Огляд, статті
Україна та Казахстан домовилися інтенсифікувати двосторонній діалог

kazakhstan-tmb-270x180Заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін провів зустріч з послом Республіки Казахстан в Україні Дарханом Калєтаєвим.

Співрозмовники відзначили високий рівень двосторонньої взаємодії з повернення своїх громадян на Батьківщину, а також з питань використання повітряного простору Казахстану для транспортних перевезень Україною гуманітарних вантажів із Китаю. 

«Ми гарантуємо рівні права громадян України та Казахстану в ході захисту від коронавірусної хвороби COVID-19 на нашій території. І очікуємо аналогічних дій від Казахстану», – підкреслив Єнін.

Заступник міністра також наголосив на важливості взаємодії обох країн в інтенсифікації політичного діалогу на високому та найвищому рівнях, а також торговельно-економічного співробітництва, зокрема проведення в Києві 14-го засідання спільної Міждержавної українсько-казахстанської Комісії з економічного співробітництва.

Посол Казахстану підтвердив, що підтримка експорту і збалансованої торгівлі є надважливим завданням для обох сторін в умовах економічного спаду через пандемію, і висловив готовність своєї держави активізувати роботу з налагодження контактів між представниками бізнесу для виходу торговельних відносин між країнами на новий рівень.

Джерело


 

 

Про експорт ріпаку

ripakУкраїна суттєво скоротила експорт насіння ріпаку і наростила імпорт.

Так, протягом січня-квітня поточного року Україна експортувала 12,38 тис. тонн насіння ріпаку на $4,9 млн, тоді як за аналогічний період минулого року цієї продукції було експортовано на суму $73,4 млн (на 93% більше).

Найбільше вітчизняного насіння ріпаку за згаданий період імпортували:

Бангладеш - 30,7%, на суму $1,5 (на 24% більше, ніж торік);

Австрія - 22,65, на суму $1,1 млн (на 43% більше);

Польща - 17,7%, на суму $864 тис. (на 89% менше).

Загалом країни Азії скоротили закупівлі вітчизняного насіння ріпаку на 73% - з $6,3 млн за чотири місяці 2019 року до $1,7 млн 2020-го. До ЄС цієї продукції було поставлено на 95% менше - $3,2 млн 2020-го проти $67 млн 2019-го.

При цьому імпортовано насіння ріпаку за вказаний період було 529 тонн на суму $4,2 млн, що у грошовому виразі на 76,5% більше, ніж торік за аналогічний період. Найбільше - з Німеччини (95%).

Джерело


 

Україна запроваджує антидемпінгові мита

intertrad22 травня відбулось засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, на якому розглянуто питання захисту українських товаровиробників від недобросовісного імпорту. В результаті засідання погоджено остаточні та попередні обмежувальні заходи щодо імпорту конкретних груп товарів в Україну.

Наразі визначені такі ставки антидемпінгового мита: 

  • Остаточно ухвалено 51,52 % мита на імпорт сталевих безшовно-гаряче-деформованих труб, походженням з Китайської Народної Республіки. Тільки для двох груп компаній встановлюється 0% мита на окремі вузькі товарні групи, які або взагалі не виробляються в Україні або ж мають дуже незначні обсяги виробництва;

  • Попередньо визначено 18 % мито на імпорт  полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту;

  • Встановлено попереднє антидемпінгове мито у розмірі 19,75 % щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки.

За результатами проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну сірників походженням з Республіки Білорусь та Російської Федерації встановлене антидемпінгове мито для Білорусі у  розмірі 21,32 %, для РФ у розмірі 45,79 %.

Продовжено дію антидемпінгового мита у розмірі 123 % на імпорту в Україну виробів, виготовлених з чорних металів без електричної ізоляції (за винятком виробів з корозійностійкої (нержавіючої) сталі та виробів для цивільної авіації),  походженням з Китайської Народної Республіки у зв’язку із закінченням строку їх застосування.

За результатами розгляду заяви про проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну зрізаних свіжих троянд незалежно від країни походження та експорту, комісія визначила  порушити розслідування. 

Джерело


 

Вебінар - Експорт органічної продукції: відкриваємо нові ринки

vebinars_redactedНа запит бізнес-об’єднання виробників органічних сертифікованих продуктів  “Органічна Україна” з метою формування та розвитку органічного ринку України та світу, Офіс з просування експорту спільно з CUTIS – Канадсько-українським проектом підтримки торгівлі та інвестицій розробили серію навчальних вебінарів для органічного бізнесу.

Так, протягом заходів експерти проекту CUTIS разом із канадським експертом із органічної сертифікації розкриють особливості успішного експорту органічної продукції на ринок Канади. А команда Офісу розкаже про ефективні інструменти з пошуку та аналізу нових ринків.

