні напрямки економічного співробітництва між Україною та Боснією і Герцеговиною, умови ведення бізнесу в Україні та БіГ, досвід інтеграції до єдиного ринку ЄС та інші актуальні питання. Зокрема, до уваги учасників Круглого Столу буде запропонована презентація основних туристичних напрямків та переваг Боснії і Герцеговини, по завершенні відбудуться також В2В переговори між представниками ділових кіл України та БіГ.
До участі у Круглому Столі запрошуються українські компанії, заінтересовані у налагодженні коопераційних стосунків з Боснією і Герцеговиною та виході на балканські ринки, насамперед у таких галузях, як туризм, фармацевтика, гідроенергетика, деревообробка, логістика, аграрний сектор.
Домінуючими статтями експорту з України до БіГ традиційно були вироби з чорних та кольорових металів, зокрема, прокат та вироби з чорних металів, мідь, алюміній та вироби з них, продукція машинобудування тощо. У структурі імпорту з БіГ до України переважає фармацевтична продукція, нафта, продукти її перегонки та вугілля, продукція хімічної промисловості. На даний час обидві країни зацікавлені у розширенні сфери та галузевих напрямків ділової співпраці та освоєнні нових ринків.
Участь у Круглому Столі дозволить представникам українського бізнесу більше дізнатись про цю перспективну балканську країну та її значний економічний потенціал.
Робочі мови заходу – українська та хорватська, переклад забезпечується.
Контакти для отримання додаткової інформації:
ТПП України - тел. (044) 461 98 08, E-Mail: boi-ier@ucci.org.ua (Ольга Бондаренко)
За результатами січня 2019 року експорт продукції АПК склав $1,7 млрд та продемонстрував зростання майже на 22,5%.
Про це розповіла в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.
«За результатами першого місяця 2019 року український аграрний експорт продовжив зростання та збільшився на $321 млн порівняно з січнем 2018 року», - наголосила в.о. Міністра.
Вона додала, що лідерами українського сільськогосподарського експорту традиційно залишаються зернові культури з часткою 44,6% в загальній структурі аграрного експорту, олії – 19,8% та насіння олійних культур – 9,7%.
«На що я б хотіла окремо звернути увагу, це на зміни в регіональній структурі експорту АПК. На перше місце серед наших ринків збуту вийшли країни ЄС, куди ми за січень поточного року експортували продукції на $668 млн. Країни Азії поступились нашим європейським сусідам з результатом трохи більше ніж $641 млн, а третє місце у країн Африки, куди український агроекспорт склав за цей період $292,2 млн»,- розповіла Ольга Трофімцева.
«Зважаючи на позитивні тенденції в експорті продукції АПК та його важливість з точки зору формування валютних надходжень, я б хотіла ще раз звернути увагу на проблематику експортної логістики, в першу чергу залізничної, особливо для зернових і олійних. З огляду на те, що критичні питання в логістиці залишаються на порядку денному, Мінагрополітики з представниками сектору вирішило відновити регулярну роботу міжвідомчого штабу з оперативного вирішення питань логістики у сільському господарствіі фокусуватись в його роботі не лише на вирішенні поточних робочих питань, але й на роботі над більш стратегічними темами аграрної логістики» - зазначила в.о. Міністра.
ТОП-5 ключових країн-імпортерів нашої аграрної та харчової продукції в січні виглядав наступним чином (за обсягом експорту у вартісному еквіваленті):
- Єгипет – $153,6 млн,
- Нідерланди – $149,9 млн,
- Індія – $143,9 млн,
- Іспанія – $135,8 млн,
- Туреччина – $112,3 млн.
«За цей період імпорт харчової продукції також збільшився порівняно з січнем 2018 року на 9,5% та склав $462,6 млн. Найактивніше Україна імпортувала плоди, горіхи, рибу, тютюн та вироби з нього, какао боби та шоколад, зернові злаки, каву, чай, прянощі та олію»,- додала Ольга Трофімцева.
Довідково: ТОП-20 ключових товарів українського аграрного та харчового експорту за січень 2019 року (завантажити)
Урядом замінено перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження товару.
Постанова розроблена з метою імплементації норм митного законодавства ЄС до законодавства України в частині визначення непреференційного походження при імпорті в Україну товарів відповідно до зобов’язань, взятих в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Зазначений перелік був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1765, однак з набранням у 2016 р. чинності Митним кодексом ЄС та Делегованим актом до нього виникла необхідність внесення змін до вітчизняних нормативно-правових актів.
Таким чином, Урядом з урахуванням змін, що відбулись у митному законодавстві ЄС, замінено перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження товару, наведений у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1765.
Постанова КМУ від 27.02.2019 р. № 14
Департамент ісламського розвитку Малайзії (JAKIM) надав статус іноземної установи, сертифікати “Halal” якої визнаються на території Малайзії, українському Центру сертифікації “Халяль”, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лук’янівська, 46 (сертифікат додається).
Зазначений статус надано на період двох років – з 22 січня 2019 року до 22 січня 2021 року.
Департамент ісламського розвитку Малайзії (JAKIM) залишає за собою право проводити позачергові перевірки та відкликати сертифікат у випадку виявлення значних правопорушень.
Система визнання іноземних сертифікатів “Halal” Департаментом ісламського розвитку Малайзії (JAKIM) визнана однією з найсуворіших та найавторитетніших більшістю країн мусульманського світу. Це створює нові додаткові можливості для українських експортерів для виходу на ринки більш, ніж 50 держав світу.
Таким чином, українські компанії, які бажають здійснювати експорт продовольчої продукції до Малайзії, можуть отримувати відповідний сертифікат на території України, що спрощує процедуру та скорочує час підготовки відповідної документації.
Враховуючи авторитетність малайзійської системи сертифікації продукції, придатної для споживання мусульманами, сертифікати “Halal”, які визнаватимуться Малайзією, будуть також визнаватись і в інших країнах мусульманського світу.
Верховна Рада України прийняла законопроект 7473 щодо змін до Митного кодексу, який зокрема передбачає введення авторизованого економічного оператора на митниці, у першому читанні. За відповідне рішення проголосували 234 народних депутатів.
Проект Закону 7473 про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, передбачає поступове наближення до митного законодавства ЄС, одним із етапів цього є запровадження в Україні інституту авторизованого економічного оператора, аналогічного тому, що функціонує в ЄС. Такий оператор буде користуватися спрощеною процедурою при проходженні митного контролю.
Крім цього, значна частина положень законопроекту стосується зміни існуючих на сьогодні процедур декларування товарів. Зокрема, законопроект передбачає запровадження короткої ввізної декларації, яка застосовується в ЄС.
Втім частина народних депутатів наголосила на тому, що закон може створити “діри”, які тільки будуть сприяти збільшенню контрабандних потоків через таких операторів із особливими умовами декларування товарів.
Нагадаємо, торік надходження від митних платежів зросли на понад 53 млрд грн у порівнянні з попереднім 2017 роком.