З метою сприяння українським експортерам у виході на ринок КНР та уникнення непередбачуваних ситуацій на сайті Посольства України в КНР розміщено рекомендації щодо започаткування бізнесу з китайськими партнерами (за посиланням).
Загальною рекомендацією українським підприємцям у контексті пошуку бізнес-партнерів в КНР може бути здійснення попередньої перевірки нинішнього статусу і досвіду ведення зовнішньоекономічної діяльності китайської компанії через відкриті реєстри і джерела інформації (дата заснування підприємства, реалізовані у попередні роки контракти, наявність заборгованості, перебування у процесі банкрутства тощо).
Як правило, китайські підприємства, які зарекомендували себе як надійні, є членами провідних асоціацій бізнесу КНР, що дозволяє серед іншого здійснювати їх перевірку через бази даних цих асоціацій (China Council for the Promotion of International Trade - www.ccpit.org, China Chamber of International Commerce - www.ccoic.cn) та відслідковувати їхні комерційні і проєктні пропозиції для іноземних партнерів.
У контексті просування зовнішньоекономічних інтересів підприємці можуть використовувати механізм сприяння українському експорту, розроблений Радою експортерів і інвесторів при МЗС України (за посиланням)
12.02.2020 Уряд Республіки Молдова прийняв рішення “Про деякі заходи щодо запобігання поширенню вірусу пташиного грипу” (додається), згідно з яким забороняється ввезення з України на територію Республіки Молдова таких видів продукції:
- птиця, свійська птиця або інші птахи, продукти їх переробки (тарифний код 0105, 0207) та побічні продукти, отримані з них, сприйнятливі до вірусу пташиного грипу;
- сперма, яйцеклітини та ембріони птиці, які отримують вірус пташиного грипу;
- м'ясо, їстівні субпродукти, м'ясна продукція та будь-які інші продукти, що містять м'ясо птиці (тарифний код 0207), яйця (тарифний код 0407, 0408).
Зазначена заборона буде діяти допоки Всесвітня організація охорони здоров'я тварин (МЕБ) не визнає територію України вільною від пташиного грипу.
У зв’язку з цим Митна служба Республіки Молдова забезпечуватиме відповідний контроль на пунктах прикордонного контролю, а Національне агентство з безпеки харчових продуктів (ANSA) вивчатиме кожен запит економічних операторів щодо імпорту зазначеної продукції незалежно від країни їх походження.
20-23 квітня 2020 року відбудеться Business Study Tour до Литви та Польщі для виробників продуктів харчування та напоїв.
Участь у бізнес стаді-турі до Литви та Польщі – це реальна можливість для українських МСБ підвищити навчальні та практичні навики для виходу на ринки ЄС.
Міста для відвідування:
- Вільнюс, Литва (20-22 квітня)
- Варшава, Польща (23 квітня)
Компанії, обрані до участі в освітньому бізнес-турі шляхом конкурсного відбору, отримають:
- Практичну підготовку в рамках інтенсивного навчального модуля (1 день) про:
- особливості експорту до ЄС, торгові можливості на ринках Литви та Польщі,
- пошук закордонних бізнес-партнерів,
- проведення переговорів,
- аналіз продукції та визначення конкурентних переваг,
- підготовки до участі у торгових подіях (виставки та торгові місії),
- експортне ціноутворення тощо.
- Закріплення отриманих знань та навичок на практиці в рамках (3 дні):
- індивідуально організованих для кожної компанії B2B зустрічей з реальними (!) потенційними партнерами (м.Вільнюс. Литва),
- відвідування місцевих торгових мереж та роздрібних магазинів для вивчення пропозиції та місцевих смаків (м.Вільнюс, Литва).
- виробничих візитів на підприємства та консультацій з місцевим бізнесом та експертами (м.Вільнюс, Литва) тощо.
- відвідування харчової виставки WorldFood Poland* у Варшаві, Польща (1 день).
Важливо!
Учасники самостійно покривають витрати на проїзд, проживання та харчування.
У конкурсному відборі можуть взяти участь лише компанії, які відповідають наступним обов'язковим критеріям:
- Компанія є малим або середнім бізнесом - максимум 250 офіційно зареєстрованих співробітників;
- Компанія є зареєстрованим суб'єктом (приватний підприємець або юридична особа) згідно чинного законодавства України;
- Мінімум 51% акцій компанії належать громадянам України;
- Бажана наявність веб-сайту англійською мовою;
- Мінімум один учасник заходу від компанії вільно володіє англійською мовою;
- Компанія має хорошу ділову репутацію.
РЕЄСТРАЦІЯ - до 16 березня 2020 року включно.