Вебінари відбудуться 28-29 травня на онлайн платформі Zoom.

Програма включає наступні питання:

  • Умови торгівлі України з Канадою в рамках угоди про вільну торгівлю
  • Регуляторні вимоги та вимоги до маркування продуктів харчування
  • Вимоги до сертифікації органічної продукції в Канаді
  • Онлайн інструменти Офісу з просування експорту з пошуку партнерів
  • Міжнародні публічні закупівлі GPA як інструмент інтернаціоналізації бізнесу
  • Онлайн інструменти від ЕРО для самостійного дослідження закордонних ринків.

Детальніше про програму та спікерів можна дізнатися за посиланням: https://preview.mailerlite.com/e0u4j0

Реєстація на захід за лінком: https://forms.gle/GBSixNV497Cm3YZV9

Підтвердження участі буде відправлено учасникам на вказану в реєстраційній формі електронну пошту до 27 травня включно.

Джерело


 

Оновлено Раду експортерів та інвесторів
rei21 травня Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів установче засідання оновленої Ради експортерів та інвесторів при МЗС України у режимі відеоконференції.

“Ми розуміємо, що нині всі країни та бізнеси шукають можливості виходу з економічної кризи. МЗС - це не лише про візи та імідж України за кордоном, це і про реально діючі інструменти виходу на зовнішні ринки. Нині, у кризу, це особливо важливо: дати можливість збільшити торгівлю українськими товарами за кордоном. Це не стосується окремих компаній. Це стосується всієї економіки”, - заявив Міністр, звертаючись до представників понад 100 компаній, які увійшли до складу оновленої Ради.

За словами Міністра, головна мета РЕІ - дати бізнесу можливість просувати українські товари на зовнішні ринки за сприяння МЗС.

“Ми бачимо великий експортний потенціал України. Ми маємо продавати більше товарів, компанії платитимуть більше податків, будуть влаштовувати на роботу більше людей. Це механізм як створити можливості для людей працювати - навіть в умовах кризи, в якій ми живемо”, - додав глава МЗС.

Для досягнення цієї мети:

· Рада експортерів та інвесторів діятиме на постійній основі. Експортери з її складу зможуть подавати пропозиції щодо торговельної співпраці, лібералізації торгових режимів, відкриття нових ринків збуту до порядку денного двосторонніх відносин, зокрема, розмов та зустрічей міністра з іноземними колегами;

· Економічні відділи закордонних дипломатичних установ стануть командами розвитку торгівлі та інвестицій, які в кожній конкретній країні допомагатимуть українським експортерам;

· В рамках закордонних візитів міністра, МЗС надаватиме можливість для директорів або власників компаній, які входять до РЕІ, безпосередніх контактів з іноземними партнерами та пропозицій до наповнення двостороннього порядку денного міждержавної співпраці. Організація такої участі буде відбуватися на прозорій та паритетній основі, без використання державних коштів.

· МЗС розуміє, що пандемія коронавірусу зруйнувала традиційні ланцюжки виробництва та поставок, тому визначило пріоритетом включення України до нових маршрутів виробництва та транспортування товарів на якомога вигідніших умовах. Зокрема, перенесення з інших регіонів світу до України іноземних виробництв, орієнтованих на європейський ринок.

· МЗС разом з експортерами працюватиме над тим, щоб Україна стала гарантом світової продовольчої безпеки, без шкоди для внутрішнього ринку.

· МЗС створює систему безперервного підвищення кваліфікації дипломатів у сфері торгівлі та інвестицій.

· Пріоритетними завданнями є формування позитивного іміджу України та української продукції за кордоном, презентація привабливих українських інвестиційних проектів за кордоном, дипломатична підтримка іноземним інвесторам у співпраці з українськими бізнес-партнерами.

Міністр зауважив, що така співпраця держави та бізнесу дозволить вирішити низку хронічних проблем, які завжди стояли на заваді збільшення експорту.

Як повідомлялося раніше, Президент України підтримав ініційоване Міністром закордонних справ перезавантаження економічного напряму зовнішньої політики, адже залучення інвестицій та розвиток експорту критично важливі для зростання економіки.

Довідково

Станом на 21 травня 2020 року, до складу оновленої Ради експортерів та інвесторів при МЗС увійшли 135 компаній.

МЗС буде продовжувати приймати нових членів РЕІ і зробить допуск до членства максимально прозорим та зручним.

Для ефективної співпраці, робота у рамках Ради буде організована за принципом галузевих груп відповідно до сфери діяльності асоціацій та компаній. Зокрема, планується утворити групи агро- та харчової промисловості, машинобудування та інжинірингу, транспортних та будівельних послуг, металургії, машинобудування та суднобудування, легкої промисловості, хімічної галузі, IT та інноваційних технологій, консалтингових та юридичних послуг.

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 198 199 >