У разі запитань просимо звертатися на e-mail: okutereshchyn@fsr.org.ua
Днями заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства - Торговельний представник України Тарас Качка зустрівся з українськими експортерами та представниками громадськості в рамках публічного обговорення концепції державної політики у сфері розвитку експорту.
Сертифікація, дозволи, ліцензії та інші методи нетарифного регулювання, які застосовують іноземні держави по відношенню до українських товарів, створюють суттєві перешкоди для кількісного та якісного зростання українського експорту. Окремим навантаженням на експортерів лягає недосконалість внутрішніх процедур з підготовки до вивозу на ринки з вищим за український рівень капіталізації. В той же час внутрішні виробники відчувають чималу конкуренцію з боку імпортованої продукції. З огляду на те, що 48% вітчизняного ВВП формуються за рахунок експорту, проблема загострюється, особливо для ключових на сьогодні галузей економіки, зокрема для металургії, промисловості, аграрного сектору та сфери транспорту. Учасники висловили свої думки щодо можливих напрямків спрощення взаємодії з іноземними покупцями української продукції, як-то: доцільність встановлення дзеркальних обмежень для російських товарів, вихід на азіатські ринки, доцільність систематичного діалогу з бізнесом для кращого розуміння поточних потреб українських експортерів.
«Відвертий, а не формальний діалог з бізнесом покращує розуміння актуальної галузевої проблематики, яке дозволить краще планувати діяльність та проводити ще більш цілеспрямоване лобіювання потреб українських експортерів в процесі міжнародних перемовин. Ми працюємо над зменшенням перепон для наших виробників, які задіяні на зовнішніх ринках. Становлення наших експортерів в якості їх потужних учасників дозволить нам формувати торговельну повістку та претендувати на ще вигідніші умови, тоді як зараз ми працюємо за вже оформленими домовленостями», - зазначив Тарас Качка.
Концепція державної політики по досягненню цілі 7.6 «Український експортер отримує кращі умови для роботи за рахунок зменшення бар’єрів для експорту українських товарів та послуг», передбачає подолання стримуючих факторів за рахунок 4-х напрямів розвитку експортної державній політиці:
1) Підвищення ефективності та якості торговельної політики за рахунок забезпечення належного представництва українських компаній на ключових міжнародних виставково - ярмаркових заходах, графік яких на 100 відсотків відповідає потребам самого бізнесу, та забезпечення участі в діяльності міжнародних організацій для просування національних економічних інтересів.
2) Розвиток національних контрольних процедур (технічне регулювання, санітарія і фітосанітарія тощо) у спосіб, який дозволить визнавати еквівалентність на ринках у фокусі та забезпечення визнання такої еквівалентності, зокрема укладання угод та домовленостей про взаємне визнання еквівалентності з усіма можливими торговельними партнерами.
3) Зменшення на 10% фактичного мита, яке стягується з української продукції на зовнішніх ринках, проведення переговорів про зменшення рівня тарифів, які накладаються на українську продукцію, укладення преференційних угод та угод про вільну торгівлю з ключовими торговими партнерами, участь у багатосторонніх переговорах у рамках СОТ.
4) Зменшення вартості фінансів та інструментів експорту товарів та послуг українських компаній за рахунок забезпечення повноцінного функціонування Експортно-кредитного агентства та здійснення комплексу заходів, спрямованих та зменшення ризиків при оцінці операцій з українськими компаніями.
В процесі реалізації політики очікується збільшення експорту у 2 рази протягом 5 років, зменшення рівня мит, які застосовуються на 20 ринках до яких експортуються топ-100 українських товарів, скорочення оформлення експортних операцій з 66 годин у 2018 році до 24 годин у 2024 році, у тому числі зняття нетарифних бар’єрів.
28 лютого 2020 року ум.Київ (Торгово–промислова палата України) відбудуться загальні збори членів української частини Українсько-Таджицької ділової ради (УТДР) за участі підприємств і компаній України, зацікавлених у налагодженні/розвитку співробітництва з таджицькими партнерами.
Під час засідання планується розглянути окремі аспекти поточної та перспективної діяльності Ради з метою підготовки пропозицій/матеріалів до спільного засідання УТДР, зокрема щодо обрання голови української частини УТДР, яке планується провести в рамках п’ятого засідання Спільної міжурядової Українсько-Таджицької комісії з питань економічного співробітництва (3-4 березня ц. р, м. Київ).
Участь у заході безкоштовна.
Про прийняте рішення необхідно повідомити ТПП на електронну адресу: mem-ier@ucci.org.ua, зазначивши таку інформацію: назва компанії/підприємства, сфера діяльності, ПІБ представника, посада, тел., електронна адреса, веб – сторінка.
Попередня реєстрація є обов’язковою.
Довідкова інформація за телефоном: +38 (044) 461-98-07 (Дирекція міжнародного співробітництва).